Постанова від 15 квітня 2026 р. у справі №761/15469/20-ц — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М.

№ 22-ц/824/8183/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа №761/15469/20-ц

16 квітня 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Кирилюк Г.М.

- Рейнарт І.М.

при секретарі - Уляницькій М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванюти Івана Миколайовича наухвалу Печерського районного суду міста Києва від 02 лютого 2026 року, постановлену під головуванням судді Бусик О.Л., у справі за скаргоюОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванюти Івана Миколайовича, заінтересовані особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 ,-

в с т а н о в и в:

У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванюти Івана Миколайовича, заінтересовані особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 .

Скаргу обгрунтовано тим, що в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_1 відбувається примусове виконання виконавчого листа № 761/15469/20-ц, виданого 15 січня 2025 року Печерським районним судом м. Києва, про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1 647 210 грн. в якості 90 % перевищення вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя, а також про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сплаченого судового збору у розмірі 10 510,00 грн.

Постановою від 02 грудня 2025 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 призначено виконавчі дії з опису та арешту майна боржника - квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 , на 08 грудня 2025 року об 11:00 год. за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана виконавча дія була відкладена на 15 грудня 2025 року за повідомленням представника боржника.

Постановою від 15 грудня 2025 року повторно призначено виконавчі дії з опису та арешту майна боржника - квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 , на 22 грудня 2025 року об 13:00 год. за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 грудня 2025 року у справі № 761/15469/20-ц задоволено частково заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову. Заборонено вчиняти дії стосовно квартири (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1069224380000) загальною площею 89,50 кв. м, житловою площею 35,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_1 (НОМЕР_2) направлені на її відчуження, іншим способом зміну власника, перереєстрацію, в тому числі, заборонено дії з реалізації вказаного об`єкта в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_1 до набрання законної сили рішенням суду у справі № 761/15469/20-ц у частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики.

Вказану ухвалу було отримано в електронному суді 18 грудня 2025 року та переслано на електронну адресу приватного виконавця (ІНФОРМАЦІЯ_1) на підтвердження чого надано скріншот із електронної пошти.

22 грудня 2025 року на електронну адресу приватного виконавця ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) було надіслано заяву № 4 про виконання ухвали Київського апеляційного суду від 16 грудня 2025 року у справі № 761/15469/20-ц, з проханням утриматись від дій щодо опису та арешту майна боржника - квартири, загальною площею 89,50 кв.м., житловою площею 35,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_1

22 грудня 2025 року приватний виконавець Іванюта І.М. з`явився за адресою: АДРЕСА_1 та, всупереч ухвали Київського апеляційного суду від 16 грудня 2025 року у справі № 761/15469/20-ц, вимагав доступу до квартири.

Про факт відмови у доступі було складено відповідний акт, у якому приватний виконавець визнає: 1) факт отримання заяви ОСОБА_4 № 4 про виконання ухвали Київського апеляційного суду від 16 грудня 2025 року у справі № 761/15469/20-ц та 2) факт отримання ухвали Київського апеляційного суду від 16 грудня 2025 року у справі № 761/15469/20-ц.

Попри це приватним виконавцем (в акті) зазначається: «що наявність вказаної ухвали не означає заборони вчинення виконавцем дій щодо опису вказаного майна, а також виявлення рухомого майна, що перебуває в квартирі, в тому числі, грошових коштів».

Зазначав, що оскільки у постанові від 02 грудня 2025 року та від 15 грудня 2025 року йшлось про виконавчі дії з опису та арешту майна боржника - квартири, саме таким чином було сформовано прохальну частину заяви та, у подальшому, резолютивну частину ухвали Київського апеляційного суду від 16 грудня 2025 року у справі № 761/15469/20-ц.

До того ж, майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 вже перебуває під обтяженням приватного виконавця Іванюти І.М. (Номер запису про обтяження: 58176075), що вбачається із інформаційної довідки № 456184399.

Посилаючись на те, що упостановах приватного виконавця від 02 грудня 2025 року та від 15 грудня 2025 року йдеться саме про опис квартири задля її подальшої реалізації, що чітко заборонено ухвалою Київського апеляційного суду від 16 грудня 2025 року у справі № 761/15469/20-ц до набрання законної сили рішенням суду у справі № 761/15469/20-ц у частині вирішення зустрічного позову, заявник ОСОБА_1 вважав, що дії виконавця, що мали місце 22 грудня 2025 року, та направлені на опис квартири (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1069224380000), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , є протиправними.

З урахуванням викладених обставин, заявник ОСОБА_1 просив суд визнати дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Іванюти Івана Миколайовича, що мали місце 22 грудня 2025 року, та направлені на опис квартири (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1069224380000), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , протиправними.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 02 лютого 2026 року скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання задоволено.

Визнано дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванюти І.М., що мали місце 22 грудня 2025 року, та направлені на опис квартири (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1069224380000), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ,протиправними.

Не погоджуючисьз постановленою ухвалою суду першої інстанції, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Іванюта Іван Миколайович подав апеляційну скаргу, в якій за результатом апеляційного перегляду справи просить скасувати ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 02 лютого 2026 року та відмовити у визнанні дій приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванюти І.М., що мали місце 22 грудня 2025 року та направлені на опис квартири (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1069224380000), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 протиправними.

В обґрунтування змісту вимог апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не встановлено та не досліджено, які саме дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванюти Івана Миколайовича мали місце 22 грудня 2025 року та направлені на опис квартири (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1069224380000), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Теж саме не вказано в самій скарзі ОСОБА_1 .

Зазначає, що 22.12.2025 року виконавцем здійснено виїзд за адресою АДРЕСА_1 та встановлені наступні факти: 1) о 12:32 год на електронну пошту приватного виконавця надійшла заява представника ОСОБА_1 ОСОБА_4 про виконання ухвали Київського апеляційного суду від 16.12.2025 року у справі № 761/15469/20-ц, якою заборонено вчиняти дії стосовно квартири (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1069224380000) загальною площею 89,50 кв. м, житловою площею 35,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_1 (НОМЕР_2) направлені на її відчуження, іншим способом зміну власника, перереєстрацію, в тому числі, заборонено дії з реалізації вказаного об`єкта в рамках виконавчого провадження НОМЕР_3 до набрання законної сили рішенням суду у справі №761/15469/20-ц (заява надійшла тоді, коли приватний виконавець безпосередньо перебував біля під`їду, де знаходиться нерухоме майно); 2) о 13:20 год за адресою АДРЕСА_1 з`явився представник боржника за довіреністю ОСОБА_5 та надав копію ухвали Київського апеляційного суду від 16.12.2025 року у справі № 761/15469/20-ц; 3) ухвалою Київського апеляційного суду від 16.12.2025 року у справі № 761/15469/20- ц не зупинено виконання рішення Печерського районного суду міста Києва від 11.11.2021 року у справі № 761/15469/20-ц у частині задоволення первісного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів; 4) заборона суду вчиняти дії щодо відчуження квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 не означає заборону вчиняти дії щодо опису вказаного майна, а також виявлення рухомого майна, що перебуває в квартирі, в тому числі, грошових коштів; 5) відмова представника боржника ОСОБА_5 в наданні доступу до квартири на вимогу виконавця з посиланням на ухвалу Київського апеляційного суду від 16.12.2025 року у справі № 761/15469/20-ц, про що складено відповідний акт приватного виконавця від 22.12.2025 року.

Саме внаслідок перешкоджання з боку боржника проведенню опису майна (за наслідками якого має складатися постанова) і було складено відповідний акт в якому було перелічено всі факти та події 22.12.2025 року.

Отже, 22 грудня 2025 року виконавцем не приймалися процесуальні документи у вигляді постанов, а складався акт, де зафіксовані події та факти, що мають значення для подальшого здійснення виконавчого провадження.

Не враховано судом першої інстанції, що ухвалою Київського апеляційного суду від 16 грудня 2025 року у справі № 761/15469/20-ц заборонено вчиняти дії стосовно квартири (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1069224380000) загальною площею 89,50 кв. м, житловою площею 35,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_1 (НОМЕР_2), направлені на її відчуження, іншим способом зміну власника, перереєстрацію, в тому числі,заборонено дії з реалізації вказаного об`єкта.

Однак, ухвалою суду від 16 грудня 2025 року у справі № 761/15469/20-ц не заборонено накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання, такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду та відповідають вимогам Закону України "Про виконаве провадження".

Таким чином, ухвалою від 02 лютого 2026 року у справі № 761/15469/20-ц суд першої інстанції фактично зупинив вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_1 з виконання законного судового рішення, яке набуло законної сили та оскарженню не підлягає, визнавши дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванюти І.М., що мали місце 22 грудня 2025 року та направлені на опис квартири (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1069224380000), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 протиправними, при цьому не зазначивши, які саме дії мали місце 22.12.2025 року.

У додаткових письмових поясненнях приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Іванюта Іван Миколайовичповідомив суд про те, що 10.03.2026 року Київським апеляційним судом заяву приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванюти Івана Миколайовича про роз`яснення ухвали Київського апеляційного суду від 16 грудня 2025 року № 761/15469/20-ц задоволено та роз`яснено, що ухвала Київського апеляційного суду від 16 грудня 2025 року не містить заборони виконавцю вчиняти виконавчі дії щодо розшуку, виявлення, арешту, опису й вилучення іншого рухомого майна, коштів та інших цінностей боржника, які знаходяться в приміщені квартири (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1069224380000) загальною площею 89,50 кв. м, житловою площею 35,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі, і заборони проведення арешту й опису вказаного нерухомого майна з метою подальшого виконання виконавчого листа № 761/15469/20-ц, виданого 15.01.2025 року Печерським районним судом міста Києва у межах виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1.

Таким чином, вказана ухвала Київського апеляційного суду від 10.03.2026 року, на переконання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванюти Івана Миколайовича, повністю нівелює твердження, які викладені в оскаржуваній ухвалі Печерського районного суду м. Києва від 02.02.2026 року, якою визнано протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванюти Івана Миколайовича, що мали місце 22 грудня 2025 року та направлені на опис квартири (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1069224380000), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Іванюта Іван Миколайовичпідтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Заявник ОСОБА_1 та заінтересовані особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судове засідання, призначене судом апеляційної інстанції, не з`явилися. Про день та час слухання справи судом апеляційної інстанції повідомлявся у встановленому законом порядку.

З урахуванням вжитих судом апеляційної інстанції заходів щодо належного та завчасного повідомлення учасників справи про день та час розгляду справи, колегія суддів апеляційного суду, керуючись положеннями вимог статті 128, 130, 372 ЦПК України, вважає, що неявка заявника ОСОБА_1 та заінтересованих осіб ОСОБА_6 , ОСОБА_3 належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому вважає можливим слухати справу у відсутності вказаних учасників справи.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванюти Івана Миколайовича, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Печерського районного суду міста Києва від 11 листопада 2021 року у справі № 761/15469/20-ц, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 04 грудня 2024 року, первісний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення коштів задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1 647 210, 00 грн в якості 90 % перевищення вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 10 510,00 грн. У задоволенні позову в частині стягнення судових витрат - відмовлено,

Постановою Верховного Суду від 22 жовтня 2025 року рішення Печерського районного суду міста Києва від 11 листопада 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 грудня 2024 року у частині задоволення первісного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 , про стягнення коштів залишено без змін. Постанову Київського апеляційного суду від 04 грудня 2024 року у частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики та в частині розподілу судових витрат скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

27 січня 2025 року постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванюти І.М. відкрито виконавче провадженні № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 761/15469/20-ц, виданого Печерським районним судом міста Києва 15 січня 2025 року, про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1647 210,00 грн в якості 90 % перевищення вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотеко держателя, та стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 10510,00 грн(а.с. 21).

Того ж дня, 27 січня 2025 року, приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Іванютою І.М. в межах відкритого виконавчого провадження винесено ряд постанов, зокрема: про стягнення з боржника основної винагороди; про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про арешт коштів боржника ОСОБА_1 , про об`єднання виконавчих проваджень № НОМЕР_4, № НОМЕР_1 у зведене виконавче провадження № НОМЕР_5, про накладення арешту на двокімнатну квартиру, загальною площею 89,50 кв.м., житлова площа 35,5 кв.м., реєстраційний/ кадастровий номер 1069224380000, місцезнаходження: АДРЕСА_1 , що належить боржнику ОСОБА_1 (а.с. 51-58).

02 грудня 2025 року постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванюти І.М. призначено виконавчі дії з опису та арешту майна боржника- квартири, загальною площею 89,50 кв.м., житловою площею 35,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на 8 грудня 2025 року о 11:00 год, із зобов?язанням ОСОБА_1 надати доступ до квартири для проведення викончих дій з опису та арешту майна (а.с. 60-61).

Вказана виконавча дія була відкладена на 15 грудня 2025 року у зв`язку з клопотанням представника боржника, що підтверджується актом приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванюти І.М. від 08 грудня 2025 року(а.с. 62).

