Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №620/1027/26 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/1027/26 Суддя (судді) першої інстанції: Сергій КЛОПОТ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Василенка Я.М.,

Кузьменка В.В.,

за участі секретаря судового засідання Вдовенко Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України, оформлене Протоколом від 26.12.2025 № 348 Комісією з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, у частині повернення без реалізації матеріалів облікової справи полковника ОСОБА_1 , як такої, що не підпадає під категорії, визначені у рішенні Міністра оборони України від 17.12.2025 №7571/з/2;

- зобов`язати Міністерство оборони України повторно розглянути матеріали облікової справи полковника ОСОБА_1 зі складом сім`ї 3 (три) особи (я, ОСОБА_1 1987 року народження, донька ОСОБА_2 2017 року народження, донька ОСОБА_3 2020 року народження) та прийняти рішення щодо надання статусу постійного житла за адресою: АДРЕСА_1 (двокімнатна службова квартира житловою площею 33 кв.м), шляхом виключення цього житла з числа службового та забезпечити ним для постійного проживання, відповідно до законодавства та нормативних-правових актів Міністерства оборони України, в тому числі Алгоритму №7571/з/І, чинного на момент подачі матеріалів облікової справи 02.12.2025.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішення Міністерства оборони України, оформлене Протоколом від 26.12.2025 № 348 Комісією з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, у частині повернення без реалізації матеріалів облікової справи полковника ОСОБА_1 , як такої, що не підпадає під категорії, визначені у рішенні Міністра оборони України від 17.12.2025 №7571/з/2, не грунтується на законі, є протиправним та порушує його права.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2026 року позов задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано рішення Міністерства оборони України, оформлене Протоколом від 26.12.2025 № 348 Комісією з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, у частині повернення без реалізації матеріалів облікової справи полковника ОСОБА_1 , як такої, що не підпадає під категорії, визначені у рішенні Міністра оборони України від 17.12.2025 №7571/з/2.

Зобов`язано Міністерство оборони України повторно розглянути матеріали облікової справи полковника ОСОБА_1 зі складом сім`ї 3 (три) особи ( ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та прийняти рішення щодо надання статусу постійного житла за адресою: АДРЕСА_1 (двокімнатна службова квартира житловою площею 33 кв.м), шляхом виключення цього житла з числа службового та забезпечити ним для постійного проживання, відповідно до законодавства та нормативних-правових актів Міністерства оборони України, в тому числі Алгоритму № 7571/з/І, чинного на момент подачі матеріалів облікової справи 02.12.2025.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Міністерство оборони України подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, при цьому, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2026 та від 11.06.2026 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 29.07.2026.

07.05.2026, під № 16452 до суду від сторони позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Позивачем подано клопотання про розгляд апеляційної скарги без його участі.

У судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

29.07.2026 судом оголошено вступну і резолютивну частини постанови.

Заслухавши суддю доповідача, вислухавши пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , в період з 12.07.2004 і по теперішній час проходить військову службу в Збройних Силах України на умовах контракту на посаді головного спеціаліста організаційно-планового відділу Північного управління замовника робіт (м. Чернігів) у званні полковника. Вислуга років у Збройних Силах України станом на 01.01.2026: календарна - 21 рік 05 місяць, загальна з врахуванням пільгової - 22 роки. Учасник бойових дій - посвідчення серія НОМЕР_1 від 01.02.2016.

Брав безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації на території України, протягом червня-липня 2025 року входив до складу сил та засобів оперативно-тактичного угруповання " ІНФОРМАЦІЯ_4 ", з метою виконання службових (бойових)завдань.

Зареєстрований та фактично проживає з членами сім`ї, на підставі виданого виконавчим комітетом Чернігівської міської ради Ордеру на службове жиле приміщення від 20.11.2023 № 4 Серія СЛ, за адресою: АДРЕСА_1 , в двокімнатній службовій квартирі житловою площею 33,0 кв.м, власником якої є Міністерство оборони України.

