Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №357/12990/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/12990/26

3/357/4057/26

П ОС Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2026 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гребінь О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ІНФОРМАЦІЯ_1 , стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, одруженого, паспорт НОМЕР_1 , виданий Бердянським РВ ГУ МВС України в Запорізькій області 08.10.2010, РНОКПП: НОМЕР_2 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_3 Міністерства оборони України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.3 ст. 172-20 КУпАП,-

У С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення КИБ №105 від 27.07.2026, 26.07.2026 о 20 год. 00 хв. старший сержант ОСОБА_1 був виявлений на території військової частини НОМЕР_3 в АДРЕСА_1 у стані алкогольного сп`яніння в умовах особливого періоду.

За результатами проведеного огляду на стан алкогольного сп`яніння встановлено вміст алкоголю в організмі ОСОБА_1 — 1,84 проміле.

Таким чином, за твердженням особи, яка склала протокол, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, підтвердив обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, та не заперечував факту перебування на території військової частини у стані алкогольного сп`яніння.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення, роздруківку результату огляду на стан алкогольного сп`яніння, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу, копію паспорта, витяг з наказу, службову характеристику, письмові пояснення свідків, суддя дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, виходячи з такого.

Так, відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи і вирішення її у точній відповідності із законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ст. 266-1 КУпАП передбачено, що військовослужбовці, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння, підлягають огляду на стан алкогольного сп`яніння уповноваженими посадовими особами із використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди особи з результатами такого огляду або відмови від його проходження огляд проводиться у закладі охорони здоров`я.

Ч. 3 ст. 172-20 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за появу військовослужбовця на території військової частини у стані алкогольного сп`яніння, якщо такі дії вчинені в умовах особливого періоду.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період охоплює, зокрема, час дії воєнного стану.

Воєнний стан в Україні введено Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 та на дату вчинення адміністративного правопорушення його дію було продовжено, а тому адміністративне правопорушення вчинене в умовах особливого періоду.

Дослідженими у судовому засіданні доказами встановлено, що 26.07.2026 о 20 год. 00 хв. ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем, перебував на території військової частини НОМЕР_3 у стані алкогольного сп`яніння. Факт перебування у стані алкогольного сп`яніння підтверджується результатами огляду із використанням спеціального технічного засобу, відповідним актом огляду, а також визнається самим ОСОБА_1 .

Суд не вбачає підстав ставити під сумнів належність, допустимість чи достовірність зазначених доказів, оскільки вони отримані у порядку, встановленому законом, є взаємоузгодженими між собою, послідовно підтверджують одні й ті самі фактичні обставини та у своїй сукупності є достатніми для висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.

Таким чином, досліджені судом докази у своїй сукупності підтверджують, що ОСОБА_1 , перебуваючи на території військової частини в умовах особливого періоду, знаходився у стані алкогольного сп`яніння, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника, дані про його особу, службову характеристику, ступінь вини, майновий стан, а також вимоги ст. 33 КУпАП.

Сам по собі факт визнання вини не свідчить про наявність щирого розкаяння у розумінні ст. 34 КУпАП, а тому обставин, що пом`якшують адміністративну відповідальність, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують адміністративну відповідальність, судом також не встановлено.

Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, а також необхідність досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст. 23 КУпАП, суд дійшов висновку, що достатнім і необхідним заходом адміністративної відповідальності є накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, а саме 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 підлягає звільненню від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 23, 24, 27, 33, 34, 35, 40-1, 172-20, 268, 283, 284, 285 КУпАП, ст.5 Закону України «Про судовий збір», суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.

Відповідно до статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Згідно із статтею 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Термін пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.О. Гребінь