Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №560/4717/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/4717/25

Головуючий у 1-й інстанції: Петричкович А.І.

Суддя-доповідач: Мацький Є.М.

29 липня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мацького Є.М.

суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г.

за участю:

секретаря судового засідання: Шемчук Ю.А.,

представника відповідача: Бачук В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 рокуу справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.03.2025 №0049030705 ,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом від 24.03.2025, в якому просив:

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 06.03.2025 № 0049020705;

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 06.03.2025 № 0049030705.

2. В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що контролюючий орган провів фактичну перевірку, за результатом якої склав Акт перевірки від 30.01.2025 № 1860/22-01-07-05/3171606579 та виніс податкові повідомлення-рішення № 0049020705 від 06.03.2025 та № 0049030705 від 06.03.2025, які є протиправними. Вважає, що наказ від 17.01.2025 №309-П «Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 » не відповідає вимогам ПК України, оскільки містить лише посилання на норми законодавства без обґрунтування конкретних фактичних підстав, які зумовили необхідність проведення фактичної перевірки підприємця. ФОП ОСОБА_1 займається стоматологічною практикою відповідно до коду КВЕД 86.23 (основний), ліцензія №17-04/2990/2-23 від 06.02.2023, і є платником єдиного податку ІІ групи, який не зобов`язаний вести облік товарних запасів, оскільки здійснює свою діяльність виключно з надання медичних послуг без окремого продажу виробів медичного призначення (арк. спр.2-8).

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

3. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено:

-визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області №0049020705 та №0049030705 від 06.03.2025.

4. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби України у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року - без змін.

5. Постановою Верховного Суду від 2 липня 2026 року касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України задоволено частково.

6. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.05.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2025 у справі №560/4717/25 в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.03.2025 № 0049020705 - скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

7. Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2025 у справі №560/4717/25 про залишення без змін рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.05.2025 в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.03.2025 №0049030705 скасовано та в цій частині справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

8. Апелянт ГУ ДПС у Хмельницькій області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.03.2025 №0049030705 .

9. Апелянт зазначив, що податковим повідомленням-рішенням №0049030705 від 06.03.2025 до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 41710,00 грн. , тобто 100% вартості товарів проданих з порушенням норм Закону 265/95-ВР. При цьому сума комісії банку, про яку вказує суд першої інстанції у листопаді 2023 року, грудні 2023 року, листопаді 2024 року склала лише 11339,24 грн.

10. Таким чином, суд першої інстанції мав можливість виокремити суму комісії яка була врахована в суму розбіжності та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0049030705 від 06.03.2025 частково. Апелянт звертає увагу в цій частині на правовий висновок Верховного Суду, що сформований у постанові від 26.02.2019 по справі №822/1477/17, який хоч і не по подібних правовідносинах, проте в якому сформовано важливий висновок щодо правозастосування норм процесуального права, що стосуються часткового вирішення судового спору: «Суд не погоджується з загальним висновком про те, що оскільки частину оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, яку суд міг би вважати неправомірною відокремити неможливо, податкове повідомлення-рішення слід скасувати повністю. Скасуванню підлягають податкові повідомлення-рішення, які не відповідають актам законодавства як частково, так і в повному обсязі».

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

11. Судом першої інстанції встановлено, що листом ДПС України №33884/7/99-00-07-03-01-07 від 05.12.2024 повідомлено головні управління ДПС в областях та м. Києва, підрозділи податкового аудиту, зокрема про необхідність аналізу податкової інформації в базах даних ДПС суб`єктів господарювання, які мають види діяльності за КВЕД: 86.21, 86.22 та у разі підтвердження інформації щодо порушень порядку проведення розрахунків організувати та провести фактичні перевірки (т.1 а.с. 71-72).

12. Згідно з Доповідною запискою заступника начальника управління - начальника відділу фактичних перевірок за №155/22-01-07-05-11 від 16.01.2025 констатовано, що відповідно до даних СОД РРО встановлено, зокрема, що ФОП ОСОБА_1 відображає реалізацію товарів медичного призначення, зокрема: «Імплантація коронки, протези, ротейнери та інше» (т.1 а.с. 70).

13. На підставі наказу Головного управління ДПС у Хмельницькій області №309-П від 17.01.2025 та підпунктів 80.2.2, 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України з метою здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства під час проведення діяльності, норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платником податків розрахункових операцій, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 , за результатом якої складено акт фактичної перевірки від 30.01.2025 № 1860/22-01-07-05/ НОМЕР_1 .

14. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пунктів 1, 2 та 12 статті 3 Закону №265/95-ВР.

15. Висновки контролюючого органу щодо порушення позивачем пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР ґрунтуються на твердженні про проведення розрахункових операцій платником податків без застосування програмного реєстратора розрахункових операцій (ПРРО) та без видачі відповідного розрахункового документу. Під час перевірки встановлено розбіжність сум, зазначених у виписках по рахунках за листопад-грудень 2023 року, листопад 2024 року та сум доходів зазначених у книзі обліку доходів на підставі Z-звітів, а саме розбіжність складає 41710,00 грн. Вказана сума не проведена через ПРРО з фіскальним номером №4000512779, розрахунковий документ встановленої форми та змісту не створено, не видано, а саме: розбіжність за листопад 2023 року складає 15295,00 грн; розбіжність за грудень 2023 року складає 23265,00 грн; розбіжність за листопад 2024 року складає 3150,00 грн. Факт порушення підтверджується копією книги обліку доходів, виписки по рахунку за листопад-грудень 2023 року, листопад 2024 року та Z-звітами за вказаний період.

16. Позивач подавав відповідачу заперечення від 17.02.2025 №1702-1 на акт перевірки, на які отримав відповідь у формі листа за №2950/6/22-01-07-05-10 від 03.03.2025 про те, що висновки викладені у акті фактичної перевірки від 30.01.2025 є правомірні та відповідають нормам чинного законодавства.

17. На підставі акта перевірки контролюючим органом прийнято оскаржувані у цій справі податкові повідомлення-рішення від 06.03.2025 № 0049020705.

18. Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом про визнання їх протиправними та скасування.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА, АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

19. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої апеляційної скарги, Апеляційний Суд виходить з наступного.

20. За висновками акту перевірки встановлено розбіжність сум, зазначених у виписках по рахунках за листопад-грудень 2023 року, листопад 2024 року та сум доходів зазначених у книзі обліку доходів на підставі Z-звітів, а саме розбіжність складає 41710,00 грн. Вказана сума не проведена через ПРРО та розрахунковий документ встановленої форми та змісту не створено та не видано. Факт порушення підтверджується копією книги обліку доходів, виписки по рахунку за листопад-грудень 2023 року, листопад 2024 року та Z-звітами за вказаний період.

21. За приписами положень Закону №265/95-ВР, суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

22. Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

23. З аналізу вищезазначених норм вбачається, що на суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі зобов`язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій, а також в обов`язковому порядку надавати особі, яка отримує товар (послугу) розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі.

24. Недотримання таких вимог тягне за собою відповідальність, передбачену статтею 17 Закону №265/95-ВР.

25. Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; - 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

26. Відтак колегія суддів погоджується з доводами апелянта про наявність в діях позивача порушень положень Закону №265/95-ВР.

27. При цьому колегія суддів зазначає, що згідно з банківськими виписками (т.1 а.с. 56-61) розрахунок за медичні послуги отримувачі цих послуг здійснювали шляхом банківського переказу, в тому числі з урахуванням комісії банку за платіжні послуги, відтак, на думку суду, апелянтом необґрунтовано враховано в суму розбіжності комісію банку, що суперечить вимогам статті 17 Закону України № 265.

28. Також колегія суддів враховує, що 28.07.2026 року до суду надійшла заяви позивача про визнання доводів апеляційної скарги. Відповідно до п.6 ст.303 КАС України, визнання апеляційної скарги іншою стороною враховується судом апеляційної інстанції у частині наявності або відсутності фактів, які мають значення для вирішення справи.

29. Апеляційний Суд дійшов висновку, що сума комісії банку у листопаді 2023 року, грудні 2023 року, листопаді 2024 року склала лише 11339,24 грн, а тому сума непроведеної розрахункової операції через РРО становить 30370 грн., в наслідок чого оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині включення суми комісії в суму непроведеної операції/ 11339,24 грн./ підлягало скасуванню, внаслідок чого апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з прийняттям нової постанови у відповідній частині.

ІV. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

30. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

31. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

32. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

33. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

34. Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

35. З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про часткову відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області задовольнити частково.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області скасувати в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.03.2025 №0049030705.

Прийняти нову постанову, якою визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.03.2025 №0049030705 в частині включення контролюючим органом до суми непроведеної розрахункової операції через РРО суми комісїї банку 11339,24 грн.

В решті податкове повідомлення-рішення від 06.03.2025 №0049030705 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 29 липня 2026 року.

Головуючий Мацький Є.М.

Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.