Рішення від 28 липня 2026 р. у справі №359/823/26 — Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження № 2/359/4992/2026

Справа № 359/823/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Яковлєвої Л.В.,

при секретарі Бокей А.В.,

розглянувши y відкритому судовому засіданні в м. Борисполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

в с т а н о в и в :

03 лютого 2026 року представник позивача ОСОБА_3 подала до Бориспільського міськрайонного суду Київської області позов, яким просила : розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 26 січня 2022 року Відділом внутрішніх справ Південно-Африканської Республіки у місті Крюгерсдорп; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 26 січня 2022 року. Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спільне життя з відповідачем не склалося у зв`язку з різними поглядами на життя, відсутністю між ними взаєморозуміння, втратою любові та поваги один до одного. Спільного господарства не ведуть, шлюбні відносини припинені. Наміру зберегти сім`ю у них немає. Тому позивач переконана, що збереження шлюбу не можливе.

Постановою Верховного Суду у складі касаційного цивільного суду від 18 травня 2026 року визначено підсудність вказаної справи Бориспільському міськрайонному суду Київської області

Ухвалою суду від 28 травня 2026 року у справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання. Сторонам роз`яснено права, обов`язки та встановлено строки для вчинення процесуальних дій.

В судове засідання сторони не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Натомість представник позивача в позовній заяві просив розгляд справи здійснювати у її та позивача відсутність, на позові наполягає та просить задовольнити. Представник відповідача подав до суду заяву, якою просив розгляд справи провести у його відсутність, позовні вимоги визнав та просив задовольнити.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, оскільки визнання позову відповідачем не суперечить закону, не порушує прав та інтересів інших осіб.

Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за №761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд, дослідивши заяви сторін, а також докази, наявні в матеріалах справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав люди-ни» відповідно якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини. Так, враховуються висновки, зазначені у рішенні в справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року (серія А, №303А, п.2958), згідно якого Суд повторює, що згідно усталеної практики, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Згідно ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що 26 січня 2022 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у Відділі внутрішніх справ Південно-Африканської Республіки у місті Крюгерсдорп зареєстрували шлюб. Наведене підтверджується копією свідоцтва про шлюб та завіреним перекладом з англійської мови на українську мову приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Клімовою Н.В. (а.с. 20-21).

ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилась донька – ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданим 07 липня 2020 року Дарницьким районним у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (а.с. 25).

ІНФОРМАЦІЯ_3 у сторін народився син – ОСОБА_5 . Наведене підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданим Відділом внутрішніх справ Південно-Африканської Республіки у місті Кейптаун,та завіреним перекладом з англійської мови на українську мову приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Клімова Н.В. (а.с. 23-24).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України.

Статтею 497 ЦПК України визначено, що підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про міжнародне приватне право» припинення шлюбу та правові наслідки його припинення визначаються правом, яке діє в даний час щодо правових наслідків шлюбу.

Згідно ч. 1ст. 60 Закону правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв`язок іншим чином.

В свою чергу ст. 63 Закону передбачає - припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.

Відповідно ч. 1 ст. 16 Закону особистим законом позивачки вважається право України.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 76 Закону суди України розглядають будь-які справи з іноземним елементом у випадках, якщо дія чи подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України.

Отже, якщо подружжя є громадянами різних держав, спільно проживали на території України, і на час розірвання шлюбу хоча б один з них продовжує проживати на її території, то розірвання шлюбу провадиться за законодавством України. Особистим законом фізичної особи вважається право держави, громадянином якої вона є (ст. 16 Закону України «Про міжнародне приватне право»).

Оскільки подружжя мало в Україні спільне місце проживання також місце проживання одного з подружжя на час розлучення є на території України - то розірвання шлюбу може провадитись за законодавством України.

Відповідно ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. При розгляді справ про розірвання шлюбу суд має встановлювати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову, можливість збереження шлюбу в подальшому.

Згідно ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Статтею 112 СК України визначено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що має істотне значення.

Зі змісту позовної заяви, вбачається, що спільне життя у сторін не склалося, подружніх та сімейних стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть. Майновий спір між сторонами відсутній. З цих підстав подальше існування сім`ї неможливе.

Враховуючи викладене, суд вважає встановленим, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їхнім інтересам, що має істотне значення, у зв`язку з чим укладений шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід розірвати на підставі ст.112 Сімейного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 133 та ч. 1, п. 1, 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

При зверненні до суду з даним позовом ОСОБА_1 сплатила судовий збір у розмірі 1331 грн. 20 коп. Наведене підтверджується квитанцією за № 5493-8566-8768-2338 від 02 лютого 2026 року (а.с. 1).

У зв`язку з задоволенням вимог ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне понесені витрати по сплаті судового збору стягнути з ОСОБА_2 на її користь.

В свою чергу, питання щодо стягнення витрат на правову допомогу не вирішуються даним судовим рішенням.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 280, 282, 365 Цивільного процесуального кодексу України,суд -

в и р і ш и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований 26 січня 2022 року Відділом внутрішніх справ Південно-Африканської Республіки у місті Крюгерсдорп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 (двадцять) копійок.

Відомості про позивача : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт НОМЕР_3 виданий Дарницьким РВ ГУДМС України в місті Києві, код платника податків НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою : АДРЕСА_1 .

Відомості про відповідача : ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , посвідка на постійне проживання № НОМЕР_5 виданий 30 жовтня 2019 року та дійсний до 29 жовтня 2029 року, запис № 19810305-09756, код платника податків НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скаргу на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення виготовлено 29 липня 2026 року.

Суддя Л.В. Яковлєва