Постанова від 16 липня 2026 р. у справі №758/15582/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року місто Київ

єдиний унікальний номер справи: 758/15582/25

номер провадження: 33/824/3144/2026

Суддя Київського апеляційного суду Верланов С.М., за участюпредставника Енергетичної митниці Горзової Наталії Петрівни, захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Бондаренко Ганни Петрівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві справу про порушення митних правил за апеляційною скаргою адвоката Бондаренко Ганни Петрівни, поданої в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Подільського районного суду міста Києва від 27 березня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до постанови судді Подільського районного суду міста Києва від 27 березня 2026 року

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фізична особа-підприємець (далі - ФОП), РНОКПП НОМЕР_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 456 грн 40 коп., що становить 100 відсотків вартості товару, без конфіскації товарів.

Цією ж постановою стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

Як зазначено в постанові судді, 18 серпня 2023 року через пункт пропуску «Рава-Руська - Хребенне» митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці з Литовської Республіки транспортним засобом на митну територію України на адресу ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ДРФО НОМЕР_1 ) ввезено товар «Бензин А-95» кількістю 22 190 кг, вартістю 21 899,35 Євро.

Переміщення товару через митний кордон України було здійснено на підставі наступних документів:

- митної декларації типу «ІМ 40 ЕА» поданої до митного оформлення 17 серпня 2023 року №23UA903050027712U0;

- товаротранспортної накладної CMR від 17 серпня 2023 року №1018;

- рахунку (invoice) від 17 серпня 2023 року №EKO 7894;

- сертифікату (паспорту) якості від 03 серпня 2023 року №166541_5258179;

- сертифікату про походження товару від 17 серпня 2023 року №A 478798;

- зовнішньоекономічного контракту від 17 червня 2022 року №17.06.2022.

Відповідно до умов зазначеного зовнішньоекономічного контракту продавцем товару є литовська компанія UAB «EKOENERGIJA» (Granito st. 11, Vilnius 02241 , Lithuania), одержувачем та покупцем є ФОП ОСОБА_1

18 серпня 2023 року зазначений товар був випущений у вільний обіг за вказаною митною декларацією.

Відповідно до вимог ст.198 МК України митному органу в пункті пропуску через державний кордон України згідно із статтею 335 цього Кодексу подаються документи, що містять відомості про товари, достатні для їх ідентифікації. Нормами ст.335 МК України встановлено, що під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають митному органу в паперовій або електронній формі документи та відомості зокрема, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв`язку із застосуванням захисних заходів. Незалежно від виду транспорту, яким здійснюється переміщення товарів, під час прибуття товарів у пункт пропуску через державний кордон України надаються документи (відомості) або їх реквізити, у тому числі засобами інформаційних технологій (або у вигляді електронного документа), які підтверджують дотримання заборон та/або обмежень згідно із законами України.

Постановами Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року №1147 «Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації» та від 09 квітня 2022 року №426 «Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації» заборонено ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів з російської федерації.

Вимоги до нафтопродуктів, що вводяться в обіг та реалізуються на території України, з метою захисту життя та здоров`я людини, тварин, рослин, національної безпеки, охорони навколишнього середовища та природних ресурсів встановлені Технічним регламентом щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2013 року №927 (далі - Технічний регламент). Положеннями пункту 8 Технічного регламенту передбачено, що кожна партія палива, що вводиться в обіг або перебуває в обігу, повинна мати документ про якість (паспорт якості) палива. Згідно з нормами Технічного регламенту, обігом палива на ринку є переміщення (транспортування) палива від виробника (імпортера, розповсюджувача) до споживача.

Таким чином, посадовими особами ФОП ОСОБА_1 під час переміщення товару через митний кордон України до митних органів для підтвердження відомостей про фізико-хімічні характеристики товару, відповідності нафтопродукту стандартам EN 228:2012 і його ідентифікації, подано документ про якість, а саме, сертифікат (паспорт) якості від 03 серпня 2023 року №166541_5258179, який містить відповідні штампи (печатки) заводу виробника - «Orlen Lietuva» та відомості про який внесені до гр. 44 митної декларації.

