Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №285/4656/26 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

У Х В А Л А

Іменем України

Справа № 285/4656/26

провадження № 1-кс/0285/743/26

29 липня 2026 року м. Звягель

Слідчий суддя Звягельського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 та:

прокурора: ОСОБА_3 ,

слідчого: ОСОБА_4 ,

підозрюваного: ОСОБА_5 ,

захисника: ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду у м. Звягелі клопотання слідчого СВ Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, по матеріалам досудового розслідування № 12026060530000413 від 27.07.2026

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дуплинки Новоград-Волинського району Житомирської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий за погодженням з прокурором, звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека, визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно з п. «б» ч. 1 ст. 6 Основ законодавства України про охорону здоров`я кожен громадянин України має право на охорону життя та здоров`я.

ОСОБА_7 будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст.ст. 11, 16, 49 Закону України «Про статут внутрішньої служби Збройних сил України», зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, берегти державне майно, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності, витримки.

Відповідно до вимог ст.ст. 3, 4 Закону України «Про дисциплінарний статут Збройних сил України, військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог військових статутів, а також зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів та накази командирів.

Однак, ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем, всупереч зазначеним вимогам законодавства, вирішив стати на злочинний шлях та вчинив умисний злочин за наступних обставин.

Досудовим розслідуванням встановлено 26.07.2026 близько 22 год. ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння в кімнаті будинку за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 на ґрунті особистих неприязних відносин вирішив заподіяти тілесні ушкодження своєму вітчиму - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який в цей час також перебував у будинку.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки таких дій та бажаючи їх настання, ОСОБА_5 у кімнаті вищевказаного будинку, без відриву у часі, підійшов до ОСОБА_8 , та умисно зі значною силою наніс йому декілька ударів кулаками по обличчю, після чого, доводячи свій злочинний намір до кінця, належною йому дерев`яною тростиною умисно зі значною силою наніс ще два удари по голові потерпілого в область тім`яної ділянки, внаслідок яких останній впав на підлогу. Після цього протиправні дії ОСОБА_5 були припинені його матір`ю ОСОБА_9 яка відтягнула його від потерпілого.

Внаслідок нанесених ОСОБА_5 ударів потерпілому ОСОБА_8 було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової-лицевої травми, крововиливів під оболонки та в речовину головного мозку, що супроводжувалося набряком та здавленням головного мозку, внаслідок яких потерпілий ОСОБА_8 у будинку за місцем проживання помер ІНФОРМАЦІЯ_3 близько 07 год. 30 хв.

Умисні дії ОСОБА_5 , які виразилися в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого, кваліфіковано за ч. 2 ст. 121 КК України.

27.07.2026 року о 15 год. 13 хв. в хірургічному відділенні КНП «Звягельська лікарня» в м. Звягель Житомирської області за підозрою у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, в порядку ст. 208 КПК України, затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дуплинки Новоград-Волинського району Житомирської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , посада - механік мобільного зв`язку, звання - солдат, раніше не судимого.

28.07.2026 ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Підставою для внесення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стало те, що в діях ОСОБА_5 вбачаються ознаки інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, досудовим розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків, потерпілу у цьому ж кримінальному провадженні.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання, просив задовольнити.

Захисник у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого та застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту або особистого зобов`язання. Зазначив, що прокурором та слідчим не надано будь яких доказів на підтвердження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Також звернув увагу, що підозрюваний є військовослужбовцем, отримав поранення під час проходження військової служби та наразі проходить реабілітацію; має на утриманні малолітню дитину У зв`язку з цим просив врахувати наведені обставини при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу та застосувати до підозрюваного цілодобовий домашній арешт або особисте зобов`язання.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, вислухавши думки прокурора, підозрюваного, захисника слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що у провадженні слідчого СВ Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026060530000413 від 27.07.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

28.07.2026 ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.ст. 178, 183, 184 КПК України та надані докази доводять наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України.

Як слідує із наданих суду матеріалів, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавленні волі на строк від семи до десяти років, та наявні ризики передбачені ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення ним притягнення до кримінальної відповідальності; останній, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може незаконно впливати на потерпілу та свідків, які проживають у цьому ж самому населеному пункті, щоб останні змінили свої показання на його користь; існує ризик того, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, буде вчиняти інші кримінальні правопорушення.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

За таких обставин, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , вагомість наявних доказів вчинення ним даного кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у їх вчиненні, а також, його вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, майновий стан, вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються вказані обставини, приймаючи до уваги наявність достатніх підстав вважати, що в його діях (поведінці) існує ризик перешкоджати кримінальному провадженню шляхом переховування від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків, потерпілого, враховуючи доведення прокурором під час розгляду даного клопотання того, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів у даному конкретному випадку не зможе запобігти вказаним існуючим ризикам - слідчий суддя вважає за доцільне застосувати до підозрюваного винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Згідно із ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 186, 193, 196, 197, 205, 309, 369-372, 395, 615 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, обчислюючи строк тримання під вартою з моменту його затримання, тобто з 15 год. 13 хв. 27 липня 2026 року без визначення розміру застави.

Визначити строк дії даної ухвали - до 15 год. 13 хв. 24 вересня 2026 року включно.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Виконання ухвали доручити Звягельському РВП ГУНП в Житомирській області.

Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження та передати для виконання Звягельському РВП ГУНП в Житомирській області.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним у той же строк з дня вручення йому копії ухвали. Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1