Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №754/15966/19 — Київський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року місто Київ.

Справа № 754/15966/19

Апеляційне провадження № 22-ц/824/6442/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Желепи О.В.,

суддів: Поліщук Н.В., Соколової В.В.

за участю секретаря судового засідання Рябошапки М.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справуза апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києвавід 19 грудня 2025 року (постановлено у складі судді Грегуль О.В.)

у справі за скаргою ОСОБА_2 на дії старшого державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Юденко Ольги Володимирівни та зобов`язання вчинити певні дії, стягувач ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ

Скаржником подано скаргу на бездіяльність державного виконавця в якій боржник ОСОБА_2 просив:

1. Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ольги Юденко щодо здійснення Розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 за весь період розрахунку заборгованості;

2. Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ольги Юденко щодо здійснення Розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 за весь період розрахунку заборгованості;

3. Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ольги Юденко щодо неврахування сплати боржником платежів здійснених в період з грудня 2019 року по червень 2022 року на картковий рахунок ОСОБА_3 , а саме: 09.12.2019 року на суму 12 000, 00 грн, 31.12.2019 на суму 1 000,00 грн. від 10.01.2020 на суму 2 000, 00 грн., 30.01.2020 року на суму 1995,00 грн., 10.02.2020 на суму 1688,51 грн., 28.02.2020 на сум 2500,00 грн., 17.03.2020 року на суму 2995,00 грн., 02.04.2020 року на суму 2995,00 грн.,05.05.2020 року на суму 1800, 00 грн., 21.05.2020 року на суму 2400,00 грн., 17.06.2020 року 1500,00 грн., 23.07.2020 на суму 3000,00 грн., 17.08.2020 року на суму 2000,00 грн.21.08.2020 на суму 2000,00 грн., 14.09.2020 року на суму 2000,00 грн., 01.10.2020 року на суму 2 000,00 грн.17.10.2020 року на суму 2000,00 грн., 01.11.2020 року на суму 3000,00 грн., 27.11.2020 року на суму 1987,00 грн., 12.12.20200 на суму 2000, 00 грн., 30.12.2020 на суму 3000,00 грн., 31.12.2020 року на суму 1000,00 грн, 19,04.2021 на суму 3500,00 грн., 30.07.2021 на суму 3500, 00 грн., 13.03.2022 року на суму 3500, 00 грн., 15.03.2022 року на суму 3500,00 грн., 23.03.2022 року на суму 3517,59 грн., 12.04.2022 року на суму 7 010,00 грн., 29.04.2022 року на суму 3500,00 грн. 4. Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ольги Юденко щодо неврахування сплачених сум здійснених ОСОБА_2 в рахунок виконання рішення Деснянського районного суду м. Києва від 03.02.2021 року у справі 754/15966/19, а саме: 24.08.2021 року на суму 3500, 00 грн. з призначення платежу ВП № НОМЕР_2, 31.08.2021 на суму 3500,00 грн. з призначенням платежу ВП № НОМЕР_1, 24.09.2021 року на суму 3500,00 грн. з призначенням платежу ВП № НОМЕР_2, 28.10.2021 року на суму 3500,00 грн. з призначенням платежу ВП № НОМЕР_1, 30.11.2021 на суму 3500, 00 грн. ВП № НОМЕР_2, 27.04.2023 на суму 7000, 00 грн.. 5. Зобов`язати старшого державного виконавця Ольгу Юденко Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) здійснити новий розрахунок заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1.

Вимоги скарги обґрунтовані тим, що рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 03.02.2021 у справі № 754/15966/19 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та дочки ОСОБА_5 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ) ухвалено стягувати на кожну дитину окремо аліменти в розмірі 3500 грн. щомісячно з 05.11.2019 і до досягнення кожною дитиною повноліття.

20.04.2021 у справі № 754/15966/19 видано два виконавчі листи.

Постановою державного виконавця від 06.07.2021 відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 (аліменти на утримання сина ОСОБА_4 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 )).

Постановою державного виконавця від 06.07.2021 відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 (аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 )).

Скарга обґрунтовується тим, що у здійснених по обох ВП розрахунках заборгованості зі сплати аліментів від 23.10.2025 скаржником виявлено неповне врахування сплачених аліментів по обох ВП.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києвавід 19 грудня 2025 року відмовлено в задоволенні скарги.

Не погоджуючись з такою ухвалою, представник скаржника 30 грудня 2025 року через систему «Електронний суд» подала до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, якою просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити скаргу.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що висновок суду є передчасним та таким, який не відповідає висновкам Верховного Суду.