01 березня 2023 року листом №20/20-01-01/7.6/211 Держмитслужба проінформувала Енергетичну митницю стосовно використання суб`єктами ЗЕД, з метою приховування походження нафтопродуктів, зокрема вироблених в російській федерації, підроблених сертифікатів (паспортів) якості виданих Public Company «Orlen Lietuva».

З метою перевірки законності ввезення на митну територію України нафтопродуктів, Енергетичною митницею на адресу Public Company «Orlen Lietuva» був направлений лист від 13 лютого 2025 року №7.6-3/20-01/13/727 стосовно сертифікатів (паспортів) якості нафтопродуктів виданих компанією «Orlen Lietuva» щодо яких існує ризик фальсифікацій.

16 квітня 2025 року Енергетичною митницею отримано відповідь Public Company «Orlen Lietuva» (лист від 15 квітня 2025 року №2025-D2 (12.11-9)-342) стосовно проведеної перевірки сертифікатів (паспортів) якості виданих компанією «Orlen Lietuva», в тому числі, щодо сертифікату (паспорту) якості №166541_5258179.

За результатами опрацювання відповіді, наданої Public Company «Orlen Lietuva» встановлено, що сертифікат (паспорт) якості від 03 серпня 2023 року №166541_5258179 був виданий на партію товару «Бензин А-95» у кількості 21 924 кг, яка була реалізована підприємству UAB «EKOENERGIJA».

Public Company «Orlen Lietuva» неодноразово інформувала митні органи України (зокрема листами від 16 жовтня 2023 року №D2(12.11-9)-2356, від 22 листопада 2023 року №D2(12.11-9)-2742, від 20 березня 2024 року №D2(12.11-9)-622, від 06 травня 2024 року №D2(12.11-9)-1011), що продукція, придбана в Orlen Lietuva, може бути перепродана покупцями третім особам за умови, що сертифікат (паспорт) якості, виданий компанією, використовується виключно для кількості придбаної продукції. Якщо продукція зберігається в терміналах покупців з різних джерел або коли параметри продукції змінюються, покупці зобов`язані видати власні сертифікати якості та не мають права використовувати сертифікати, видані Orlen Lietuva.

Листом від 13 березня 2024 року №D2(12.11-9)-555 Public Company «Orlen Lietuva» зазначала, що компанія UAB «EKOENERGIJA» зобов`язана видати власний сертифікат якості на відповідний товар, який був складений з декількох партій. Категорично забороняється вносити зміни до сертифікатів якості, виданих Orlen Lietuva.

В свою чергу Енергетична митниця листами від 27 травня 2025 року №7.6-1/20/14/2186 та від 10 червня 2025 року №7.6-3/20/14/2418 звернулася до експортера товару UAB «EKOENERGIJA» з метою отримання пояснень про обставини використання сертифікатів (паспортів) компанії Orlen Lietuva, а також виникнення різниці у вазі товару, на який поширюється дія сертифікату, та у вазі товару, відвантаженого українським підприємствам, зокрема ФОП ОСОБА_1 .

Згідно отриманої відповіді від 11 червня 2025 року №25/06/11 UAB «EKOENERGIJA» повідомлено щодо змішування різних партій продукції виробництва Orlen Lietuva у резервуарах на паливному терміналі UAB «EKOENERGIJA».

Отже ФОП ОСОБА_1 з використанням сертифіката (паспорта) якості від 03 серпня 2023 року №166541_5258179 фактично ввезено на митну територію України товар «Бензин А-95» у кількості 22 190 кг, що більше на 266 кг ніж реалізовано (відвантажено) компанією «Orlen Lietuva» згідно із зазначеним сертифікатом якості.

Тобто ФОП ОСОБА_1 до митних органів України був поданий сертифікат (паспорт) якості від 03 серпня 2023 року №166541_5258179, виданий компанією «Orlen Lietuva» на іншу кількість товару (21 924 кг).

Відповідно до ч.8 ст.264 МК України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Розділом 3 пункту 6.2 та 6.3 договору про надання послуг з декларування та митного оформлення товарів й транспортних засобів від 19 травня 2022 року №71, укладеного між ФОП ОСОБА_1 (Замовник) та ФОП ОСОБА_2 (Виконавець), передбачено, що повну юридичну відповідальність за достовірність даних, в наданих документах виконавцю та митним органам несе замовник.