Зі складом сім`ї 3 особи ( ОСОБА_1 1987 року народження, донька ОСОБА_2 2017 року народження, донька ОСОБА_3 2020 року народження) перебуває на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання у загальній черзі з 30.07.2009 в місті Чернігів, та у списках на першочергове отримання житлового приміщення з 01.02.2016 як ветеран війни - учасник бойових дій, право на безоплатну приватизацію житла позивачем та членами його сім`ї не було використано.

Для забезпечення своєчасних заходів, направлених на прийняття обґрунтованих управлінських рішень, спрямованих на посилення соціального захисту військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей в частині забезпечення житловими приміщеннями для постійного проживання шляхом виключення з числа службового, Міністром оборони України від 04.03.2025 №7571/з/1 був затверджений Алгоритм підготовки та подання на розгляд пропозицій щодо забезпечення постійним житлом шляхом його виключення із числа службового (далі - Алгоритм №7571/з/1).

13.11.2025, відповідно до Алгоритму №7571/з/1, позивачем було надано рапорт щодо забезпечення його та членів його сім`ї житловим приміщенням для постійного проживання шляхом виключення його з числа службового житлового фонду Міністерства оборони України.

Вказаний рапорт від 13.11.2025 № 2513, відповідно пункту 1 Алгоритму №7571 /з/І, був погоджений начальником Чернігівського гарнізону, стосовно відсутності потреби у використанні зазначеного житла, як службового.

Згідно пункту 7 та пункту 8 Розділу II наказу Міністерства оборони України від 31.07.2018 №380 "Про затвердження Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями" (далі - Інструкція № 380), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.09.2018 за № 1020/32472 (зі змінами) та Алгоритму №7571/з/l - житловою комісією Північного управління замовника робіт було розглянуто рапорт від 13.1 1.2025 № 2513 та прийнято рішення, яке оформлене Протоколом житлової комісії Північного управління замовника робіт від 17.11.2025 № 6, та затверджене наказом начальника Північного управління замовника робіт від 17.11.2025 №94/нагд, про надання полковнику ОСОБА_1 головному спеціалісту організаційно-планового відділу Північного управління замовника робіт зі складом сім`ї 3 (три) особи ( ОСОБА_1 1987 року народження, донька ОСОБА_2 2017 року народження, донька ОСОБА_3 2020 року народження) житлового приміщення для постійного проживання шляхом виключення службового житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (двокімнатна службова квартира житловою площею 33 кв.м) з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання.

Відповідно до пункту 3 розділу VII Інструкції № 380, протягом трьох робочих днів з дня видання наказу начальника Північного управління замовника робіт від 17.11.2025 № 94/нагд про надання полковнику ОСОБА_1 та членам сім`ї жилового приміщення для постійного проживання - облікова справа військовослужбовця разом з витягом із затвердженого у встановленому законодавством порядку протоколу засідання житлової комісії Північного управління замовника робіт та зазначеного наказу направлені до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігів (далі - КЕВ м. Чернігів).

На підставі отриманих документів та пункту 4 розділу VII Інструкції № 380, КЕВ м. Чернігів листом від 02.12.2025 №565/4985 направив Список надання постійного житла з обліковою справою полковника ОСОБА_1 до Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення для узагальнення та внесення на розгляд Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями (далі - Комісія з контролю).

Пунктом 10 розділу II Інструкції № 380, визначено, що основними завданнями Комісії з контролю є: контроль за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями; контроль за правильністю призначення виплат військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення; перевірка законності взяття та перебування на обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання; розгляд пропозицій щодо надання одноразової адресної допомоги (житла) особам, яким присвоєно звання Герой України за здійснення визначного геройського вчинку.