Відповідно до акта приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванюти І.М. від 15 грудня 2025 року вказана виконавча дія була відкладена у зв`язку з клопотанням представника боржника(а.с. 63).

15 грудня 2025 року постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванюти І.М. призначено виконавчі дії з опису та арешту майна боржника- квартири, загальною площею 89,50 кв.м., житловою площею 35,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на 22 грудня 2025 року о 13:00 год за адресою: АДРЕСА_1 , із зобов?язанням ОСОБА_1 надати доступ до квартири для проведення викончих дій з опису та арешту майна (а.с. 70).

Під час нового судового розгляду справи № 761/15469/20-ц у частині зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики та в частині розподілу судових витрат позивач за зустрічним позов ОСОБА_1 подав до Київського апеляційного суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони будь-яких юридично значимих дій із квартирою (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1069224380000) загальною площею 89,50 кв. м, житловою площею 35,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_1 (НОМЕР_2) направлених на її відчуження, іншим способом зміну власника, перереєстрацію, в тому числі заборонити дії з реалізації вказаного об`єкта в рамках виконавчого провадження НОМЕР_3 до набрання законної сили рішенням суду у справі №761/15469/20-ц у частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 грудня 2025 року у справі № 761/15469/20-ц заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково. Заборонено вчиняти дії стосовно квартири (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1069224380000) загальною площею 89,50 кв. м, житловою площею 35,5 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_1 , направлені на її відчуження, іншим способом зміну власника, перереєстрацію, в тому числі заборонено дії з реалізації вказаного об`єкта в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_1 до набрання законної сили рішенням суду у справі № 761/15469/20-ц у частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики. В решті вимог заяви відмовлено (а.с. 75-77).

Вказана ухвала Київського апеляційного суду від 16 грудня 2025 року у справі № 761/15469/20-ц була направлена приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Іванюті І.М. до відома та виконання (а.с. 78).

22 грудня 2025 рокуприватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Іванютою І.М. здійснено виїзд для проведення виконавчих дій з опису та арешту майна боржника - квартири, загальною площею 89,50 кв.м., житловою площею 35,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . За цією адресою з?явився представник боржника ОСОБА_5 та надав приватному виконавцю копію ухвали Київського апеляційного суду від 16 грудня 2025 року у справі № 761/15469/20-цпро забезпечення позову.

В акті приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванюти І.М. від 22 грудня 2025 року зафіксовано, що ухвалою Київського апеляційного суду від 16 грудня 2025 року не зупинено виконання рішення суду, на підставі якого видано виконавчий лист № 761/15469/20-ц від 15 січня 2025 року; заборона суду вчиняти дії щодо відчуження квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 не означає заборону вчиняти дії щодо опису вказаного майна, а також виявлення рухомого майна, що перебуває в квартирі, в тому числі грошових коштів; на вимогу виконавця надати доступ до квартири, представник боржника відмовив, з посиланням на ухвалу Київського апеляційного суду від 16 грудня 2025 року у справі № 761/15469/20-ц(а.с. 29).

23 грудня 2025 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Іванюта І.М. звернувся до Київського апеляційного суду із заявою, у якій просив повідомити, чи містить ухвала суду від 16 грудня 2025 року заборону виконавцю вчиняти виконавчі дії щодо розшуку, виявлення, арешту, опису й вилучення іншого рухомого майна, коштів та інших цінностей боржника, які знаходяться в приміщенні квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі і заборону проведення арешту та опису вказаного нерухомого майна з метою подальшого виконання виконавчого листа № 761/15469/20-ц, виданого 15 січня 2025 року Печерським районним судом міста Києва, у межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 (а.с. 78-80).

Звертаючись до суду із скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванюти Івана Миколайовича, заявник (боржник за виконавчим провадженням) ОСОБА_1 просив суд визнати дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Іванюти Івана Миколайовича, що мали місце 22 грудня 2025 року, та направлені на опис квартири (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1069224380000), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , протиправними, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що у постановах приватного виконавця від 02 грудня 2025 року та від 15 грудня 2025 року йдеться саме про опис квартири задля її подальшої реалізації, що чітко заборонено ухвалою Київського апеляційного суду від 16 грудня 2025 року у справі № 761/15469/20-ц до набрання законної сили рішенням суду у справі № 761/15469/20-ц у частині вирішення зустрічного позову, а відтак, дії виконавця, що мали місце 22 грудня 2025 року, та направлені на опис квартири (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1069224380000), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , є протиправними.

