Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №752/26634/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Єдиний унікальний номер справи № 752/26634/25 Головуючий у суді першої інстанції - Коваль В.О.

Номер провадження № 33/824/3118/2026 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі судді Яворського М.А., за участю секретаря судового засідання Марченко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою захисником Швецем Олександром Віталійовичем, на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 14 січня 2026 року щодо притягнення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,

до адміністративної відповідальності ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 489640 від 21 жовтня 2025 року, водій ОСОБА_1 10 вересня 2025 року о 10 годині 30 хвилин в місті Києві на вулиці Кільцева Дорога, 1-Б, керуючи електровелосипедом, перед нерегульованим пішохідним переходом не спішився, здійснив виїзд та подальший рух по пішохідному переходу на електровелосипеді, внаслідок чого відбувся наїзд на ОСОБА_1 автомобілем «Porsche» д.н.з. НОМЕР_1 . Внаслідок чого, транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а громадянин ОСОБА_1 тілесні ушкодження.

Вказаними діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. п. 1.5, 6.7 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 14 січня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 закрито на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП - у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 Кодексу.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням захисник ОСОБА_1 - Швець О.В. подав апеляційну скаргу, відповідно до якої просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою закрити провадження щодо ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суть дорожньо-транспортної пригоди полягає в тому, що суд першої інстанції безпідставно визнав належним доказом протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 489640, який не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. Зокрема, у ньому помилково зазначено, що ОСОБА_1 керував електросамокатом, тоді як учасником ДТП був електровелосипед, а також безпідставно вказано, що він не спішився перед пішохідним переходом. Насправді ОСОБА_1 зупинився перед переходом, надав дорогу транспортним засобам та відновив рух лише після того, як це стало безпечним.

Крім того, висновок про порушення ОСОБА_1 вимог п. п. 1.5 та 6.7 ПДР України є необґрунтованим, оскільки Правила дорожнього руху не містять заборони для велосипедистів перетинати пішохідний перехід.

Суд першої інстанції не врахував, що в протоколі огляду місця ДТП та схемі до нього відсутні відомості про дорожній знак 5.93.1 «Суміжний пішохідний перехід і велосипедний переїзд». Водночас зафіксовано лише горизонтальну розмітку 1.14.3, яка позначає місце переходу осіб із порушенням зору. Суд помилково витлумачив значення цієї розмітки, дійшовши висновку про заборону руху електровелосипедом через пішохідний перехід, хоча розмітка 1.14.3 лише інформує про можливий рух осіб із порушенням зору і сама по собі такої заборони не встановлює.

Зазначає, що письмові пояснення ОСОБА_2 підтверджують, що він рухався лівою смугою, бачив автомобіль, який зупинився перед нерегульованим пішохідним переходом у правій смузі, однак не зменшив швидкість і продовжив рух, після чого допустив наїзд на велосипедиста ОСОБА_1 , який перетинав проїзну частину. Ці обставини свідчать про недотримання ОСОБА_2 вимог п. 18.4 ПДР України, який зобов`язує водія у такій ситуації зменшити швидкість або зупинитися та продовжити рух лише після того, як він переконається у відсутності перешкод чи небезпеки на пішохідному переході.

Фотознімки з місця ДТП підтверджують наявність дорожніх знаків і розмітки, які завчасно попереджали водіїв про велосипедну доріжку та нерегульований пішохідний перехід, що вимагало від них дотримання підвищеної обережності.

Хоча суд першої інстанції не мав надавати правову оцінку діям водія ОСОБА_2 , для правильного вирішення справи, проте він був зобов`язаний встановити механізм ДТП шляхом аналізу дій усіх її учасників. Сторона захисту вважає, що матеріали справи свідчать, що причиною зіткнення стало недотримання ОСОБА_2 вимог п. 18.4 ПДР України.

Водночас докази того, що ОСОБА_1 порушив Правила дорожнього руху і саме його дії перебували у причинному зв`язку з ДТП, у матеріалах справи відсутні, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

При апеляційному розгляді справи особа яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник адвокат Швець О.В. підтримали доводи, викладені в поданій апеляційній скарзі, та просили її задовольнити.

