Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №161/13580/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/13580/26

Номер провадження: 3/161/3490/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Луцьк 29 липня 2026 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області в особі судді Гриня Олександра Миколайовича, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 -

- за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

З УПП у Волинській області до Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 699540 від 22 червня 2026 року вбачається, що 22 червня 2026 року о 03:43 в м. Луцьк по вул. Гнідавська, 16 ОСОБА_1 керував електросамокатом JET з серійним номером 310-051, у стані алкогольного сп`яніння. Згідно даних газоаналізатора Drager 7510 ARMF0300 № тесту 1783, результат огляду 0,77 % проміле.

Дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковані як порушення вимог п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його адвокат Тратніков Я.В. вину не визнали надали усні пояснення, про те, що ОСОБА_1 побачивши електросамокат підійшов до нього та почав оглядати, однак до нього підійшли працівники поліції та почали вчиняти дії, щодо оформлення матеріалів за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд такі твердження вважає необґрунтованим, оскільки на відеозаписі з 00:02:00 – 00:02:10 працівник поліції питає ОСОБА_1 : « ОСОБА_2 , а чому керуєте самокатом» на, що останній чітко відповідає: «ну тому що треба додому, а я задовбався пішком іти» такий діалог свідчить про те, що ОСОБА_1 керував електросамокатом.

Щодо тверджень адвоката про те, що в періоді часу з 00:29:00 (остання хвилина відеозапису) ОСОБА_1 стверджує, що електросамокат не їхав, а стояв, що свідчить про те, що ОСОБА_1 електросамокатом не керував то суд до таких пояснень ставиться критично, оскільки вони подані після оформлення адміністративного матеріалу та суперечать попереднім поясненням ОСОБА_1 зафіксованим на відеозаписі з 00:02:00 – 00:02:10, а отже направленні на уникнення адміністративної відповідальності.

Крім того адвокат Тратніков Я.В. просив закрити провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП посилаючись на підстави, які суд вважає необґрунтованими, а саме:

1.Адвокат вказав, що ОСОБА_1 не було вказано причини його зупинки, хоча адвокат наголосив, що ОСОБА_1 електросамокатом не керував.

До таких тверджень суд ставиться критично.

На відеозаписі з 00:00:25 чітко видно, що працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 що він здійснює рух у комендантську годину.

Відтак, судом встановлено, що працівник поліції зупинив ОСОБА_1 під час його руху у комендантську годину, час дії якої у місті Луцьку є загальновідомою інформацією.

Визначення терміну комендантська година міститься у п. 5 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», а саме це заборона перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень.

Порядок введення комендантської години встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 08 липня 2020 № 573 «Питання запровадження та здійснення деяких заходів правового режиму воєнного стану».

Комендантська година та встановлення спеціального режиму світломаскування запроваджується шляхом видання наказу військовим командуванням або військовою адміністрацією (у разі її утворення), який доводиться до відома військових адміністрацій (у разі їх утворення) або ради оборони Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Мінекономіки, Мінсоцполітики, Мінінфраструктури, МОЗ, МЗС, АТ «Українська залізниця», відповідних органів Держспецтрансслужби, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Національної поліції, СБУ, ДФС, ДМС, ДСНС, військових командувань, з`єднань, військових частин Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Зазначеним наказом призначається комендант, визначаються час, протягом якого діють комендантська година та спеціальний режим світломаскування, межі території їх запровадження, способи здійснення заходів щодо підтримання правопорядку, порядок руху залізничного, автомобільного, морського, річкового, повітряного транспорту, порядок створення, функціювання і місцезнаходження комендатури та її склад.

Накази військового командування та військової адміністрації (у разі її утворення) про запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування доводяться до відома підприємств, установ, організацій та населення сільськими, селищними, міськими радами, військовими адміністраціями (у разі їх утворення) або радами оборони Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя та через засоби масової інформації.

На території, де запроваджено комендантську годину, забороняється перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, а також рух транспортних засобів. Без перепусток під час комендантської години на вулицях та в інших громадських місцях дозволено перебування та рух транспортних засобів Збройних Сил, Держспецтрансслужби, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Національної поліції, СБУ, ДФС, ДМС, ДСНС, а також транспортним засобам спеціалізованого призначення, які виконують невідкладне службове завдання, за умови ввімкнення спеціальних світлових сигнальних пристроїв.

Під час дії комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування продовжують виконувати свої завдання Збройні Сили, Держспецтрансслужба, Національна гвардія, Держприкордонслужба, Національна поліція, СБУ, ДФС, ДМС, ДСНС.

Також особи, які вчинили кримінальні та адміністративні правопорушення, затримуються у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Контроль за дотриманням особами комендантської години та спеціального режиму світломаскування здійснюється патрулями, які підпорядковуються коменданту.

Якщо людина в заборонений час протягом комендантської години перебуває на вулиці, то комендантський патруль має право її затримати, перевірити в неї наявність документів, які б давали право на перебування на вулиці, чи підтвердити обставину про відсутність таких документів у даної особи, а також встановити причину порушення комендантської години.

Відтак, працівники поліції вказавши, що ОСОБА_1 рухається під час дії коменданської години діяли відповідно до покладених на них обов`язків.

2.Адвокат вказав, що у поліцейських були відсутні підстави вважати, що у ОСОБА_1 наявні ознаки алкогольного сп`яніння, такі ознаки не були оголошені ОСОБА_1 , а ознаки перераховані ними у направленні на медичний огляд водія тз з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є надуманими, суд з такими твердженнями не погоджується, оскільки саме підтвердження факту сп`яніння можливе виключно шляхом проведення відповідних тестів, що у даному випадку і було зроблено у той час, як виявлення таких ознак це первинна, законодавчо регламентована візуальна та поведінкова оцінка поліцейським особи у якої такі ознаки наявні на погляд працівника поліції для подальшого прийняття рішення про необхідність проходження відповідного огляду.

