Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №463/10624/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 463/10624/25 Головуючий у 1 інстанції: Грицко Р.Р.

Провадження № 22-ц/811/326/26 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий – суддя Цяцяк Р.П.,

суддів Ванівський О.М. та Бойко С.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області на рішення Личаківського районного суду міста Львова від 26 грудня 2025 року,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області та ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення на його користь 17 000 гривень, як таких, що утримуються у бюджеті без достатньої правової підстави.

Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що 14.10.2024 року у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач отримав постанову від 14.10.2024 року про накладення на нього штрафу у розмірі 17 000 гривень та цього ж дня оплатив цей штраф, проте в подальшому постанову від 14.10.2024 року було скасовано в судовому порядку, а справу про адміністративне правопорушення відносно нього закрито за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. З огляду на це, він звернувся до відповідачів із заявою про повернення коштів, однак останні відмовились їх повертати. Оскільки за наведених вище обставин кошти утримуються в Державному бюджеті України безпідставно, просив їх стягнути на його користь в примусовому порядку (а.с. 1-5).

Оскаржуваним рішенням позов задоволено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 17 000 гривень безпідставно утримуваних коштів та 1 211 грн. 20 коп. сплаченого судового збору(а.с. 61-67).

Дане рішення в частині стягнення з Державного бюджету України на користь позивача 1 211 грн. 20 коп. сплаченого судового збору оскаржила ОСОБА_2 - представниця Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області.

Апелянт просить оскаржуване рішення скасувати «…в частині стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 1211,20 грн. судового збору, та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити Позивачу у стягненні таких витрат з Державного бюджету України.», покликаючись на порушення норм процесуального і неправильне застосування норм матеріального права.

Вважає, що в силу приписів статті 141 ЦПК України судові витрати, в даному випадку це - судовий збір, може бути стягнуто винятково зі сторони у справі (зокрема - з суб`єкта, у зв`язку з протиправними діями якого подано позов), однак - не з Державного бюджету України(а.с. 69-75, 92-95).

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 06 лютого 2026 року відкрито апеляційне провадження за вищезгаданою апеляційною скаргою, запропоновано учасникам справи протягом 15-ти днів подати до суду свій відзив на апеляційну скаргу та ухвалено розгляд справи у відповідності до частини 1 статті 369 ЦПК України проводити в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (а.с. 96-97).

Клопотань від учасників справи про апеляційний розгляд справи з їх повідомленням до суду не поступало.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Рішення Личаківського районного суду міста Львова від 26 грудня 2025 року в частині стягнення з Державного бюджету України на користь позивача 17 000 гривень безпідставно утримуваних коштів ніким не оскаржується, а відтак в цій частині судом апеляційної інстанції і не переглядається.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову позивач сплатив 1 211 грн. 20 коп. судового збору за його подання (а.с. 23) – наведена обставина апелянтом не заперечується.

Позовна вимога про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача 17 000 гривень безпідставно утримуваних коштів судом першої інстанції задоволена у повному обсязі і рішення суду в цій частині ніким не оскаржується. Відтак, до стягнення на користь позивача підлягає сплачений ним судовий збір у повному обсязі, а саме – у розмірі 1 211 грн. 20 коп.

У випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у конкретних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах. Інакше кажучи, органи державної влади, насправді, не діють як юридичні особи, навіть якщо вони формально наділені таким статусом, а діють від імені держави, що відповідає за своїми зобов`язаннями державним майном, яким наділяє, зокрема, її органи. В судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах

Наведені вище висновки знайшли своє відображення у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 року у справі № 5023/10655/11 (пункти 6.21, 6.22), від 26.02.2019 року у справі № 915/478/18 (пункти 4.19, 4.20), від 26.06.2019 року у справі №587/430/16-ц (пункт 26), від 27.02.2019 року у справі № 761/3884/18 (пункт 35), від 23.11.2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 81) та багатьох інших постановах).

Відтак, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що та обставина, що позивач вказав відповідачем у справі щодо стягнення з Державного бюджету України коштів, які утримуються там без достатньої правової підстави, певний орган державної влади - ІНФОРМАЦІЯ_3 - не означає, що у спірних правовідносинах відповідальним суб`єктом є не держава, а саме цей орган, який і є представником інтересів держави, а тому сплачений позивачем при поданні до суду судовий збір у розмірі 1 211 грн. 20 коп. також підлягає до стягнення з Державного бюджету України.

Апелянтом «не проілюстровано» викладену ним у апеляційній скарзі позицію іншою судовою практикою Верховного Суду.

Пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України встановлено, що судові рішення у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, касаційному оскарженню не підлягають.

Згідно з частиною дев`ятою наведеної статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено у 2026 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2026 року – 3 328 грн. 00 коп.

Предметом позову у цій справі є майнові вимоги про стягнення на користь позивача 17 000 грн. безпідставно отриманих від нього коштів.

Відтак, ціна позову у цій справі складає 17 000 грн., що станом на 01 січня 2026 року не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328 грн. 00 коп. х 250 = 832 000, 00 грн).

Урахувавши, що ціна позову у цій справі становить 17 000 грн., судові рішення, ухвалені у такій справі, не підлягають касаційному оскарженню відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.1, 375, 381, 382, 383, 384, 389 частина 3 пункт 2 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Личаківського районного суду міста Львова від 26 грудня 2025 року- без змін.

Постанова апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає.

Повну постанову складено 29 липня 2026 року.

Головуючий: Цяцяк Р.П.

Судді: Ванівський О.М.

Бойко С.М.