Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №580/8454/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/8454/24 Головуючий у 1 інстанції: Трофімова Л.В.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Аліменка В.О.

Безименної Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року у справі за заявою про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 пенсії згідно з вимогами Рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року №1-р(ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР від 06 червня 1996 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 за період з 01 липня 2021 року відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року №1-р(II)/2021 та відповідно до статті до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР від 06 червня 1996 року в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні інших вимог відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області задоволено частково. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року в частині задоволення позовних вимог за період з 01.07.2021 по 12.02.2024 скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 за період з 01.07.2021 по 12.02.2024 залишено без розгляду. В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року залишено без змін (головуючий суддя І.О. Грибан).

02 лютого 2026 року до Черкаського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про зміну способу і порядку виконання рішення суду, в якій просив змінити спосіб виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року у справі №580/8454/24 в частині: «Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 за період з 01 липня 2021 року відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року №1-р(II)/2021 та відповідно до статті до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР від 06 червня 1996 року в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум» шляхом: «Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 196727,33 грн.».

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 02.02.2026 за вх.№ 5249/26 про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 580/8454/24 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким заяву про зміну способу виконання судового рішення задовольнити, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Так, відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 580/8454/24, суд першої інстанції виходив з того, що зміна способу і порядку виконання рішення може бути здійснена виключно за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Відсутність фінансування з боку Пенсійного фонду України не може вважатися невиконанням рішення суду без поважних причин.

Також, суд першої інстанції зазначив, що Кабінет Міністрів України постановою від 14.07.2025 № 821 затвердив Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що заява є необгрунтованою, у позові не формувалась вимога майнового характеру, відсутні підстави для висновку, що виконання рішення у справі №580/8454/24 є неможливим/ускладненим в умовах дії режиму воєнного стану за наявного механізму виплат згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Положеннями ч. ч. 2, 3 ст. 14 КАС України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 №4094-IX, який набрав чинності 19.12.2024, внесено суттєві зміни до положень статті 378 КАС України, зокрема, й у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Згідно змісту частини 1 статті 378 КАС України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

У відповідності до частини 3 статті 378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Таким чином, з 19 грудня 2024 року статтю 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому, зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Так, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду, здійснюючи аналіз частини 3 статті 378 КАС України у редакції, чинній з 19 грудня 2024 року, у постанові від 28 жовтня 2025 року у справі № 380/7706/22 вказав наступне:

«…ця норма встановлює самостійну та достатню підставу для зміни способу виконання після двомісячного строку невиконання рішення про пенсійні виплати.

…прийняттям Закону №4094-ІХ Верховна Рада України змінила концепцію статті 378 КАС України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення.

Крім того, Верховна Рада України цим законодавчим актом усунула необхідність для позивача звертатися з новим позовом для стягнення вже нарахованих, але невиплачених сум, визнавши це непропорційним і таким, що підриває ефективність судового захисту.

Виходячи з мети цих змін, судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України».

Отже, у цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни зобов`язання здійснити нарахування та виплату відповідної соціальної виплати на стягнення нарахованих, але невиплачених коштів із суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, вирішення питання про стягнення нарахованої, але невиплаченої суми не змінює змісту встановленого судом обов`язку, не створює нових прав чи обов`язків для сторін та не передбачає повторного вирішення спору по суті, а спрямоване виключно на забезпечення реального виконання судового рішення, яке тривалий час залишається невиконаним.

Статтею 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 р. №3-рп/2003).

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Матеріали справи свідчать, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року у даній справі, з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 за період з 13 лютого 2024 року відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року №1-р(II)/2021 та відповідно до статті до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР від 06 червня 1996 року в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.

Як вбачається з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 26.12.2025 року № 2300-0217-8/98856, на виконання вищевказаних судових рішень, відповідачем проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 . Відповідач зазначив, що нарахована доплата за період з 13.02.2024 по 31.07.2025 у сумі 197102,03 грн, облікована в Реєстрі судових рішень. Загальний розмір доплати 196 727,33 грн.

Отже, у даних правовідносинах розмір належної позивачу виплати вже визначений самим боржником на виконання рішення суду та не є спірним.

При цьому, сам факт здійснення відповідачем відповідного розрахунку та визначення суми до виплати свідчить про виконання ним рішення суду в частині нарахування спірної виплати та підтверджує відсутність будь-якого спору щодо розміру заборгованості.

Колегія суддів наголошує, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Тобто, в будь-якому разі, судове рішення, ухвалене на користь позивача, має бути виконане.

Водночас, облік зазначеної суми в Реєстрі судових рішень не є належним та повним виконанням судового рішення в частині проведення відповідної виплати, оскільки, результатом виконання судового рішення у спірних правовідносинах має бути фактичне отримання ОСОБА_1 належної йому пенсійної виплати, а не лише її нарахування чи відображення у внутрішньому обліку органу Пенсійного фонду України.

Крім того, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року у справі № 580/8454/24 набрала законної сили з дати її прийняття, тоді як із заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення ОСОБА_1 звернувся 02 лютого 2026 року, тобто після спливу більше ніж двох місяців з дня набрання відповідним судовим рішенням законної сили.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, у даній справі наявні всі передбачені абзацом 2 частини 3 статті 378 КАС України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024) умови для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: судове рішення набрало законної сили; таке рішення стосується перерахунку та виплати пенсії; суб`єктом владних повноважень на виконання судового рішення визначено суму належної до виплати пенсії; відповідна сума позивачу фактично не виплачена протягом двох місяців з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Посилання суду першої інстанції на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 18.02.2025 у справі № 640/7827/22, від 24.07.2023 у справі № 420/6671/18, від 04.09.2018 у справі № 279/7157/15-а, колегія суддів вважає помилковим, оскільки, такі висновки зроблені Верховним Судом до правовідносин, що мали місце до внесення Законом України від 21.11.2024 №4094-IX змін до статті 378 КАС України.

Також, колегія суддів враховує, що наявність затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821 порядку здійснення видатків на виплату пенсій, призначених або перерахованих на виконання судових рішень, сама по собі не усуває обов`язку суб`єкта владних повноважень виконати судове рішення та не виключає застосування частини третьої статті 378 КАС України, яка має процесуальний характер і спрямована саме на забезпечення ефективного та своєчасного виконання судових рішень.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 580/8454/24, у зв`язку з чим, ухвала Черкаського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення такої заяви.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 308, 311, 312, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 378 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року скасувати та ухвалити нову постанову.

Заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення суду - задовольнити.

Змінити спосіб і порядок виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року у справі № 580/8454/24, з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) невиплачену заборгованість з пенсії в розмірі 196 727 (сто дев`яносто шість тисяч сімсот двадцять сім) грн 33 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Аліменко В.О.

Безименна Н.В.