Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №320/52191/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/52191/24 Головуючий у 1 інстанції: Горобцова Я.В.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Аліменка В.О.

Безименної Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 09 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії на підставі довідки військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України довідки від 13.08.2024 №222/4/162/349/2615 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01.01.2023 перерахунок та виплату пенсії по інвалідності в повному обсязі без обмеження максимального розміру пенсії в подальшому в разі проведення перерахунків пенсії (рішення ОАС в м. Києві від 23.03.2021 №640/33845/20) ОСОБА_1 з 01.01.2023 на підставі довідки військової частини НОМЕР_1 від 13.08.2024 за №222/4/162/349/2615 відповідно до вимог постанови КМУ від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» за відповідною (аналогічною) посадою на день звільнення із служби станом на 01.01.2023 з урахуванням змін прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (40% інвалід війни 2-ї групи (СТ.7); доплати в розмірі 2000,00 грн, відповідно до постанови КМУ №713 від 14.07.2021; збільшення посадового окладу в 1,8 рази згідно постанови КМУ від 23.02.2022 №144 «Про перерахунок пенсії особам, звільненим із розвідувальних органів» та щорічної індексації згідно постанови №168 від 24.02.2023 (ухвала КОАС №640/10378/22 від 31.01.2024) у встановлені строки згідно вимог чинних законодавчих та нормативних актів у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення на підставі відомостей довідки військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України від 13.08.2024 за №222/4/162/349/2615 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії на підставі довідки військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України довідки від 13.08.2024 №222/4/162/349/2615 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, починаючи з 01.02.2023.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки військової частини НОМЕР_1 від 13.08.2024 за №222/4/162/349/2615 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, відповідно до вимог постанови КМУ від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» за відповідною (аналогічною) посадою на день звільнення із служби станом на 01.01.2023 з урахуванням змін прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (40% інвалід війни 2-ї групи (СТ.7) доплати в розмірі 2000,00 грн, відповідно до постанови КМУ №713 від 14.07.2021, збільшення посадового окладу в 1,8 рази згідно постанови КМУ від 23.02.2022 №144 «Про перерахунок пенсії особам, звільненим із розвідувальних органів», починаючи з 01.02.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 індексації пенсії, встановленої постановою Кабінету Міністрів України 24.02.2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» у повному розмірі без обмеження індексації пенсії розміром 1500,00 грн, з 01.03.2023.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням індексації пенсії, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» у повному розмірі без обмеження індексації пенсії розміром 1500,00 грн, з 01.03.2023.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2025 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишено без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року - без змін (головуючий суддя Коротких А.Ю.).

До Київського окружного адміністративного суду від позивача - ОСОБА_1 надійшла заява про виправлення описки в судовому рішенні, в якій просив абзац 3 резолютивної частини рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року викласти в редакції, а саме:

«Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності в повному обсязі та без обмеження максимальним розміром ОСОБА_1 на підставі довідки військової частини НОМЕР_1 від 13.08.2024 за №222/4/162/349/2615 про розмір грошового забезпечення станом на 01.1.2023, відповідно до вимог постанови КМУ від 30.08.2017 р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» за відповідною (аналогічною) посадою на день звільнення зі служби станом на 01.01.2023р. з урахуванням змін прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (40% інвалід війни 2-ї групи(СТ.7); доплати в розмірі 2 000,0 грн. відповідно до постанови КМУ №713 від 14.07.2021р.; збільшення посадового окладу в 1,8 рази згідно постанови КМУ від 23.02.2022р. №144 «Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів», починаючи з 01.02.2023, з урахуванням раніше виплачених сум».

Заява мотивована тим, що у описовій частині рішення судом акцентується перерахунок та виплата пенсії по інвалідності в повному обсязі та без обмеження максимальним розміром, що не прописано у резолютивній частині рішення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09 березня 2026 року відмовлено у задоволенні заяви позивача про виправлення описки в рішенні Київського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 в адміністративній справі №320/52191/24.

Не погодившись із ухвалою суду, позивач - ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Згідно ч. 2 ст. 312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на ухвалу, перегляд якої можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Так, відмовляючи у задоволенні заяви позивача про виправлення описки, суд першої інстанції виходив з того, що в рішенні суду в мотивувальній частині було вирішено питання щодо перерахунку та виплати пенсії позивача по інвалідності в повному обсязі без обмеження максимального розміру пенсії. Судом було встановлено про відсутність доказів що того, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо зменшення основного розміру пенсії вимога позивача. Оскільки, з наявних у справі розрахунків пенсії позивача, було встановлено, що основний розмір пенсії позивача становить 80% грошового забезпечення, при цьому пенсія виплачується без обмеження максимальним розміром. Тому у задоволенні позовних вимог у цій частині судом було відмовлено, з огляду на те що вони є передчасними.

При цьому, суд першої інстанції зазначив, що позивач просить внести зміни у рішення суду шляхом зазначення про виплату пенсії без обмеження максимального розміру, тобто фактично змінити ухвалене судом рішення.

