Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №260/8717/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 260/8717/25 пров. № А/857/7010/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Носа С.П.,

суддів Кухтея Р.В., Шевчук С.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління Служби безпеки України в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2025 року у справі № 260/8717/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Закарпатській області про видачу довідки,-

суддя у І інстанції – Плеханова З.Б.

час ухвалення рішення - не зазначено,

місце ухвалення рішення - м. Ужгород,

дата складення повного тексту рішення – не зазначено,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Служби безпеки України в Закарпатській області, в якому просив:

визнати протиправними дії відповідача щодо відмови оформленій листом № 58/21-3665 від 23.10.2025 року, в підготовці та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 18.06.2025 року, за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законами України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» № 3460-ІХ від 09.11.2023 року, «Про Державний бюджет України на 2025 рік» №4059-ІХ від 19.11.2024 року, відповідно до вимог ст.ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст. 9 Закону України від 20.12.1991 року № 2011 -XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із зазначенням в їх змісті відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2025 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМУ № 704 від 30.08.2017 року, а також процентної надбавки за вислугу років, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для проведення перерахунку основного розміру пенсії та її подальшої виплати з 01.07.2025 року, за посадою з якої військовослужбовця було звільнено зі служби;

зобов`язати відповідача підготувати і направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 18.06.2025 року, за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законами України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» № 3460-ІХ від 09.11.2023 року, «Про Державний бюджет України на 2025 рік» №4059-1X від 19.11.2024 року, відповідно до вимог ст.ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст. 9 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із зазначенням в їх змісті відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на із 01.01.2025 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМУ № 704 від 30.08.2017 року, а також процентної надбавки за вислугу років, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для проведення перерахунку основного розміру пенсії та її подальшої виплати з 01.07.2025 року, за посадою з якої військовослужбовця було звільнено зі служби.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 01.08.1998 року позивач звільнений з органів СБ України і перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області та отримує пенсію за вислугу років (довічно), у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

17.09.2025 року позивач звернувся із заявою до УСБУ в Закарпатській області в якій просив підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області оновлену довідку, за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої Законом України «Про державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 року № 4059- IX, станом на 18.06.2025 року, однак відповідач відмовив у видачі відповідної довідки.

Разом з тим, позивач вважає, що має право на перерахунок пенсії з 18.06.2025 року виходячи з прожиткового мінімум 3028 грн., оскільки рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 по справі №320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, визнано протиправним та нечинним пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», який встановлював з 20.05.2023 прожитковий мінімум на рівні 1762 грн.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2025 року у цій справі адміністративний позов було задоволено повністю.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. На обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Зазначає, що станом на 01.01.2025 був чинним пункт 2 постанови КМУ від 12.05.2023 № 481, який визначав прожитковий мінімум на рівні 1762 грн. У 2025 році не відбулося зростання розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не настали інші обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України, розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»

17.09.2025 року позивач звернувся до відповідача із заявою у якій просив підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області оновлену довідку, за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої Законом України «Про державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 року № 4059-IX, станом на 18.06.2025 року.

Однак, 23.10.2025 року позивач отримав відповідь відповідача № 58/21-3665 від 23.10.2025 року, у якій відповідач повідомив позивача про відмову у виготовленні оновленої довідки станом на 18.06.2025 року, посилаючись на відсутність нормативних актів виданих Кабінетом Міністрів України, які б регламентували збільшення основних видів грошового забезпечення військовослужбовців у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Не погодившись із рішенням відповідача щодо відмови у видачі довідки позивач звернувся до суду.

Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини 2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

У справі, яка розглядається, спір виник у зв`язку з відмовою відповідача оформити та направити до органу Пенсійного фонду України довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача, визначеного станом на 01.01.2025 відповідно до Постанови КМУ №704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за спеціальне звання та інших видів грошового забезпечення, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 Постанови КМУ №704, за зверненням позивача до відповідача у зв`язку з підвищенням розміру грошового забезпечення відповідних категорій осіб через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про державний бюджет України на 2025 рік" на 01.01.2025.

Спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення, зокрема осіб, які перебували на службі в СБ України, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII (далі - № 2262-XII).

Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини третьої статті 43 та частини четвертої статті 63 цього Закону.

Згідно з частиною третьою статті 43 Закону № 2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Перерахунок пенсій у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, визначений Порядком № 45, згідно з пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України 30.08.2017 прийняв постанову «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 (далі – постанова № 704), пунктом 4 якої передбачалось, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

У подальшому, 21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова №103).

Пунктом 6 Постанови № 103 внесені зміни до Постанови №704, внаслідок яких пункт 4 цієї Постанови викладено у новій редакції, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14". Зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися.

Отже, з 01.01.2018 пункт 4 Постанови №704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу застосовується така розрахункова величина, як "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року".

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 20.10.2022, визнав протиправним та скасував пункт 6 Постанови №103, яким були внесені зміни до пункту 4 Постанови №704.

Цією постановою скасовані зміни, у тому числі до пункту 4 Постанови №704, та відновлено його попередню редакцію (станом на 30.07.2018), згідно з якою розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Враховуючи викладене, з 29.01.2020 чинна редакція пункту 4 Постанови №704, яка була чинною до зазначених змін і в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується розрахункова величина "прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року", а не "прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018".

У подальшому, 12.05.2023 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №481 "Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704", пунктом 2 якої внесені зміни до пункту 4 Постанови №704, шляхом викладення абзацу першого в такій редакції:

"4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".

Пунктом 3 Постанови №481 установлено, що видатки, пов`язані з виконанням пункту 2 цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік для утримання відповідних державних органів.

Тобто з дня набрання чинності Постановою №481 (20.05.2023) Кабінет Міністрів України замість розрахункової величини "прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року" запровадив сталу розрахункову величину для посадового окладу та окладу за військове звання 1762,00 грн.

Разом з тим, Київський окружний адміністративний суд рішенням від 14.03.2025 у справі №320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, визнав дії Кабінету Міністрів України щодо прийняття Постанови №481 неправомірними та визнав протиправним і нечинним пункт 2 Постанови №481 стосовно внесення змін до пункту 4 Постанови №704.

Згідно з частинами першою - третьою статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Отже, з огляду на визначені в частинні третій статті 7 КАС України загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами пункт 2 Постанови №481 стосовно внесення змін до пункту 4 Постанови №704 в частині, що суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу, а саме закону про Державний бюджет України на відповідний рік не підлягає застосуванню як такий, що є протиправним і таким, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили.

Сталою є правова позиція Верховного Суду про те, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи.

Так, згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема у постановах від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19 та від 10.01.2023 у справі № 340/507/22, такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними.

Таким чином, пункт 4 Постанови №704 підлягає застосуванню у спірних правовідносинах у первинній редакції, а саме в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - закону про Державний бюджет України на відповідний рік, із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік), оскільки суд не вправі, вирішуючи спір, застосовувати дефектний нормативно-правовий акт безвідносно до того чи був він чинним чи ні на момент виникнення спірних відносин.

Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Станом на 01.01.2025 прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений у статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" і становить 3328,00 грн.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 17.02.2026 у справі №520/5814/24 сформував висновок, що до правовідносин, пов`язаних із оформленням та направленням до органу Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача, визначеного станом на 01 січня 2024 року відповідно до Постанови №704, під час обчислення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням має застосовуватися пункт 4 Постанови №704 в первісній редакції, яка передбачала використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а не редакція, змінена Постановою №481, якою визначено фіксовану розрахункову величину - 1762,00 грн.

У подальшому такій підхід підтриманий Верховним Судом у постанові від 29.06.2026 у справі №620/12943/25.

Отже, апеляційний суд дійшов висновку, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та похідне від цього зростання розмірів грошового забезпечення, розрахунковою величиною для якого є прожитковий мінімум, у позивача виникло право на отримання оновлених довідок про розмір грошового забезпечення у 2025 році, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та право на перерахунок пенсії на її підставі.

Аналогічний висновок зробив Верховний Суд у постанові від 13 липня 2026 року по справі № 380/13995/25.

Суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права, зокрема, положення статей 43, 63 Закону № 2262-ХІІ та пункту 4 Постанови № 704, та дійшов вірного висновку про не правомірність застосування фіксованої розрахункової величини 1762,00 грн та наявність підстав для підготовки оновленої довідки про розмір грошового забезпечення.

Підводячи підсумок наведеного вище, апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції про необхідність задоволення позову.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що рішення суду першої інстанції, яким задоволено повністю позов, законне та обґрунтоване, а тому відсутні підстави для його зміни чи скасування.

Згідно статі 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Служби безпеки України в Закарпатській області залишити без задоволення.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2025 року у справі № 260/8717/25 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. П. Нос

судді Р. В. Кухтей

С. М. Шевчук