Щодо оголошення таких ознак то такі дії працівників поліції Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України, МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року не передбачені.

3.На відеозаписі відсутній зафіксований екран алкотестера після проведення відповідного дослідження.

Така обставина судом до уваги не береться, оскільки працівник поліції чітко оголосив ОСОБА_3 результат його огляду і такий результат відображено у чекові алкотестера Drager 7510 ARMF0300 № тесту 1783, результат огляду 0,77 % проміле, крім того ідентичність показань на екрані та у роздруківці такого чека підтверджена особистим підписом ОСОБА_3 у такому чекові, інші дії працівників поліції діючим законодавством не передбачені.

4.Щодо відсутності пропозиції та чіткої відмови ОСОБА_3 пройти огляд у лікаря нарколога.

Відповідно до ч. 3 ст. 266 КУпАП У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Як вбачається із відеозапису у період часу з 00:04:50 по 00:04:55 працівник поліції питає ОСОБА_1 : «з результатом згідні?», на що останній відповідає: «угу», далі працівник поліції запитує: «чи їдете до лікаря нарколога?», на що останній відповідає: «Ні» при цьому ОСОБА_1 не висловив ані незгоди із результатом, ані бажанні повторно пройти огляд у лікаря нарколога, а його відмова від такого повторного огляду носила чітку форму: «Ні.».

5.Адвокат, вважає порушенням ту обставину, що працівниками поліції протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 складався у транспортному засобі працівників поліції, не був ними оголошений після складення, а також ОСОБА_3 не було роз`яснено та не надано можливість надати письмові пояснення до протоколу.

Суд з такими твердженнями не погоджується.

Відповідно, до п. 1 р. ІІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції затвердженої затвердженої наказом МВС України від 06 листопада 2015 р. № 1376 з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо його складення є обов`язковим, порушника може бути доставлено до органу поліції.

Отже аналіз даної норми свідчить про те, що протокол складається саме на місці вчинення правопорушення, а не безпосередньо біля особи, яка його вчинила.

Щодо не оголошення ОСОБА_3 протоколу то відповідно до п. 8 р. ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції затвердженої затвердженої наказом МВС України від 06 листопада 2015 р. № 1376 протокол про адміністративне правопорушення складається у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що у даному випадку і було зроблено про, що свідчить підпис ОСОБА_3 , у п. 18 самого протоколу.

Щодо ненадання ОСОБА_3 письмових пояснень

Відповідно до п. 13 р. ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції затвердженої наказом МВС України від 06 листопада 2015 р. № 1376 особі, стосовно якої складається протокол про адміністративне правопорушення, пропонується надати по суті вчиненого адміністративного правопорушення письмове пояснення, яке підписується зазначеною особою. Пояснення може додаватися до протоколу про адміністративне правопорушення окремо, про що робиться запис у ньому.

Отже суд визнає таку бездіяльність працівників поліції, однак вважає, що така не може бути покладена в основу рішення про закриття провадження у даній справі, оскільки право ОСОБА_3 бути вислуханим було реалізовано в судовому процесі.

Крім іншого суд зазначає, що диспозиція статті 130 КУпАП крім іншого, передбачає відповідальність за керування водіями транспортних засобів з ознаками алкогольного сп`яніння та їх відмову від проходження у встановленому законом порядку огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння.

Згідно з усталеною практикою, при розгляді адміністративних справ зазначених категорій і, зокрема статті 130 КУпАП, суди мають враховувати положення правових норм, у яких визначено поняття «транспортні засоби», зокрема пункт 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України від 10 жовтня 2001 року № 1306, Закон України «Про автомобільний транспорт» з останніми змінами, Закон України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» тощо.

Пунктом 1.10. ПДР передбачено, що транспортним засобом є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Однак, при цьому, норма статті 130 КУпАП не розділяє транспортні засоби на механічні, немеханічні, електричні чи будь-які інші.

Відповідно до Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів», електричний колісний транспортний засіб дво - і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Отже, електроскутери, електросамокати, гіроскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами. Їх фактично поділили на дві категорії, а саме:

- легкий персональний електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину;

- низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.

Такі зміни також викладені і в Законі України «Про автомобільний транспорт».

Враховуючи вищевикладене, надавши оцінку доводам сторони захисту, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 699540 від 22 червня 2026 року, чеком алкотестера Drager 7510 ARMF0300 № тесту 1783, результат огляду 0,77 % проміле, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на медичний огляд водія тз з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, рапортом, відеозаписом з місця подій від 22 червня 2026 року.

Відповідно до п. 2.9 а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Статтею 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суд встановив, що огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу, що підтверджується відеозаписом з місця подій та чеком алкотестера Drager 7510 ARMF0300 № тесту 1783, результат огляду 0,77 % проміле.

Аналізуючи досліджені докази в їх сукупності у суду немає об`єктивних сумнівів у винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Суд, дослідивши обставини справи, враховуючи характер та ступінь суспільної небезпеки, наслідки вчиненого правопорушення, дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а тому, приймаючи до уваги дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, вважає доцільним застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 283, 284, 287 КУпАП, на підставі ч.1 ст. 130 КУпАП,-.

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня винесення постанови у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 підлягає стягненню подвійний розмір штрафу в сумі 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області О.М. Гринь