Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №337/4646/25 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу 28.07.2026 Справа № 337/4646/25

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 22-ц/807/1492/26 Головуючий у 1-й інстанції: Ширіна С.А.

Є.У.№ 337/4646/25 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючої: Кочеткової І.В.,

суддів: Мінгазова Р.В.,

Трофимової Д.А.,

розглянувши в порядку спрощеного письмового позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 19 грудня 2026 року,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2025 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до суду із позовом, в якому просило стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 44 139 грн., а також судовий збір 3028 грн. Позивач зазначав, що ОСОБА_1 уклав з ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» договір позики № 73435182 від 07 жовтня 2024 року.

14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором № 73435182 від 07.10.2024 укладеним між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ». Відповідно до реєстру боржників № 44 від 21.02.2025 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 , за кредитним договором № 73435182 від 07.10.2024 в сумі 23 954 грн., із яких 14000 грн. – заборгованість за основним боргом; 1050 грн., - заборгованість за відсотками, 6804 грн. сума заборгованості по процентам за надстрокове користування кредитними коштами, 2100 грн. – комісія за надання позики.

Крім того, 10.03.2025 між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 8833367. 27.03.2025 ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 27/03/25, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором № 8833367 від 10.03.2025, укладеним між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Відповідно до реєстру боржників № 9 до договору факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 , за кредитним договором № 8833367 від 10.03.2025 у сумі 20 185 грн., із яких 5000 грн.- заборгованість за основним боргом; 4322,50 грн., - заборгованість за відсотками, 10 000 грн., - неустойка, 862,50 грн.,- комісія за надання кредиту, яку позивач просив стягнути з відповідача та відшкодувати судові витрати зі сплати судового збору.

Заочним рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 19 грудня 2025 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості в розмірі 44 139 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 грн.

03 квітня 2026 року ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Приходько Ю.А., звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення.

Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 15 квітня 2026 року у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 , інтереси якого представляє ОСОБА_2 , подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом неповно з`ясовані фактичні обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, і ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити у задоволені позову.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження факту надання йому кредитних коштів, розміру заборгованості, факту набуття позивачем права вимоги.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» зазначає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та не підлягають задоволенню, просить рішення районного суду залишити без змін як законне та обґрунтоване, апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Зазначає, що кредитні договори укладалися в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. Відповідач через особистий кабінет на веб-сайті Первісного кредитора подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та узгодив умови отримання кредиту, після чого Первісний кредитор надіслав Позичальнику за допомогою засобів зв`язку на зазначений ним номер телефону, одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду (одноразовий ідентифікатор – дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності), який Відповідач використав для підтвердження підписання Кредитних договорів.

Укладення кредитних договорів здійснювалося сторонами за допомогою ІТС первісного кредитора, доступ до якої забезпечувався позичальнику через веб-сайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація позичальника здійснювалася при вході позичальника в особистий кабінет в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки первісним кредитором правильності введення коду, направленого останнім на номер мобільного телефону позичальника, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету. При цьому позичальник самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до веб-сайту/ІТС первісного кредитора. Відповідач, як власник карткового рахунку, на який було перераховано кредитні кошти, може власноруч отримати виписки по рахунку для підтвердження або спростування факту перерахування/ отримання кредитних коштів.

Відповідач ні у відзиві на позовну заяву, ні у апеляційні скарзі не надає інформацію, щодо карткових рахунків, зазначених ним самостійно у кредитних договорах, та не надає інформацію про надходження або не надходження кредитних коштів.

Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.

Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Зважаючи на те, що справа є малозначною, її розгляд здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.

Частинами 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з 1 січня 2026 року це 99840,00 грн. (відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2026 рік» з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3328,00 грн., крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Задовольняючи позов ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», суд першої інстанції виходив із його доведеності та обґрунтованості.

Колегія суддів не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Встановлено, що ОСОБА_1 , уклав з ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» договір позики № 73435182 від 07 жовтня 2024 року (а.с7-9).

Згідно з п. 1 договору позики, за цим договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Відповідно до п.п. 2.1-2.5 договору сума кредитного ліміту складає 14 000 грн., строк кредиту - на 30 днів, процентна ставка на день 0, 250 %, комісія за надання позики від суми наданої позики 15,00% (що у грошовому виразі складає 2100 грн.). Позичальник зобов`язується повернути кредит до 05.11.2024.

14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором № 73435182 від 07 жовтня 2024 року укладеним між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ» (а.с. 14-16).

За вказаним договором ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» передало ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. 27.02.2024 між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено додаткові угоди № 2, №7, №48 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, відповідно до умов якого було узгоджено загальну суму прав вимоги, що відступаються.

Згідно п.1.1 Договору факторингу, фактор зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Відповідно до реєстру боржників № 44 від 21.02.2025 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 , за кредитним договором № 73435182 від 07.10.2024 в сумі 23 954 грн., з яких 14000 грн. – заборгованість за основним боргом; 1050 грн., - заборгованість за відсотками, 6804 грн., сума заборгованості по процентам, 2100 грн.,- комісія за надання позики (а.с. 22).

10.03.2025 між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 8833367 (а.с24-31).

Вказаний договір підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом одноразового ідентифікатора. Відповідно до умов вказаного договору кредитор зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти у розмірі 5 000,00 грн. строком на 360 днів. За користування кредитом відповідач мав сплатити товариству відсотки за користування, що становлять 0,95 % в день та застосовуються у межах строку кредиту.

27.03.2025 ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 27/03/25, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором № 8833367 від 10.03.2025, укладеним між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ» (а.с.34-35).

Відповідно до реєстру боржників № 9 до договору факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 8833367 від 10.03.2025 у сумі 20185 грн., із яких 5000 грн. –заборгованість за основним боргом; 4322,50 грн. – заборгованість за відсотками,10000 грн. – неустойка, 862,50 грн. – комісія за надання кредиту (а.с.39).

За розрахунками позивача ОСОБА_1 має заборгованість перед кредитором у загальному розмірі 44 139 грн., а саме:

за договором позики № 73435182 від 07.10.2024 у розмірі 23 954 грн., з яких: 14 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1050 грн. - сума заборгованості за відсотками, 6804 грн. - заборгованість за процентами, 2100 грн. – комісія за надання позики.

за договором позики № 8833367 від 10.03.2025 у розмірі 20 185 грн., з яких: 5 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4 322,50 грн. - сума заборгованості за відсотками, 10000 грн. – неустойка, 862,50 грн. – комісія за надання кредиту.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано належні і допустимі докази як на підтвердження факту укладення сторонами кредитних договорів, отримання позичальником кредиту, так і розміру його заборгованості.

Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони не в повній мірі відповідають обставинам справи.

На обґрунтування позову ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» посилалось на те, що первісний кредитор надав кредит відповідачу у розмірі 14 000 грн на умовах договору від 07.10.2024 № 73435182 та за договором позики № 8833367 від 10.03.2025 у розмірі 5000 грн. шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок позичальника.

Згідно до змісту ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ч.2 ст.76 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення спору.

Докази мають бути належними, допустимими, достовірними.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. ст. 76, 77, 78, 79 ЦПК України).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитними договорами, які укладалися у електронній формі. За принципом презумпції

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (ч.3 ст.77 ЦПК України).

Положеннями ч.2 ст.78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підтвердження позовних вимог ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» надало: копію договору позики від 07.10.2024 №73435182 та додатки до нього (а.с.7-11); копію паспорту споживчого кредиту (а.с.12-13), договору факторингу від 14.06.2021 №14/06/21 (а.с.14-16); копію додаткової угоди №2 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 (а.с.17); копію додаткової угоди №7 до договору факторингу (а.с.18); копію додаткової угоди №48 до договору факторингу (а.с.19); копію платіжної інструкції №670 від 28.02.2025 на суму 3 164 501,52 грн (а.с.21), копію акту прийому передачі реєстру боржників №44 від 21.02.2024 за договором факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 (а.с.22); розрахунок заборгованості за договором позики № 73435182 від 07.10. 2024 (а.с.23).

Крім того позивачем надано копію договору кредитної лінії № 8833367 від 10.03.2025 (а.с.24-31), копію паспорту споживчого кредиту (а.с.32-33), копію договору факторингу № 27/03/25 (а.с.34-35), копія додаткової угоди №6 до договору факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025 від 25.07.2025 (а.с.36), копія акту прийому-передачі інформації згідно Реєстру Боржників №9 від 25.07.2025 в електронному вигляді за Договором факторингу №27/03/25 від 27.03.2025 (а.с.37), копію платіжної інструкції в національній валюті № 746 від 31.07. 2025 на суму 5 170 230,98 грн (а.с.38), копію реєстру боржників №9 (а.с.39), копію розрахунку заборгованості за договором позики №8833367 від 10.03.2025 (а.с.40).

Верховний Суд у постанові від 24 червня 2021 року у справі №686/19271/19 зазначив, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку, а свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання, в той час як первинні документи складаються лише за фактом надання послуг.

У відповідності до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», як спеціальний закон, визначає загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків (далі - платіжні системи) в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлює відповідальність суб`єктів переказу, а також визначає загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами.

