Постанова від 19 липня 2026 р. у справі №758/7142/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/5334/2026 Доповідач - Ратнікова В.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 758/7142/25

20 липня 2026 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Кирилюк Г.М.

-Рейнарт І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача Акціонерного товариства «Універсал Банк» - Македона Олександра Андрійовича на заочне рішення Подільського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Войтенко Т.В., у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в :

У травні 2025 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

На обґрунтування позовних вимог зазначало, що Monobank - це мобільний банк в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам ( фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Особливістю проекта є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Онбординг відбувається шляхом: верифікації клієнта очно на точці видачі, у відділенні банк, співробітником служби доставки банку у зручному для клієнта місці, кредитним агентом у точці.

Зазначає що, починаючи з травня 2020 року відбувається відеоверифікація працівником банку дистанційно, ДІЯ шерінг на точці дистанційно та селфі клієнта спрощена процедура через УБКІ, селфі клієнта та селфі клієнта з паспортом.

29 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до банку з метою отримання банківських послуг та підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 29.09.2021 року.

Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг.

Підписавши анкету-заяву, відповідач підтвердила, що ознайомилася та отримала у мобільному додатку примірники вказаних документів, що складають договір та зобов`язується виконувати його умови.

Окрім того, в анкеті заяві зазначено наступне: прошу вважати наведений зразок мого власноручного підпису або його аналоги (у тому числі мій електронний/електронний цифровий підпис) обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті мені в банку. Я засвідчую генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення моїх даних згідно з договором. Також я визнаю, що удосконалений цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах та паперових носіях. Я підтверджую, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися мною та/або банком з використанням електронного підпису.

На підставі укладеного договору відповідачка ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 7 000, 00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .

Зазначає, що станом на 28.02.2023 року у відповідачки прострочення зобов`язання із сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів у зв`язку з чим, на підставі положення 5.17 п.5 Розділу II Умов, відбулось істотне порушення клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 28.02.2023 року направив відповідачці повідомлення "пуш" про істотне порушення нею умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте, відповідачка на контакт не виходила та не вчиняла жодної дії, направленої на погашення заборгованості, у зв'язку із чим та відповідно до вимог п.5.18, 5.19 кредитного договору, 29.03.2023 кредит став у формі «на вимогу».

З огляду на вище викладене, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 29 вересня 2021 року станом на 20 листопада 2024 року у розмірі: 8 899, 64 грн. тіло кредиту, та 2 422, 40 грн витрати по сплаті судового збору.

Заочним рішенням Подільського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2025 року в задоволенні позову Акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352, вул. Автозаводська, 54/19, м. Київ) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг «Мonobank» від 29.09.2021 року відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, представник позивача Акціонерного товариства «Універсал Банк» - Македон Олександр Андрійович 02 грудня 2025 року подав апеляційну скаргу, в якій просив суд заочне рішення Подільського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що вважає оскаржуване рішення суду першої інстанції незаконним, прийнятим всупереч норм процесуального права, за неправильного застосування норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, без урахування особливостей укладеного між сторонами за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем договору, що призвело до порушення прав, свобод та законних інтересів Банку.

Зазначає, що суд першої інстанції не дослідив механізм отримання відповідачкою банківських послуг проекту «Monobank», а також процедуру ознайомлення споживача з Умовами, Правилами обслуговування рахунків фізичних осіб, Тарифами, таблицею розрахунку вартості кредиту, паспортом споживчого кредиту. Тим самим, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про те, що відповідачка ОСОБА_1 не була ознайомлена із вищезазначеними складовими кредитного договору.

Вказує на те, що підписанням цього договору відповідачка (клієнт) підтвердила, що ознайомлена з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту та отримала їх примірники у мобільному додатку, вони їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Окрім цього, вона беззастережно погодився із тим, що банк має право на свій розсуд, в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту.

Поміж цього, клієнт ОСОБА_1 підтвердила, що ця Анкета-заява є також заявою на відкриття рахунку.

У Анкеті-заяві зазначено, що Клієнт просить відкрити поточний рахунок у гривні на його ім?я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у мобільному додатку.

Із прийняттям Закону України "Про електронну комерцію" № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Звертає увагу суду на те, що Умови і правила обслуговування, опубліковані на офіційному сайті Банку та публічно доступні в режимі реального часу для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms.

Зазначає, що у підписаній анкеті-заяві відповідачка визнала, що її електронний підпис є аналогом її власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях (п. 6 Анкети-заяви).

Вищенаведене, на думку апелянта, свідчить про укладення між сторонами у встановлений законом спосіб договору та погодження сторонами Умов і правил разом з додатками, які є невід`ємною складовою договору.

Звертає увагу суду, що Витяг з Умов та Тарифи за карткою Monobank, що наявні в матеріалах справи, враховуючи специфіку надання банківських послуг, неодноразово оновлювались та доповнювались у відповідності з вимогами діючого законодавства. Актуальні редакції, згоду на які, були надані відповідачем шляхом, зокрема та не виключно, проведенням банківських операцій та подальшого користування банківськими послугами були доступні на постійній основі у публічному доступі на офіційному сайті банку за посиланнями https://www.monobank.ua/terrnsта/або https://www.monobank.com.ua/tern в Мобільному додатку.

Тобто, та редакція Умов та правил, що наявна у матеріалах справи може мати показовий характер та може доповнюватись позивачем.

Зазначає, що у суду під час ухвалення рішення є безперешкодний доступ до актуальних Умов та правил, що знаходяться в публічному доступі (як то наприклад, актуальних кодексів, нормативно-правових актів, постанов, судової практики та ін.) в режимі реального часу на офіційному сайті Банку за посиланням https://www.monobank.ua/terms.

Вважає, що посилання суду першої інстанції на недоведеність з боку банку, що саме ці Умови та правила розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними є безпідставними, оскільки вони не грунтуються на приписах ЗУ «Про електронну комерцію».

Звертає увагу, що відповідачка не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору (не сплатила щомісячні мінімальні платежі), а тому у останньої виникла заборгованість.

Враховуючи, що у відповідачки прострочення зобов`язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, то на підставі положення п.п.5.16 п.5 Розділу II Умов відбулось істотне порушення клієнтом зобов`язань та вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк направив відповідачці повідомлення "пуш" про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості.

На підставі вищезазначеного вважає, що загальний розмір заборгованості відповідачки перед банком за кредитним договором становить 8 889, 64 грн.

Відповідачка ОСОБА_1 своїм правом на подачу до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу не скористалася.

Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

У порядку частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Оскільки дана справа є малозначною, то її розгляд судом апеляційної інстанції здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Акціонерного товариства «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг.

Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів Monobank/Universal Bank, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту, тарифами складають договір про надання банківських послуг (п. 1).

У пункті 2 анкети-заяви зазначено, що ОСОБА_1 просить встановити їй кредитний ліміт на суму вказану у мобільному додатку.

У разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися відсоткова вставка 3,1% на місяць з першого дня користування кредитом.

Підписанням анкети-заяви відповідачка засвідчила генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватись для вчинення правочинів та платіжних операцій. Визнає, що УЕП є аналогом її власноручного підпису. Ризики з відшкодування збитків, що можуть бути заподіяні банку та/або клієнту, а також третім особам у разі використання УЕП покладаються на клієнта.(п.4 договору).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № б/н від 29.09. 2021 року станом на 20.11.2024 року загальний розмір заборгованості відповідачки за наданим кредитом (тілом кредиту) становить 8 889, 64 грн.

Довідкою про наявність рахунку від 20.11.2024 року підтверджено, що відповідачці ОСОБА_1 у АТ «Універсал Банк» відкрито рахунок НОМЕР_1 , тип рахунку - ОСОБА_2 , валюта рахунку UAH, активна до 03/29.

З довідки про розмір встановленого кредитного ліміту вбачається, що 29.09.2021 року відповідачці встановлено кредитний ліміт в розмірі 1 000,00 грн, 14.01.2022 року встановлено кредитний ліміт у розмірі 7 000 грн.

Банком було надано виписку по рахунку відповідача з якої вбачається, що ОСОБА_1 активно користувалась отриманою кредитною карткою та частково погашала утворену заборгованість, що у свою чергу свідчить про отримання останньою кредитної картки з кредитним лімітом з подальшим його збільшенням, та отримання кредитних коштів.

Відповідно до наданої позивачем виписки про рух коштів на рахунку відповідачки, заборгованість станом на 20.11.2024 року становить 8 889, 64 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд першої інстанції посилався на те, що позовні вимоги не ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи не підтверджені належними засобами доказування, зокрема, позивачем не було надано належних та достатніх доказів на підтвердження наявності у відповідачки заборгованості саме у визначеному у позові розмірі, а тому позовні вимоги є недоведеними та не підлягають задоволенню.

Колегія суддів з такими висновкам суду першої інстанції погодитись не може, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права та із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до положень ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст.628, 629 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду (ч.1 ст.638 ЦК України).

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч.2 ст.638 ЦК України).

За правилом ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ч.ч.1, 3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Згідно з ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст.1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст.3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.3 ст.11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону).

Згідно із ч.6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч.8 ст.11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст.12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просив стягнути з відповідачки заборгованість у розмірі 8 889, 64 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом ( тілом кредиту).

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст.89 ЦПК України).

На підтвердження факту укладення кредитного договору позивачем надано суду анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 29.09.2021 року, яка містить власноручні підписи представника банку та позичальника ОСОБА_1 із світлокопіями її паспорту та РНОКПП, а також печатку Monobank АТ «Універсал Банк», що свідчить про дотримання сторонами письмової форми кредитного договору.

У анкеті-заяві міститься прохання відповідачки ОСОБА_3 про відкриття їй банком поточного рахунку № НОМЕР_3 у гривні на її ім`я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану в мобільному додатку.

Довідкою АТ «Унівесал Банк» про наявність рахунку від 20.11.2024 року підтверджено, що відповідачці відкрито рахунок НОМЕР_3 , НОМЕР_1 , тип рахунку - Картка Чорна, валюта рахунку UAH, активна до 03/29.

З довідки АТ « Унівесал Банк» про розмір встановленого кредитного ліміту вбачається, що 29.09.2021 року відповідачці встановлено кредитний ліміт в розмірі 1 000,00 грн, 14.01.2022 встановлено кредитний ліміт у розмірі 7 000 грн.

Отже, в матеріалах справи наявні належні докази на підтвердження того, що анкету-заяву ОСОБА_1 було задоволено банком та відкрито їй поточний рахунок, а також було видано їй за цим договором платіжний інструмент (банківську картку) у спосіб, що дозволяє однозначно встановити отримання такої картки, також було встановлено відповідний кредитний ліміт на суму зазначену у довідці про розмір встановленого кредитного ліміту.

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Варто зауважити, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року №254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 (у редакції, чинній на час вирішення справи судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій).

Отже, виписка по картковому рахунку може бути належним доказом заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі №204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі №209/3046/20, від 26 жовтня 2022 року у справі №333/5483/20 та інших.

Банком було надано суду виписку по картковому рахунку ОСОБА_1 , згідно якої заборгованість ОСОБА_1 станом на 20.11.2024 року становить 8 889, 64 грн.

Отже, надана позивачем виписка про рух коштів по картці підтверджує обставини видачі кредиту та його розміру, а також розміру заборгованості за кредитом.

Як вбачається з наданої позивачем виписки про рух коштів по картці відповідачка активно користувалася рахунком, здійснювала з нього платежі, здійснювала платежі у закладах торгівлі та харчування, знімала готівку. Рух коштів по картці відповідачки свідчить про те, що вона була обізнана про списання відсотків, оскільки зазначені відомості є у вільному електронному доступі. Таке активне користування кредитною карткою з доступом до мобільного додатку свідчить про обізнаність відповідачки щодо умов кредитування та Правил користування послугою електронного банку.

Наданий банком розрахунок заборгованості є належним доказом, який підтверджує розмір заборгованості за кредитним договором, оскільки містить детальний розпис нарахованої заборгованості за кредитним договором, дати здійснення платежів боржником, кількість днів, за які нарахована заборгованість, залишок заборгованості за наданим кредитом, дати нарахування складових загальної заборгованості за кредитом.

Відповідно до п. 5.22 Розділу ІІ Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» кредит збільшується на суму заборгованості за договором по відсоткам до погашення неустойці, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати вказаної заборгованості. При цьому Банк надає кредит згідно з договором в розмірі зазначеної заборгованості та направляє кредитні кошти на погашення вказаної в цьому пункті заборгованості, а саме відсотків за користування кредитним лімітом, неустойки за прострочені платежі згідно з тарифами.

Відповідно до п. 5.20 Розділу ІІ Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» термін повернення овердрафту в повному обсязі протягом 30 днів з моменту виникнення овердрафту.

Аналіз руху коштів по картці відповідачки від 20.11.2024 року свідчить про те, що відповідачка лише частково, на власний розсуд, здійснювала операції з поповнення своєї банківської карти, розмір яких був меншим за поточні витрати по картковому рахунку, у зв`язку з чим і виникла вказана позивачем заборгованість.

Часткова сплата боржником основного боргу та/або сум санкцій - є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу. Аналогічну позицію сформував Верховний Суд у постанові по справі № 127/23910/14-ц від 23.12.2020.

Доказів, які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості, боржником не надано.

Звертаючись до суду із даним позовом АТ «Універсал Банк» просило суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 29 вересня 2021 року у розмірі- 8 899, 64 грн. - тіло кредиту.

Проаналізувавши надані стороною позивача рух коштів по картці відповідачки та розрахунок заборгованості за кредитним договором, колегія зауважує, що з вказаних доказів вбачається, що заборгованість по тілу кредиту становить- 6 999, 49 грн, решта суми у розмірі 1900, 15 грн - це заборгованість по відсоткам за користуванням кредитом.

При цьому, колегія суддів враховує, що вказані відсотки у розмірі 1900,15 грн. були нараховані в межах строку дії договору у період 01.06.2022 року по 01.01.2023 року, а саме - до дати здійснення банком повідомлення «пуш», у розмірі погодженому сторонами у анкеті-заяві( 3.1.%), а тому також підлягають стягненню із відповідачки ОСОБА_1 .

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для стягнення заявленої позивачем суми заборгованості, не врахувавши, що матеріалами справи підтверджено, що між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору. Прийняті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором АТ «Універсал Банк» виконало своєчасно і повністю, надавши відповідачці кредитні кошти в повному обсязі. Як вбачається із виписки про рух коштів по картковому рахунку ОСОБА_1 , остання користувалась кредитними коштами та частково сплачувала платежі за договором, що призвело до виникнення у неї заборгованості по кредиту.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги представника позивача щодо неправильності висновків суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову та про наявність законних підстав для задоволення позову та стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованості у розмірі 8 889, 64 грн.

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення є:1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права

Враховуючи зазначене, оцінивши в сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника позивача Акціонерного товариства «Універсал Банк» - Македона Олександра Андрійовичапідлягає задоволенню, а заочне рішення Подільського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2025 рокупідлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованості в сумі 8 889, 64 грн.

Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України , якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 цієї статті, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача в разі задоволення позову.

При подачі позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

При звернення до суду апеляційної інстанції позивачем було сплачено 4 542,00 грн.

З огляду на те, що після апеляційного перегляду заочне рішення Подільського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2025 року скасовано та ухвалене нове судове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, то із відповідача ОСОБА_1 на користь позивача АТ «Універсал Банк» підлягають стягненню витрати позивач по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у загальному розмірі 6964, 40 грн.

Керуючись ст. ст. 205, 207, 626, 628, 629, 638, 1048, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст.№, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. ст. 141, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника позивача Акціонерного товариства «Універсал Банк» - Македона Олександра Андрійовича задовольнити.

Заочне рішення Подільського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (ЄДРПОУ 21133352, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19) заборгованість за договором від 29.09.2021 року у розмірі 8 889, 64 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (ЄДРПОУ 21133352, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19) витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 6 964, 40 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: Судді: