Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №140/1396/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 140/1396/24 пров. № А/857/27019/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Носа С.П.,

суддів Кухтея Р.В., Шевчук С.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Волинської обласної прокуратури на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року у справі № 140/1396/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської обласної прокуратури про скасування наказу, поновлення на посаді,-

суддя у І інстанції – Валюх В.М.

час ухвалення рішення - не зазначено,

місце ухвалення рішення - м. Луцьк,

дата складення повного тексту рішення - не зазначено,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Волинської обласної прокуратури, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ керівника Волинської обласної прокуратури від 04.01.2024 № 13к «Про звільнення ОСОБА_1 »;

- поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації прокуратури Волинської області з першого робочого дня після закінчення відпустки без збереження заробітної плати у зв`язку з потребою дитини у домашньому догляді.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2020 у справі № 803/63/16, зокрема, поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації прокуратури Волинської області з 04.01.2016.

Це рішення позивач виконав 20.03.2020 року про що видав наказ № 135к від 20.03.2020.

З 30.03.2020 позивач перебував у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка у зв`язку з потребою дитини у домашньому догляді продовжена до 12.01.2024.

На підставі довідки КНП «Центр первинної медичної допомоги» Любомльської міської ради № 05 від 02.01.2024 позивач звернувся до відповідача про продовження відпустки по догляду за дитиною у зв`язку з потребою дитини у домашньому догляді до досягнення шестирічного віку, а саме до 12.01.2025.

Цю заяву відповідач отримав 04.01.2024 року та того ж дня прийняв наказ про звільнення позивача з органів прокуратури у перший робочий день після закінчення відпустки без збереження заробітної плати у зв`язку з потребою дитини у домашньому догляді, у зв`язку з неподанням у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до обласної прокуратури та про намір у зв`язку із цим пройти атестацію.

Крім цього, 05.01.2024 відповідач прийняв наказ № 20к «Про надання відпустки без збереження заробітної плати», з 13.01.2024 до 12.01.2025, згідно з поданою заявою та відповідними документами від 02.01.2024.

Позивач вважає, що відповідач не може використати норму статті 5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ (далі - Закон № 2136-ІХ), яка дозволяє звільнити працівника з роботи у період перебування у відпустці чи тимчасовій непрацездатності, оскільки, ця норма застосовується лише в період воєнного стану, однак, відповідач не знає на майбутнє чи буде діяти воєнний стан 12.01.2025.

Також позивач звертає увагу на Законом України «Про внесення змін до розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» щодо окремих аспектів дії перехідних положень» від 15.06.2021 № 1554-ІХ (далі - Закон №1554-ІХ), яким внесено зміни до розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ, відповідно до яких положення щодо проходження атестації, передбаченої цим розділом, поширюються на прокурорів та слідчих органів прокуратури, які, зокрема, звільнені до набрання чинності цим Законом з органів прокуратури, щодо яких набрало законної сили рішення суду про поновлення на посаді прокурора у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, у тому числі у разі прийняття судом рішення про поновлення на посаді прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах.

Позивач стверджує, що після поновлення його на посаді до надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, тобто в період з 20.03.2020 по 30.03.2020 вимоги щодо проходження атестації після поновлення за рішенням суду на посаді, які зазначені в Законі № 1554-ІХ не були визначені, після цього позивач весь час перебував у відпустці по догляду за дитиною, а тому, на думку позивача, підстави звільнення у зв`язку з неподанням у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до обласної прокуратури та про намір у зв`язку із цим пройти атестацію відсутні.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року адміністративний позов було задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано наказ керівника Волинської обласної прокуратури від 04.01.2024 № 13к «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації прокуратури Волинської області з першого робочого дня після закінчення відпустки без збереження заробітної плати у зв`язку з потребою дитини у домашньому догляді.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. На обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Зазначає, що 25.09.2019 року запроваджено реформування органів прокуратури, відповідно до якої атестація прокурорів визначена як умова перебування в органах прокуратури. 15.06.2021 набрав чинності Закон №1554-ІХ, який передбачає обов`язок осіб, які поновлені на роботі в органах прокуратури після 15.10.2019 року подати заяву про проходження атестації та переведення на посаду прокурора протягом 5 днів після поновлення на посаді. Зважаючи на те, що позивач таку заяву не подав, тому звільнений з органів прокуратури.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги з мотивів, які наведені в рішенні суду першої інстанції.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України, розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2020 скасовано рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14.11.2019 у справі № 803/63/16 та прийнято нову постанову, якою, зокрема, поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації прокуратури Волинської області з 04.01.2016.

