Постанова від 23 липня 2026 р. у справі №377/455/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року місто Київ

єдиний унікальний номер справи: 377/455/26

номер провадження: 33/824/3276/2026

Суддя Київського апеляційного суду Верланов С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві клопотання адвоката Кебкало Тетяни Михайлівни, поданого в інтересах ОСОБА_1 , про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Славутицького міського суду Київської області від 19 травня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Славутицького міського суду Київської області від 19 травня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП та ч.1 ст.122-2 КУпАП, за сукупністю яких, з урахуванням вимог ч.2 ст.36 КУпАП, піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Цією ж постановою стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 грн 60 коп.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, 01 червня 2026 року адвокат Кебкало Т.М. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Славутицького міського суду Київської області від 19 травня 2026 року, скасувати її, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та ст.122-2 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративних правопорушень.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження мотивоване тим, що розгляд справи здійснювався за відсутності як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, так і його захисника. Фактично повний текст постанови було надіслано сторонам через підсистему «Електронний суд» лише 21 травня 2026 року, що підтверджується відомостями електронного кабінету. До моменту отримання повного тексту постанови сторона захисту була позбавлена можливості ознайомитися з мотивами прийнятого рішення та належним чином підготувати апеляційну скаргу.З огляду на викладене строк на апеляційне оскарження підлягає обчисленню з моменту фактичного отримання повного тексту постанови, тобто з 21 травня 2026 року. Таким чином останній день направлення апеляційної скарги припадає на 31 травня 2026 року, що є вихідним днем, а відтак строк подачі апеляційної скарги можна вважати 01 червня 2026 року. Крім того, навіть у випадку якщо суд дійде висновку про формальний пропуск строку апеляційного оскарження, такий пропуск є незначним, виник з об`єктивних причин та пов`язаний із датою фактичного отримання повного тексту постанови, а тому підлягає поновленню.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Кебкало Т.М., була повідомлена судом апеляційної інстанції про судові засідання, які призначені на 17 липня 2026 року на 11 год 00 хв. та 24 липня 2026 року на 09 год 45 хв., шляхом направлення судових повісток про виклик до її електронного кабінету, що підтверджується звітами про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду (а.с.79, 86).

17 липня 2026 року судом апеляційної інстанції за клопотанням адвоката Кебкало Т.М. судове засідання було відкладено на 24 липня 2026 року на 09 год 45 хв.

Проте в судове засідання апеляційної інстанції, призначене на 24 липня 2026 року на 09 год 45 хв. особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Кебкало Т.М. не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялися апеляційним судом завчасно, в установленому законом порядку.

Клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило.

Суд апеляційної інстанції враховує, що у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Враховуючи наведене та приймаючи до уваги, що судом апеляційної інстанції були вжиті всі можливі заходи для належного і своєчасного повідомлення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Кебкало Т.М. про судове засідання, призначене 24 липня 2026 року, а також те, що клопотань про відкладення розгляду справи до апеляційного суду від них не надходило, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши обґрунтованість доводів клопотання, вважаю, що підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Славутицького міського суду Київської області від 19 травня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 відсутні з огляду на таке.

Згідно з ч.1 ст.277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Відповідно до положень ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Кебкало Т.М. 11 травня 2026 року було повідомлено про те, що справа розглядатиметься суддею першої інстанції 19 травня 2026 року о 14 год 30 хв., що підтверджується довідкою суду першої інстанції про доставку електронного документу до електронного кабінету захисника (а.с.54).

19 травня 2026 року суддею Славутицького міського суду Київської області за результатами розгляду вказаної справи було винесено оскаржувану постанову (а.с.59-66).

Відповідно до ч.1 ст.285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

З матеріалів справи вбачається, що копія постанови судді Славутицького міського суду Київської областівід 19 травня 2026 року була доставлена до електронного кабінету адвоката Кебкало Т.М. 21 травня 2026 року, що підтверджується довідкою суду першої інстанції про доставку електронного документу до електронного кабінету захисника (а.с.69).

Відповідно до ст.59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Таким чином ОСОБА_1 взяв на себе ризики вчинення, неналежного вчинення чи не вчинення його захисником процесуальних дій у даній справі.

Відповідно до п.8 ч.2 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Процедура реалізації вказаної конституційної норми в даному випадку знаходить свій вираз у ч.2 ст.294 КУпАП, відповідно до якої постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 цього Кодексу.

Тобто дана норма чітко пов`язує вирахування строку на апеляційне оскарження саме з дня винесення постанови, а не з дня отримання її копії.

Тому, з урахуванням положень ст.294 КУпАП, останній строк подачі адвокатом Кебкало Т.М. апеляційної скарги було 28 травня 2026 року.

Незважаючи на наведені вище вимоги закону та обставини, захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Кебкало Т.М. подала апеляційну скаргу на постанову судді Славутицького міського суду Київської областівід 19 травня 2026 року лише 01 червня 2026 року (а.с.70-74), тобто після закінчення строку на таке оскарження, передбаченого законом.

ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у ст.17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» ЄСПЛ зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається зазначати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

У рішенні ЄСПЛ від 18 листопада 2010 року у справі «Мушта проти України» зазначено, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.

При вирішенні питання поновлення строку оскарження суди мають забезпечувати дотримання балансу суспільного та приватного інтересів, оскільки держава в особі судових органів повинна забезпечити заінтересованим особам право на використання наявних засобів правового захисту, заінтересовані особи повинні розраховувати на те, що процесуальні норми судочинства будуть застосовані, а неналежне використання своїх прав однією із сторін у судовому процесі не стане перешкодою для іншої сторони в реалізації її права на виконання судового рішення.

Виходячи з прецедентної практики ЄСПЛ, принцип правової визначеності передбачає дотримання принципу «res judicata», тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

Вказаною вище практикою ЄСПЛ, яка є преюдиційною, встановлено, що, якщо заявники у визначений законом термін не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи та своєчасно не звертались до суду за інформацією щодо стану розгляду їх справи їх права на доступ до правосуддя не є порушеними.

Як установлено вище, копію постанови судді Славутицького міського суду Київської області від 19 травня 2026 року було вручено захиснику особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокату Кебкало Т.М. у встановлений ч.1 ст.285 КУпАП строк, а саме, 21 травня 2026 року.

Тому, з урахування вимог чинного законодавства та прецедентної практики ЄСПЛ, захисник ОСОБА_1 - адвокат Кебкало Т.М. була зобов`язана проявляти належну зацікавленість у оскарженні постанови судді про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122-2, ч.1 ст.130 КУпАП у встановлений законом строк.

У відповідності до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. При цьому такі обставини належить підтвердити доказами. Поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді має довести апелянт, який заявив таке клопотання.

Однак адвокат Кебкало Т.М. у клопотанні таких поважних причин не навела.

Посилання захисника у клопотанні на те, що вона лише 21 травня 2026 року отримала оскаржувану постанову судді, а тому вважає, що строк обчислюється з цієї дати, не заслуговують на увагу, оскільки, як вказано вище, зазначений строк відповідно до вимог ч.2 ст.294 КУпАП обчислюється виключно з дня винесення постанови, а не з дня її отримання.

При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.

Відповідно до п.п. 2, 4 ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З інформації на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що постанова судді Славутицького міського суду Київської області від 19 травня 2026 року була надіслана до реєстру 20 травня 2026 року та оприлюднена - 22 травня 2026 року.

Таким чином з 20 травня 2026 року постанова судді Славутицького міського суду Київської області від 19 травня 2026 року вже була виготовлена суддею першої інстанції, і 21 травня 2026 року адвокат Кебкало Т.М. отримала її копію, а тому вона могла подати апеляційну скаргу на постанову судді Славутицького міського суду Київської області від 19 травня 2026 року до закінчення встановленого законом строку на її оскарження, а саме, до 28 травня 2026 року включно.

Отже клопотання захисника не містить мотивів та доказів на підтвердження існування обставин, які були чи об`єктивно є непереборними, і які не залежали від її волевиявлення, чи які перешкоджали, створювали труднощі, або унеможливлювали своєчасно подати апеляційну скаргу чи будь-яким способом заявити про свою незгоду з винесеним судом рішенням, або вчинити будь-які інші дії, які можна було б розцінювати як спробу для оскарження постанови судді першої інстанції, і таких суду не надано.

Інших обставин, які б могли свідчити про те, що адвокат Кебкало Т.М. з об`єктивних причин дійсно не мала можливості подати апеляційну скаргу на постанову судді Славутицького міського суду Київської області від 19 травня 2026 року у встановлений законом строк, судом апеляційної інстанції не встановлено.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для поновлення строку на оскарження постанови судді у справі про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 , оскільки в клопотанні не наведено обставин, які б дозволяли зробити висновок про те, що цей строк було пропущено з поважних причин.

У зв`язку з цим, оскільки суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для задоволення клопотання захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Кебкало Т.М. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Славутицького міського суду Київської області від 19 травня 2026 року щодо ОСОБА_1 , то подана апеляційна скарга на зазначене судове рішення відповідно до положень ч.2 ст.294 КУпАП підлягає поверненню особі, яка її подала, а матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 - до Славутицького міського суду Київської області.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, суддя апеляційного суду,

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання адвоката Кебкало Тетяни Михайлівни, поданого в інтересах ОСОБА_1 , про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Славутицького міського суду Київської області від 19 травня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.122-2, ч.1 ст.130 КУпАП - відмовити, повернувши апеляційну скаргу особі, яка її подала.

Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Київського

апеляційного суду С.М.Верланов