Вказує, що невраховані кошти сплачувались здебільшого в період розгляду справи Деснянським районним судом м. Києва № 754/15966/19 в рамках якої здійснювався розгляд питання встановлення розміру аліментів та розірвання шлюбу.

Також скарга містить доводи про те, що судом не було враховано обставини, встановлені судом під час розгляду іншої справи № 754/15617/21 в якій вже було визначено розмір заборгованості та враховано платежі, які сплачував боржник добровільно.

В розрахунку від 23 жовтня 2025 року не були враховані ті платежі, які суд вважав сплаченими як аліменти

Звертає увагу, що неврахування державним виконавцем та судом платежів за 30.11.2021 на суму 3500, 00 грн. ВП № НОМЕР_2 є непослідовним, зважаючи, що такі самі платежі за інші місяці суд прийняв як належні. Зазначене також не узгоджується з висновками Верховного Суду у постанові від 08 вересня 2023 року у справі № 2214/1057/2012: «Відсутність у переказах в призначенні платежу слова "аліменти" не може бути беззаперечною підставою для неврахування таких платежів, як сплата аліментів».

Посилається, що на судовому засіданні, 04.12.2025 року старшим державним виконавцем було повідомлено, що платіж від 27.04.2023, оскільки останній надійшов на рахунок ДВС в перших числах травня 2023 року, за інструкцією був зарахований у платіж за травень, що мало наслідком відображення в розрахунку заборгованості за ВП НОМЕР_3, а по ВП№ НОМЕР_2 суми оплати в квітні 2023 у розмірі 3 500 грн. не відображено.

Разом з тим жодного пояснення, адекватної відповіді на відсутність відображення в розрахунку платежів за 24 квітня 2023 року на суму 3500 грн. у ВП останні цифри 5133, платежу від 31 травня 2023 року на суму 7000 грн по ВП останні цифри 5512 та 04 січня 2025 року на суму 7000 грн. по ВП з останніми цифрами 5512, старшим державним виконавцем Ольгою Юденко не було наведено.

Виконавцем також не було надано пояснень чому в розрахунку від 01 травня 2023 року в період безпосередньої оплати платежів такі суми враховувались.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 20 січня 2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою.

У судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_6 - ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційної скарги. Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_7 заперечувала проти доводів апеляційної скарги. Державний виконавець Юденко О.В. подала до суду заяву про розгляд справи без її участі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 03.02.2021 у справі № 754/15966/19 (суддя Клочко І.В.) з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та дочки ОСОБА_5 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ) стягнуто на кожну дитину окремо аліменти в розмірі 3500 грн. щомісячно з 05.11.2019 і до досягнення кожною дитиною повноліття.

20.04.2021 у справі № 754/15966/19 (суддя Клочко І.В.) видано два виконавчі листи.

Постановою державного виконавця від 06.07.2021 відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 (аліменти на утримання сина ОСОБА_4 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 )).

Постановою державного виконавця від 06.07.2021 відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 (аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 )).

Постановою Київського апеляційного суду від 16.12.2022 у справі № 754/15617/21 скасовано рішення Деснянського районного суду м. Києва від 29.07.2022 (суддя Галась І.А.) та ухвалено нове рішення про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів у межах ВП № НОМЕР_2 за період з 06.07.2021 по 31.08.2021 та в межах ВП № НОМЕР_1 за період з 06.07.2021 по 30.09.2021.