Наказом прокурора Волинської області №135к від 20.03.2020 «Про поновлення ОСОБА_1 на посаді», на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2020 у справі № 803/63/16, ОСОБА_1 поновлено на посаді прокурора відділу приймання опрацювання та аналізу оперативної інформації прокуратури Волинської області з 04.01.2016.

Наказом прокурора Волинської області від 26.03.2020 № 148к «Про надання соціальної відпустки», прокурору відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації прокуратури області ОСОБА_1 надано відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, з 30.03.2020 по 12.01.2022 включно.

27.03.2020 та 30.03.2020 начальником відділу роботи з кадрами прокуратури Волинської області, прокурором відділу та провідним спеціалістом відділу складено акти про те, що ОСОБА_1 , який поновлений наказом прокурора області від 20.03.2020 № 135к на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2020 у справі № 803/63/16 на посаді прокурора відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації прокуратури Волинської області з 04.01.2016, упродовж 5 днів після видання керівником органу прокуратури наказу про його поновлення на посаді (та ознайомлення із зазначеним наказом) заяву Генеральному прокурору про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про його намір пройти атестацію для прокурорів регіональних прокуратур, військових прокуратур регіонів для подальшого скерування до Офісу Генерального прокурора не подав.

Наказами керівника Волинської обласної прокуратури від 30.12.2021 № 944к «Про надання відпустки без збереження заробітної плати» та від 03.01.2023 № 03к «Про надання відпустки без збереження заробітної плати ОСОБА_1 », прокурору відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації прокуратури області Крисюку Віктору Сергійовичу надано відпустки без збереження заробітної плати у зв`язку із потребою дитини в домашньому догляді з 13.01.2022 по 12.01.2023 включно та з 13.01.2023 по 12.01.2024 включно.

Наказом керівника Волинської обласної прокуратури від 04.01.2024 №13к «Про звільнення ОСОБА_1 » відповідно до частини першої статті 116 КЗпП України, статті 11 Закону № 1697-VII, ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації прокуратури Волинської області та органів прокуратури у зв`язку з неподанням у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до обласної прокуратури та про намір у зв`язку із цим пройти атестацію (підпункт 1 пункту 19 розділу ІІ Закону № 113-ІХ) у перший робочий день після закінчення відпустки без збереження заробітної плати у зв`язку з потребою дитини у домашньому догляді.

05.01.2024 керівник Волинської обласної прокуратури видав наказ № 20к «Про надання відпустки без збереження заробітної плати», відповідно до якого прокурору відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації прокуратури Волинської області ОСОБА_1 надано відпустку без збереження заробітної плати у зв`язку з потребою дитини у домашньому догляді з 13.01.2024 по 12.01.2025.

09.01.2024 позивач звернувся до керівника Волинської обласної прокуратури із заявою про скасування наказу від 04.01.2024 № 13к.

Листом від 11.01.2024 № 07-46вих-24-11-1052-20 відповідач повідомив позивача, що надання наказом керівника обласної прокуратури від 05.01.2024 № 20к відпустки без збереження заробітної плати у зв`язку з потребою дитини у домашньому догляді з 13.01.2024 по 12.01.2025 не суперечить наказу керівника обласної прокуратури від 04.01.2024 № 13к «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини 2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

З дня набрання чинності (25 вересня 2019 року) Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» № 113-ІХ (далі - № 113-ІХ), усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII (пункт 6 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-ІХ).

Відповідно до пункту 7 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-ІХ прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.

Пунктом 10 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ передбачено, що прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.

На виконання норм розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ з метою проведення атестації прокурорів наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 №221 затверджено Порядок № 221.

Пункт 9 розділу І Порядку № 221 передбачає, що атестація проводиться на підставі письмової заяви прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури про переведення на посаду прокурора відповідно в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах, в якій зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних і на застосування процедур та умов проведення атестації. Форми типових заяв прокурора встановлено у додатку 2 до цього Порядку.

Заява, вказана у пункті 9 розділу I цього Порядку, подається Генеральному прокурору прокурорами Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), прокурорами регіональних прокуратур, військових прокуратур регіонів (на правах регіональних), прокурорами місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів та інших військових прокуратур (на правах місцевих) до 15.10.2019 (включно) (пункт 10 розділу І Порядку № 221).

Пунктом 19 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-ІХ визначено, що прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статі 51 Закону № 1697-VII за умови настання однієї із таких підстав, зокрема, неподання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури та про намір у зв`язку із цим пройти атестацію.

Суть запровадженого Законом № 113-ІХ етапу реформування прокуратури в частині кадрового перезавантаження полягала у тому, що корпус прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних та окружних прокуратур мав формуватися, зокрема із уже переведених прокурорів, які на день набрання чинності цим Законом працювали на посадах прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних та місцевих прокуратурах та успішно пройшли атестацію у порядку, визначеному Законом № 113-ІХ.

Системний аналіз положень абзацу першого пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-ІХ дає підстави для висновку про те, що підставою для звільнення прокурора є настання однієї з підстав, визначених у підпунктах 1-4 пункту 19 цього розділу, і Закон не вимагає додаткової підстави для звільнення.

Верховний Суд у справах №200/13482/19-а, №140/3790/19, №640/24727/19 висловив позицію, що саме неподання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури та про намір у зв`язку із цим пройти атестацію в силу вимог пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-ІХ є підставою для звільнення з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII.

Отже, 25 вересня 2019 року розпочато реформу прокуратури і до 15.10.2019 діючі прокурори мали подати заяву про проходження атестації і переведення в новостворену прокуратуру.

Разом з тим, апеляційний суд зауважує, що позивач у цей період був незаконно звільнений з органів прокуратури, що встановлено у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2020 у справі № 803/63/16 та поновлений на посаді 20.03.2020, а тому не міг подати вказану заяву у визначений строк.

Законом № 1554-ІХ (набрав чинності 11.07.2021) були внесені зміни до розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-ІХ.

Так, пунктом 7 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-ІХ (в редакції Закону № 1554-ІХ) визначено, що положення щодо проходження атестації, передбаченої цим розділом, поширюються на прокурорів та слідчих органів прокуратури, які:

1) на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах;

2) на день набрання чинності цим Законом займали посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, але з поважних причин, до яких належать тимчасова непрацездатність, відпустка по догляду за дитиною, відрядження для участі в роботі інших органів на постійній основі тощо, не проходили атестацію;

3) звільнені з органів прокуратури у зв`язку з настанням підстав, передбачених підпунктами 1 і 2пункту 19 цього розділу, щодо яких набрало законної сили рішення суду про поновлення на посаді прокурора у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, у тому числі у разі прийняття судом рішення про поновлення на посаді прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах;

4) звільнені до набрання чинності цим Законом з органів прокуратури, щодо яких набрало законної сили рішення суду про поновлення на посаді прокурора у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, у тому числі у разі прийняття судом рішення про поновлення на посаді прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах.

Прокурори та слідчі органів прокуратури, зазначені в підпунктах 1-4 цього пункту, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації.

Проходження атестації особами, зазначеними в підпункті 3 цього пункту, розпочинається з етапу, на якому було прийнято рішення про неуспішне її проходження.

Відповідно до пункту 9 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-ІХ (в редакції Закону № 1554-ІХ) атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором, з урахуванням особливостей, визначених пунктом 7 цього розділу.

За приписами пункту 10 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-ІХ (в редакції Закону № 1554-ІХ) прокурори та слідчі органів прокуратури, зазначені в підпунктах 1-4 пункту 7 цього розділу, мають право у строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.

Підпунктом 1 пункту 19 ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-ІХ (в редакції Закону № 1554-ІХ) установлено, що прокурори та слідчі органів прокуратури, зазначені в підпунктах 1-4 пункту 7 цього розділу, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора за умови настання однієї з таких підстав: неподання прокурором чи слідчим органів прокуратури у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури та про намір у зв`язку із цим пройти атестацію.