Задовольняючи скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванюти Івана Миколайовича, заінтересовані особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 , суд першої інстанції свій висновок мотивував тим, що дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванюти І.М., що мали місце 22 грудня 2025 року та направлені на опис квартири (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1069224380000), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 є протиправними, оскільки ухвалою Київського апеляційного суду від 16 грудня 2025 року вжито заходи забезпечення позову, а саме: заборонено вчиняти дії стосовно квартири, загальною площею 89,50 кв. м, житловою площею 35,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_1 направлені на її відчуження, іншим способом зміну власника, перереєстрацію, в тому числі, заборонено дії з реалізації вказаного об`єкта в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_1 до набрання законної сили рішенням суду у справі № 761/15469/20-ц у частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої та другої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції Україниі повинні відповідати їй.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України - частини друга статті 19 Конституції України.

Частинами першою та другою статті 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення.

У статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист та відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року у справі № 18-рп/2012 за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю «ДІД Конс»).

Право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду. Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року у справі № 11-рп/2012 за конституційним зверненням ОСОБА_9 ).

Згідно з частиною першою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до статті 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Умови й порядок виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) визначається приписами Закону України «Про виконавче провадження».

За змістом статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права, обов`язковості виконання рішень, законності, диспозитивності, справедливості, неупередженості та об`єктивності, гласності та відкритості виконавчого провадження, розумності строків виконавчого провадження, співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями, забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Фактичні обставини справи, встановлені судом, свідчать про те, що на примусовому виконані приватного виконавця Іванюти Івана Миколайовича перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 761/15469/20-ц, виданого Печерським районним судом міста Києва 15 січня 2025 року, про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1647 210,00 грн в якості 90 % перевищення вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя, та стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 10510,00 грн (а.с. 21).

У межах вказаного виконавчого провадження приватним виконавцем з метою забезпечення реального виконання рішення суду вжиті певні заходи примусового виконання, у тому числі, постановами від 02 грудня 2025 року та 15 грудня 2025 року призначено виконавчі дії з опису та арешту майна боржника ОСОБА_1 - квартири, загальною площею 89,50 кв.м., житловою площею 35,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказана виконавча дія була відкладенадо 13:00 год22 грудня 2025 року, із зобов?язанням ОСОБА_1 надати доступ 22 грудня 2025 року о 13:00 годдо квартири для проведення викончих дій з опису та арешту майна (а.с. 70).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 грудня 2025 року у справі № 761/15469/20-ц задоволено частково заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову. Заборонено вчиняти дії стосовно квартири (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1069224380000) загальною площею 89,50 кв. м, житловою площею 35,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_1 ) направлені на її відчуження, іншим способом зміну власника, перереєстрацію, в тому числі, заборонено дії з реалізації вказаного об`єкта в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_1 до набрання законної сили рішенням суду у справі № 761/15469/20-ц у частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики. В решті вимог заяви відмовлено (а.с. 75-77).

22 грудня 2025 рокуприватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Іванютою І.М. здійснено виїзд для проведення виконавчих дій з опису та арешту майна боржника - квартири, загальною площею 89,50 кв.м., житловою площею 35,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . За цією адресою з?явився представник боржника ОСОБА_5 та надав приватному виконавцю копію ухвали Київського апеляційного суду від 16 грудня 2025 року у справі № 761/15469/20-ц про забезпечення позову. На вимогу виконавця надати доступ до квартири, представник боржника відмовив з посиланням на ухвалу Київського апеляційного суду від 16 грудня 2025 року у справі № 761/15469/20-ц

В акті приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванюти І.М. від 22 грудня 2025 року зафіксовано, що ухвалою Київського апеляційного суду від 16 грудня 2025 року не зупинено виконання рішення суду, на підставі якого видано виконавчий лист № 761/15469/20-ц від 15 січня 2025 року; заборона суду вчиняти дії щодо відчуження квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 не означає заборону вчиняти дії щодо опису вказаного майна, а також виявлення рухомого майна, що перебуває в квартирі, в тому числі, грошових коштів (а.с. 29).

