Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №560/13508/24 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/13508/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Фелонюк Д.Л.

Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.

28 липня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Боровицького О. А. Курка О. П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " до ОСОБА_1 про стягнення вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння яких не закінчився,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просив стягнути з відповідача вартість предметів однострою особистого користування, строк носіння яких не закінчився, у розмірі 16749,07 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач за час проходження служби отримав предмети однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких на дату звільнення не закінчився, а їх вартість, з урахуванням строку експлуатації, згідно з довідкою-розрахунком від 12.08.2024 №526 становить 16749,07 грн, яку відповідач в добровільному порядку не відшкодував.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року адміністративний позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " 16749,07 грн вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння яких не закінчився.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції мав зупинити провадження у справі, оскільки між сторонами існує спір у справі №560/12128/24 за позовом ОСОБА_1 до ДПОП "ОШБ "Лють" про визнання протиправними та скасування наказів від 02.08.2024 №188 та від 14.08.2024 №1151 о/с, рішення в якій станом на час розгляду цієї справи не набрало законної сили, а факти, встановлені в межах справи №560/12128/24, на думку апелянта, мають преюдиційне значення для цієї справи.

Апелянт зазначає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, оскільки відомості роздавальних відомостей від 24.04.2024 №646, №648, №649, №650, за якими відповідачем отримано лише 13 предметів однострою не узгоджуються з відомостями атестата на предмети однострою №21/15 та арматурної картки №5093, а також з довідкою-розрахунком від 12.08.2024 №526, що, на думку апелянта, унеможливлює однозначне встановлення переліку предметів однострою, вартість яких підлягає відшкодуванню.

20.08.2025 на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, зазначаючи, що відповідач під час розгляду справи судом першої інстанції не скористався своїми процесуальними правами, зокрема правом подати відзив, та не спростував позовних вимог, а також наводячи детальний розрахунок вартості предметів однострою і посилаючись на те, що частина предметів однострою, зазначених у довідці-розрахунку №526, отримана відповідачем за попереднім місцем служби в Головному управлінні Національної поліції в Хмельницькій області, що підтверджується атестатом на предмети однострою №21/15 від 13.03.2024, дані якого в установленому порядку перенесені до арматурної картки №5093, а Порядком №772 не передбачено звільнення від відшкодування вартості предметів однострою, строк носіння яких не закінчився, отриманих за попереднім місцем служби.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом встановлено, що у період з 20.03.2024 по 14.08.2024 лейтенант поліції ОСОБА_1 проходив службу на посаді інспектора взводу №1 роти №2 батальйону спеціальних операцій ("Еней") ДПОП "ОШБ "Лють".

Наказом ДПОП "ОШБ "Лють" від 02.08.2024 №188 "Про застосування дисциплінарного стягнення" до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.

Наказом ДПОП "ОШБ "Лють" від 14.08.2024 №1151 о/с "По особовому складу" ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" у зв`язку з реалізацією зазначеного дисциплінарного стягнення; цим же наказом відповідача ознайомлено з необхідністю відшкодувати вартість предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, в сумі 16749,07 грн.

Згідно з арматурною карткою №5093, атестатом на предмети однострою №21/15 та роздавальними відомостями від 24.04.2024 №646, №648, №649, №650 відповідач за час проходження служби отримав предмети однострою особистого користування, перелік яких докладно наведено в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції. Вартість цих предметів, з урахуванням строку їх експлуатації, згідно з довідкою-розрахунком від 12.08.2024 №526 становить 16749,07 грн.

У добровільному порядку відповідач зазначену суму не сплатив, доказів протилежного матеріали справи не містять.

Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади проходження служби в Національній поліції України, порядок забезпечення поліцейських одностроєм та підстави відшкодування вартості предметів однострою особистого користування визначені Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII) та Порядком забезпечення поліцейських одностроєм, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.09.2017 №772 (далі - Порядок №772).

Згідно з частинами 1, 2 статті 20 Закону №580-VIII поліцейські мають єдиний однострій, який отримують безоплатно; зразки предметів однострою затверджує Кабінет Міністрів України, а правила носіння та норми належності - Міністр внутрішніх справ України.

Відповідно до пункту 1 розділу V Порядку №772 (у чинній редакції, викладеній наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.05.2022 №288) відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, здійснюється, зокрема, в разі звільнення поліцейського із служби у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Розрахунок суми відшкодування здійснюється підрозділом забезпечення шляхом оформлення довідки-розрахунку (пункт 3 розділу V Порядку №772), а отримана підрозділом кадрового забезпечення довідка-розрахунок є підставою для включення до наказу про звільнення поліцейського припису щодо суми відшкодування (абзац перший пункту 4 розділу V Порядку №772).

Довідка-розрахунок №526 сформована на підставі первинних документів обліку предметів однострою (арматурної картки, атестата, роздавальних відомостей), тому сама по собі не є самостійним доказом видачі майна, а відображає результати бухгалтерського та речового обліку.

Колегія суддів зазначає, що саме такий порядок і був дотриманий позивачем: на підставі довідки-розрахунку від 12.08.2024 №526 суму відшкодування включено безпосередньо до наказу про звільнення відповідача від 14.08.2024 №1151 о/с, що повністю відповідає наведеним вимогам чинної редакції Порядку №772.

Щодо доводів апеляційної скарги про необхідність зупинення провадження у справі до вирішення справи №560/12128/24, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; при цьому суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду.

Предметом спору в цій справі є стягнення вартості предметів однострою особистого користування, факт отримання яких відповідачем та їх вартість підтверджені належними обліковими документами - арматурною карткою, атестатом на предмети однострою, роздавальними відомостями та довідкою-розрахунком, а обов`язок їх відшкодування виник у зв`язку зі звільненням відповідача на підставі наказу від 14.08.2024 №1151 о/с, який на час розгляду справи в установленому порядку скасований не був та є чинним. Наявність поданого відповідачем позову про оскарження цього наказу сама собою не свідчила про об`єктивну неможливість розгляду цієї справи, оскільки чинний наказ суб`єкта владних повноважень користується презумпцією правомірності, доки його не скасовано в установленому порядку.

Колегія суддів також враховує, що постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2025 року у справі №560/12128/24 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року, яким відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ДПОП "ОШБ "Лють" про визнання протиправними, скасування наказів від 02.08.2024 №188 та від 14.08.2024 №1151 о/с та зобов`язання вчинити дії, - залишено без змін. Таким чином, правомірність наказу від 14.08.2024 №1151 о/с, на підставі якого виник обов`язок відповідача відшкодувати вартість предметів однострою, підтверджена в судовому порядку, а обставина, на яку апелянт посилався як на підставу для зупинення провадження, на час апеляційного перегляду цієї справи вичерпана.

За таких умов доводи апеляційної скарги про необхідність зупинення провадження не спростовують правильності оскаржуваного рішення та не можуть бути підставою для його скасування.

Щодо доводів апеляційної скарги стосовно невідповідності відомостей роздавальних відомостей №646, №648, №649, №650 відомостям атестата №21/15 та арматурної картки №5093, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до пункту 13 розділу VII Порядку №772 у разі переведення поліцейського до іншого органу поліції підрозділом забезпечення оформлюється атестат на предмети однострою, який є підставою для забезпечення поліцейського одностроєм за новим місцем служби; дані такого атестата переносяться до арматурної картки, що ведеться за новим місцем служби поліцейського.

Матеріалами справи підтверджується, що атестат на предмети однострою №21/15 від 13.03.2024 виданий Головним управлінням Національної поліції в Хмельницькій області - попереднім місцем служби відповідача, і фіксує предмети однострою особистого користування, строк носіння яких на момент переведення відповідача до ДПОП "ОШБ "Лють" не закінчився. Дані цього атестата обґрунтовано перенесені до арматурної картки №5093, яка ведеться позивачем.

Роздавальні відомості від 24.04.2024 №646, №648, №649, №650, на які посилається апелянт, є документами іншого призначення - вони підтверджують видачу відповідачу додаткових предметів однострою безпосередньо позивачем після зарахування відповідача на службу в ДПОП "ОШБ "Лють", а тому за змістом не замінюють та не дублюють дані атестата №21/15, а доповнюють їх.

Відповідно, наведена апелянтом обставина щодо видачі за цими відомостями лише 13 предметів однострою не суперечить і не спростовує загальної кількості предметів, облікованих в арматурній картці та довідці-розрахунку №526, яка сформована з урахуванням як предметів, перенесених з атестата №21/15, так і предметів, виданих додатково за вказаними роздавальними відомостями.

Колегія суддів також враховує, що при розгляді справи судом першої інстанції відповідач своїм процесуальним правом подати відзив не скористався та жодних заперечень щодо кількості, асортименту чи вартості отриманих предметів однострою не наводив, а й в апеляційній скарзі не надав жодних доказів на спростування достовірності відомостей арматурної картки, атестата на предмети однострою, роздавальних відомостей чи довідки-розрахунку, і не довів, що фактично отримані ним предмети однострою не відповідають обліковим даним.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Оскільки відповідач не надав жодних належних та допустимих доказів на спростування обставин, наведених позивачем та підтверджених обліковими документами, крім того, відповідач не надав жодного альтернативного розрахунку вартості предметів однострою та не спростував правильність здійсненого позивачем розрахунку.

Оцінюючи позицію апелянта в цілому, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені під час апеляційного перегляду справи, проте не спростовують правильних по суті висновків суду першої інстанції про доведеність та обґрунтованість позовних вимог. Жодних нових аргументів, які б свідчили про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, апеляційна скарга не містить.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315, статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В.

Судді Боровицький О. А. Курко О. П.