Представник ОСОБА_2 , адвокат Тирлич О.С. під час апеляційного розгляду справи заперечив щодо доводів викладених в апеляційній скарзі та пояснень захисника особи щодо якої складено протокол та просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції просив залишити без змін. Вважає, що причиною дорожньо-транспортної пригоди стало не дотриманням ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України при перетині пішохідного переходу на велосипеді, що не дозволило його довірителю своєчасно зреагувати та зупинити керований ним автомобіль «Porsche Cayene».

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників справи, які з`явились на розгляд справи, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 124 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин і доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення у даній справі мотивував своє рішення тим, що надаючи оцінку протоколу про адміністративне правопорушення, поясненням водіїв, схемі місця ДТП та з огляду на характер пошкоджень транспортних засобів, суд вважав доведеною винуватість ОСОБА_1 у порушенні правила дорожнього руху, а саме порушив п. 1.14.3 вказаних правил та з урахуванням вимог ст. ст. 38, 247, 284 КУпАП, суд дійшов висновку, що адміністративне провадження відносно ОСОБА_3 за ст. 124 КУпАП необхідно закрити у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Апеляційний суд не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 489640 від 21 жовтня 2025 року, водій ОСОБА_1 10 вересня 2025 року о 10 годині 30 хвилин в місті Києві на вулиці Кільцева Дорога, 1-Б, керуючи електровелосипедом, перед нерегульованим пішохідним переходом не спішився, здійснив виїзд та подальший рух по пішохідному переходу на електровелосипеді, внаслідок чого відбувся наїзд на ОСОБА_1 автомобілем «Porsche» д.н.з. НОМЕР_1 . Внаслідок чого, транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а громадянин ОСОБА_1 тілесні ушкодження. Вказаними діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. п. 1.5, 6.7 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. (а.с. 1-2)

В матеріалах справи міститься також схема місця ДТП, яка сталася 21 жовтня 2025 року, складена працівниками патрульної поліції, яка містить графічно зображені та зафіксовані об`єкти про обставини дорожньої пригоди (ділянка дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, місце зіткнення транспортних засобів, сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив`язка об`єктів, транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїзної частини та інше), таблицю дорожніх умов, в якій зазначені назви об`єктів, зображених на схемі, на зворотному боці схеми зазначено характеризуючі дані транспортних засобів та відомості про їх пошкодження (а.с. 22).

В матеріалах справи містяться також письмові пояснення ОСОБА_2 від 10 вересня 2025 року, згідно яких останній зазначив, що 10 вересня 2025 року о 10год 10 хв., він керуючи автомобілем «Porsche» д.н.з. НОМЕР_1 в м. Києві по вул. Велика Кільцева, 9, він рухався другорядною дорогою у лівій смузі в той час як автомобіль у правій смузі (білий мікроавтобус) загородив йому огляд на пішохідний перехід, зупинившись біля нього. В цей момент із - за мікроавтобуса верхом на велосипеді на великій швидкості виїхав велосипедист, через обмеження видимість він здійснив наїзд. Після цього на фоні стресу в нього почався приступ бронхіальної астми задухи та запаморочення в голові. Номер мікроавтобуса, що зупинився КА8605 (останні літери не запам`ятав, так як він швидко поїхав одразу після ДТП).

В матеріалах справи містяться також письмові пояснення ОСОБА_1 , від 21 жовтня 2025 року, які були у нього відібрані т.в.о. ст. інспектором відділу розшуку та опрацювання матеріалів ДТП УПП у м. Києві ДПП молодшим лейтенантом поліції Іванкіним Ю.О, відповідно до яких останній зазначив, що 10 вересня 2025 року о 10:00 він керував велосипедом Comanche із електродвигуном та рухався у м. Києві по вело доріжці розташованій біля під`їзної дороги магазину METRO на вулиці Велика Кільцева. Між магазинами METRO та Епіцентр він доїхав до нерегульованого пішохідного переходу через під`їзну дорогу та зупинився перед пішохідним переходом, щоб надати дорогу потоку автомобілів та безпечно перейти на інший бік. Коли потік автомобілів проїхав на під`їзну дорогу із парковки METROвиїхав легковий автомобіль, який зупинився перед пішохідним переходом та показував йому жестом, що він його пропускає для проходу. Пересвідчившись у безпечності зробив декілька кроків по пішохідному переходу далі сів на велосипед і поїхав через дорогу. Коли доїхав до другої смуги на нього здійснив наїзд автомобіль Porsche, який рухався із дуже великою швидкістю. Від удару він відлетів на відстань більше 10 метрів і до приїзду швидкої не вставав. Унаслідок наїзду він отримав тілесні ушкодження і був госпіталізований до Київської міської лікарні № 12. Уточнюючи, що на момент зіткнення він рухався із невеликою швидкістю, приблизно як крок людини, оскільки тільки розпочав рух і не встиг набрати швидкість.