Відповідно до пункту 10 розділу І Порядку №221 заява, вказана у пункті 9 розділу I цього Порядку, подається Генеральному прокурору прокурорами Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), прокурорами регіональних прокуратур, військових прокуратур регіонів (на правах регіональних), прокурорами місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів та інших військових прокуратур (на правах місцевих) до 15 жовтня 2019 року (включно). Особа, яку за рішенням суду поновлено на посаді прокурора або слідчого прокуратури після 15 жовтня 2019 року, подає таку заяву Генеральному прокурору упродовж 5 днів після видання керівником органу прокуратури наказу про її поновлення на посаді. Заява підписується прокурором особисто.

Апеляційний суд аналізуючи вказані норми звертає увагу на те, що Закон № 1554-ІХ, який встановлює окрему процедуру поновлення на посаді в органах прокуратури осіб, які були поновлені на роботі після 15.10.2019, набрав чинності 11.07.2021.

Разом з тим, апеляційний суд встановив, що в період з 30.03.2020 по 12.01.2024 позивач перебував у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в подальшому у відпустці без збереження заробітної плати у зв`язку із потребою дитини в домашньому догляді.

Крім того, на підставі наказу відповідача № 20к від 05.01.2024 «Про надання відпустки без збереження заробітної плати», позивачу продовжено (надано) відпустку без збереження заробітної плати у зв`язку з потребою дитини у домашньому догляді з 13.01.2024 по 12.01.2025.

Таким чином, перебуваючи у відпустці з 30.03.2020 позивач не мав можливості подати заяву про намір пройти атестацію та переведення до новостворених органів прокуратури.

Зважаючи на наведене, відповідач не мав правових підстав для звільнення позивача з органів прокуратури на підставі підпункту 1 пункту 19 розділу ІІ Закону № 113-ІХ (неподанням у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до обласної прокуратури та про намір у зв`язку із цим пройти атестацію), оскільки після поновлення на посаді та набрання чинності Законом № 1554-ІХ позивач перебував у відпустці по догляду за дитиною, а тому не міг скористатися можливістю, яка передбачена цим законом, а саме протягом 5 днів після поновлення на посаді подати заяву про проходження атестації.

Тому, на думку суду, враховуючи встановлені фактичні обставини справи, наказ керівника Волинської обласної прокуратури від 04.01.2024 № 13к «Про звільнення ОСОБА_1 » винесено передчасно та протиправно (до закінчення строку відпустки позивача без збереження заробітної плати у зв`язку з потребою дитини у домашньому догляді, наданої наказом керівника Волинської обласної прокуратури від 03.01.2023 № 03к «Про надання відпустки без збереження заробітної плати ОСОБА_1 » по 12.01.2024 включно, та у день, коли відповідачу було відомо про реалізацію позивачем гарантованого законодавством права на отримання відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною), з порушенням вимог законодавства щодо надання відпустки без збереження заробітної плати, право на яку гарантовано статтями 2, 25 Закону України «Про відпустки», статтею 179 КЗпП України.

Суд також вважає, що за чинного правового регулювання спірних правовідносин вирішення питання про звільнення позивача з посади та органів прокуратури на підставі підпункту 1 пункту 19 розділу ІІ Закону № 113-ІХ є можливим виключно після закінчення строку відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною (тобто, не раніше першого робочого дня після закінчення відпустки), а не під час такої відпустки.

Отже, наказ керівника Волинської обласної прокуратури від 04.01.2024 № 13к «Про звільнення ОСОБА_1 » є протиправним і його необхідно скасувати та поновити позивача на посаді прокурора відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації прокуратури Волинської області з першого робочого дня після закінчення відпустки без збереження заробітної плати у зв`язку з потребою дитини у домашньому догляді.

Підводячи підсумок наведеного вище, апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції про необхідність задоволення позову.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що рішення суду першої інстанції, яким задоволено повністю позов, законне та обґрунтоване, а тому відсутні підстави для його зміни чи скасування.

Згідно статі 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Волинської обласної прокуратури залишити без задоволення.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року у справі № 140/1396/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. П. Нос

судді Р. В. Кухтей

С. М. Шевчук