Рішення від 05 липня 2026 р. у справі №359/475/26 — Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/475/26

Провадження №2/359/2831/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2026 р. м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Чирки С.С.,

при секретарі Кривохижі О.М.

за участю

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа Державний виконавець Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Агатюк Олег Олександрович про зменшення розміру заборгованості по аліментах

ВСТАНОВИВ:

У січні 2026 року позивач звернувся до суду із даним позовом. Свої вимоги обґрунтував тим, що 28 квітня 2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Бориспільського міськрайонного управління юстиції у Київській області зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

У шлюбі у подружжя народилася донька - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 липня 2016 року по справі 3359/3519/16-ц було розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/3 частини доходу відповідача щомісячно, але не менше 30% мін прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку з 20.04.2016 року до досягнення дитиною повноліття.

Відповідачка подала виконавчий лист на примусове виконання до виконавчої служби, однак, у вересні 2022 забрала його з примусового виконання

Разом з тим, до вересня 2022 року аліменти стягувалися на рахунок відповідача відкритий у ПриватБанку, що зазначено у постанові державного виконавця від 25.01.2022 по ВП № 51743081 на це же самий рахунок позивач продовжував перераховувати кошти, єдине, що без призначення «аліменти», бо знав, що відповідачка виконавчі листи забрала, вважав, що призначення вказувати необов`язково.

Стосунки між батьками дитини на той час були дуже близькі, вони фактично поновили спільне сімейне життя, а згодом 18 жовтня 2023 року Бориспільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Документ сформований в системі «Електронний суд» 20.01.2026 (м.Київ) був вдруге зареєстрований шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , народилася донька ОСОБА_8 .

Стосунки між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 почали псуватися наприкінці літа 2024 року, у травні 2025 року шлюбні стосунки фактично припинено.

ОСОБА_3 в липні 2025 року було подано позов про розірвання шлюбу.

20 жовтня 2025 року судом було прийнято рішення по справі № №359/8415/25 про задоволення позову, шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвано

13.06.2025 року ОСОБА_2 звернулася до державної виконавчої служби з виконавчим листом №359/3519/16-ц виданим 13.06.2025 року із заявою про примусове стягнення аліментів з Позивача ( ОСОБА_3 ) у розмірі 1/3 частки доходів, при цьому у листі вказала, що стягнення просить розпочати з 08.09.2022 року.

Постановою Бориспільського ВДВС у Бориспільському районі Київської області відкрито виконавче провадження №78375654. по виконавчому листу №359/3519/16-ц виданим 13.06.2025 року, що виданий Бориспільським міськрайонним судом Київської області

Позивач з 13 травня 2022 року мобілізований та боронить нашу державу від ворога, перебуває на службі у Збройних Силах України, систематично відправляє кошти на утримання дитини, підтримує з нею зв`язок.

Крім того, як вбачається з матеріалів виконавчого провадження №78375654, після подання заяви 13.06.2025 року стягувач також надала державному виконавцю банківську виписку по своїй картці, на яку, ОСОБА_3 систематично перераховував кошти відповідачу, однак у призначенні не вказував, що це є аліменти на утримання дитини, по-перше сторони на той час були в близьких стосунках настільки, що у жовтні 2023 році повторно уклали офіційний шлюб та в них народилася друга спільна дитина. А по-друге, ці гроші ОСОБА_3 перераховував добровільно та систематично, розраховуючи на те, що відповідач буде використовувати їх на потреби дитини, що само по собі зрозуміло.

Відповідно до банківської виписки по рахунку Відповідача – ОСОБА_2 , яка міститься в матеріалах ВП №78375654, з 23.09.2022 року по 07.06.2025 року ОСОБА_3 перерахував ОСОБА_2 коштів на загальну суму 493 873,12. Документ сформований в системі «Електронний суд» 20.01.2026

Крім того, відповідно до банківської виписки по картці ОСОБА_3 позивача, з 23.06.2022 року по 26.06.2025 року ним сумарно були перераховані кошти на карту ОСОБА_2 та на картку дитини ОСОБА_5 на загальну суму – 558 640,39 грн.

При цьому, в період з 23.09.2022 року ОСОБА_3 перерахував на рахунки відповідача та їх спільної дитини коштів на загальну суму – 528 901,68 (п`ятсот двадцять вісім тисяч дев`ятсот одну грн. 68 коп). В призначенні платежу позивач не вказував що ці перекази є аліментами, однак по суті вони ними і були, оскільки, перебуваючи на службі у ЗСУ, він перераховував гроші на той час своїй дружині. Витрачала відповідачка ці кошти на власний розсуд, відомостей та належних доказів про те, що вона відмовлялася від отримання грошових переказів, здійснених боржником не має. Будь-яких фінансових зобов`язань, крім сплати аліментів у Позивача перед Відповідачем не було і не має, спільних кредитів, позик, позичок, іпотек та таке інше.