При вирішенні справи № 754/15617/21 про стягнення неустойки (пені) Київським апеляційним судом детально перевірялась сплата боржником аліментів з грудня 2019 по липень 2021року і судом апеляційної інстанції достовірно встановлено наступне, зокрема, «Колегія суддів не може прийняти до уваги квитанції за період з грудня 2019 року по липень 2021 року, оскільки зі змісту вказаних квитанцій вбачається, що призначення платежу: «поповнення картки/рахунку», тому вони не свідчать про те, що кошти перераховувались саме в рахунок сплати аліментів (а.с. 41-47). Однак, колегією суддів прийнято до уваги, як підтвердження сплати аліментів квитанції: від 01 березня 2021 року на суму 3 517 грн 59 к. з призначенням платежу аліменти за лютий 2021 року; від 19 квітня 2021 року на суму 3 517 грн 59 к. з призначенням платежу аліменти за лютий 2021 року; від 08 травня 2021 року на суму 3 517 грн 59 к. з призначенням платежу аліменти за березень 2021 року; від 02 червня 2021 року на суму 3 517 грн 59 к. з призначенням платежу аліменти за квітень 2021 року; від 30 липня 2021 року на суму 3 500 грн з призначенням платежу ВП НОМЕР_2; від 31 серпня 2021 року на суму 3 517 грн 59 к. з призначенням платежу ВП НОМЕР_1; від 25 серпня 2021 року на суму 3 500 грн з призначенням платежу ВП НОМЕР_2; від 24 вересня 2021 року на суму 3 500 грн з призначенням платежу ВП НОМЕР_1 (а.с. 47-49) та які зараховуються, згідно правової позиції висловленої в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі № 711/679/21 (провадження № 61-18434св21) на погашення заборгованості за аліментами, яка виникла в попередньому місяці (місяцях), починаючи з першого місяця її виникнення. Отже, враховуючи наявні в матеріалах справи квитанції: від 01 березня 2021 року на суму 3 517 грн 59 к. з призначенням платежу аліменти за лютий 2021 року; від 08 травня 2021 року на суму 3 517 грн 59 к. з призначенням платежу аліменти за березень 2021 року; від 02 червня 2021 року на суму 3 517 грн 59 к. з призначенням платежу аліменти за квітень 2021 року, станом на 06 липня 2021 року заборгованість відповідача по аліментам за виконавчим провадженням НОМЕР_4 становить 62 947 грн 23 к. (3 500 сума аліментів за відповідний місяць *21 місяць (період з 05 листопада 2019 року по 06 липня 2021 року). В свою чергу, враховуючи квитанцію від 19 квітня 2021 року на суму 3 517 грн 59 к. з призначенням платежу аліменти за лютий 2021 року заборгованість відповідача по аліментам за виконавчим провадженням № НОМЕР_1 становить 66 482 грн 41к. (3 500 сума аліментів за відповідний місяць*21 місяць (період з 05 листопада 2019 року по 06 липня 2021 року). При цьому сума заборгованості з 05 листопада 2019 року по 06 липня 2021 року буде зменшуватись враховуючи надані відповідачем квитанції від 30 липня 2021 року на суму 3 500 грн 00 к. з призначенням платежу ВП НОМЕР_2; від 31 серпня 2021 року на суму 3 517 грн 59 к. з призначенням платежу ВП НОМЕР_1; від 25 серпня 2021 року на суму 3 500 грн з призначенням платежу ВП НОМЕР_2; від 24 вересня 2021 року на суму 3 500 грн з призначенням платежу ВП НОМЕР_1;; від 28 жовтня 2021 року на суму 3 500 грн з призначенням платежу ВП НОМЕР_1. Отже, станом на 30 вересня 2021 року загальна заборгованість відповідача по сплаті аліментів за виконавчим провадженням № НОМЕР_2 становить 59 447 грн 23 к. (62 947, 23 - 3 500 (платіж 30 липня 2021 року) - 3 500 (платіж 25 серпня 2021 року)- 3 500 (платіж 24 вересня 2021 року) + 3 500 (аліменти за липень 2021 року) + 3 500 (аліменти за серпень 2021 року)). За виконавчим провадженням ВП № НОМЕР_1 станом на 30 вересня 2021 року загальна заборгованість відповідача по сплаті аліментів становить 69 964 грн 82 к. (66 464 грн 82 к. - 3 157 грн 59 к. (платіж 31 серпня 2021 року) - 3 500 (платіж 24 вересня 2021 року) + 3 500 (аліменти за липень 2021 року) + 3 500 (аліменти за серпень 2021 року) + 3 500 (аліменти за вересень 2021 року). Згідно з указаним вище правовим висновком Великої Палати Верховного Суду (провадження № 14-616цс18) щодо порядку обчислення неустойки (пені) розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на 1 %. Отже, розмір неустойки (пені) за виконавчим провадженням № НОМЕР_2 нарахована за період з 06 липня 2021 року по 31 серпня 2021 року 38 609 грн 93 к. з яких: 15 107 грн 34 к. (62 947,23 (загальна сума заборгованості станом на 06 липня 2021 року)*1%*24 (кількість днів прострочення)) + 15 456 грн 28 к. (59 447,23 (загальна сума заборгованості станом на 30 липня 2021 року, враховуючи проведену відповідачем 30 липня 2021 року оплату у розмірі 3 500 грн)) )*1%*26 (кількість днів прострочення)) + 3916 грн 31 к. (55 947,23 (загальна сума заборгованості станом на 25 серпня 2021 року, враховуючи проведену відповідачем 25 серпня 2021 року оплату у розмірі 3 500 грн)) * 1% * 7 (кількість днів прострочення)) + 3 045 грн (заборгованість за липень 2021 року у розмірі 3 500 грн)*1%*87 (кількість днів прострочення)) + 1085 грн (заборгованість за серпень 2021 року у розмірі 3 500 грн)*1%*31 (кількість днів прострочення)). За виконавчим провадженням № НОМЕР_1 нарахована за період з 06 липня 2021 року по 30 вересня 2021 року 63 669 грн 45 к., з яких: 37 230 грн 15 к. (66482,41 (загальна сума заборгованості станом на 06 липня 2021 року)*1%*56 (кількість днів прострочення)) + 15 046 грн 76 к. (62 964,82 (загальна сума заборгованості станом на 31 серпня 2021 року, враховуючи проведену відповідачем 31 серпня 2021 року оплату у розмірі 3 157 грн 59 к.))*1%*56 (кількість днів прострочення)) +4 162 грн 54 к. (59464,82 (загальна сума заборгованості станом на 24 вересня 2021 року, враховуючи проведену відповідачем 24 вересня 2021 року оплату у розмірі 3 500 грн)*1%*7 (кількість днів прострочення)) + 3 045 грн (заборгованість за липень 2021 року у розмірі 3 500 грн)*1%*87 (кількість днів прострочення)) + 3 135 грн (заборгованість за серпень 2021 року у розмірі 3 500 грн)*1%*61 (кількість днів прострочення))+1050 грн (заборгованість за вересень 2021 року у розмірі 3 500 грн)*1%*30 (кількість днів прострочення)). Враховуючи вищевикладені обставини колегія суддів вважає, що з ОСОБА_3 підлягає стягненню неустойка (пеня), за виконавчим провадженням № НОМЕР_2 нарахована за період з 06 липня 2021 року по 31 серпня 2021 року 38 609 грн 93 к., а за виконавчим провадженням № НОМЕР_1 нарахована за період з 06 липня 2021 року по 30 вересня 2021 року 63 669 грн 45 к., що не перевищує сукупний розмір заборгованості по аліментам за цей період.».

