Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №580/14265/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/14265/25 Головуючий у 1 інстанції: Кульчицький С.О.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Аліменка В.О.

Безименної Н.В.

За участю секретаря Сінельнік В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасигаз збут» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Черкаській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасигаз збут» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Головне управління ДПС у Черкаській області (далі - ГУ ДПС у Черкаській області) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасигаз збут» (далі - ТОВ «Черкасигаз збут»), в якому просив надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасигаз збут» (юридична адреса: вул. М.Залізняка, 142, м. Черкаси, Черкаська область, 18001, код ЄДРПОУ 39672471) на користь бюджету через Головне управління ДПС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ ВП 44131663) в рахунок погашення податкового боргу в сумі 5 913 351,26 грн.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2026 року позов задоволено задовольнити в повному обсязі. Надано дозвіл Головному управлінню ДПС у Черкаській області на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасигаз збут) на користь бюджету через Головне управління ДПС у Черкаській області в рахунок погашення податкового боргу в сумі 5 913 351 грн 26 коп.

Не погодившись із рішенням суду, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Черкасигаз збут» звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт вказує, що податкова вимога від 27.03.2023 № 0000018-1301-3100 на суму 27 765 082,00 грн стосується іншого податкового боргу, який виник до подання податкових декларацій зі строками сплати з 30.08.2024 по 30.05.2025 та, відповідно, до виникнення спірного податкового боргу в сумі 5 913 351,26 грн. Крім того, апелянт вказує, що у пункті 2 актів опису майна у податкову заставу від 26.08.2022 № 51/6/23-00-13-04-17 та № 52/6/23-00-13-04-17 підтверджено відсутність на день їх складення майна, яке могло бути описане у податкову заставу, а тому ці акти є належними, допустимими та достовірними доказами відсутності такого майна. З огляду на положення п. 89.5 ст. 89 ПК України, апелянт стверджує, що за відсутності майна на момент складення актів право податкової застави поширюється лише на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до повного погашення податкового боргу, тоді як на майно, зазначене в актах від 26.08.2022, податкова застава не поширилася.

04 червня 2026 року Шостим апеляційним адміністративним судом зареєстровано відзив позивача - Головного управління ДПС у Черкаській області на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.

До Шостого апеляційного адміністративного суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасигаз збут» - Чемериса Олександра Володимировича надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду засобами відеоконференцзв`язку системи «Електронний суд».

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2026 року заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасигаз збут» - Чемериса Олександра Володимировича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено.

28 липня 2026 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - Головного управління ДПС у Черкаській області надійшла заява про розгляд справи без участі представника Головного управління ДПС у Черкаській області.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Черкасигаз збут» є юридичною особою, перебуває на обліку як платник податків в Головному управлінні ДПС у Черкаській області та має непогашений податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 5913 351,26 грн, що виник на підставі:

- акту про результати перевірки від 21.02.2024 1735/23-00-04-03-04/39672471 та податкового повідомлення-рішення від 20.03.2024 0033460403 по строку сплати 09.04.2024 на суму 820517,51 грн.;

- податкової декларації з податку на додану вартість від 19.08.2024 9240282427 по строку сплати 30.08.2024 на суму 202347,00 грн;

- податкової декларації з податку на додану вартість від 20.09.2024 9275551196 по строку сплати 30.09.2024 на суму 317984,00 грн;

- податкової декларації з податку на додану вартість від 21.10.2024 9311537812 по строку сплати 30.10.2024 на суму 275830,00 грн;

- податкової декларації з податку на додану вартість від 19.11.2024 9350502306 по строку сплати 02.12.2024 на суму 284046,00 грн;

- податкової декларації з податку на додану вартість від 20.12.2024 9387022405 по строку сплати 30.12.2024 на суму 211574,00 грн;

- податкової декларації з податку на додану вартість від 20.01.2025 9418683401 по строку сплати 30.01.2025 на суму 247997,00 грн;

- податкової декларації з податку на додану вартість від 19.02.2025 9037626798 по строку сплати 03.03.2025 на суму 144583,00 грн;