Сукупність усіх цих обставин, на його думку, свідчить про те, що позивач добровільно виконував свої зобов`язання по сплаті аліментів. Окремо слід зазначити, що починаючи з серпня 2024 року, позивач крім того, що перераховував кошти на рахунок відповідача, ще й перераховував кошти безпосередньо на карту дитини – ОСОБА_5 , оскільки дитина просила батька давати кошти, бо в мама не дає, так за період з 28.08.2024 по 26.06.2025 на загальну суму 9 850,00 грн.

Вважає, що він частково сплачував аліменти й на рахунок доньки – ОСОБА_5 , проте ці кошти безпідставно не враховані державним виконавцем при розрахунку заборгованості зі сплати аліментів,

ОСОБА_2 подала до виконавчої служби заяву про те, що гроші отримані від ОСОБА_3 нічого спільного з аліментами не мають, відтак при загальному розрахунку заборгованості по сплаті аліментів по ВП № 78375654, сума заборгованості змінилася з 404 275,91 грн (розрахунок заборгованості від19.06.2025 року на червень 2025 року), а після заяви Відповідачки від 11.07.2025 року державним виконавцем сформована нова Довідка-розрахунку заборгованості зі сплати аліментів (за період з 01.09.2022р. по 30.06.2025р.) від 16.07.2025 року відповідно до якої борг на червень 2025 року становив 860 256,44 грн.

Станом на 31 грудня 2025 року заборгованість по сплаті аліментів складає 788 078,44 відповідно до розрахунку заборгованості з аліментів від 16.01.2026 року.

Такі дії відповідача, на нашу думку, є зловживанням своїми правами та введенням, зокрема, державного виконавця в оману, оскільки Позивач дійсно систематично підтримував та підтримує свою старшу доньку.

В зв`язку з цим просить суд визнати кошти сплачені на рахунки Відповідача – ОСОБА_2 та ОСОБА_5 як сплату аліментів та зменшити розмір заборгованості по сплаті аліментів по ВП №78375654 на 528 901,68 грн.

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26.01.2026 року відкрито провадження у цивільній справі та вирішено розгляд цивільної справи здійснювати в порядку загального позовного провадження.

11.03.2026 року на адресу суду надійшов відзив відповідача в якому вона просить суд відмовити у задоволенні позову, пославшись на те, що позивачем не доведено що здійснені грошові перекази є виконанням аліментних зобов`язань.

08.04.2026 на адресу суд надійшла відповідь на відзив в якій представник позивача посилається на його необгрунтованість.

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28.04.2026 року закрито підготовче провадження у справі.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав поданий позов.

Відповідач в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог та зазначила, що позивач щомісячно їх перераховував грошові кошти в розмірі 8000 грн. на утримання доньки ОСОБА_9 .

Третя особа в судове засідання не з`явилася, повідомлена належним чином про час, дату та місце розгляду справи.

Заслухавши представника позивача, відповідача, дослідивши письмові докази, приєднані до матеріалів цивільної справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.04.2012 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відділом держаної реєстрації актів цивільного стану Бориспільського міськрайонного управління юстиції у Київській області зареєстровано шлюб, актовий запис 126.Це підтверджується роздруківкою з Єдиного державного вебпорталу електронних послуг «Дія»(а.с.16,17).

ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 . Дана обставина підтверджується роздруківкою з Єдиного державного вебпорталу електронних послуг «Дія» в якій зазначено інформацію про батька ОСОБА_3 та про матір ОСОБА_2 (а.с.18,19).

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 липня 2016 року по справі 3359/3519/16-ц було розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/3 частини доходу відповідача щомісячно, але не менше 30% мін прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку з 20.04.2016 року до досягнення дитиною повноліття(а.с.26-28)

06.09.2022 року ОСОБА_2 подала заяву до Бориспільського ВДВС у Бориспільському районі Київської області ЦМУМЮ (м.Київ) про повернення виконавчих листів №2/359/1411 від 04.07.2016 (а.с.29).

Постановою державного виконавця Бориспільського ВДВС у Бориспільському райоін Київської області ЦМУМЮ (м.Київ) від 08.09.2022 повернуто виконавчий лист №2/359/1411 від 04.07.2016 стягувачу (а.с.30).

18.10.2023 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб у Бориспільському відділі ДРАЦС у Бориспільському районі Київської області ЦМУ МЮ (м.Київ), актовий запис №647, що підтверджується роздруківкою з Єдиного державного вебпорталу електронних послуг «Дія» (а.с.22,23).

ОСОБА_8 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 . Дана обставина підтверджується роздруківкою з Єдиного державного вебпорталу електронних послуг «Дія» в якій зазначено інформацію про батька ОСОБА_3 та про матір ОСОБА_2 (а.с.24,25).

13.06.2025 року ОСОБА_2 звернулася до Бориспільського ВДВС у Бориспільському районі Київської області ЦМУМЮ (м.Київ)з виконавчим листом №359/3519/16-ц виданим 13.06.2025 року із заявою про примусове стягнення аліментів з Позивача ( ОСОБА_3 ) у розмірі 1/3 частки доходів, при цьому у листі вказала, що стягнення просить розпочати з 08.09.2022 року(а.с.35).

