Вирок від 28 липня 2026 р. у справі №730/284/26 — Чернігівський апеляційний суд

Справа № 730/284/26 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/4823/693/26

Категорія - Доповідач ОСОБА_2

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_2

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання – ОСОБА_5 ,

з участю: прокурора – ОСОБА_6 ,

обвинуваченої – ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, кримінальне провадження №120262704100000028 від 25.02.2026 за апеляційною скаргою прокурора на вирок Борзнянського районного суду Чернігівської області від 05 червня 2026 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Цим вироком:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, уродженка та мешканка АДРЕСА_1 , не заміжня, освіта середня, не працює, в силу ст.89 КК України раніше не судима,

засуджена за:

- ч.4 ст.185 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років;

- за ч.1 ст.361 КК України - до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік 6 (шість) місяців, та покладено на неї обов`язки, передбачені ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України.

Долю речових доказів вирішено у порядку ст.100 КПК України.

Вироком місцевого суду встановлено, що 24 лютого 2026 року, близько 19 год. 22 хв., ОСОБА_7 , перебуваючи на вул. Київська в м. Борзна Чернігівської області, зустріла ОСОБА_9 та звернулася до нього з проханням надати мобільний телефон для здійснення телефонного дзвінка, на що останній погодився і надав їй власний мобільний телефон. Отримавши телефон, вона виявила під чохлом телефону пароль доступу до мобільного банківського додатку «Приват24» АТ КБ «Приватбанк», після чого в неї виник умисел на таємне заволодіння грошовими коштами ОСОБА_9 , реалізуючи який, скориставшись неуважністю останнього, шляхом вільного доступу, умисно, таємно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, без дозволу та відома власника рахунку, ОСОБА_7 здійснила вхід до мобільного банківського додатку «Приват24» та здійснила переказ грошових коштів у сумі 4000 грн з банківської картки, відкритої в АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_9 № НОМЕР_1 на власну банківську картку, відкриту в АТ «Monobank» № НОМЕР_2 , після цього розпорядилася отриманим коштами на власний розсуд, чим спричинила потерпілому матеріальні збитки на суму 4000 грн.

24 лютого 2026 року, близько 19 год. 22 хв., ОСОБА_7 , перебуваючи на вул. Київська у м. Борзна, маючи умисел спрямований на несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи, призначеної для дистанційного керування банківськими рахунками АТ КБ «ПриватБанк» - « НОМЕР_3 , маючи доступ до мобільного телефону ОСОБА_9 , на якому знаходився електронний платіжний засіб «Privat24», попередньо знаючи пароль до персонального кабінету автоматизованої системи «Privat24», не маючи його офіційного дозволу, здійснила несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи, призначеної для дистанційного керування банківськими рахунками АТ КБ «ПриватБанку» - «Privat24», а саме увійшла в систему, що належить останньому, що призвело до втручання в роботу автоматизованої системи «Privat24», та в подальшому з картки відкритої ОСОБА_9 в АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 здійснила перерахунок грошових коштів в сумі 4000 грн на власну банківську картку, відкриту в АТ «Mоnobаnk» № НОМЕР_2 .

Не погоджуючись з рішенням суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій, не оспорюючи кваліфікацію дій обвинуваченої та доведеність її вини, просив скасувати вирок місцевого суду та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання: за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років; за ч.1 ст.361 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік та покласти на неї обов`язки, передбачені ч.ч.2, 3 ст.59-1 КК України. На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців, та з покладенням на неї обов`язків, передбачених ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України. В обґрунтування скарги посилається на те, що судом в порушення вимог ст.59-1 КК України, ОСОБА_7 призначено покарання за ч.1 ст.361 КК України у виді пробаційного нагляду, без покладення обов`язків, що є фактично неповним покаранням та свідчить про не застосування судом закону, який підлягав застосуванню.

Заслухавши доповідь судді; думку прокурора, котрий підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; обвинувачену ОСОБА_7 , яка погодилася з позицією прокурора; дослідивши матеріали кримінального провадження та доводи скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

За змістом ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке її засуджено, та кваліфікація її дій в апеляційній скарзі прокурором не оспорюються.

Згідно з положеннями ст.65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила кримінального правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи ОСОБА_7 міру покарання, місцевий суд з достатньою повнотою врахував ступінь суспільної небезпеки вчинених кримінальних правопорушень, ставлення обвинуваченої до скоєного; дані про її особу, яка в силу ст.89 КК України раніше не судима, за місцем проживання негативні характеристики відсутні, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває; обставину, яка пом`якшує покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення; відсутність обставин, які обтяжують покарання; розмір заподіяної шкоди та добровільне її відшкодування; позицію потерпілого, який вирішення питання про призначення покарання відніс на розсуд суду.

Тому призначене ОСОБА_7 покарання за ч.4 ст.185, ч.1 ст.361 КК України, із застосуванням положень ч.1 ст.70 КК України, відповідає вимогам ст.65 КК України, є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення останньої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень і строк цього покарання прокурором не оспорюється.

Разом з тим, призначаючи обвинуваченій покарання за ч.1 ст.361 КК України у виді пробаційного нагляду, суд неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність.

Так, згідно з приписами ч.1 ст.59-1 КК України покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.

При цьому ч.2 ст.59-1 КК України визначено, визначено, що суд покладає на засудженого до пробаційного нагляду такі обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

У частині 3 цієї статті передбачено право суду покласти додаткові обов`язки на засудженого до пробаційного нагляду.

З аналізу вказаних вимог кримінального закону вбачається, що положення, передбачені ч.2 ст.59-1 КК України, є імперативною нормою у випадку призначення особі покарання у виді пробаційного нагляду щодо покладення обов`язків, наведених у п.п.1, 2, 3 ч.2 ст.59-1 КК України.

Разом з тим, усупереч вищевказаним нормам, суд, призначаючи ОСОБА_7 покарання за ч.1 ст.361 КК України у виді пробаційного нагляду, не поклав на неї передбачені законом обов`язки, не застосувавши таким чином закон, який підлягає застосуванню.

Відтак, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 скасуванню в частині призначеного їй покарання, з ухваленням нового вироку.

Керуючись ст.ст.404, 407, 409, 420 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора - задовольнити.

Вирок Борзнянського районного суду Чернігівської області від 05 червня 2026 року щодо ОСОБА_7 - скасувати, в частині призначеного покарання.

Призначити ОСОБА_7 покарання за:

- ч.4 ст.185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років;

- за ч.1 ст.361 КК України - у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.

На підставі ч.ч.2, 3 ст.59-1 КК України покласти на ОСОБА_7 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_7 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік 6 (шість) місяців та відповідно до ст.76 КК України покласти на неї наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, навчання або роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

У решті цей же вирок залишити без змін.

Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржений в касаційному порядку протягом трьох місяців.

СУДДІ:

ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4