23 грудня 2025 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Іванюта І.М. звернувся до Київського апеляційного суду із заявою, у якій просив повідомити, чи містить ухвала суду від 16 грудня 2025 року заборону виконавцю вчиняти виконавчі дії щодо розшуку, виявлення, арешту, опису й вилучення іншого рухомого майна, коштів та інших цінностей боржника, які знаходяться в приміщенні квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі, і заборону проведення арешту та опису вказаного нерухомого майна з метою подальшого виконання виконавчого листа № 761/15469/20-ц, виданого 15 січня 2025 року Печерським районним судом міста Києва, у межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 (а.с. 78-80).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 березня 2026 року у справі № 761/15469/20-цзаяву приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванюти Івана Миколайовича про роз`яснення ухвали Київського апеляційного суду від 16 грудня 2025 року задоволено та роз`яснено, що ухвала Київського апеляційного суду від 16 грудня 2025 року, не містить заборону виконавцю вчиняти виконавчі дії щодо розшуку, виявлення, арешту, опису й вилучення іншого рухомого майна, коштів та інших цінностей боржника, які знаходяться в приміщені квартири (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1069224380000) загальною площею 89,50 кв. м, житловою площею 35,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі, і заборони проведення арешту й опису вказаного нерухомого майна з метою подальшого виконання виконавчого листа № 761/15469/20-ц, виданого 15.01.2025 року Печерським районним судом міста Києва, у межах виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1.

Оцінивши наявні у справі матеріали та проаналізувавши норми чинного законодавства, колегія суддів апеляційного суду приходить до таких висновків.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами (пункт частини першої статті 10 Закону України «Про виконавче провадження»).

Частиною першою статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до пункту 6 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Згідно з частиною другою статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.

Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п`ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна (частина четверта статті 13 Закону України «Про виконавче провадження»).

За змістом частини першої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна (частина друга статті 56 Закону України «Про виконавче провадження»).

При цьому, за змістом вищенаведених норм, як при накладенні арешту без проведення його опису, так і при накладенні арешту із застосуванням попередньої процедури опису майна, предметом арешту може бути тільки індивідуально визначене майно, його наявність була встановлена під час проведення фактичного огляду і опису про що зазначено у оскаржуваній заявником постанові.

Згідно з частиною третьою статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Частиною п`ятою статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов`язковим.

Відповідно до пункту 10 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року № 512/5, після виявлення майна (коштів) боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна (коштів), про що виносить постанову. У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника повинні бути вказані: назва кожного внесеного в постанову предмета і його відмінні ознаки (вага, метраж, розмір, форма, вид, колір, товарний знак, проби, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу тощо); якщо вилучені предмети мають ознаки дорогоцінних металів, каменів органічного та неорганічного утворення, перлів тощо, то вони ретельно описуються з визначенням усіх особливих ознак, відповідним чином пакуються в конверт, прошиваються, підписуються виконавцем та іншими учасниками, які були присутніми під час опису; якщо проводилось опечатування предмета, зазначається, які предмети, приміщення, сховища були опечатані, кількість накладених печаток та спосіб опечатування; прізвище, ім`я та по батькові особи, якій передано майно на зберігання, а якщо майно передано на зберігання не боржнику, а іншій особі, - паспортні дані, її місце проживання (далі - зберігач); відмітка про роз`яснення зберігачеві майна обов`язків із збереження майна, попередження про кримінальну та іншу відповідальність, встановлену законодавством, за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт; якщо виконавець установив зберігачеві обмеження права користуватися майном, зазначаються вид, обсяги і строки обмеження; відмітка про роз`яснення сторонам виконавчого провадження або заставодержателю про можливість у 10-денний строк з дня винесення постанови досягти згоди щодо вартості майна та необхідність письмово повідомити про це виконавця; зауваження або заяви стягувача, боржника, осіб, що були присутні при описі.

З наведених норм права вбачається, що судове рішення є обов`язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно, державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на майно (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем після проведення його опису.

Матеріалами справи підтверджується, що виконавче провадження № НОМЕР_1 відкрито на підставі виконавчого листа № 761/15469/20-ц, виданого Печерським районним судом міста Києва 15 січня 2025 року, на виконання рішення суду, яке набрало законної сили, доказів виконання судового рішення боржником не надано. Приватний виконавецьІванюта І.М., діячи в межах своїх повноважень та послідовно вчиняючи дії, направлені на виконання рішення суду, прийняв рішення шляхом винесення у вказаному виконавчому провадженні постанови про призначення вчинення виконавчих дій з опису та арешту майна боржника ОСОБА_1 , а саме- квартири, загальною площею 89,50 кв.м., житловою площею 35,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з визначенням часу і дати проведення таких дій.