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що у скарзі скаржником повторно порушується питання про перерахунок заборгованості за аліментами по обох виконавчих провадженнях за частину періодів, які вже були предметом детальної судової перевірки Київським апеляційним судом, тому доводи скарги в цій частині суд вважав безпідставними.

Платежі 24.08.2021 року на суму 3500, 00 грн. з призначення платежу ВП № НОМЕР_2, 31.08.2021 на суму 3500,00 грн. з призначенням платежу ВП № НОМЕР_1, 24.09.2021 року на суму 3500,00 грн. з призначенням платежу ВП № НОМЕР_2, 28.10.2021 року на суму 3500,00 грн. з призначенням платежу ВП № НОМЕР_1 враховані державним виконавцем, тому доводи скарги щодо неврахування даних платежів при визначенні заборгованості зі сплати аліментів суд вважав безпідставними.

Що ж стосується платежу за 30.11.2021 на суму 3500, 00 грн. ВП № НОМЕР_2 то в даному платежі не йдеться про призначення платежу, як стягнення аліментів та/або заборгованості за аліментами, тому, суд вважав неврахування державним виконавцем даного платежу, як платежу за аліментами обґрунтованим.

Колегія суддів не в повній мірі погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 447-1 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно із ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

У ч. 3 ст. 195 СК України передбачено, що розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору - судом.

Особливості виконання рішень про стягнення аліментів передбачені розділом XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року за № 512/5, відповідно до якої, виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника; розрахунок заборгованості - обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачам чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.

Колегія суддів погоджується з висновками, що Постановою Київського апеляційного суду від 16.12.2022 у справі № 754/15617/21 скасовано рішення Деснянського районного суду м. Києва від 29.07.2022 (суддя Галась І.А.) та ухвалено нове рішення про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів у межах ВП № НОМЕР_2 за період з 06.07.2021 по 31.08.2021 та в межах ВП № НОМЕР_1 за період з 06.07.2021 по 30.09.2021, в якому вже було надано оцінку платежам у зазначені періоди, а відтак повторне порушення питання про перерахунок заборгованості за аліментами по обох виконавчих провадженнях за вказаний період є безпідставним, оскільки буде порушено принцип юридичної визначеності та обов`язковості рішення суду.