Відповідно до п. 1.5 ПДР України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.

Згідно з п. 6.7 ПДР України велосипедисти повинні виконувати вимоги цих Правил, що стосуються водіїв або пішоходів і не суперечать вимогам цього розділу.

Відповідно до положень статті 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Так, відповідно до положень статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Разом з тим, оскаржувана в даній справі постанова суду першої інстанції не відповідає вимогам закону, оскільки не містить встановлених обставин разом із мотивами суду першої інстанції, якими суд керувався при ухваленні даного судового рішення, визнаючи винним ОСОБА_1 у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а також не містить оцінку наданим поясненням учасників даної ДТП.

Так, працівники поліції, складаючи протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , вказали, що ним було порушено положення п. 1.5, 6.7ПДР України.

Однак, дослідивши матеріали даної справи та докази, які в ній містяться, апеляційний суд встановив відсутність порушення ОСОБА_1 вказаних вище положень ПДР України.

Згідно з п.1.4 Правил дорожнього руху кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила, в тому числі п. 1.3, відповідно до якого учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Як зазначено в протоколі та підтверджується схемою ДТП від 10 вересня 2025 року, ОСОБА_1 , керуючи електровелосипедом, перед нерегульованим пішохідним переходом не спішився, здійснив виїзд та подальший рух по пішохідному переходу на електровелосипеді.

З фотознімків та схеми ДТП, які наявні в матеріалах справи вбачається, що на зазначеному перехресті по якому ОСОБА_1 почав спочатку рух присутній дорожній знак 5.93.1 «Суміжні пішохідний перехід та велосипедний переїзд», який застосовується для позначення місць, де пішохідний перехід і велосипедний переїзд розташовані поруч на відстані не більше ніж 0,4 м один від одного.

Крім того в поясненнях, яких надано водієм автомобіля Porsche НОМЕР_1 , ОСОБА_2 останній зазначив, що він рухався другорядною дорогою у лівій смузі в той час як автомобіль у правій смузі (білий мікроавтобус) загородив йому огляд на пішохідний перехід, зупинившись біля нього.

Отже, аналізуючи пояснення учасників справи, а також дорожню розмітку та дорожні знаки, які знаходяться на даній ділянці дороги, суд першої інстанції на дані обставини уваги не звернув, належної правової оцінки їм не надав та у постанові не зазначив, яким саме чином наявні у справі докази підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.

При цьому працівники поліції, відбираючи пояснення від ОСОБА_2 не з`ясували в нього причини не виконання ним п. 18.4 ПДР України згідно якого - якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжувати (відновити) рух лише переконавшись , що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпеки.

Неправильно оцінивши докази у справі, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки такий висновок не ґрунтується на об`єктивних доказах, а тільки на однобічній оцінці матеріалів справи.

Таким чином, апеляційний суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки доказів того, що він порушив Правила дорожнього руху України матеріали справи не містять.

Суд розглядає справу на підставі всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин і доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Враховуючи зібрані по справі докази, апеляційний суд доходить висновку, що вони не свідчать про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

З огляду на викладене, враховуючи, що під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови було встановлено відсутність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, апеляційний суд доходить висновку, що постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 14 січня 2026 рокунеможливо визнати законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю, у зв`язку із недоведеністю наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, а саме із підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись положеннями статті 284, 294 КУпАП, Київський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану захисником Швецем Олександром Віталійовичем, задовольнити.

Постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 14 січня 2026 року щодо ОСОБА_1 ст. 124 КУпАП - скасувати, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення від 21 жовтня 2025 року - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Київського

апеляційного суду М.А.Яворський