Пунктом 11 розділу II Інструкції № 380, Комісія з контролю відповідно до визначених завдань має право приймати рішення щодо: погодження рішення житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії) про надання військовослужбовцям та членам їх сімей жилої площі для постійного проживання або виплату грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення; погодження рішення житлової комісії військової частини про надання військовослужбовцям та членам їх сімей службових жилих приміщень; перегляду раніше прийнятих рішень Комісії з контролю; погодження надання одноразової грошової допомоги (житла) особам, яким присвоєно звання Герой України за здійснення визначного геройського вчинку.

У разі не погодження рішення житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії) Комісія з контролю повертає документи на доопрацювання із відповідним обґрунтуванням.

06.01.2026 керівництво Північного управління замовника робіт довело позивачу до відома лист КЕВ м. Чернігів від 06.01.2026 № 569/49 про прийняте рішення Комісії з контролю, оформлене Протоколом засідання Комісії від 26.12.2025 № 348, відповідно до якого, Комісія з контролю вирішила повернути без реалізації матеріали моєї облікової справи.

Не погодившись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що Комісія з контролю не прийняла жодного з рішень за наслідками розгляду облікової справи позивача, чим перевищила свої повноваження визначені Інструкцією № 380 та діяла з порушеннями вимог діючого законодавства та нормативно-правових актів Міністерства оборони України

Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, позаяк:

- висновок суду першої інстанції стосовно протиправності рішення Комісії оформленого протоколом від 26.12.2025 № 348 про повернення без реалізації матеріалів облікової справи позивача, як такої, що не підпадає під критерії визначені у рішенні Міністра оборони України від 17.12.2025 № 7571/з/2 є помилковим, оскільки варіанти можливих рішень Комісії передбачені Інструкцією № 380. Тому, суд першої інстанції задовольняючи позов повинен був визначитись із способом реалізації (вчинення дій) суб`єктом владних повноважень, зокрема зобов`язати розглянути по суті рапорт та матеріали облікової справи полковника ОСОБА_1 відповідно Інструкції № 380 та за результатами її розгляду прийняти рішення з урахуванням висновків суду;

- суд першої інстанції фактично перебрав на себе функції суб`єкта владних повноважень, зобов`язавши не лише повторно розглянути матеріали облікової справи полковника ОСОБА_1 зі складом сім`ї 3 особи, але й прийняти рішення щодо надання статусу постійного житла за адресою АДРЕСА_1 (двокімнатна службова квартира житловою площею 33 кв.м), шляхом виключення цього житла з числа службового та забезпечити ним для постійного проживання позивача;

- Міністр оборони України, з урахуванням дотримання принципів соціальної справедливості, зокрема в умовах дії воєнного стану, має право визначати критерії та умови - виходячи з підстав, зокрема передбачених п. 8 ст. 12 Закону № 2011 щодо підстав виключення у встановленому законом порядку житла із числа службового та надання їх для постійного проживання особам які в них проживають

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Так, основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон України № 2011-ХІІ), який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до статті 12 Закону України № 2011-XII, держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 125 Житлового кодексу України (далі - ЖК України) передбачено, що осіб, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації, що надали їм службове жиле приміщення, не менш як десять років та сім`ї військовослужбовців, не може бути виселено із службового житла.

Пунктом 11 Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року №1081 (далі - Порядок № 1081), передбачено, що виключення житлового приміщення з числа службового провадиться згідно з рішенням виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради за клопотанням начальника гарнізону, командира військової частини та квартирно-експлуатаційного органу.

Згідно із пунктом 3 Порядку № 1081, військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання. Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом для постійного проживання провадиться шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту для спорудження (купівлі) житла. Житлові приміщення надаються військовослужбовцям у межах норм, встановлених законодавством.

Відповідно до пункту 1 Розділу І Інструкції № 380, ця Інструкція визначає зміст та методику забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців Збройних Сил України (крім військовослужбовців строкової служби), а також осіб, звільнених в запас або відставку, що залишилися перебувати після звільнення з військової служби на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання (далі - військовослужбовці), та членів їх сімей, у тому числі членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), зникли безвісти під час проходження військової служби, що перебувають на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов (далі - члени їх сімей).