Згідно наданих пояснень ОСОБА_1 встановлено, що саме він є особою відповідальною за здійснення контролю за додержанням вимог митного (податкового) законодавства України під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності, особисто укладав договір від 17 червня 2022 року №17.06.2022 з UAB «EKOENERGIJA» та особисто робив замовлення партій товарів шляхом оформлення відповідної заявки. Також до пояснень ОСОБА_1 долучив копію листа від терміналу UAB «EKOENERGIJA» від 17 липня 2025 року №17/07/25.

Згідно з пунктом 3 Технічного регламенту визначено, що імпортер - це будь-яка фізична чи юридична особа, яка є резидентом України і вводить в обіг на ринку України продукцію походженням з іншої держави та несе відповідальність за її відповідність вимогам цього Технічного регламенту.

Таким чином Енергетична митниця вважала, що ФОП ОСОБА_1 вчинено дії спрямовані на переміщення через митний кордон України товару - паливо у кількості 266 кг, вартістю 10 456 грн 40 коп., з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо кількості (ваги) товару.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, адвокат Бондаренко Г.П. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Подільського районного суду міста Києва від 27 березня 2026 року, а провадження у даній справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу вказаного адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що в оскаржуваному рішенні зазначено, що дослідивши та вивчивши документи, які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, слід дійти висновку, що ОСОБА_1 було вчинено дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, з приховуванням від митного контролю шляхом надання до митного органу, як підстави для переміщення товарів документів, одержаних незаконним шляхом.

Однак згідно з протоколом про порушення митних правил ОСОБА_1 вчинено дії спрямовані на переміщення через митний кордон України товару «Бензин А-95» у кількості 266 кг, вартістю 262,45 Євро, що в перерахунку згідно з офіційних курсів валют, чинних на дату перетину кордону, дорівнює 10 456 грн 40 коп., з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо кількості (ваги) товару.

Тому вважає, що суддя першої інстанції у порушення ст.279 КУпАП при розгляді справи вийшов за межі викладених у протоколі про порушення митних правил обставин та прийшов до помилкового висновку про вчинення ОСОБА_1 дій, в яких Енергетична митниця його не обвинувачувала.

Вказує, що партія товару вагою 22 190 кг, задекларована за митною декларацією №23UA903050027712U0, була переміщена через митний кордон України та оформлена Енергетичною митницею у митному режимі імпорту без будь-яких зауважень, згідно поданих товаросупровідних та інших документів. Сертифікат (паспорт) якості №166541_5258179 від 03 серпня 2023 року та товаросупровідні документи (інвойс, СMR, експортна митна декларація, сертифікат походження), в яких визначена кількість товару, було отримано ФОП « ОСОБА_1 » від продавця та відправника товару UAB «EKOENERGIJA», що прямо передбачено п.4.1.2 контракту №17.06.2022 від 17 червня 2022 року, де зазначено, що разом з передачею товару продавець зобов`язаний передати покупцю документи: міжнародну товаротранспортну накладну CMR, AAD документ, паспорт якості товару, що поставляється, інвойс (рахунок-фактуру).

Також зазначає, що у відповідності до п.2.1 контракту, якість товару підтверджується паспортом якості, що видається заводами виробниками або терміналом, розміщеним в країнах - членах ЄС. У відповідності до п.2.3 контракту, кількість товару, що постачається, визначається сторонами по міжнародним накладним CMR (інвойс). Згідно з п.3.4 контракту, товар вважається поставленим продавцем та прийнятим покупцем за кількістю - у відповідності до ваги, вказаної в екземплярах міжнародної товарно-транспортної накладної CMR.

Таким чином, ФОП ОСОБА_1 є покупцем бензину А-95, при цьому згідно договірних умов саме на продавця покладено обов`язок продати товар належної якості та у відповідній кількості, адже саме продавець створює товаросупровідні документи - інвойс та міжнародну товаротранспортну накладну CMR, де зазначає кількість товару, та надає покупцю сертифікат якості на товар. Інформація про кількість товару, придбаного ФОП ОСОБА_1 у UAB «EKOENERGIJA», а саме, 22 190 кг бензину А-95 вказана в інвойсі №ЕКО 7894 від 17 серпня 2023 року, міжнародній товаротранспортній накладній CMR №1018 від 17 серпня 2023 року, а також в митній декларації країни відправлення Литви EU A №23LTKC0100EK234718 від 17 серпня 2023 року та в сертифікаті походження №А 478798 від 17 серпня 2023 року. На підставі цих документів агентом з митного оформлення було заповнено митну декларацію №23UA903050027712U0, у графах 35 та 38 якої вказано вагу товару - 22 190 кг.