Відповідно до п.16.1 ст.16 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», до документів на переказ відносяться розрахункові документи, документи на переказ готівки, міжбанківські розрахункові документи, клірингові вимоги та інші документи, що використовуються в платіжних системах для ініціювання переказу.

Згідно з п.17.1. ст.17 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», форми розрахункових документів, документів на переказ готівки для банків, а також міжбанківських розрахункових документів установлюються нормативно-правовими актами Національного банку України. Форми документів на переказ, що використовуються в платіжних системах для ініціювання переказу, установлюються правилами платіжних систем. Обов`язкові реквізити електронних та паперових документів на переказ, особливості їх оформлення, оброблення та захисту встановлюються нормативно-правовими актами Національного банку України.

Відповідно до ч.ч.19.1, 19.2 ст.19 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», порядок і строки зберігання, а також процедура знищення електронних документів, що застосовуються при проведенні переказу, встановлюються Національним банком України. Строки зберігання цих документів мають бути не меншими, ніж строки, встановлені для паперових документів аналогічного призначення. Електронні документи зберігаються на носіях інформації у формі, що дозволяє перевірити цілісність, достовірність та авторство електронних документів на цих носіях.

Згідно з ч.22.1 ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів: 1) платіжне доручення; 2) платіжна вимога-доручення; 3) розрахунковий чек; 4) платіжна вимога; 5) меморіальний ордер. Національний банк України має право встановлювати інші види розрахункових документів.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» «Первинні документи та регістри бухгалтерського обліку»: Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Водночас долучений ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до позовної заяви розрахунок заборгованості не є належним доказом, оскільки по суті є калькуляцією, якою кредитор здійснював нарахування щоденних відсотків. Більш того, розрахунок заборгованості не доводить факту перерахування грошових коштів безготівковим шляхом на банківський рахунок відповідача.

Оскільки ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не долучено до позовної заяви жодного з таких документів, а саме: платіжне доручення; платіжна вимога-доручення; розрахунковий чек; платіжна вимога; меморіальний ордер, то колегія суддів приходить до висновку про те, що позивачем не надано первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували, що первісний кредитор виконав зобов`язання щодо видачі грошових коштів на банківський рахунок відповідача, як це передбачено пунктом 1 договору позики.

Частиною 1 ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч.3 ст.13 ЦПК України).

Суд діє у спосіб, визначений ЦПК України та з власної ініціативи не може долучати до матеріалів справи докази або витребовувати їх.

ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» згідно Статуту є юридичною особою та у своїй діяльності керується законодавством України, включаючи нормативно-правові акти Національного банку України. Зокрема, товариство звертається до фахівців в галузі права, які готують позови та здійснюють представництво.

Згідно з ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Звертаючись до суду з даним позовом, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» на підтвердження доводів позову в частині надання кредитних коштів позичальнику не надало первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували виконання зобов`язання щодо видачі грошових коштів на банківський рахунок відповідача.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що надані позивачем докази не підтверджують видачу ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» кредитних коштів відповідачу.

Посилання ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» у відзиві на апеляційну скаргу на те, що факт надання кредиту підтверджуються наявним у матеріалах справи договором позики, який є дійсним в силу приписів ст.204 ЦК України, колегія суддів вважає необґрунтованим з наведених вище підстав. Посилання позивача на те, що відповідачем не надано витягу зі свого банківського рахунку на підтвердження факту не отримання кредитних коштів, є неспроможними. Позивачем не доведено виконання кредитодавцем взятих на себе у п.1 договору позики зобов`язання перерахувати кошти на рахунок позичальника.

Суд першої інстанції у порушення вимог ст.ст.263, 264 ЦПК України, на вказані вище вимоги закону та встановлені обставини справи належної уваги не звернув, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Відповідно до положень ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, невідповідність висновків суду, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 адвоката Приходько Ю.А. підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч.13 ст.141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З матеріалів справи вбачається, що за подання та розгляд апеляційної скарги позивач сплатив судовий збір у розмірі 3 028 грн. (а.с.1).

За подання та розгляд вказаної апеляційної скарги, сума судового збору склала 3633,60 грн..

Оскільки скасовується рішення суду першої інстанції та ухвалює нове рішення про відмову в позові, то з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3 633,60 грн..

Згідно з ч.3 ст.389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах (ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених у п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Приходько Юлія Андріївна задовольнити.

Заочне рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 18 грудня 2025 у цій справі скасувати.

У задоволенні позову позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3 633,60 гривень (три тисячі шістсот тридцять три грн. 60 коп.).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Головуюча: І.В. Кочеткова

Судді: Р.В. Мінгазов

Д.А. Трофимова