Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №361/3901/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Унікальний номер справи № 361/3901/25 Апеляційне провадження № 33/824/2808/2026Головуючий у суді першої інстанції - Анікушин В.М. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2026року суддя Київського апеляційного суду Нежура В.А. розглянув матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Проциком Дмитром Григоровичем на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 березня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 15.03.2025 о 02 год. 12 хв., поблизу будинку № 20 по вул. Олега Онікієнка в м. Броварах Київської області ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Subaru Legacy», н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів та мови), від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою алкотестеру Драгер та в закладі охорони здоров`я відмовився, що зафіксовано на нагрудний відеорєєстратор № 854577. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (далі - ПДР України) та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 130 КУпАП.

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 13.03.2026 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Не погоджуючись із вказаною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та закрити провадження у справі за відсутності складу та події адміністративного правопорушення.

Зазначає, що на момент прибуття працівників поліції автомобіль перебував у нерухомому стані, його двигун і світлові прилади не працювали, а відеозаписи з нагрудних камер не містять моменту руху або зупинки автомобіля працівниками поліції. Перебування ОСОБА_1 на водійському місці, на думку сторони захисту, саме по собі не підтверджує факту керування транспортним засобом.

Крім того, захисник посилається на те, що працівники поліції на адвокатські запити не надали фото чи відеоматеріалів, які б підтверджували рух автомобіля під керуванням ОСОБА_1 .

Також зазначено, що працівники поліції не встановили та не повідомили ОСОБА_1 конкретних ознак алкогольного сп`яніння, передбачених Інструкцією № 1452/735, а лише запропонували пройти огляд, у зв`язку із цим вимога про проходження огляду є необґрунтованою, а зазначені у протоколі, акті огляду та направленні ознаки сп`яніння такими, що не підтверджуються відеозаписом.

Захисник також звертає увагу на відсутність у матеріалах справи доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом та передачі автомобіля іншій особі, вважаючи це порушенням вимог статті 266 КУпАП і додатковим підтвердженням того, що працівники поліції не сприймали його як водія, який керував транспортним засобом з ознаками сп`яніння.

Окремо зазначається, що ОСОБА_1 не висловлював однозначної відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а лише запитував про підстави такої вимоги та посилався на те, що працівники поліції не зафіксували факту керування ним транспортним засобом.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Процик Д.Г. підтримав подану апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просив її задовольнити.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Частиною першою статті 130 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно із статтею 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп`яніння поліцейським із використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Відповідно до пункту 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС і МОЗ України N? 1452/735 від 09.11.2015 (далі - Інструкція) ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Згідно з пунктом 7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП України.

Визнаючи винним ОСОБА_1 суд першої інстанції дійшов висновку, що його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, підтверджується сукупністю належних і допустимих доказів.

За наслідками перегляду доказів, що містяться у справі, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції в повному обсязі дослідив матеріали справи та дійшов правильного висновку.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення підтверджується зібраними у справі доказами, а саме протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 271821 від 15.03.2025, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, відеозаписом із нагрудних камер працівників поліції, а також показаннями свідка ОСОБА_2 , дослідженими судом першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги про недоведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом апеляційний суд відхиляє як безпідставні з огляду на таке.

Із відеозапису, долученого до матеріалів справи, вбачається, що на момент прибуття працівників поліції ОСОБА_1 перебував на водійському місці автомобіля «Subaru Legacy» та пояснював, що їхав в село Княжичі та зупинився щоб перечекати атаку російських дронів.

Крім того, свідок ОСОБА_2 , допитаний судом першої інстанції за клопотанням сторони захисту, пояснив, що 15 березня 2025 року він разом із ОСОБА_1 повертався з міста Бровари до села Княжичі на автомобілі, яким керував саме ОСОБА_1 . Під час руху вони зупинилися через повітряну тривогу та роботу засобів протиповітряної оборони, після чого через деякий час до них прибули працівники поліції.

Отже, зазначене підтверджує, що до зупинки, автомобілем керував ОСОБА_1 , ці показання узгоджуються з обставинами, зафіксованими на відеозаписі, та іншими матеріалами справи, а тому підстав не довіряти їм апеляційний суд не вбачає.

За таких обставин доводи апеляційної скарги про те, що на момент прибуття працівників поліції автомобіль перебував у нерухомому стані, а його двигун і світлові прилади були вимкнені, не спростовують установленого факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом до прибуття поліцейських. Так само, безпідставними є посилання на відсутність на відеозаписі безпосереднього моменту руху автомобіля чи його зупинки, оскільки чинне законодавство не вимагає обов`язкової відеофіксації таких обставин, а факт керування встановлюється судом на підставі сукупності досліджених доказів.

Посилання захисника на те, що працівники поліції у відповідь на адвокатські запити не надали окремих фото- чи відеоматеріалів руху автомобіля, наведених висновків не спростовують, оскільки факт керування підтверджується іншими належними та допустимими доказами, які містяться у матеріалах справи та були безпосередньо досліджені судом.

Апеляційний суд також відхиляє доводи про відсутність у працівників поліції підстав для пропозиції ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення, акта огляду та відеозапису з нагрудних камер працівників поліції у ОСОБА_1 були виявлені запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів та порушення мови. Зазначені ознаки прямо передбачені пунктом 3 розділу І Інструкції як ознаки алкогольного сп`яніння та були достатньою підставою для пропозиції пройти огляд у встановленому законом порядку.

Доводи апелянта про те, що працівник поліції під час відеофіксації не перелічив ОСОБА_1 кожну виявлену ознаку сп`яніння, не свідчить про їх відсутність та не робить вимогу про проходження огляду незаконною.

Доводи про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду, а лише ставив запитання щодо підстав його проведення, спростовуються відеозаписом з якого вбачається, що працівники поліції неодноразово та зрозуміло пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння як на місці за допомогою спеціального технічного засобу, так і в закладі охорони здоров`я, на що ОСОБА_1 не висловив згоди на проходження жодного із запропонованих видів огляду та фактично ухилився від його проходження.

Посилання захисника на відсутність у матеріалах справи доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом та передачі автомобіля іншій особі не є підставою для висновку про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, матеріали справи містять достатню сукупність належних і допустимих доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, мав ознаки алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння як на місці, так і в закладі охорони здоров`я.

Порушень вимог статті 266 КУпАП, які б могли бути підставою для визнання огляду недійсним або недопустимості зібраних доказів, апеляційним судом не встановлено.

Суд першої інстанції належним чином з`ясував обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм оцінку у сукупності та дійшов обґрунтованого висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Проциком Дмитром Григоровичем залишити без задоволення.

Постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду