Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №444/865/25 — Львівський апеляційний суд

Суд: Львівський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:

Дата: 27 липня 2026 р.

Справа: №444/865/25

Суддя: Копняк С. М.

Справа № 444/865/25 Головуючий у 1 інстанції: Мікула В. Є

Провадження № 22-ц/811/1504/26 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого – Копняк С. М.,

суддів: Бойко С. М., Ніткевича А. В.,

секретар судового засідання – Хоцянович О. В.,

з участю – представника позивача – адвоката Мусаковського А. В., представника відповідача – адвоката Богуцького О. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Жовківський дворик», яка підписана представником Мусаковським Андрієм Вікторовичем, на ухвалу Жовківського районного суду Львівської області від 23 квітня 2026 року у справі за позовом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Жовківський дворик» до ОСОБА_1 про витребування земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

у провадженні Жовківського районного суду Львівської області від 23 квітня 2025 року перебуває цивільна справа за позовом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі – ОСББ) «Жовківський дворик» до ОСОБА_1 про витребування земельних ділянок.

Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 12 червня 2025 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного суду від 26 січня 2026 року заяву ОСББ «Жовківський дворик» про вжиття заходів забезпечення позову задоволено повністю.

Накладено арешт на земельні ділянки, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4622710100:01:004:0179, площею 0, 4655 га та кадастровий номер 4622710100:01:004:0178, площею 0, 1986 га.

Заборонено ОСОБА_1 вчинення реєстраційних дій щодо земельних ділянок, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4622710100:01:004:0179, площею 0,4655 га та кадастровий номер 4622710100:01:004:0178, площею 0, 1986 га.

Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 23 квітня 2026 року клопотання представника ОСОБА_1 – адвоката Богуцького О. Ю. про скасування заходів забезпечення позову задоволено.

Скасовано заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 12 червня 2025 року, зокрема скасовано арешт, накладений на земельні ділянки, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка кадастровий номер 4622710100:01:004:0179 площею 0, 4655 га та земельна ділянка з кадастровим номером 4622710100:01:004:0178 площею 0, 1986 га, а також заборону ОСОБА_1 вчиняти реєстраційні дії щодо земельних ділянок, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 4622710100:01:004:0179 площею 0,4655 га та кадастровий номер земельної ділянки 4622710100:01:004:0178 площею 0, 1986 га.

Ухвалу суду оскаржило ОСББ «Жовківський дворик», подавши у квітні 2026 року апеляційну скаргу, яка підписана представником Мусаковським А.В., у якій просить скасувати ухвалу Жовківського районного суду Львівської області від 23 квітня 2026 року, та прийняти нову, якою в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що, скасовуючи заходи забезпечення позову в цій справі, суд першої інстанції не врахував, що спір не вирішений по суті, а також відсутні підстави стверджувати про зміну обставин чи причин, які були враховані судом при постановленні ухвали про вжиття заходів забезпечення позову у справі. Вказують на те, що за результатами розгляду апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Богуцького О. Ю. таку постановою Львівського апеляційного суду від 26 січня 2026 року залишено без задоволення, а ухвалу Жовківського районного суду Львівської області від 12 червня 2025 року - залишено без змін. Зазначають, що предметом спору є дві земельні ділянки, співвласниками яких є члени ОСББ, виключно щодо яких судом вжито заходів забезпечення позову, а можливість відповідача як їхнього власника вільно розпорядитись ними є беззаперечною, що може у подальшому утруднити виконання рішення суду у разі задоволення позову та витребування цих земельних ділянок у відповідача. Вважають помилковими висновки районного суду щодо скасування заходів забезпечення позову у справі № 444/1148/25, яке враховано судом в оскарженій ухвалі, адже у цих справах різні підстави та предмети позову, а також відмінний суб`єктний склад учасників цих справ. Оскільки скасування заходів забезпечення позову відбулося фактично через переоцінку судом доказів і обставин, що існували на момент вжиття заходів забезпечення позову, наведене є грубим порушенням норм процесуального законодавства.

Відзив на апеляційну скаргу від учасників справи не надходив, що згідно з частиною третьою статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити.

До такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з такого.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З матеріалів справи убачається, що у березні 2025 року ОСББ «Жовківський дворик» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило витребувати від відповідача на користь позивача земельні ділянки, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4622710100:01:004:0179, площею 0,4655 га та кадастровий номер 4622710100:01:004:0178, площею 0,1986 га.

Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 30 квітня 2025 року відкрито провадження у дані справі.

У травні 2025 року ОСББ «Жовківський дворик» подало заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій просило накласти арешт на земельні ділянки, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4622710100:01:004:0179, площею 0,4655 га та кадастровий номер 4622710100:01:004:0178, площею 0,1986 га та заборонити вчинення реєстраційних дій щодо цих земельних ділянок.

Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 12 червня 2025 року заяву ОСББ «Жовківський дворик» про вжиття заходів забезпечення позову задоволено повністю.

Накладено арешт на земельні ділянки, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4622710100:01:004:0179, площею 0,4655 га та кадастровий номер 4622710100:01:004:0178, площею 0,1986 га.

Заборонено ОСОБА_1 вчинення реєстраційних дій щодо земельних ділянок, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4622710100:01:004:0179, площею 0,4655 га та кадастровий номер 4622710100:01:004:0178, площею 0,1986 га.

Постановою Львівського апеляційного суду від 26 січня 2026 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Богуцького О. Ю. залишено без задоволення, а ухвалу Жовківського районного суду Львівської області від 12 червня 2025 року залишено без змін.

Скасовуючи заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 12 червня 2025 року, суд першої інстанції виходив з того, що у зв`язку з вжиттям заходів забезпечення позову в межах цивільної справи № 444/1148/25 має місце подвійне забезпечення позовних вимог, що суперечить вимогам закону стосовно співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами. Відтак, у справі, що переглядається, відсутні ризики, які стали підставою для вжиття заходів забезпечення позову, а саме здійснення як ТОВ «Сонцебуд», так і ОСОБА_1 забудови належних йому земельних ділянок, незалежно від здійснення ним їх поділу.

Проте, з такими висновками суду погодитись не можна, виходячи з такого.

У частині першій та другій статті 149 ЦПК України, зазначено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 03 липня 2019 року в справі №331/1255/17 (провадження № 61-11180св18) зазначено, що «забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Відповідно до частини першої статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Згідно зі частиною другою цієї статті Кодексу, клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

За приписами частин дев`ятої та десятою статті 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Аналіз правових норм глави 10 розділу І ЦПК України, якими врегульовано поняття і порядок забезпечення позову, дає можливість зробити висновок про те, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють протягом строку, встановленого процесуальним законом (частини сьома - десята статті 158 ЦПК України). Водночас, підставою для скасування заходів забезпечення позову на розсуд суду можуть бути будь-які обставини, які свідчать про відсутність потреби у забезпеченні позову, про неефективність вжитих заходів, про невідповідність вжитих заходів дійсним обставинам справи, про наявність зловживань з боку позивача при вирішенні питання про забезпечення позову тощо, а також обставини, зазначені в частині тринадцятій статті 158 ЦПК України.

Скасування заходів забезпечення позову необхідно відрізняти від скасування ухвали про забезпечення позову. Різниця полягає в тому, що заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов`язує можливість застосування таких заходів. При цьому правомірність застосування таких заходів судом відповідач, як правило, не заперечує. Натомість, скасування ухвали про забезпечення позову здійснюється за наслідками її апеляційного оскарження. В цьому випадку ухвалу скасовує апеляційний суд, якщо під час її постановлення було порушено вимоги закону.

Під час апеляційного перегляду встановлено, що у провадженні суду першої інстанції перебуває справа за позовом ОСББ «Жовківський дворик» до ОСОБА_1 про витребування земельних ділянок. Розгляд такої з ухваленням остаточного рішення, наразі не закінчено.

Предметом позову є витребування земельних ділянок, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4622710100:01:004:0179, площею 0, 4655 га та кадастровий номер 4622710100:01:004:0178, площею 0, 1986 га, власником яких є ОСОБА_1 , на які ухвалою суду в порядку вжиття заходів забезпечення позову в цій справі накладено арешт та щодо яких ОСОБА_1 заборонено вчинення реєстраційних дій.

Оскільки заходи забезпечення позову вжито судом за ініціативою позивача, обраний судом вид забезпечення позову є співмірним заявленим позовним вимогам, за результатами перегляду ухвали суду, якою було вжито такі заходи, апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а оскаржену ухвалу без змін, а розгляд справи не закінчено, враховуючи предмет позову, а також те, що мета забезпечення позову не втратила своєї актуальності, суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про наявність підстав для скасування заходів забезпечення позову, адже підстави для цього, враховуючи наведене, не відпали, а підстави вважати про неефективність вжитих заходів або про їх невідповідність дійсним обставинам справи, як і про наявність зловживань з боку позивача при вирішенні питання про забезпечення позову, відсутні.

У цьому зв`язку, колегія суддів вважає неумотивованими висновки суду першої інстанції, які стали підставою для скасування раніше вжитих судом заходів забезпечення позову, про те, що позов у цій справі є забезпеченим заходами забезпечення позову, вжитими в межах справи № 444/1148/25, а тому відсутні ризики, які стали підставою для вжиття заходів забезпечення позову, а саме здійснення як ТОВ «Сонцебуд», так і ОСОБА_1 забудови належних йому земельних ділянок, незалежно від здійснення ним їх поділу, адже метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення саме у цій справі, якщо воно буде прийняте на користь позивача, а не в іншій справі, як помилково вважав районний суд.

Враховуючи наведене, помилковими також є висновки суду про те, що має місце подвійне забезпечення позову, адже у провадженні місцевого суду перебувають дві різні цивільні справи, відмінні як за суб`єктним складом, так і за підставами та предметом позову, саме з метою реального та ефективного виконання рішення суду у кожній з цих справ судом вжито заходи забезпечення позову, з обранням видів забезпечення, відповідно до саме притаманних кожній з цих справ підстав та предмета позову.

Пунктом 2 частини першої статті 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення, або змінити рішення.

Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (абзац другий частини другої статті 376 ЦПК України).

Оскільки наведені в апеляційної скарзі доводи щодо порушення норм процесуального права знайшли своє підтвердження, оскаржену ухвалу необхідно скасувати, прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З урахуванням висновку щодо суті апеляційної скарги, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат, а не судом апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 376, 382 - 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

апеляційну скаргу об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Жовківський дворик», яка підписана представником Мусаковським Андрієм Вікторовичем, задовольнити.

Ухвалу Жовківського районного суду Львівської області від 23 квітня 2026 року скасувати, прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 – адвоката Богуцького Остапа Юрійовича про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 12 червня 2025 року, відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий С. М. Копняк

Судді: С. М. Бойко

А. В. Ніткевич

Оригінал: reyestr.court.gov.ua