Рішення від 28 липня 2026 р. у справі №158/1533/26 — Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 158/1533/26

Провадження № 2/0158/825/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2026 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді – Корецької В.В.

за участю секретаря – Процик Л.В.

позивача – ОСОБА_1

представника позивача – ОСОБА_2

відповідача – ОСОБА_3

представника відповідача – ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди.

Позовні вимоги мотивує тим, що 25.10.2025 року близько 23 год. 50 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи на території подвір`я будинку АДРЕСА_1 , на ґрунті особистих неприязних відносин, діючи з прямим умислом, керуючись метою нанесення тілесних ушкоджень іншій людині, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме умисно наніс декілька ударів кулаком руки в область обличчя та не менше трьох ударів ногою в область грудної клітки й лівого стегна останнього, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді садна спинки носу, передньої поверхні грудної клітки в верхній третині, синець зовнішньої поверхні лівого стегна в верхній третині, які за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень. Згідно вироку Ківерцівського районного суду Волинської області від 04.11.2025 року відповідач ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що у гривневому еквіваленті становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Зазначає, що під час вищевказаної події ОСОБА_3 пошкодив також його автомобіль марки «Volkswagen Golf», д.н.з. « НОМЕР_1 ». Про зазначені обставини 26.10.2025 року він повідомив уповноважених осіб ВП №1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області, проте, 18.11.2025 року ним було отримано лист відповідно до якого рекомендовано звернутися до суду, оскільки у даному випадку між сторонами виникли цивільно правові відносини.

Відповідно до висновку експерта №114 від 21.03.2026 року, вартість матеріального збитку заподіяного власнику автомобілю марки «Volkswagen Golf», д.н.з. « НОМЕР_1 » - ОСОБА_1 за пошкоджений внаслідок протиправних дій 26.10.2026 року становить 39860,75 грн.

Крім того зазначив, що своїми діями відповідач завдав йому і моральної шкоди у вигляді душевних страждань, морального дискомфорту, яку останній оцінює у розмірі 10000 гривень.

З врахуванням наведеного просив стягнути з ОСОБА_3 на його користь, в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 45860,75 грн., що складаються із: 39860,75 матеріальна шкода за пошкоджений автомобіль, 6000 грн. витрати за виконання висновку експерта, а також моральної шкоди в розмірі 10000 грн.

Ухвалою судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 21.04.2026 року вказану справу прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з викликом (повідомленням) учасників справи.

05.06.2026 року від представника відповідача до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги не визнав, просив у їх задоволенні відмовити.

06.07.2026 року від представника відповідача до суду подано додаткові пояснення у справі, відповідно до яких останній зазначив, що позивачем самовільно збільшено розмірі матеріальної шкоди на 6000 грн., включивши витрати на проведення експертного дослідження до складу майнової шкоди, що свідчить про необґрунтованість фінансових розрахунків позивача.

Позивач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Тратніков Я.В. у судовому засіданні, кожен зокрема, заявлені позовні вимоги визнали та просили їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 – адвокат Багацький Є.Г. у судовому засіданні заявлені вимоги не визнав, просив у їх задоволенні відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, кожного зокрема, після закінчення судових дебатів у судовому засіданні 21.07.2026 року суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення. Зважаючи на складність справи, керуючись ч. 1 ст. 244 ЦПК України, суд відклав ухвалення та проголошення рішення на 29.07.2026 року, про що оголосив присутнім у судовому засіданні.

Всебічно проаналізувавши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ст. 12 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданими учасниками справи.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки «Volkswagen Golf», 2000 року випуску, д.н.з. « НОМЕР_1 », що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 02.09.2022 року /а.с.9/.

Як вбачається із вироку Ківерцівського районного суду Волинської області від 04.11.2025 року відповідач ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що у гривневому еквіваленті становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Вищевказаним вироком суду встановлено, що 25.10.2025 року близько 23 год. 50 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи на території подвір`я будинку АДРЕСА_1 , на ґрунті особистих неприязних відносин, діючи з прямим умислом, керуючись метою нанесення тілесних ушкоджень іншій людині, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме умисно наніс декілька ударів кулаком руки в область обличчя та не менше трьох ударів ногою в область грудної клітки й лівого стегна останнього, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді садна спинки носу, передньої поверхні грудної клітки в верхній третині, синець зовнішньої поверхні лівого стегна в верхній третині, які за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень /а.с.7-8/.

У судовому засіданні також встановлено, що під час вищевказаної події ОСОБА_3 пошкодив також автомобіль марки «Volkswagen Golf», д.н.з. « НОМЕР_1 » належний позивачу ОСОБА_1 , що підтверджується наданими суду показами свідка ОСОБА_5 , а також копією протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 26.10.2025 року, письмовими пояснення ОСОБА_1 від 26.10.2025 року, наданими у межах кримінального провадження, фототаблицею, рапортом працівника поліції від 17.11.2025 року /а.с.12-16/.

Крім того, відповідно до листа заступника начальника ВП №1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області від 18.11.2025 року, ОСОБА_1 щодо пошкодження його транспортного засобу рекомендовано звернутися до суду в порядку цивільного судочинства, оскільки у даному випадку між сторонами виникли цивільно правові відносини.

Згідно висновку експерта №114 від 21.03.2026 року, вартість матеріального збитку заподіяного власнику автомобілю марки «Volkswagen Golf», д.н.з. « НОМЕР_1 » - ОСОБА_1 за пошкоджений внаслідок протиправних дій 26.10.2026 року становить 39860,75 грн. /а.с.20-42/.

Відповідно до копію договору №26/114 про проведення експертного транспортно-товарознавчого дослідження, акту виконаних робіт від 21.03.2026 року та копії платіжної інструкції, позивачем ОСОБА_1 за проведення експертного транспортно-товарознавчого дослідження сплачено 6000 грн. /а.с.17-19/.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КУпАП, та його винність сторонами не оспорюються і доказуванню в силу ч. 6 ст. 82 ЦПК України не підлягають.

Завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі в силу вимог пункту 3 частини другої статті 11 ЦК України є однією із самостійних підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15 ЦК України).

Згідно пункту 8 та пункту 9 частини першої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, серед іншого, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками зокрема є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Згідно вимог статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач ОСОБА_3 25.10.2025 року близько 23 год 55 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 пошкодив автомобіль марки «Volkswagen Golf», д.н.з. « НОМЕР_1 » належний позивачу ОСОБА_1 , чим спричинив останньому матеріальні збитки у вигляді 39860,75 гривень для відновлюваного автомобіля.

Зазначені збитки підтверджуються документально, є обґрунтованими та перебувають у причинно-наслідковому зв`язку між винними діями ОСОБА_3 та необхідністю усунення негативних наслідків таких дій, спричинених майну ОСОБА_1 , з огляду на що суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача матеріальної шкоди підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про стягнення з ОСОБА_3 моральної шкоди в сумі 10000 гривень, слід зазначити наступне.

Статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Згідно вимог ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Позивач ОСОБА_1 як на підставу позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди посилається на те, що внаслідок отримання тілесних ушкоджень та пошкодження його майна зазнав душевних страждань, морального дискомфорту, оскільки протягом тривалого часу не міг використовувати транспортний засіб, а відповідач шкоду не відшкодував та ігнорував його претензії.

Виходячи з обсягу та характеру спричинених душевних страждань, суд дійшов висновку про справедливість заявлених позивачем вимог щодо стягнення з відповідача моральної шкоди, оскільки останній безсумнівно зазнав душевних страждань, зумовлених діями відповідача, що призвели до пошкодження його майна та необхідністю у зв`язку з цим докладати зусилля для відновлення попередніх життєвих умов та необхідністю проведення ремонту.

Разом з цим, вирішуючи питання щодо розміру відшкодування моральної шкоди, суд керується принципами виваженості, розумності та справедливості, у зв`язку з чим приходить до висновку про визначення розміру відшкодування такої моральної шкоди позивачу в сумі 6000 грн., оскільки визначений позивачем розмір моральної шкоди є, на погляд суду, завищеним, не доведеним та не обґрунтованим.

Щодо вимоги позивача про відшкодування витрат на проведення експертизи в розмірі 6000 грн., які замовлені та понесені ним до відкриття провадження у справі і включені до загального складу матеріальної (майнової) шкоди, суд зазначає таке.

Згідно зі статтями 22, 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода є самостійним цивільно-правовим деліктом, що виникає внаслідок порушення прав особи і виражається у реальних збитках або упущеній вигоді. Натомість, витрати на підготовку експертного висновку за своєю правовою природою не є прямими збитками від правопорушення, а є витратами на збирання та підготовку доказів з метою захисту порушеного права в судовому порядку.

Відповідно до частин 1, 3 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, пов`язані із залученням свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів та проведенням експертизи.

Судом встановлено, що на замовлення позивача експертом складено висновок № 114 від 21.03.2026 року, позивачем ОСОБА_1 понесено витрати на оплату вказаної експертизи у розмірі 6000 грн, що підтверджується копією платіжної інструкції. Оскільки зазначений висновок суд визнає належним, допустимим та достовірним доказом, який безпосередньо ураховано судом під час вирішення спору по суті, понесені на його підготовку витрати є процесуальними судовими витратами.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 листопада 2023 року у справі №712/4126/22 підтвердила, що витрати на експертизу, проведену до позову, є судовими витратами, якщо доказ використано судом.

Відповідно, такі витрати не включаються до матеріальної шкоди.

Відтак, суд керуючись ст. ст. 133, 141 ЦПК України, вважає за необхідне віднести ці витрати на проведення експертизи в сумі 6000 грн до судових витрат, стягнувши їх у порядку розподілу судових витрат.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат. При цьому, згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На час ухвалення судового рішення суду не було надано доказів про звільнення відповідача від сплати судового збору, тож суд такий судовий збір відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» станом на 01.01.2026 року стягує з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов підлягає до часткового задоволення (45860,75 грн. х 100 : 55860,75 грн. = 82,09%), тому судові витрати, понесені позивачем зі сплати судового збору в розмірі 1092,78 грн. (1331,20 грн. х 82,09 : 100) слід стягнути з відповідача на користь позивача, а також 6000 грн. за проведення експертизи.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 254, 263, 264-265, 273, 354 ЦПК України, ст. ст. 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на рахунок ОСОБА_1 , в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 39860 (тридцять дев`ять тисяч вісімсот шістдесят) грн. 75 коп. та 6000 (шість тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на рахунок ОСОБА_1 , витрати повязані зі сплатою судового збору в розмірі 1092 (одна тисяча дев`яносто два) грн. 78 коп. та 6000 (шість тисяч) грн. за проведення експертного транспортно-товарознавчого дослідження транспортного засобу.

В іншій частині заявлених вимог – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач – ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Представник позивача – адвокат Тратніков Ярослав Вікторович.

Відповідач – ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Представник відповідача – ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_3 .

Суддя Ківерцівського районного суду В.В. Корецька