Водночас, суд першої інстанції наголосив, що інструмент виправлення описок застосовується з метою оперативного та дієвого усунення помилок технічного характеру в судовому рішенні, тобто таких, що за своєю природою є не юридичними та не процесуальними, а також не впливають на зміст чи порядок виконання судового рішення.

Як наслідок, суд першої інстанції зазначив, що доводи, на які посилається заявник, не свідчать про допущення судом описки, яка може бути виправлена в порядку, визначеному ст. 253 КАС України, адже якщо суд внесе відповідне виправлення, то це змінить суть прийнятого у цій справі рішення.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність передбачених законом підстав для задоволення заяви позивача.

З таким висновком суду колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 253 КАС України, суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Положення вказаної статті передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки.

Виходячи із системного аналізу приписів КАС України, описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Опискою слід вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, які мають вплив на зміст судового рішення та його виконання.

Виправленню підлягають лише ті описки, що мають істотний характер. До таких належать: написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків, зокрема, у резолютивній частині судового рішення, оскільки будь-яка описка має істотне значення і може ускладнити виконання рішення. Таким чином, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 800/520/16 та постанові Верховного Суду від 03.12.2020 у справі № 804/5600/16.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постановах від 16 липня 2025 року у справі № 240/27706/23, від 16 жовтня 2024 року у справі № 520/2690/23 зазначив наступне:

«…Арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв`язку із використанням несправної техніки або неуважністю. Не є арифметичними помилками, а отже, і не може бути виправлене в порядку, передбаченому вищевказаною статтею, застосування неправильних методик підрахунку, а так само застосування неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень. Суд може виправити лише ті арифметичні помилки, яких він сам припустився.

Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо».

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09 червня 2022 року у провадженні № 11-84сап21 дійшла висновку, що описка, виправлення якої у судовому рішенні допускається відповідно до статті 253 КАС України, - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу, яка може спотворити текст судового рішення чи призвести до його неправильного сприйняття. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не може змінювати суть свого рішення, він лише усуває ті неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи на його правосудність.

Застосовуючи наведені правові висновки до обставин цієї справи, колегія суддів зазначає, що вимога ОСОБА_1 про здійснення перерахунку та виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром була предметом окремої оцінки під час розгляду справи по суті.

Так, у рішенні Київського окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року суд першої інстанції зазначив:

«Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії виходячи з розрахунку 80% відповідних сум грошового забезпечення без обмеження пенсії максимальним розміром, то суду не надано доказів того, що між сторонами наразі виник публічно-правовий спір щодо зменшення основного розміру пенсії, який би вимагав судового вирішення у цій справі.

Як вбачається з наявних у справі розрахунків пенсії позивача, основний розмір пенсії позивача становить 80% грошового забезпечення, при цьому пенсія виплачується без обмеження максимальним розміром.

Тому у задоволенні позовних вимог у цій частині суд відмовляє, позаяк вони є передчасними».

Отже, суд першої інстанції не залишив зазначену позовну вимогу невирішеною та не допустив механічного пропуску відповідного формулювання у резолютивній частині рішення, а за результатами її розгляду дійшов однозначного висновку про відмову в задоволенні цієї вимоги як передчасної.

Такий висновок відображено у резолютивній частині рішення від 05 березня 2025 року, якою адміністративний позов задоволено частково, а в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Таким чином, відсутність в абзаці третьому резолютивної частини рішення вказівки про здійснення перерахунку та виплати пенсії по інвалідності в повному обсязі та без обмеження максимальним розміром відповідає висновкам, викладеним у мотивувальній частині цього рішення, та не є опискою у розумінні статті 253 КАС України.

Внесення запропонованих ОСОБА_1 змін призвело б до доповнення резолютивної частини рішення новим обов`язком відповідача та фактичного задоволення позовної вимоги, у задоволенні якої судом відмовлено. Отже, таке виправлення змінювало б зміст і правові наслідки судового рішення, що не допускається в порядку статті 253 КАС України.

Щодо посилання апелянта на листи Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 09 грудня 2025 року та від 05 січня 2026 року колегія суддів зазначає, що такі листи не підтверджують наявності у рішенні суду описки. Зазначені листи складені після ухвалення та набрання законної сили рішенням від 05 березня 2025 року і стосуються дій пенсійного органу, вчинених під час його виконання. Обставини, які виникли після ухвалення судового рішення, не можуть свідчити про допущення судом механічної помилки під час викладення його резолютивної частини.

Посилання апелянта на недопустимість обмеження пенсії максимальним розміром, Закон України №3668-VI, рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 та практику Верховного Суду стосуються застосування норм матеріального права під час нарахування і виплати пенсії, тобто, стосуються правильності визначення розміру пенсійної виплати.

Разом з тим, у межах даного провадження вирішується виключно питання про наявність у судовому рішенні описки, тому наведені доводи не впливають на правильність оскаржуваної ухвали.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність передбачених законом підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в судовому рішенні.

З приводу інших доводів апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував положення чинного законодавства України при постановленні оскаржуваної ухвали із дотриманням норм процесуального права, а тому підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 383 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 09 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Аліменко В.О.

Безименна Н.В.