Постановою державного виконавця Бориспільського ВДВС у Бориспільському районі Київської області ЦМУ МЮ (м.Київ) від 16.06.2025 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення Бориспільського міськрайонного суду на підставі виконавого листа №359/3519/16-ц від 13.06.2025 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/3 частини доходу відповідача щомісячно, але не менше 30% мін прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку з 20.04.2016 року до досягнення дитиною повноліття (а.с.42).

Відповідно до банківської виписки АТ КБ «Приватбанк» по рахунку ОСОБА_2 , 23.09.2022 року по 07.06.2025 року ОСОБА_3 перерахував ОСОБА_2 коштів на загальну суму 493 873,12 грн.(а.с.38-41).

Відповідно до банківської виписки АТ КБ «Приватбанк» по рахунку ОСОБА_3 , 23.09.2022 року по 26.06.2025 року ОСОБА_3 перерахував ОСОБА_2 коштів на загальну суму 558 640,39 грн. (а.с.43-47).

Згідно довідки №93025 від 19.06.2025 року Бориспільського відділу ДВС у Бориспільському районі Київської області ВП №78375654 заборгованість по аліментам станом на червень 2025 року становить 404275,91 грн (а.с.51,52).

Згідно довідки №1091285 від 16.07.2025 року Бориспільського відділу ДВС у Бориспільському районі Київської області ВП №78375654 заборгованість по аліментам станом на червень 2025 року становить 860256,44 грн.(а.с.53,54)

Згідно довідки №148085 від 09.10.2025 року Бориспільського відділу ДВС у Бориспільському районі Київської області ВП №78375654 заборгованість по аліментам станом на вересень 2025 року становить 832 983,16 грн.(а.с.55,56).

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20.10.2025 року по справі 3359/8415/25 було розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.33,34).

Згідно довідки №11293 від 16.01.2026 року Бориспільського відділу ДВС у Бориспільському районі Київської області ВП №78375654 заборгованість по аліментам станом на грудень 2025 року становить 788078,44 грн. (а.с.57,58).

За правилами ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За ч.1 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

За ч.2 ст.197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Згідно ч.4 ст.55 СК України Дружина та чоловік зобов`язані спільно дбати про матеріальне забезпечення сім`ї.

Відповідно до ч.1 ст.75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.

Згідно ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає що обов`язок позивача сплачувати аліменти на виконання рішення суду від 04.07.2016 року не припинився навіть у період коли виконавчий лист не перебував на виконанні (08.09.2022-13.06.2025).

Разом з цим, суд вважає що у позивача крім обов`язку виконувати вищезазначене рішення суду додаткового ще й виник обов`язок утримувати відповідача,як дружину у період з 18.10.2023 року (реєстрація шлюбу) по 20.10.2025 року (розірвання шлюбу) та доньку ОСОБА_10 з моменту її народження, тобто з ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Так, дійсно за період часу з 23.09.2022 року по 26.06.2025 року позивач перерахував на картковий рахунок відповідача 528 901,68 грн. В даних переказах призначення платежу «аліменти» не зазначено.

Крім цього, суд враховує те, що відповідач визнала в суді перерахування позивачем щомісячно їй грошових коштів в розмірі 8000 грн. як аліментів.

За таких обставин, суд висновує, що за період непред`явлення виконавчого листа до виконання, а саме з 08.09.2022-16.06.2025 року пройшло 33 місяці, тобто позивач сплатив 264 000 грн.(33х8000).

Більше того, інші 264 901,77 грн. (528 901,68 грн.-264 000 грн.) сплачених коштів, суд не може беззаперечно вважати аліментами присуджених рішенням суду від 04.07.2016 року, оскільки в більшій частині зазначеного періоду у нього був обов`язок утримувати як відповідача, так і доньку ОСОБА_11 в силу вищенаведених положень Сімейного кодексу.

З врахуванням цього, слід зменшити розмір заборгованості ОСОБА_3 по сплаті аліментів у виконавчому провадженні №78375654 від 16.06.2025 року відкритого постановою головного державного виконавця Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Агатюком О.О. на 264 000 грн., а в задоволенні позовних вимог в більшому розмірі відмовити.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним «сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Усі інші доводи сторін, їх докази і аргументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.

За ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З врахуванням часткового задоволення позовних вимог, а саме на 49,91% (264000 х 100/528901,68) та того, що позивач звільнений від сплати судового збору, тому з відповідача на користь держави на підставі ч.ч.1,6 ст.141 ЦПК України слід стягнути 2637,74 грн.(5289,01(судовий збір,який мав бути сплачений при подачі позову) х 49,91/100)

Керуючись ст.ст. 5,10,12,76-81,141,263-265,268,354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Зменшити розмір заборгованості ОСОБА_3 РНОКПП НОМЕР_1 по сплаті аліментів у виконавчому провадженні №78375654 від 16.06.2025 року відкритого постановою головного державного виконавця Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Агатюком Олегом Олександровичем на 264 000 грн.

В задоволенні позовних вимог в більшому розмірі відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 2637,74 грн.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 09.07.2026 року.

Суддя Чирка С.С.