Згідно пункту 2 Розділу І Інструкції № 380, забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями від Міністерства оборони України здійснюється за рахунок: новозбудованого, вивільненого або придбаного житла; надання грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення (за згодою військовослужбовця); переобладнання нежилих приміщень фонду Міноборони у жилі (крім приміщень, розташованих на територіях, які використовуються за призначенням військовими частинами).

Пункт 4 Розділу І Інструкції № 380, встановлює, що військовослужбовцям, які перебувають на обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання, та які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються житлові приміщення для постійного проживання або за їх бажанням виплачується грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення.

Житлові приміщення для постійного проживання та грошова компенсація за належне для отримання жиле приміщення надаються один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.

Згідно з пунктом 1 Розділу II Інструкції № 380, для ведення обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, надання та використання службової жилої площі, обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими жилими приміщеннями (службовою житловою площею), ведення оперативного обліку службових житлових приміщень в апараті МО України, в Генеральному штабі ЗС України, у інших органах військового управління та військових частинах, вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях ЗС України, а також у військових прокуратурах утворюються житлові комісії.

Пунктом 10 Розділу VII Інструкції № 380, передбачено, що військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, а також особи, звільнені з військової служби за станом здоров`я, віком, у зв`язку із скороченням штатів, особи з інвалідністю І чи II групи, члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, що забезпечені службовими житловими приміщеннями незалежно від місця його знаходження, мають право на виключення цього житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання за умови перебування на обліку та в порядку, визначеному пунктами 3-7 цього розділу. Виключення квартир з числа службових для забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей здійснюється на підставі клопотання КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району за встановленим порядком.

Пунктом 11 розділу II Інструкції № 380, передбачено, що Комісія з контролю відповідно до визначених завдань має право приймати рішення щодо: погодження рішення житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії) про надання військовослужбовцям та членам їх сімей жилої площі для постійного проживання або виплату грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення; погодження рішення житлової комісії військової частини про надання військовослужбовцям та членам їх сімей службових жилих приміщень; перегляду раніше прийнятих рішень Комісії з контролю; погодження надання одноразової грошової допомоги (житла) особам, яким присвоєно звання Герой України за здійснення визначного геройського вчинку.

У разі не погодження рішення житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії) Комісія з контролю повертає документи на доопрацювання із відповідним обґрунтуванням.

Цей перелік рішень є виключним.

Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що Комісія з контролю не прийняла жодного з рішень, що передбачені саме пунктом 11 розділу II Інструкції № 380, за наслідками розгляду облікової справи позивача, тим самим, на переконання колегії суддів, діяла не у відповідності з приписами Інструкцією № 380.

При цьому, колегія суддів вважає, що у спірних правовідносинах відповідач, наділений повноваженнями приймати рішення, що впливають на можливість реалізації для позивача соціальних гарантій забезпечення жилими приміщеннями в силу його особливого статусу, визначеного Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», тобто внаслідок проходження військової служби. На час розгляду справи, були відсутні законодавчі норми, які б обмежували встановлену чинним законодавством можливість реалізації права позивача на виключення квартири з числа службових, зокрема і в частині черговості обліку осіб, які набули права та потребують поліпшення житлових умов, шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання.

Зміст принципу належного урядування передбачає, що державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб, у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права.

З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, шляхом визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання Міністерство оборони України повторно розглянути матеріали облікової справи полковника ОСОБА_1 зі складом сім`ї 3 (три) особи ( ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 ).

Водночас, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для зобов`язання в цій же частині відповідача прийняти рішення щодо надання статусу постійного житла за адресою: АДРЕСА_1 (двокімнатна службова квартира житловою площею 33 кв.м), шляхом виключення цього житла з числа службового та забезпечити ним для постійного проживання, відповідно до законодавства та нормативних-правових актів Міністерства оборони України, в тому числі Алгоритму №7571/з/І, чинного на момент подачі матеріалів облікової справи 02.12.2025, з огляду на таке.

Суд першої інстанції не просто зобов`язав Комісію повторно розглянути справу, а визначив результат розгляду, адже зобов`язав прийняти конкретне рішення (надати статус постійного житла, виключити з числа службового, забезпечити ним позивача), що є виходом суду першої інстанції за межі повноважень та втручанням у дискрецію Комісії та Міністра оборони України. Суд не може підміняти державний орган. Якщо для прийняття рішення потрібна додаткова оцінка фактів, критеріїв чи колегіальне обговорення/рішення Комісії, суд має право лише повернути справу на повторний розгляд, констатувавши порушення, яке має бити усунуто.

Натомість, суд може зобов`язати прийняти конкретне рішення у разі, коли у суб`єкта владних повноважень не залишається інших варіантів законної поведінки, проте тут, варіанти рішень передбачені Інструкцією № 380, а отже, вибір варіанту залишається за Комісією. Під час вирішення спору, судом констатовано, що відповідач у протоколі відобразив рішення, яке не передбачено Інструкцією, проте предмет спору не охоплює перевірку наявності та правильності оформлення інших документів, дотримання строків тощо. З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інсатнції в частині зобов`язання відповідача прийняти рішення щодо надання статусу постійного житла, шляхом виключення цього житла з числа службового та забезпечити ним для постійного проживання, підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови в цій частині про відмову в задоволенні позовних вимог. В іншій же частині висновки суду першої інсатнції є обґрунтованими та правильними.

Також, колегія суддів акцентує увагу на тому, що апелянт посилається на рішення Міністра оборони № 7571/з/2, яким встановлено «критерії в умовах воєнного стану», проте, Житловий кодекс та Закон № 2011-XII, мають вищу юридичну силу. Рішення Міністра не може обмежувати права військовослужбовців, якщо ці права гарантовані законом.

Слід наголосити на тому, що органи державної влади та їхні посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Жоден діючий нормативно-правовий акт не надавав Комісії права призупиняти розгляд матеріалів військовослужбовців на підставі того, що в майбутньому законодавство зміниться чи оновиться. Апелянт у рішенні посилалався на підставу та подію, яка не настала, що є недопустимим, адже правовідносини регулюються тим законодавством, яке є чинним на момент виникнення цих правовідносин, тобто на момент подання рапорту та матеріалів облікової справи.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а доводи апеляційної скарги відповідача знайшли своє підтвердження в частині наявності дискреційних повноважень у прийнятті рішення та виходу судом першої інстанції за межі дискреції в частині зобов`язання прийняти рішення щодо надання статусу постійного житла, шляхом виключення цього житла з числа службового та забезпечити ним для постійного проживання, та є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції в частині.

Під час повторного розгляду матеріалів, відповідач має виходити з врахуванням висновків суду в даній справі.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині зобов`язання Міністерство оборони України прийняти рішення щодо надання статусу постійного житла за адресою: АДРЕСА_1 (двокімнатна службова квартира житловою площею 33 кв.м), шляхом виключення цього житла з числа службового та забезпечити ним для постійного проживання.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України - задовольнити частково.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2026 року - скасувати в частині задоволення позовних вимог про: зобов`язання Міністерство оборони України прийняти рішення щодо надання статусу постійного житла за адресою: АДРЕСА_1 (двокімнатна службова квартира житловою площею 33 кв.м), шляхом виключення цього житла з числа службового та забезпечити ним для постійного проживання.

Прийняти нову постанову в цій частині про відмову в задоволенні позовних вимог.

У іншій частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2026 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді Я.М. Василенко

В.В. Кузьменко

Повний текст постанови складено 29.07.2026.