- податкової декларації з податку на додану вартість від 20.03.2025 9071695688 по строку сплати 31.03.2025 на суму 116817,00 грн;

- податкової декларації з податку на додану вартість від 17.04.2025 9104791741 по строку сплати 30.04.2025 на суму 144018,00 грн;

- податкової декларації з податку на додану вартість від 19.05.2025 9141253773 по строку сплати 30.05.2025 на суму 132242,00 грн;

- акту про результати перевірки від 11.04.2025 4891/23-00-04-08-01/39672471 та податкового повідомлення-рішення від 12.05.2025 0073250408 по строку сплати 30.05.2025 на суму 995949,59 грн.

Пеня, нарахована в порядку ст. 129 ПК України, становить 2019446,16 грн.

Станом на дату звернення до суду вказана заборгованість є непогашеною.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11.09.2025 у справі 580/7874/25 позовну заяву Головного управління ДПС у Черкаській області до ТОВ «Черкасигаз збут» задоволено в повному обсязі. Ухвалено стягнути з ТОВ «Черкасигаз збут» з рахунків у банках, що обслуговують такого платника та за рахунок готівки на користь бюджету через Головне управління ДПС у Черкаській області кошти в сумі 5 913 351,26 грн. Рішення набрало законної сили 14.10.2025.

На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.09.2025 у справі 580/7874/25, з урахуванням вимог Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, Казначейства та надавачів платіжних послуг під час передавання платіжних інструкцій на стягнення коштів в електронній формі, затвердженого наказом Мінфіну від 30.12.2024 669, Головним управлінням ДПС у Черкаській області виставлялись платіжні інструкції на примусове списання (стягнення) коштів від 17.12.2025 ЕПІ-2300-1302-000309237, від 17.12.2025 ЕПІ2300-1302-000309245, від 17.12.2025 ЕПІ-2300-1302-000309253, від 17.12.2025 ЕПІ-2300-1302-000309179, від 17.12.2025 ЕПІ-2300-1302-000309262, від 17.12.2025 ЕПІ-2300-1302-000309226, від 17.12.2025 ЕПІ-2300-1302-000309191, від 17.12.2025 ЕПІ-2300-1302-000309197, від 17.12.2025 ЕПІ-2300-1302-000309205, від 17.12.2025 ЕПІ-2300-1302-000309210, від 17.12.2025 ЕПІ-2300-1302-000309217, від 17.12.2025 ЕПІ-2300-1302-000309186. Проте, вказані платіжні інструкції повернуто без виконання, на підставі норм Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 163, у зв`язку з відсутністю коштів на рахунку, що підтверджується журналом платіжних інструкцій на стягнення з ІКС «Податковий Блок».

Головним управлінням ДПС у Черкаській області, на підставі Рішення від 18.08.2022 9404/6/23-00-13-04-06 про опис майна у податкову заставу, складено Акт опису майна від 26.08.2022 51/6/23-00-13-04-17 та Акт опису майна від 26.08.2022 52/6/23-00-13-04-17.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач, в порядку адміністративного оскарження звернувся до Державної податкової служби України, із скаргою про їх скасування.

За результатом розгляду скарги, Державною податковою службою України прийнято рішення № 6045/6/99-00-6-01-01-06 від 05.03.2024, яким податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Позивач, вважаючи, що узгоджена сума грошового зобов`язання відповідачем вчасно не погашена, звернувся до суду з вищевказаним позовом про стягнення податкового боргу.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За приписами п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений у повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Пунктом 60.1 ст. 60 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, зокрема, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.

Відповідно до п. 60.2 ст. 60 ПК України, у випадку, визначеному пп. 60.1.1 п. 60.1 цієї статті, податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі.

Згідно з п. 87.2 ст. 87 ПК України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

У відповідності до до п. 88.1 ст. 88 ПК України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Пунктом 88.2 ст. 88 ПК України передбачено, що право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

За приписами пп. 89.1.1 п. 89.1 ст. 89 ПК України, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Відповідно до пп. 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 ПК України, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Згідно з п. 89.2 ст. 89 ПК України, з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Відповідно до п. 89.3 ст. 89 ПК України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з п. 89.5 ст. 89 ПК України, у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Відповідно до п. 89.8 ст. 89 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Пунктом 93.1 ст. 93 ПК України передбачено, що майно платника податків звільняється з податкової застави, зокрема, з дня отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочених (відстрочених) грошових зобов`язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку.

За змістом п. 93.2 ст. 93 ПК України, підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених п. 93.1 цієї статті.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з п. 95.2 ст. 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

За приписами п. 95.3 ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у цій справі є наявність правових підстав для надання Головному управлінню ДПС у Черкаській області дозволу на погашення податкового боргу ТОВ «Черкасигаз збут» у сумі 5 913 351,26 грн за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2025 року у справі № 580/7874/25, яке набрало законної сили 14 жовтня 2025 року, задоволено позов Головного управління ДПС у Черкаській області та стягнуто з ТОВ «Черкасигаз збут» з рахунків у банках, що обслуговують платника податків, і за рахунок належної йому готівки кошти в сумі 5 913 351,26 грн у рахунок погашення податкового боргу.

Отже, наявність у ТОВ «Черкасигаз збут» податкового боргу, його розмір та узгодженість встановлені судовим рішенням, яке набрало законної сили, а тому, відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України, зазначені обставини не підлягають повторному доказуванню під час розгляду цієї справи.

Крім того, ТОВ «Черкасигаз збут» в апеляційній скарзі не заперечує факту виникнення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 5 913 351,26 грн та його непогашення станом на дату звернення Головного управління ДПС у Черкаській області до суду.

На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2025 року у справі № 580/7874/25, Головним управлінням ДПС у Черкаській області направлено до банківських установ платіжні інструкції від 17 грудня 2025 року, які повернуто без виконання у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках ТОВ «Черкасигаз збут».

Крім того, на підставі рішення про опис майна у податкову заставу від 18 серпня 2022 року контролюючим органом складено акти опису майна від 26 серпня 2022 року № 51/6/23-00-13-04-17 та № 52/6/23-00-13-04-17.

З огляду на непогашення податкового боргу та безрезультатність заходів щодо стягнення коштів із рахунків платника податків, Головне управління ДПС у Черкаській області звернулося до суду з цим позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна ТОВ «Черкасигаз збут», що перебуває у податковій заставі.

Так, апелянт зазначає, що податкова вимога від 27 березня 2023 року № 0000018-1301-3100 стосувалася іншого податкового боргу та не може бути підставою для вжиття заходів щодо погашення податкового боргу в сумі 5 913 351,26 грн.

З даного приводу, колегія суддів зазначає наступне.

За змістом п. 59.5 ст. 59 ПК України, визначальним для вирішення питання про необхідність направлення платнику податків нової податкової вимоги є не зміна розміру або складових податкового боргу, а факт його повного погашення після направлення попередньої податкової вимоги. Якщо податковий борг після направлення податкової вимоги не був погашений у повному обсязі, така вимога продовжує свою дію, а погашенню підлягає вся сума податкового боргу, що існує на день його погашення, у тому числі борг, який виник після направлення відповідної вимоги.

Аналогічний підхід викладено Верховним Судом у постанові від 25 лютого 2020 року у справі № 1340/5767/18, у якій зазначено, що повторне направлення податкової вимоги не передбачено у випадку, якщо з моменту направлення першої вимоги визначений у ній податковий борг не було погашено у повному обсязі, з урахуванням боргу, який виник після її направлення.

Такий правовий висновок також підтримано Верховним Судом у постановах від 03 лютого 2022 року у справі № 820/1714/18 та від 30 квітня 2025 року у справі № 320/31761/23.

Матеріали справи свідчать, що після направлення ТОВ «Черкасигаз збут» податкової вимоги від 27 березня 2023 року № 0000018-1301-3100 податковий борг Товариства у повному обсязі не погашався, а зазначена податкова вимога у встановленому законом порядку не відкликалася. Доказів, які б свідчили про повне погашення податкового боргу та припинення дії цієї податкової вимоги до виникнення заборгованості, заявленої до погашення у цій справі, апелянтом не надано.

