Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №159/4652/26 — Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/4652/26

Провадження № 3/159/1685/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі судді Чалого А.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Ковельського РУП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, ФОП, зареєстрованої та проживаючої адресою: АДРЕСА_1 , якій роз`яснено її права відповідно до ст. 268 КУпАП,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №208755, 12.07.2026 близько 16 год 00 хв ОСОБА_1 , перебуваючи по АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного, фізичного та економічного характеру відносно своєї доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: вчинила сварку, вдарила кілька разів долонею руки.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Під час судового розгляду ОСОБА_1 вину не визнала, зокрема пояснила, що між нею та донькою виник конфлікт в ході якого, з виховною метою, вона на деякий час заборонила доньці користуватися мобільним телефоном.

Під час судового розгляду, неповнолітня ОСОБА_2 , в присутності практичного психолога КУ "Волинський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей" ОСОБА_3 , пояснила, що у них з матір`ю виникла сварка на грунті застосованих матір`ю відносно неї виховних заходів, проте насильство з боку матері не вчинялось.

Заслухавши пояснення учасників провадження, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, на підставі всебічного, повного і об`єктивного аналізу всіх доказів по справі в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення в першу чергу зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також чи винна дана особа в його вчиненні і чи підлягає вона адміністративній відповідальності, і лише після цього вирішувати питання про можливість накладення адміністративного стягнення.

Приписами частини 2 статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення насильства в сім`ї, яке, у відповідності з даною статтею, проявляється в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов`язкової ознаки - можливість настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного ст. 173-2 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.

З гідно із пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Пунктами 4 та 7 частини 2 статті Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); батьки (мати, батько) і дитина (діти).

Нормами зазначеного закону визначено, що психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Однак важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».

Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.

Конфлікт: особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.

Сварка: гостра суперечка, що супроводжується взаємними докорами, образами.

Невід`ємною складовою інкримінованого адміністративного правопорушення повинно бути таке насильство, яке проявляється в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, яке могло завдати чи завдало шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, яке повинно бути підтверджено поясненнями свідків, потерпілих або іншими доказами, що є необхідним елементом складу даного правопорушення.

Отже, враховуючи обставини справи суд вважає, що ініціатор протоколу прийшов помилкового висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, оскільки в її діях відсутні ознаки притаманні домашньому насильству, а наявні ознаки конфліктної ситуації між матір`ю та донькою.

З огляду на наведене, сам лише факт наявності між учасниками справи конфліктної ситуації не може свідчити про вчинення домашнього насильства в розумінні вимог ст. 173-2 КУпАП та ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Виходячи з наведеного, суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП у діях ОСОБА_1 .

Судовий збір, у зв`язку із закриттям провадження у справі стягненню не підлягає.

Керуючись ст. ст.247, 260, 262, 268, 277, 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, .

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

СуддяА. В. Чалий