Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №240/9421/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/9421/26

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Черноліхов Сергій Вікторович

Суддя-доповідач - Капустинський М.М.

29 липня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Сапальової Т.В. Шидловського В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті передбаченої Законом №2050-ІІІ компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати нарахованого за період з 01.05.2021 по 31.12.2022 за рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 03.02.2022 у справі №240/36775/21 підвищення до пенсії за період з 10.03.2022 до 27.01.2026;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити нарахування та виплату компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати нарахованого за рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 03.02.2022 у справі №240/36775/21 за період з 01.05.2021 по 31.12.2022 підвищення пенсії, а саме за період з 10.03.2022 до 27.01.2026 роки.

В обґрунтування своїх вимог зазначилп, що відповідачем не здійснено виплату заборгованості на виконання рішення суду від 03.02.2022 по справі №240/36775/21. Вважає, що має право на отримання компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати донарахованої пенсії.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 25 червня 2026 року позов задоволено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 03.02.2022 по справі №240/36775/21 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити із 01 травня 2021 року нарахування та виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

При виконанні вказаного судового рішення суб`єктом владних повноважень за період з 01 травня 2021 по 31 грудня 2022 роки нараховано 205510,67 грн. підвищення до пенсії.

Згідно свідоцтва про смерть ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла.

У зв`язку з невиплатою відповідачем, нарахованих за судовим рішенням коштів, до Богунського районного суду м. Житомира пред`явлено позов щодо їх стягнення в порядку спадкування.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 27 червня 2024 року у справі №295/6112/24 стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 в порядку спадкування не отримані за життя спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , пенсійні виплати згідно перерахунку за рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 03.02.2022 року в справі №240/36775/21 у розмірі 205510,67 грн.

На виконання вказаного судового рішення відповідач 26.02.2026 здійснив перерахунок пенсії та виплатив позивачу, підвищення до пенсії сумі розміром 205510,67 грн., що підтверджується випискою з карткового рахунку та не оспорюється сторонами.

Позивач звернулася до відповідача із заявою, в якій просила провести розрахунок та виплатити компенсацію втрати частини доходів (пенсії).

ГУ ПФУ в Житомирській області повідомило позивача, що вказані рішення суду виконано в повному обсязі та здійснено перерахунок пенсії. Оскільки рішення суду виконані вчасно, правові підстави для нарахування та виплати компенсації відсутні.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.

Згідно з статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно із частиною 2 статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Питання, пов`язані із здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів, у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі – Закон №2050-ІІІ).

Згідно з статтею 1 названого Закону, у зв`язку з порушенням строків їх виплати підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

За правилами статей 2, 3 Закону №2050-ІІІ, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі – компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством).

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Наведені вище норми встановлюють строк затримки виплати доходу, за якого виникає право на компенсацію, – один і більше календарних місяців; вказують на визначення поняття "доходи" для цілей цього Закону; а також порядок обчислення суми компенсації.

З метою реалізації Закону України №2050-ІІІ Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2001 року №159, якою затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі – Порядок №159).

Пункти 1, 2 згаданого Порядку відтворюють положення Закону та конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.

Приписи абзацу 1 пункту 4 Порядку №159 визначають, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Наведене свідчить, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої статті 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходів, у тому числі пенсії, у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаційний характер.

Також, дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, пенсії).

Виплата компенсації втрати частини доходів проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, належне позивачу донарахування пенсійних виплат в порядку спадкування згідно рішення суду від 03.02.2022 по справі №240/36775/21 за період з 01.05.2021 здійснено лише 26.02.2026, що свідчить про порушення встановленого строку виплати пенсії пенсійним органом. Така несвоєчасна виплата відповідних сум відбулась з вини органу, що призначає і виплачує пенсію.

Враховуючи наявність факту невиплати позивачу сум пенсії, суд вважає, що позивач має право на компенсацію втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати саме з 01.05.2021.

Аналогічний підхід до застосування вказаних норм права викладено Верховним Судом у постановах від 21.06.2018 (справа №523/1124/17), від 03.07.2018 (справа №521/940/17) від 15 квітня 2019 року (справа №727/7818/16-а).

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 червня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Капустинський М.М.

Судді Сапальова Т.В. Шидловський В.Б.