Також вказує, що суддя першої інстанції не звернув увагу на те, що виходячи зі змісту протоколу №0240/UA903000/25 ФОП ОСОБА_1 фактично ввезено на митну територію України товару більше на 266 кг, ніж реалізовано (відвантажено) компанією «Orlen Lietuva», а це спростовує факт приховування товару як такий, оскільки виходячи з цього, ФОП ОСОБА_1 мав би задекларувати 21 924 кг, якщо б купував товар у «Orlen Lietuva», а було задекларовано та оформлено Енергетичною митницею більше товару (22 190 кг), сплачено більше митних платежів. В даному випадку не зрозуміло, чому митниця вважає 266 кг прихованими від митного контролю, якщо ця кількість товару разом з усією партією була пред`явлена митним органам при переміщенні та оформлена.

Представник Енергетичної митниці Горзова Н.П. подала заперечення на апеляційну скаргу, в яких з урахуванням доповнень, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову судді - без змін. Вказує, що до митного оформлення в Україні був поданий сертифікат про походження товару №А 478798. Сертифікат про походження товару виданий на вагу товару - 22 190 кг, однак відповідно до листа Public Company «Orlen Lietuva» від 15 квітня 2025 року №2025-D2 (12.11-9)-342 встановлено, що сертифікат (паспорт) якості від 03 серпня 2023 року №166541_5258179, був виданий на партію товару «бензин» у кількості 21 924 кг, тобто не на кількість яка ввезена та не на кількість, яка зазначена в сертифікаті про походження товару. Тому вважає, що сертифікат про походження товару не є належним та достовірним доказом, який підтверджує литовське походження усієї партії товару. Фактично на товар у кількості 266 кг відсутні документи на його якість (фізико-хімічні характеристики) та його походження. Тобто пред`явлений при переміщенні через митний кордон України сертифікат якості стосується не всього переміщеного через митний кордон України товару «бензин» у кількості 22 190 кг, а лише 21 924 кг (які охоплюються вказаним сертифікатом). Іншого сертифікату якості на різницю кількості товару - 266 кг для підтвердження законності його ввезення на митну територію України ФОП ОСОБА_1 не надав, що лише підтверджує незаконність ввезення товару. Вказує, що сертифікат якості видається виробником товару на конкретну вагу товару, також підтверджує і його фізико-хімічні характеристики та країну виробника.

Заслухавши пояснення захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Бондаренко Г.П., яка підтримала доводи апеляційної скарги й просила її задовольнити, представника Енергетичної митниці Горзової Н.П., яка заперечувала проти доводів апеляційної скарги й просила відмовити у її задоволенні, вивчивши матеріали справи про порушення митних правил та перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ст.ст.251 та 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно з ч.1 ст.486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Апеляційний суд вважає, що суддя першої інстанції не забезпечила всебічного, повного та об`єктивного з`ясування обставин справи про адміністративне правопорушення, а його висновки не відповідають фактичним обставинам справи.

Ухвалюючи постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.483 МК України, суддя першої інстанції дійшов висновку про те, що ним було вчинено дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, з приховуванням від митного контролю шляхом надання до митного органу, як підстави для переміщення товарів документів, одержаних незаконним шляхом.

Проте з таким висновком судді першої інстанції погодитись не можна з огляду на таке.

Згідно зі ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.

Частиною 1 ст.458 МК України передбачено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

За змістом ст.483 МК України об`єктивна сторона складу даного правопорушення характеризується діями, що направлені на переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Об`єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, активна поведінка (вчинок) особи.

Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України підроблених документів, які містять неправдиві дані.

Суб`єктивна сторона передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні злочину чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку чи вивезти з України.