22 грудня 2025 рокувиконавчі дії з опису та арешту майна боржника проведені не були. На вимогу приватного виконавця надати доступ до квартири, представник боржника відмовив, з посиланням на ухвалу Київського апеляційного суду від 16 грудня 2025 року у справі № 761/15469/20-цпро забезпечення позову, про що приватним виконавцем складено акт від 22 грудня 2025 року, із фіксацією у ньому фактів та подій, що мали місце при вчиненні виконавчих дій з опису та арешту майна боржника.

Суд першої інстанції, погоджуючись з доводами скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванюти Івана Миколайовича про те, що дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванюти І.М., що мали місце 22 грудня 2025 року, та направлені на опис квартири (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1069224380000), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , є протиправними, оскільки ухвалою Київського апеляційного суду від 16 грудня 2025 року у справі № 761/15469/20-ц вжито заходи забезпечення позову, якими заборонено вчиняти дії стосовно квартири за адресою: АДРЕСА_1 , щоналежить ОСОБА_1 , не надав належної оцінки доводам приватного виконавця, що викладені ним як в акті від 22 грудня 2025 року, так і у письмових поясненнях до суду першої інстанції.

Заперечуючи проти вимог скарги ОСОБА_1 , приватний виконавець зазначав, що ухвала Київського апеляційного суду від 16 грудня 2025 року про забезпечення позову не містить заборони виконавцю вчиняти виконавчі дії щодо розшуку, виявлення, арешту, опису й вилучення іншого рухомого майна, коштів та інших цінностей боржника, які знаходяться в приміщені квартири (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1069224380000) загальною площею 89,50 кв. м, житловою площею 35,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі, і заборони проведення арешту й опису вказаного нерухомого майна з метою подальшого виконання виконавчого листа № 761/15469/20-ц, виданого 15 січня 2025 року Печерським районним судом міста Києва, у межах виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1.

Вказані приватним виконавцем обставини знайшли своє підтвердження у судовому рішенні (ухвалі) Київського апеляційного суду від 10 березня 2026року у справі № 761/15469/20-ц про роз`яснення ухвали Київського апеляційного суду від 16 грудня 2025 року про забезпечення позову.

Отже, при вчиненні виконавчих дій з опису та арешту майна боржника, що мали місце 22 грудня 2025 року, та направлені на опис квартири (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1069224380000), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , приватний виконавецьдіяв у межах наданих йому законом повноважень і відповідно до вимог Закону України № 1404-VIII «Про виконавче провадження», який регулює порядок примусового виконання судових рішень. Такі дії приватного виконавця є правомірними, здійснені у межах чинного законодавства, а тому права заявника (боржника) порушено не було.

Вирішуючи скаргу заявника (боржника) ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванюти Івана Миколайовича, суд першої інстанції не надав належної правової оцінки обставинам, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення учасників справи, іншим фактичним даним, які випливають із встановлених обставин, а тому висновок суду першої інстанції про задоволення скарги ОСОБА_1 без оцінки вказаних обставин у сукупності не може вважатись обґрунтованим і таким, що відповідає положенням статей 76, 81, 89 ЦПК України.

Неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушенням норм процесуального права у справі, яка переглядається, призвело до неправильного вирішення справи, а це,відповідно до статті 376 ЦПК України, є підставою для скасування судового рішенняу цій справі таухвалення нового судового рішення по суті заявлених вимог скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванюти Івана Миколайовича, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які з установлених колегією суддів апеляційного суду обставин справи та наведених мотивів в редакції даної постанови не підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 13 статті 141, підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції має вирішити питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування та ухвалення нового рішення або зміни судового рішення; щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 19 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання апеляційної та касаційної скарг на ухвалу суду, постановлену за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, або приватного виконавця під час виконання судового рішення.

Витрати на подання апелційної скарги суб?єкт оскарження не поніс, тому підстав для нового розподілу судових витрат у суду апеляційної інстанції немає.

Керуючись ст.ст. 8, 55, 129, 129-1 Конституції України, ст.ст. 1, 2, 5, 10, 13, 18, 56 Закону України « Про виконавче провадження», ст.ст. 18, 141, 367, 368, 374, 376, 381-384, 447-1 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванюти Івана Миколайовича задовольнити.

Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 02 лютого 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванюти Івана Миколайовича, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , залишити без задоволення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: Судді: