Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №560/14596/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/14596/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Петричкович А.І.

Суддя-доповідач - Курко О. П.

28 липня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Боровицького О. А. Ватаманюка Р.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Яремчук Л.С,

представника позивача: Савчука Ю.М.,

представника відповідача: Гловацької Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства "Баркософт Агро" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2026 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 04 червня 2025 року №12103/2201-0702.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити її, а рішення суду першої інстанції – скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕТАЛОН ХІМ" (Постачальник) уклало з Фермерським господарством "Баркософт Агро" (Покупець) Договір поставки №26/10/202-М від 26.10.2020, відповідно якого Постачальник повинен передати Покупцю органічне добриво - нейтралізатор кислотності грунту за плату на умовах Іктотермс: DDP або EXW (18018, м. Черкаси, пр. Хіміків,74) (арк. спр.96-99, т.1)

Згідно товарно-транспортних накладних №1411 від 01.11.2020, №1412 від 02.11.2020, №1413 від 03.11.2020, №1414 від 04.11.2020, №1415 від 04.11.2020, №1416 від 05.11.2020, №1417 від 06.11.2020, №1418 від 06.06.2020 на замовлення ТОВ "ЕТАЛОН ХІМ", яке є відправником вантажу з пункту навантаження: 18018, м. Черкаси, пр. Хіміків,74 для Фермерського господарства "Баркософт Агро" (вантажоодержувач), автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_1 , а відповідно до товарно-транспортної накладної перевізником є ТОВ "АГРОТОРГ-М".

EXW або Франко завод (Інкoтepмc 2020) - це умови постачання, за яких продавець виконує свої зобов`язання щодо постачання товару в момент, коли він передає товар у розпорядження покупця на території свого підприємства (заводу, складу, фабрики). Згідно з Інкотермс 2020, продавець виконує свої зобов`язання, коли надає доступ до товару. Відтоді всі витрати та ризики несе покупець.

Умoви DDP (Інкoтepмc 2020) пepeдбaчaють, щo пpoдaвeць бepe нa ceбe пoвну відпoвідaльніcть зa тpaнcпopтувaння тoвapу дo кінцeвoгo міcця пpизнaчeння, включнo з митoм, пoдaткaми тa іншими НОМЕР_1 . Зa пpaвилaми Інкoтepмc, пpoдaвeць пoвинeн нe тільки opгaнізувaти пepeвeзeння, a й cплaтити імпopтні митo тa poзмитнeння в кpaїні пoкупця. Цe oзнaчaє, щo ocтaнній oтpимує тoвap бeз дoдaткoвиx зoбoв`язaнь щoдo лoгіcтики чи oфopмлeння дoкумeнтів.

Згідно Узагальненої податкової інформації Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТАЛОН ХІМ", код ЄДРПОУ 40486943 за №334/15-32-04-12 від 05.01.2021 за звітний період декларування ПДВ з 01.10.2020 по 31.10.2020 цим платником здійснено операції з продажу, зокрема: Фермерському господарству "Баркософт Агро" на суму ПДВ 200000 гривень (арк. спр.169-175, т.2).

Відповідно до Договору купівлі-продажу №18 від 19.09.2020 укладеного між ТОВ "Виробниче підприємство "ЖИТОМИР АГРОХІМ" (Продавець) та Фермерським господарством "Баркософт Агро" (Покупець), передача товару здійснюється за місцем знаходження Покупця згідно видаткових накладних (п.2.1), а доставка товару проводиться власним або найманим транспортом Продавця, та за його рахунок (п.2.2) (арк. спр.116, т.1).

У Товарно-транспортних накладних №Р18/7 від 21.09.2020, №Р18/6 від 21.09.2020, №Р18/5 від 20.09.2020, №Р18/4 від 20.09.2020, №Р18/3 від 20.09.2020, №Р18/2 від 19.09.2020, №Р18/1 від 19.09.2020, №Р18 від 19.09.2020, №Р18/8 від 21.09.2020 (арк. спр.118-127, т.1) зазначено: Автомобільний перевізник - ФОП ОСОБА_1 ; замовник та вантажовідправник - ТОВ "ВП "ЖИТОМИР АГРОХІМ"; вантажоодержувач - ФГ «Баркософт Агро» ; пункт навантаження - м. Житомир, пр-т Незалежності,188.

З урахуванням наказу позивача №32 від 18.09.2020 про відрядження голови ФГ «Баркософт Агро» 19.09.2020 (арк. спр.39, т.1) та Акту приймання - передачі матеріальних цінностей від 19.09.2020, який складено у м. Житомир, Фермерським господарством (покупець) в особі директора Шкрібляк С.П. був переданий Продавцю - ТОВ "ВП "ЖИТОМИР АГРОХІМ" товар (НПК Карбамід, Селітра аміачна, Нітроамофоска) на зберігання (який буде відвантажено на протязі трьох календарних днів вказано у Акті) (арк. спр.117, т.1). Отже, позивач 19.09.2020, як власник куплених міндобрив передав їх на зберігання Продавцю ТОВ "ВП "ЖИТОМИР АГРОХІМ", який за власний кошт поставив міндобрива на адресу позивача, залучивши перевізника ФОП ОСОБА_1 .