Згідно зі ст.198 МК України митному органу в пункті пропуску через державний кордон України згідно із статтею 335 цього Кодексу подаються документи, що містять відомості про товари, достатні для їх ідентифікації та необхідні для прийняття рішення про пропуск їх через митний кордон України. Товари, що переміщуються через митний кордон України в режимі транзиту, у разі необхідності довантаження транспортного засобу або перевантаження з метою транзиту через митний склад можуть направлятися для митного оформлення в митний орган, у зоні діяльності якого буде здійснено таке перевантаження (довантаження). Митному органу в такому разі подаються лише заява перевізника і копія договору, який є підставою для перевантаження (довантаження). Якщо за умовами перевезення митне оформлення товарів у повному обсязі здійснюється не в місці перетину митного кордону, а перевезення здійснюється із зміною транспортного засобу у пункті пропуску через державний кордон України, митному органу у пункті пропуску через державний кордон України подаються транспортні, комерційні та інші супровідні документи, що містять відомості про товари, достатні для їх ідентифікації та необхідні для прийняття рішення про можливість їх пропуску через митний кордон України.

За приписами ч.7 ст.257 МК України перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Заявлення таких відомостей здійснюється за встановленою законом формою в ході процедури декларування, повноваженнями щодо якого відповідно до положень статті 265 МК України наділений декларант.

У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03 червня 2005 року №8, судам роз`яснено, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.

У ст.257 МК України вичерпно сформульовано поняття «декларування», яке здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Згідно з ч.8 ст.264 МК України, з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Суддею першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 17 червня 2022 року між компанією UAB «EKOENERGIJA» (Продавець) в особі директора Julijus Srage та ФОП ОСОБА_1 (Покупець) укладений контракт купівлі-продажу палива.

У відповідності до п.2.1 контракту, якість товару підтверджується паспортом якості, що видається заводами виробниками або терміналом, розміщеним в країнах - членах ЄС, а відповідно до п.2.3 контракту, кількість товару, що постачається, визначається сторонами по міжнародним накладним (інвойс), CMR.

Як зазначено в міжнародному автомобільно-транспортному документі CMR, до нього при переміщенні товару надається сертифікат якості від 03 серпня 2023 року №166541_5258179.

Рахунки (invoice) від 17 серпня 2023 року №EKO 7894 видані продавцем як товаросупровідний документ з міжнародною товарно-транспортною накладними (CMR), містять повні відомості про товар, кількість бензину, ціну, загальну вартість, країну походження.

Указане свідчить про те, що за умовами укладеного контракту, всі документи надавались компанію UAB «EKOENERGIJA», як продавцем, зокрема, сертифікат якості. При цьому, ФОП ОСОБА_1 як покупець приймав товар, в тій кількості та тієї якості, яка відповідала умовам укладеного контракту, про що продавцем було надано необхідні товаросупровідні документи.

Отже ФОП ОСОБА_1 сертифікат якості від 03 серпня 2023 року №166541_5258179 в компетентних органах/організаціях не отримував та не мав права/обов`язку його отримувати.

Митний орган, як на підставу для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч.1 ст.483 МК України, посилається на інформацію та копії документів, наданих компанією «Orlen Lietuva».

01 березня 2023 року листом №20/20-01-01/7.6/211 Держмитслужба проінформувала Енергетичну митницю стосовно використання суб`єктами ЗЕД, з метою приховування походження нафтопродуктів, зокрема вироблених в російській федерації, підроблених сертифікатів (паспортів) якості виданих Public Company «Orlen Lietuva».

З метою перевірки законності ввезення на митну територію України нафтопродуктів, Енергетичною митницею на адресу Public Company «Orlen Lietuva» був направлений лист від 13 лютого 2025 року №7.6-3/20-01/13/727 стосовно сертифікатів (паспортів) якості нафтопродуктів виданих компанією «Orlen Lietuva» щодо яких існує ризик фальсифікацій.

16 квітня 2025 року Енергетичною митницею отримано відповідь Public Company «Orlen Lietuva» (лист від 15 квітня 2025 року №2025-D2 (12.11-9)-342) стосовно проведеної перевірки сертифікатів (паспортів) якості виданих компанією «Orlen Lietuva», в тому числі, щодо сертифікату (паспорту) якості №166541_5258179.

