Вирок від 27 липня 2026 р. у справі №935/136/26 — Коростишівський районний суд Житомирської області

Суд: Коростишівський районний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Незаконне заволодіння транпортним засобом

Дата: 27 липня 2026 р.

Справа: №935/136/26

Суддя: Щербаченко І. В.

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/136/26

Провадження № 1-кп/935/175/26

ВИРОК

Іменем України

28 липня 2026 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні у приміщенні Коростишівського районного суду Житомирської області, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026060610000011 від 05.01.2026, на підставі угоди про визнання винуватості від 22.01.2026 та обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, із середньою освітою, неодружений, не працює, не судимий, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України,

установив:

26 грудня 2025 року близько 22 години у ОСОБА_5 , який перебував поблизу території домогосподарства АДРЕСА_3 , та достовірно знав, що на території домогосподарства зберігається мотоцикл марки «GEON», моделі «X-ROAD 250», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-код « НОМЕР_2 », 2020 року випуску, який перебуває у 7 користуванні ОСОБА_4 , виник злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом з території домогосподарства. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , у вищевказаний день, час та місці, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки га бажаючи їх настання, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, відчинив вхідну браму території домогосподарства та таким чином проник в середину. В подальшому, ОСОБА_5 , перебуваючи на території домогосподарства, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на незаконне заволодіння транспортним засобом, вчиненого з проникненням у сховище, керуючись корисливим мотивом, з метою подальшого обернення його на свою користь, протиправно, всупереч волі власника, без його згоди і без законних підстав, взявся руками за кермо мотоцикла марки «GEON», моделі «X-ROAD 250», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-код « НОМЕР_2 », 2020 року випуску, вартістю 32218 грн. 20 коп., який перебуває у користуванні ОСОБА_4 , після чого викотив його з зазначеної території домогосподарства, тим самим незаконно заволодів транспортним засобом. Після цього, ОСОБА_5 , утримуючи мотоцикл марки «GEON», моделі «X-ROAD 250», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-код « НОМЕР_2 », 2020 року випуску місце вчинення злочину покинув, таким чином розпорядившись вказаним транспортним засобом на власний розсуд, та спричинивши потерпілому ОСОБА_4 майнової шкоди на суму 32218 грн. 20 коп.

Таким чином, ОСОБА_5 своїми умисни діями, які виразились у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненими з проникненням у сховище, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.289 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою провину у висунутому обвинуваченні за ч.2 ст.289 КК України визнав у повному обсязі, у вчиненому щиросердно розкаявся, просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Потерпілий ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечував щодо призначення покарання обвинуваченому узгодженого угодою про визнання винуватості.

22 січня 2026 року між прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_3 , який на підставі ст. 37 КПК України здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_5 укладена угода про визнання винуватості, відповідно до змісту якої ОСОБА_5 беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України та сторони угоди погоджують призначення ОСОБА_5 за ч.2 ст.289 КК України покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, із застосуванням ст. 75 КК України, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості судом під час судового засідання з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_5 цілком розуміє:

- що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а також має право мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення, мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно, допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;

- наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України;

- характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим;

- вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

У результаті вивчення документів досудового розслідування та опитування учасників кримінального провадження суд приходить до висновку, що угода про визнання винуватості, укладена 22 січня 2026 року між прокурором Житомирської окружної прокуратури та обвинуваченим ОСОБА_5 відповідає положенням КПК України та КК України і підлягає затвердженню оскільки:

- умови угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України, зокрема правильною є правова кваліфікація кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_5 за ч.2 ст.289 КК України, як умисні дії, які виразились у незаконному заволодінні транспортним засобом; вчинені з проникненням у сховище;

- умови угоди відповідають інтересам суспільства;

- умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;

- відсутні обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним;

- відсутня очевидна неможливість виконання обвинуваченим зобов`язань, взятих на себе за угодою;

- наявні фактичні підстави для визнання винуватості.

Покарання узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості відповідає положенням ст. 65 КК України, зокрема таке покарання визначено в межах встановлених санкцією ч. 2 ст. 289 КК України, відповідно до положень Загальної частини КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного: неодружений, неповнолітніх утриманців не має, не працює, не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, обставини, що пом`якшують покарання (щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення), обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.

Обвинувачений ОСОБА_5 просив суд затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 22 січня 2026 року між ним та прокурором.

Захисник ОСОБА_6 просив суд затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 22 січня 2026 року між ОСОБА_5 та прокурором, оскільки останній щиро розкаявся, визнав свою провину, угода укладена добровільно..

Прокурор у судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні угоди про винуватість дотримані вимоги КК та КПК України, обвинувачений беззастережно визнав свою провину, укладення угоду відбулося добровільно, без будь-якого примусу, просив угоду затвердити та призначити обвинуваченому, узгоджене в угоді покарання за ч.2 ст.289 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років, із застосуванням ст. 75 КК України, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Питання про арешт майна у кримінальному провадженні вирішити відповідно до вимог ст.174 КПКУкраїни.

Питання про процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні вирішити відповідно до вимог ст.100, 124 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 65 КК України, ст. 373-376, 100, 124, 174, 395, 472-475 КПК України, суд,

ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 22 січня 2026 року між прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 Кримінального Кодексу України, та призначити узгоджене угодою про визнання винуватості покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання у виді позбавлення волі на підставі ст. 75 КК України, з випробуванням, встановити іспитовий строк терміном 1 (один) рік, в період якого, відповідно до ст. 76 КК України зобов`язати його періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи у розмірі 3565,00 гривень.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 12.01.2026 у виді заборони права на відчуження, розпорядження та користування на транспортний засіб (типу мотоцикл) марки «GEON», модель «X-ROAD 250», д.н.з. НОМЕР_1 , 2020 року випуску, помаранчевого кольору.

Речові докази: транспортний засіб (типу мотоцикл) мотоцикл марки «GEON», модель «X-ROAD 250», д.н.з. НОМЕР_1 , VIN-код « НОМЕР_2 », 2020 року випуску, який знаходиться у кімнаті зберігання речових доказів ВП №1 ЖРУП №1 ГУНП в Житомирській області-повернути власнику.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду на підставі угоди про визнання винуватості, відповідно до ч. 4 ст. 394 КПК України може бути оскаржений обвинуваченим та його захисником виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених частинами 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, у тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав: призначення покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у провадженні, в якому угода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua