Рішення від 28 липня 2026 р. у справі №357/2280/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/2280/26

Провадження № 2/357/3622/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді – Ярмола О. Я. ,

при секретарі – Боженко Т. В.,

представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 5 в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2026 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 , в якій просив стягнути з відповідача на свою користь 1 010 369,86 грн, з яких: 1 000 000,00 грн - неповернута сума позики, 7 000,00 грн - сума інфляційних втрат, 3 369,86 грн - сума 3% річних, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 8 082,96 грн..

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 03.09.2025 року відповідач ОСОБА_3 отримав від позивача у позику 1 000 000,00 грн. про що надав власноручно написану розписку в присутності свідка. Повернути позику в повному обсязі відповідач зобов`язався у строк до 31 грудня 2025 року. Однак у вказаний строк, відповідач у порушення своїх зобов`язань, суму позики не повернув, навіть частково. Згідно з ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відтак борг відповідача перед позивачем становить 1 010 369,86 грн, з яких: 1 000 000,00 грн - неповернута сума позики, 7 000,00 грн - сума інфляційних втрат, 3 369,86 грн - сума 3% річних, що підтверджується проведеним позивачем розрахунком. З огляду на те, що відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повернення коштів позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

25.03.2026 суд постановив ухвалу, якою прийняв позов до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

01.04.2026 від відповідача ОСОБА_3 через ЕКЕС до суду надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_2 в якому відповідач вказав, що він дійсно, 03.09.2025 року у присутності свідка ОСОБА_4 отримав у позику від позивача ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 1 000 000,00 грн, про що видав власноручно написану розписку, копія якої додана позивачем до позовної заяви. Повернути позику в повному обсязі він зобов`язався у строк до 31.12.2025 року. Але через скрутний фінансовий стан він не зміг повернути позичені кошти. Відповідач повідомив суду, що він повністю визнає заявлені у позові вимоги і не заперечує проти ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, у тому числі в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних. Просив вважати цей його відзив на позовну заяву, заявою про визнання позовних вимог в повному обсязі. Наслідки визнання позову йому відомі та зрозумілі. Просив розгляд даної справи проводити за його відсутності.

25.06.2026 суд постановив ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання, якою закрив підготовче провадження з призначенням справи до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 15.07.2026 представник позивача позовні вимоги підтримала, просила позов, задовольнити в повному обсязі. Додатково, представник позивача надала суду податкову декларацію про доходи позивача в підтвердження його фінансової спроможності надавати позику у вказаному розмірі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у поданому відзиві просив здійснювати розгляд справи без його участі, позов визнав у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі документи і матеріали, зважаючи на положення ст. 206 ЦПК України, суд прийшов до висновку про можливість ухвалення рішення про задоволення позову у судовому засіданні виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1, ч. 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до роз`яснень викладених у п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Крім того, згідно з ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

У разі надходження такого клопотання суд має право вирішити спір без встановлення фактичних обставин справи, адже учасник справи відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України скористався своїм процесуальним правом.

Відповідні правові висновки викладені у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду України від 21 березня 2019 року у справі № 569/1011/18-ц.

Оскільки сторони, скориставшись своїм правом заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності у судове засідання 29.07.2026 не з`явилися, крім того відповідач ОСОБА_3 надав суду відзив на позовну заяву, яку суд розцінює, як письмова заява про визнання позову, і дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом не встановлено обставин, які б свідчили, що таке визнання суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що визнання позову відповідачем підлягає прийняттю, а позов задоволенню.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).

З урахуванням повного визнання відповідачем позовних вимог та окремо вимоги щодо інфляційних втрат, враховуючи диспозитивність цивільного судочинства, суд, також, вважає за можливе прийняти визнання відповідачем вимоги в частині стягнення з нього інфляційних втрат і 3 % річних.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить із наступного.

У позовній заяві позивач зазначив про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які складаються із витрат на оплату судового збору у розмірі 8 082,96 грн.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

На підставі ч. 1 ст. 142 ЦПК України, оскільки позовні вимоги визнані відповідачем до початку розгляду справи по суті, - позивачу з державного бюджету підлягає поверненню 50 відсотків суми сплаченого ним судового збору в розмірі 4 041,48 грн.

Решта судових витрат у розмірі 4 041,48 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 81, 141, 206, 211, 247, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1 010 369 (один мільйон десять тисяч триста шістдесят дев`ять) гривень 86 копійок, з яких: 1 000 000,00 грн - неповернута сума позики, 7 000,00 грн - сума інфляційних втрат, 3 369,86 грн - сума 3% річних.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 4 041 (чотири тисячі сорок одна) гривня 48 копійок.

Зобов`язати ГУ Державної казначейської служби України у Київській області (Білоцерків. міс.) повернути ОСОБА_2 50 відсотків суми сплаченого ними судового збору згідно платіжної інструкції № 6043166912897879 від 12.02.2026 року в розмірі 4 041 (чотири тисячі сорок одна) гривня 48 копійок.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання на нього апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення - зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст судового рішення складено та підписано 29.07.2026 року.

Суддя О. Я. Ярмола