Отже, та обставина, що податкова вимога була сформована раніше, ніж виникли окремі грошові зобов`язання, які увійшли до складу податкового боргу в сумі 5 913 351,26 грн, не свідчить про необхідність направлення ТОВ «Черкасигаз збут» нової податкової вимоги та не виключає можливості вжиття контролюючим органом передбачених ПК України заходів щодо погашення всієї суми податкового боргу, яка існувала на час звернення до суду.

Зі змісту п. 95.1 ст. 95 ПК України слідує, що погашення податкового боргу здійснюється насамперед шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, і лише в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У постанові від 28 березня 2023 року у справі № 440/11471/21 Верховний Суд зазначив, що обов`язковими умовами, наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Отже, Головне управління ДПС у Черкаській області до звернення до суду з цим позовом ужило передбачених ПК України заходів щодо погашення податкового боргу за рахунок коштів ТОВ «Черкасигаз збут», однак, такі заходи не забезпечили його погашення через відсутність коштів на рахунках Товариства.

За таких обставин, контролюючий орган дотримався встановленої законом послідовності заходів погашення податкового боргу та набув право на звернення до суду з вимогою про надання дозволу на його погашення за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Вирішуючи питання щодо поширення права податкової застави на майно ТОВ «Черкасигаз збут», колегія суддів враховує, що за змістом статей 88 та 89 ПК України, податкова застава є способом забезпечення виконання платником податків обов`язку з погашення податкового боргу та виникає без необхідності її письмового оформлення у разі несплати у встановлені строки суми узгодженого грошового зобов`язання.

Право податкової застави виникає в силу закону та поширюється на майно, яке перебуває у власності платника податків у день виникнення такого права, а також на інше майно, право власності на яке платник податків набуде у майбутньому, до повного погашення податкового боргу. Водночас, відповідно до п. 89.3 ст. 89 ПК України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису, що складається податковим керуючим на підставі рішення керівника, його заступника або уповноваженої особи контролюючого органу.

Згідно матеріалів справи, Головним управлінням ДПС у Черкаській області прийнято рішення від 18 серпня 2022 року № 9404/6/23-00-13-04-06 про опис майна ТОВ «Черкасигаз збут» у податкову заставу, на підставі якого 26 серпня 2022 року складено акти опису майна № 51/6/23-00-13-04-17 та № 52/6/23-00-13-04-17.

Отже, право податкової застави виникло не внаслідок складення зазначених актів, а безпосередньо на підставі положень ПК України у зв`язку з наявністю у Товариства непогашеного податкового боргу. Акти опису майна є формою документального оформлення та індивідуалізації майна, на яке поширюється вже існуюче право податкової застави, а тому, доводи апелянта про необхідність пов`язувати виникнення такого права виключно зі складенням окремого акта щодо кожної суми податкового боргу ґрунтуються на неправильному тлумаченні положень статей 88 та 89 ПК України.

Доводи апелянта про те, що зазначення у пункті 2 актів опису майна від 26 серпня 2022 року № 51/6/23-00-13-04-17 та № 52/6/23-00-13-04-17 про відсутність на день їх складення майна, яке може бути описано у податкову заставу, свідчить про непоширення податкової застави на майно ТОВ «Черкасигаз збут», колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на наступне.

Зміст відповідного акта підлягає оцінці у сукупності всіх зазначених у ньому відомостей, а не лише на підставі окремого формулювання. Так, в акті опису майна від 26 серпня 2022 року № 51/6/23-00-13-04-17 наведено відомості про два транспортні засоби ТОВ «Черкасигаз збут», які дозволяють індивідуалізувати відповідне майно. Зазначений акт складений податковим керуючим та підписаний представником платника податків, що підтверджує проведення опису конкретного майна Товариства у податкову заставу.

За таких обставин, наведене апелянтом формулювання пункту 2 акта не може тлумачитися відокремлено від його іншого змісту та спростовувати факт внесення до цього акта відомостей про конкретні транспортні засоби.