Відповідач ставить під сумнів можливість відправки міндобрив з м. Житомир, проспект Незалежності, 188, так як за цією адресою знаходиться ТОВ "Житомир-Бакалія", що на думку контролюючого органу не підтверджує реальність операцій позивача, однак не надає суду доказів протиправних дій саме позивача. Адже, направлення запиту для проведення звірки щодо взаємовідносин ФГ «Баркософт Агро» з ТОВ "ВП "ЖИТОМИР АГРОХІМ" до ГУ ДПС у Житомирській області за №931/7/22-01-07-02-07 від 21.04.2025 та відповідь цього контролюючого органу від 23.04.2025 №1187/7/06-30-07-06 (арк. спр.26, т.3) не підтверджують неможливість реального проведення господарських операцій ТОВ "ВП "ЖИТОМИР АГРОХІМ", що видно із змісту запиту та відповіді на нього.

Також, відповідач не надав доказів не надання послуг ФОП ОСОБА_1 , адже його не перевірив, однак вважає, що не було транспортування добрив від ТОВ "ВП "ЖИТОМИР АГРОХІМ" та ТОВ "Еталон Хім" на адресу ТОВ "ВП "ЖИТОМИР АГРОХІМ", відтак висновки контролюючого органу у цьому випадку є припущеннями.

Щодо кримінального провадження, яке вказано контролюючим органом в Акті, суд враховує, що листом Слідчого управління Головного управління національної поліції в Одеській області від 03.03.2026 за №77749-2026 повідомлено, зокрема, що кримінальне провадження №22021160000000206 від 15.06.2020 від 08.12.2021, об`єднано 13.12.2022 з кримінальним провадженням №32020160000000047 від 15.06.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.4 ст.191 КК України, і прийнято рішення про його закриття на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, яким встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення (арк. спр.47, т.3).

Отже, контролюючий орган не надав суду доказів порушень Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТАЛОН ХІМ", як щодо правочину укладеного з позивачем - Фермерським господарством "Баркософт Агро" та виконання його на умовах DDP (Інкoтepмc 2020), зокрема, щодо перевезення міндобрив ФОП ОСОБА_1 і ТОВ "АГРОТОРГ-М". А саме актів перевірок ТОВ "ЕТАЛОН ХІМ", ФОП ОСОБА_1 і ТОВ "АГРОТОРГ-М", що не спростовує Узагальнена податкової інформації Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТАЛОН ХІМ" ("негативна інформація"), як і не підтвердив наявність обставин передбачених ч.6. ст.78 КАС України (вирок, інше).

Тобто, всі обставини на які вказує контролюючий орган прямо не стосуються позивача і немає належних доказів його протиправного взаємозв`язку з контрагентом (участі у порушеннях). Відтак відповідач не довів нереальність господарської операції з постачання (продажу) ТОВ "ЕТАЛОН ХІМ" на адресу ФГ «Баркософт Агро» органічного добрива - нейтралізатора кислотності грунту «Меліорант – Плюс» за правочином та поставку міндобрива за ним на умовах DDP (Інкoтepмc 2020).

Відтак, контролюючим органом не доведено, що податкова накладна, яка виписана та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ "ЕТАЛОН ХІМ" на адресу позивача на суму ПДВ 200000 гривень за жовтень 2020 року створена з метою легалізації продукції невідомого походження, шляхом маніпулювання податковою звітністю та формування податкового кредиту для позивача, як вказує відповідач, так як немає жодних доказів цього за встановлених обставин (обставини фактично стосуються ТОВ "ЕТАЛОН ХІМ", ФОП ОСОБА_1 ,ТОВ "АГРОТОРГ-М") , які описані вище.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 04.06.2025 на підставі Акту встановлено порушення: п.44.1 ст.44, пп. 2а" п.198.1, абз. 1, 2 п.198.2, 198.3 і абз.3 п.198.6 ст.198 ПК України, абз.2 п.201.10 ст.210 ПК України у зв`язку з чим згідно з пп.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.58 ст.58 ПК України та п.123.2 с.123 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем - ПДВ, за податковим зобов`язанням: 658376 гривень і за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами): 164594 гривень (арк. спр.54, т.2).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 липня 2022 року у справі N 160/3364/19 ствердила, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Самі по собі такі обставини, як-от: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів чи відсутність деяких із них - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

При цьому у постанові Великої Палати Верховного Суду також зроблено висновки про те, що під час вирішення спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, наявність у платника податків первинних документів в підтвердження задекларованих сум податкового кредиту, є підставною для врахування таких для одержання податкової вигоди у вигляді податкового кредиту, якщо контролюючий орган не встановив і не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні, суперечливі або ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків сформував дані податкового обліку, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України визначено, зокрема, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з рахунку платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи; ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач не занизив ПДВ на суму 6589376 гривень, зокрема, за вересень 2020 року у сумі 458376 гривень та жовтень 2020 року у сумі 200000 гривень, і це не спростував суб`єкт владних повноважень

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Постанова суду складена в повному обсязі 28 липня 2026 року.

Головуючий Курко О. П.

Судді Боровицький О. А. Ватаманюк Р.В.