Крім того апеляційний суд звертає увагу, що судом у справі № 754/15617/21 зокрема встановлено, що за ВП № НОМЕР_1 станом на 30 вересня 2021 року загальна заборгованість становить 69 964 грн 82 ком, між тим у розрахунках заборгованості у табличці «Сукупний розмір заборгованості» станом на вересень 2021 року зазначено 60 434,88 грн.

Разом з тим апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що висновок суду першої інстанції про обґрунтоване неврахування державним виконавцем платежу за 30.11.2021 на суму 3500, 00 грн. ВП № НОМЕР_2 суперечить попереднім висновкам суду у оскаржуваній ухвалі.

Проаналізувавши матеріали справи та надані державним виконавцем розрахунки заборгованості зі сплати аліментів від 1 червня 2026 року по ВП № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1, апеляційний суд зазначає наступне.

Платежі 30.11.2021 на суму 3500, 00 грн. ВП № НОМЕР_2, 28.10.2021 року на суму 3500,00 грн. з призначенням платежу ВП № НОМЕР_1, 24.09.2021 року на суму 3500,00 грн. з призначенням платежу ВП № НОМЕР_2, 31.08.2021 на суму 3500,00 грн. з призначенням платежу ВП № НОМЕР_1, 24.08.2021 року на суму 3500, 00 грн. з призначення платежу ВП № НОМЕР_2, 23.03.2022 року на суму 3517,59 грн, зараховані та відображені у нових розрахунках.

Варто зазначити, що платежі, вчинені у останні дні місяця (такі як 30.11.21 року, 28.10.21 року і т. д.) зазначені в розрахунку у наступному місяці. Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги, що, оскаржуючи дії виконавця, боржник посилався на необхідність саме вірного відображення їх в розрахунку, під час звірки, а не встановлення часу їх надходження на розрахунковий рахунок ДВС, оскільки зазначене не відповідає дійсності. Зі змісту скарги вбачається, що ОСОБА_2 стверджував, що вищенаведені оплати у розрахунках взагалі відсутні, що стало наслідком невірного визначення розміру заборгованості.

Платіж 27.04.2023 на суму 7000 грн не відображався у матеріалах виконавчого провадження, натомість платежі від 27.04.2023 на суму 3 500 грн враховані у розрахунках у кожному ВП за травень.

Перевірити призначення платежів 12.04.2022 року на суму 7 000,00 грн. та 29.04.2022 року на суму 3500,00 грн (а.с. 14) не виявилось можливим через погану якість копій, наданих стороною, однак апеляційний суд враховує, що у розрахунку ВП № НОМЕР_2 за квітень 2022 року зазначено сплаченою сумою 10 500 грн.

Таким чином, апеляційний суд встановив, що помилки, на які посилався боржник, були усунуті виконавцем, шляхом проведення нових розрахунків від 01.06.2026 року.

Суд констатує, що внесення виправлень в попередні розрахунки не є належним способом захисту, оскільки правильним є внесення виправлень та врахування платежів в нових розрахунках, які проводяться в той час , коли виконавцю стало відомо про обставини платежів, що перераховувались,(надані нові квитанції) або було надано рішення суду з приводу врахування окремих платежів.

Суд також зазначає, що оскільки спір про стягнення неустойки за певний період вирішений, встановлені в даній справі обставини не можуть бути підставою для скасування попереднього рішення, в якому в тому числі був встановлений розмір заборгованості та розмір неустойки.

Інший підхід є порушенням принципу юридичної визначеності.

Вирішуючи скаргу на дії державного виконавця, суд першої інстанції в частині оцінки необхідності врахування окремих платежів не вірно застосував норми матеріального права, та відмовив в задоволенні скарги не перевіривши кожний аргумент скарги, та не надав усім доводам правову оцінку, а тому відмовив в задоволенні скарги по деяким вимогам не з тих мотивів, не повно встановивши обставини які мали значення для вирішення скарги.

Отже, ухвала суду першої інстанції в мотивувальній частині підлягає зміні із викладенням мотивувальної частини оскаржуваного рішення в редакції цієї постанови.

В цілому, апеляційним судом не встановлено, що на час вирішення скарги має місце порушення прав боржника, внаслідок не врахування виконавцем сплачуваних ним аліментів, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та визнання неправомірними дій виконавця, які були вчинені відповідно до закону, в межах його повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 259, 268, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу Деснянського районного суду м. Києвавід 19 грудня 2025 року - змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 27 липня 2026 року.

Головуючий О.В. Желепа

Судді Н.В. Поліщук

В.В. Соколова