Крім того, навіть наявність відповідного формулювання в акті № 52/6/23-00-13-04-17 не спростовує факту опису майна за актом № 51/6/23-00-13-04-17 та не свідчить про припинення права податкової застави щодо зазначених у ньому транспортних засобів. Доказів скасування рішення від 18 серпня 2022 року № 9404/6/23-00-13-04-06 про опис майна у податкову заставу, визнання акта № 51/6/23-00-13-04-17 протиправним або припинення податкової застави з передбачених ПК України підстав матеріали справи не містять.

Посилання апелянта на п. 89.5 ст. 89 ПК України також не спростовує наведених висновків, оскільки, ця норма визначає правові наслідки відсутності майна або недостатності його балансової вартості на момент складення акта та передбачає поширення права податкової застави на інше майно, яке платник податків набуде у майбутньому. Водночас, зазначена норма не встановлює, що майно, яке фактично індивідуалізоване та включене до акта опису, перебуває поза межами податкової застави.

Отже, матеріалами справи підтверджується наявність майна ТОВ «Черкасигаз збут», описаного у податкову заставу, а доводи апелянта про відсутність однієї з обов`язкових умов для надання дозволу на погашення податкового боргу ґрунтуються на вибірковому тлумаченні окремих положень актів опису майна без урахування їх повного змісту.

У постанові від 28 березня 2023 року у справі № 440/11471/21 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що податковий борг платника податків може бути погашений за рахунок майна такого платника, переданого у податкову заставу, а рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі, приймається контролюючим органом на підставі рішення суду.

Верховний Суд також зазначив, що обов`язковими умовами, наявність яких у сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду з таким позовом, є наявність у платника податків податкового боргу, узгодженість суми такого боргу, відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, які його обслуговують, та наявність майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Слід зауважити, що у межах розгляду цієї справи встановлено наявність у ТОВ «Черкасигаз збут» узгодженого та непогашеного податкового боргу в сумі 5 913 351,26 грн, стягнення якого з рахунків товариства здійснювалося на підставі судового рішення, що набрало законної сили. Направлені контролюючим органом до банківських установ платіжні інструкції повернуто без виконання, у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках платника податків, а майно Товариства описано у податкову заставу на підставі рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 18 серпня 2022 року та актів опису майна від 26 серпня 2022 року № 51/6/23-00-13-04-17 і № 52/6/23-00-13-04-17.

Беручи до уваги викладене, у спірних правовідносинах наявна сукупність визначених Верховним Судом умов, з якими положення ПК України пов`язують право контролюючого органу на звернення до суду з позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Доводи апелянта щодо необхідності застосування до спірних правовідносин положень п. 56.21 ст. 56 ПК України, колегія суддів вважає необґрунтованими.

Передбачене зазначеною нормою правило підлягає застосуванню у разі, коли положення ПК України або інших нормативно-правових актів суперечать між собою чи допускають неоднозначне трактування прав та обов`язків платника податків і контролюючого органу, унаслідок чого, існує можливість прийняття рішення як на користь платника податків, так і на користь контролюючого органу.

Водночас, положення п. 89.2, 89.3 та 89.5 ст. 89 ПК України не містять суперечностей і у взаємозв`язку визначають момент виникнення права податкової застави, порядок оформлення майна актом опису та правові наслідки відсутності або недостатності майна на момент складення такого акта. Наведені норми не допускають різного правового регулювання тих самих правовідносин, а доводи ТОВ «Черкасигаз збут» фактично зводяться до незгоди з оцінкою змісту актів опису майна та правовими наслідками їх складення.

З цих самих підстав є необґрунтованими посилання апелянта на порушення принципу юридичної визначеності та приписів ст. 19 Конституції України, оскільки звернення Головного управління ДПС у Черкаській області до суду здійснено в порядку та з підстав, прямо передбачених ст. 95 ПК України, а дозвіл на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, надано виключно на підставі судового рішення.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову Головного управління ДПС у Черкаській області.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Головного управління ДПС у Черкаській області та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195, 242, 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасигаз збут» залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Аліменко В.О.

Безименна Н.В.

Повне судове рішення складено 29.07.2026 р.