За результатами опрацювання відповіді, наданої Public Company «Orlen Lietuva» встановлено, що сертифікат (паспорт) якості від 03 серпня 2023 року №166541_5258179 був виданий на партію товару «Бензин А-95» у кількості 21 924 кг, яка була реалізована підприємству UAB «EKOENERGIJA».

Public Company «Orlen Lietuva» неодноразово інформувала митні органи України (зокрема листами від 16 жовтня 2023 року №D2(12.11-9)-2356, від 22 листопада 2023 року №D2(12.11-9)-2742, від 20 березня 2024 року №D2(12.11-9)-622, від 06 травня 2024 року №D2(12.11-9)-1011), що продукція, придбана в Orlen Lietuva, може бути перепродана покупцями третім особам за умови, що сертифікат (паспорт) якості, виданий компанією, використовується виключно для кількості придбаної продукції. Якщо продукція зберігається в терміналах покупців з різних джерел або коли параметри продукції змінюються, покупці зобов`язані видати власні сертифікати якості та не мають права використовувати сертифікати, видані Orlen Lietuva.

Доводи митниці, які зводяться до того, що за отриманих відомостей від компанії «Orlen Lietuva», є підстави вважати, що товар ввезений ФОП ОСОБА_1 на підставі сертифікату (паспорту) якості від 03 серпня 2023 року №166541_5258179 у більшій кількості, аніж зазначено у вказаному сертифікаті (паспорті), апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки товаросупровідні документи на товар надавалися продавцем, а тому покупець, імпортуючи товар до України, надав до митних органів України ті товаросупровідні документи, які у відповідності до контракту надавалися продавцем.

При цьому, при переміщенні товару через митний кордон ФОП ОСОБА_1 використовував відомості сертифікату якості від 03 серпня 2023 року №166541_5258179, який містить посилання на сертифікат «Orlen Lietuva», тобто діяв у межах та у спосіб, визначений законодавством України, а отже, переміщення товарів здійснювалось у відповідності до вимог чинного митного законодавства України.

Апеляційний суд враховує, що на підставі наданих до митних органів України товаросупровідних документів в пункті пропуску «Рава-Руська - Хребенне» митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці, у митниці не виникло підстав вважати, що імпортований ФОП ОСОБА_1 товар завозиться на підставі документів, що містять неправдиві відомості. Зазначений товар було пропущено та ввезено для вільного обігу на митній території України.

Зазначені товари були пропущені через митний кордон за митною декларацією типу «ІМ 40 ЕА» від 17 серпня 2023 року №23UA903050027712U0, що вказує на сплату ФОП ОСОБА_1 митних платежів за ввезення зазначеного товару.

Також в матеріалах справи відсутні документи, які вказують на те, що ФОП ОСОБА_1 було ввезено на територію України товар у кількості більшій, ніж та, на яку видано відповідний сертифікат якості.

Окрім того апеляційний суд звертає увагу на те, що паспорт якості не є документом, який посвідчує кількість, а посвідчує фізико-хімічні показники товару, тому сертифікати якості не містять відомостей про вагу/об`єм товару, а стосуються його фізико-хімічних властивостей.

Доказами у справі про порушення митних правил згідно з приписами ч.1 ст.495 МК України є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Матеріали справи про порушення митних правил щодо ОСОБА_1 , окрім протоколу про порушення митних правил, не містять будь-яких доказів, які б поза розумним сумнівом, дозволили зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України.

При цьому протокол про порушення митних правил сам по собі не може вважатись беззаперечним доказом вини особи у порушенні митних правил, якщо викладені в ньому обставини не підтверджуються іншими доказами, належність та достовірність яких не викликає будь-яких сумнівів.

Сертифікат (паспорт) якості від 03 серпня 2023 року №166541_5258179 не містить зазначення ваги (кількості) товару, який фактично ввезено на митну територію України.

Складаючи протокол про порушення митних правил щодо ОСОБА_1 за порушення митних правил та вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, Енергетична митниця не звернула уваги, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчинені дій, спрямованих на переміщення через митний кордон України товару шляхом надання до митного органу як підстави для переміщення документів, що містять неправдиві відомості стосовно ваги (кількості) товару.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що 18 серпня 2023 року через пункт пропуску «Рава-Руська - Хребенне» митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці з Литовської Республіки транспортним засобом на митну територію України на адресу ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ДРФО НОМЕР_1 ) ввезено товар «Бензин А-95» кількістю 22 190 кг, вартістю 21 899,35 Євро.

Саме таку кількість палива було задекларовано в митній декларації.

Отже жодного документу про неправдиві відомості щодо ваги (кількості) товару ОСОБА_1 митному органу не подавав.

Між тим апеляційний суд враховує, що всупереч складеному протоколу про порушення митних правил суддя першої інстанції дійшов помилково висновку, що ОСОБА_1 було вчинено дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, з приховуванням від митного контролю шляхом надання до митного органу, як підстави для переміщення товарів документів, одержаних незаконним шляхом, оскільки йому в провину ставиться те, що він вчинив правопорушення шляхом надання до митного органу як підстави для переміщення документів, що містять неправдиві відомості стосовно ваги (кількості) товару.

Посилання митниці на те, що сертифікат (паспорт) якості від 03 серпня 2023 року №166541_5258179 був виданий на партію товару «Бензин А-95» у кількості 21 924 кг, яка була реалізована підприємству UAB «EKOENERGIJA», однак фактично ОСОБА_1 з поданням сертифікату якості від 03 серпня 2023 року №166541_5258179 було ввезено на митну територію України 22 190 кг, що на 266 кг більше ніж реалізовано (відвантажено) компанією «Orlen Lietuva», апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки зазначений сертифікат взагалі не містить відомостей про кількість (вагу) товарів, а відтак не свідчить про подання декларантом документа з неправдивими відомостями щодо ваги товару.

Так, з матеріалів справи слідує, що переміщення пального відбулась на підставі зовнішньоекономічного контракту 17 червня 2022 року №17.06.2022, продавцем та відправником товару є Литовське підприємство UAB «EKOENERGIJA» (Granito 11, Vilnius, 02241, Lithuania), одержувачем та покупцем є ФОП ОСОБА_1 .

Як зазначалось вище, у відповідності до п.2.1 контракту, якість товару підтверджується паспортом якості, що видається заводами виробниками або терміналом, розміщеним в країнах - членах ЄС; а відповідноі до п.2.3. контракту, кількість товару, що постачається, визначається сторонами по міжнародним накладним (інвойс), CMR.

Таким чином ФОП ОСОБА_1 , як покупець товару (нафтопродуктів), купував товар, де за вищезазначеним укладеним контрактом саме на продавця UAB «EKOENERGIJA» покладено обов`язок забезпечити товар належної якості з підтвердженням належних доказів якості товару (зокрема, сертифікатів (паспортів) якості, виданих виробником).

Пакет документів, які стосувалися відвантаження товару та були необхідні для його розмитнення, формувалися постачальником, тобто UAB «EKOENERGIJA». До складу сформованого пакету відвантажувальних документів входив також і сертифікат якості, виданий литовською компанією «Orlen Lietuva».

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ОСОБА_1 не брав участі у складанні чи коригуванні цих документів, оскільки їх підготовка повністю здійснювалася постачальником відповідно до усталеної міжнародної практики оформлення зовнішньоекономічних поставок.

Що стосується отриманих Енергетичною митницею та долучених до справи даних про те, що сертифікат якості від був виданий на партію товару «Бензин А-95» у кількості 21 924 кг, яка була реалізована підприємству UAB «EKOENERGIJA», однак фактично ОСОБА_1 з поданням сертифікату якості від 03 серпня 2023 року №166541_5258179 було ввезено на митну територію України 22 190 кг, що на 266 кг більше ніж реалізовано (відвантажено) компанією «Orlen Lietuva», то вони не можуть слугувати беззаперечним підтвердженням того, що ОСОБА_1 намагався приховати кількість товару, якість товару чи країну походження такого товару, як зазначає представник митного органу, оскільки відповідно до умов укладеного контракту саме продавець зобов`язується гарантувати якість товару, що підтверджується відповідним сертифікатом якості (паспортом якості), виданим виробником та доданим до супровідних документів на товар.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що обвинувачення Енергетичної митниці, вказані у протоколі про порушення митних правил щодо невідповідності ваги задекларованого товару документам, поданим для оформлення, ґрунтуються на припущеннях та на внутрішньому листуванні між представництвом «Orlen Lietuva» та митницею, яке не було доведене до відома імпортера на момент перетину кордону.

Тобто ОСОБА_1 не знав про кількість палива, на яке було видано сертифікат якості від 03 серпня 2023 року №166541_5258179.

Також з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 ставиться в провину переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом поданням митному органу, як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо ваги (кількості) товару.

Разом із тим, митниця посилається на те, що згідно отриманої відповіді від 11 червня 2025 року №25/06/11 UAB «EKOENERGIJA» повідомлено щодо змішування різних партій продукції виробництва «Orlen Lietuva» у резервуарах на паливному терміналі UAB «EKOENERGIJA».

Апеляційний суд вважає, що змішування партій товару UAB «EKOENERGIJA» не має будь-якого відношення до вчинення порушення митних правил ОСОБА_1 .

Отже листом UAB «EKOENERGIJA» також не доведено, що ОСОБА_1 вчинено переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом поданням митному органу, як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо ваги (кількості) товару.

Таким чином відсутні докази обізнаності ОСОБА_1 щодо можливого внесення недостовірних відомостей у сертифікат якості, оскільки він мав підстави покладатися на достовірність інформації, зазначеної в сертифікаті якості, наданому відповідно до умов контракту.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України (пункт 6 постанови Пленуму Верховного суду від 03 червня 2005 року №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил»).

Так, ЄСПЛ у справі «Щокін проти України» (заяви № 23759/03 та №37943/06, п. 50-56) зазначив, зокрема, що верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції; відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення…, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника.

Так само уніфіковано ЄСПЛ інтерпретував «якість законодавства» і в іншому своєму рішенні, а саме, у справі «Сєрков проти України» (заява № 39766/05, п. 51; державні органи неправомірно зобов`язали заявника сплатити податок) «… якість законодавства … - доступне для зацікавлених осіб, чітке і передбачуване у застосуванні»; відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства з важливого питання, що призводило до його суперечливого тлумачення судом, стала причиною порушення вимог положень Конвенції щодо «якості закону».

Як зазначено у пункті 186 рішення ЄСПЛ у справі «Промислово-фінансовий Консорціум «Інвестиційно-металургійний Союз» проти України» (заява № 10640/05, п. 186) принцип законності передбачає, що чинні положення національного законодавства є достатньо доступними, чіткими та передбачуваними у своєму застосуванні (рішення у справі «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункти 109, 110). Аналогічно національне законодавство має надавати засіб юридичного захисту від свавільного втручання державних органів влади у права, захищені Конвенцією (рішення у справі «Хасан і Чауш проти Болгарії» [ВП] (Hasan and Chaush v. Bulgaria), заява № 30985/96, п. 84).

Крім того, у справі «Новік проти України» (заява № 48068/06, п. 19) ЄСПЛ зробив висновок, що надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога «якості закону» у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для убезпечення від будь-якого ризику свавілля.

Обов`язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст.62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, Першого протоколу та протоколів 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».

Положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

В той же час, у справі «Barbera, Messeguand Jabardov. Spain» від 06 грудня 1998 року (п.146) ЄСПЛ встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Таким чином у справі відсутні належні та достатні докази, які б слугували підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч.1 ст.483 МК України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Під час розгляду провадження в суді апеляційної інстанції встановлено, що ні протокол про адміністративне правопорушення, ні долучені до матеріалів справи докази, не містять належних та достатніх даних про те, що ОСОБА_1 вчинено дії спрямовані на переміщення через митний кордон України товару паливо у кількості 266 кг, вартістю 10 456 грн 40 коп., з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо кількості (ваги) товару.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що висновки судді першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, не ґрунтуються на наявних у справі доказах, а тому постанова судді підлягає скасуванню з винесенням нової постанови, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.483 МК України підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, тобто із підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.294 КУпАП, ст.529 МК України, суддя апеляційного суду,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргуадвоката Бондаренко Ганни Петрівни, подану в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.

Постанову судді Подільського районного суду міста Києва від 27 березня 2026 року скасувати та ухвалити у справі нову постанову, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.483 Митного кодексу України - закрити за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Київського

апеляційного суду С.М.Верланов