Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №759/3475/24 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 759/3475/24

провадження № 22-ц/824/694/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

судді - доповідача Кирилюк Г. М.

суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т. І.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 03 червня 2024 року в складі судді Єросової І. Ю.,

установив:

У лютому 2024 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» (далі - ПрАТ «СК «АРКС») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок скоєного 15.09.2021 ДТП, яке відбулось з вини відповідача, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування потерпілій особі у розмірі 8 678,00 грн, отримав право вимоги до ОСОБА_1 як до винної у ДТП особи. Таку вимогу обґрунтовує також відсутністю на момент ДТП у відповідача полісу обов`язкового страхування власників транспортних засобів.

З огляду на викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь завдану шкоду, заподіяну внаслідок ДТП у розмірі 8 678,00 грн. Також просив стягнути з відповідача судові витрати по сплаті судового збору.

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 03 червня 2024 року вказаний позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «АРКС» відшкодування матеріальної шкоди в порядку суброгації у розмірі 8 678,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «АРКС» судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

20.03.2025 ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Святошинського районного суду міста Києва від 03 червня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначає, що на момент виникнення ДТП ОСОБА_1 мав статус учасника бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 , яке видане 18.01.2022 Державною службою з надзвичайних ситуацій, в якому зазначено право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій. Вказане посвідчення він пред`являв і при оформленні матеріалів ДТП.

Статтею 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» надано відповідну особисту пільгу визначеній категорії осіб, згідно із якою ці особи, які експлуатують свої транспортні засоби, звільнені від обов`язкового страхування і в такому випадку гарантом відшкодування шкоди виступає МТСБУ.

Право власності на транспортний засіб марки «Volkswagen», тип - вантажний малотоннажний вантажопасажирський - В, 2000 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , колір - білий, перебуває у власності ОСОБА_1 згідно дов.рахунку № НОМЕР_3 від 11.11.2010, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , виданого ВРЕР-9 УДАІ в м. Києві.

За таких обставин, ОСОБА_1 як учасник бойових дій, який вчинив на власному транспортному засобі ДТП, відноситься до категорії громадян, вказаних у п. 13.1 ст. 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яким надана особиста пільга, тому обов`язок з відшкодування завданих збитків вказаний Закон у пп. «г» п. 41.1 ст. 41 покладає на МТСБУ.

Також зазначає, що суд першої інстанції виходив з того, що скаржник був належно повідомлений про судову справу, проте ухвалу про відкриття провадження у справі з позовною заявою та додатками останній не отримував. Тому і не був обізнаний про відкриття провадження і розгляд справи, не зміг надати відзив та копії документів, які передбачають наявність пільг для учасників бойових дій.

Правом надання відзиву на апеляційну скаргу позивач не скористався.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною 1 статті 369 ЦПК України передбачено, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 05.08.2022 приблизно о 19:15 год., керуючи транспортним засобом «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись в м. Києві по вул. Качура, 91-А, під час об`їзду транспортного засобу автомобіля «SEAT», державний номерний знак НОМЕР_5 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу, що призвело до зіткнення та пошкодження зазначених транспортних засобів, чим порушив п. п. 2.3 б, 13.3, 16.12 ПДР України.

Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 20 вересня 2022 року (справа №7 59/10624/22) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Встановлено, що предметом договору добровільного страхування наземного транспорту № 10007Га1к3 від 15.09.2021, укладеного між ПрАТ «СК «АРКС» та ТОВ «БМ Дистрибушн 2.0» є транспортний засіб «SEAT», державний номерний знак НОМЕР_5 .

11.08.2022 водій транспортного засобу «SEAT», державний номерний знак НОМЕР_5 , ОСОБА_2 звернувся до позивача із заявою про подію та на виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу.

Згідно розрахунку страхового відшкодування вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу складає 12 888,00 грн, франшиза згідно договору страхування 4 210,00 грн. Таким чином, страхове відшкодування складає 8 678,00 грн.

Згідно з платіжного доручення № 909594 від 22.08.2022 ПрАТ «СК «АРКС» здійснило виплату ТОВ БМ «Дистрибушн 2.0» страхового відшкодування згідно акту № ARX3334781 у розмірі 8 678,00 грн.

Встановлено, що на момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_2 , застраховано не було.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що був встановлений факт завдання майнової шкоди та обов`язок відповідача у компенсації такої шкоди.

Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до преамбули Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, що діяла на момент звернення до суду з вказаним позовом) вказаний нормативно-правовий акт регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Так, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 Цивільного кодексу).

Відповідно до частини першої статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Аналогічні положення містяться в частині першій статті 990 ЦК України.

На підставі ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У відповідності пункту 13.1 ст. 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю I групи, у її присутності, звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно до пп. «г» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння особами, на яких поширюється дія пункту 13.1 статті 13 цього Закону.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 23 грудня 2014 року (справа № 1-6/2014) положення пункту 13.1 статті 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зі змінами необхідно розуміти так, що транспортними засобами, які належать учасникам бойових дій, інвалідам війни та інвалідам I групи, є такі наземні транспортні засоби, якими зазначені особи володіють як на праві власності, так і на будь-якій іншій правовій підставі. У Законі України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено особливості його застосування у випадках заподіяння шкоди внаслідок дорожньо-транспортних пригод, винуватцями яких є окремі категорії громадян, та обов`язкові умови, за наявності яких певні категорії фізичних осіб вважаються такими, чия цивільно-правова відповідальність застрахована, а Моторне бюро, відповідно, зобов`язане відшкодувати шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та майну потерпілих. Для учасників бойових дій та інвалідів війни, що визначені законом, інвалідів I групи умовою їх страхування є особисте керування належними їм транспортними засобами, а для інвалідів I групи - також і керування належними їм транспортними засобами іншою особою в їх присутності. Отже, особи, наведені у пункті 13.1 статті 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України, а потерпілі особи мають право на відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені у цьому пункті особи, за рахунок коштів Моторного бюро із фонду захисту потерпілих.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 , будучи учасником бойових дій, в момент ДТП керував транспортним засобом на законних підставах, мав право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, а тому відповідно до пункту 13.1 статті 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції, чинній на час вчинення ДТП (05.08.2022), він був звільнений від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України та обов`язку відшкодування матеріальної шкоди, завданої позивачу. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцем якої є відповідач, проводить МТСБУ.

Подібні правові висновки щодо звільнення учасників бойових дій від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України на підставі пункту 13.1 статті 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» наведено в постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 521/6088/16-ц (провадження № 61-17101св18), від 21 листопада 2018 року у справі № 336/851/17 (провадження № 61-25433св18).

Відтак, підстави до задоволення позову відсутні.

Разом з тим, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права та щодо необізнаності скаржника про відкриття провадження і розгляд справи.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 23 лютого 2024 року вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та призначено справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а. с. 42-43).

29.02.2024 до суду першої інстанції надійшла заява ОСОБА_1 , в якій було зазначено, що він є учасником бойових дій, тому автоматично застрахований в Моторному страховому бюро. Також, ОСОБА_1 у вказаній заяві зазначив, що проти позову заперечує (а. с. 44).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення є:1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи зазначене, оцінивши в сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, рішення Святошинського районного суду міста Києва від 03 червня 2024 року підлягає скасуванню та ухваленню нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України , якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 цієї статті, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача в разі задоволення позову.

При подані апеляційної скарги відповідачем було сплачено судовий збір у розмірі 4 542,00 грн.

За результатами апеляційного перегляду справи апеляційну скаргу було задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні позову, а тому з позивача на користь відповідача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 4 542,00 грн.

Керуючись ст. 263, 367, 368, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 03 червня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 4 542,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач Г. М. Кирилюк

Судді: І. М. Рейнарт

Т. І. Ящук