Рішення від 27 липня 2026 р. у справі №750/5788/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Суд: Деснянський районний суд м. Чернігова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 27 липня 2026 р.

Справа: №750/5788/26

Суддя: Григор'єв Р. Г.

Справа № 750/5788/26

Провадження № 2/750/3078/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

судді – Григор`єва Р.Г.,

за участю - секретаря Коваленко В.Ю.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з (повідомленням) викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів,-

встановив:

26 травня 2026 року ОСОБА_3 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 (далі - відповідач) про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідач допомоги в добровільному порядку не надає, дитина знаходиться на її утриманні, проте вона потребує фінансової допомоги, оскільки самостійно не може утримувати дитину. Дитина проживає разом з позивачкою в орендованій квартирі, що значно впливає на матеріальний стан родини. Відповідач здорова, працездатна особа, не має інших утриманців, що свідчить про те, що він має можливість надавати матеріальну допомогу на їх утримання. Угоди про добровільну сплату аліментів між ними не досягнуто.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 28.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

27.07.2026 представник відповідача ОСОБА_2 подала відзив на позовну заяву, в якому просила позовні вимоги задовольнити частково та стягнути аліменти у розмірі 1/4 частини доходу. В обгрунтування відзиву зазначила, що відповідач не заперечує свого обов`язку брати участь в утриманні сина, проте не погоджується із заявленими позовними вимогами в частині визначення розміру аліментів у виді 1/3 частини усіх видів заробітку, оскільки позивачем не надано доказів, які би підтверджували необхідність визначення аліментів саме у такому розмірі. Твердження позивача, що відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дитини спростовується систематичним перерахуванням коштів на банківський рахунок позивачки, що підтверджується платіжними інструкціями, доданими до відзиву. 24.09.2025 відповідач мобілізований до Збройних Сил України під час воєнного стану та проходить військову службу, що підтверджується довідкою від 13.03.2026 № 389. 24.03.2026 ОСОБА_4 отримав тяжке поранення від вибухової травми під час виконання бойового завдання при захисті Батьківщини, що підтверджується виписним епікризом із медичної карти стаціонарного хворого №10803, довідкою №1642, від 02.04.2026 року, випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 5287, Випискою № 6556 із медичної карти стаціонарного хворого, довідкою військово-лікарської комісії від 20.05.2026 № 2026 0520-0940-1028-0. Наразі Відповідач потребує довготривалої реабілітації, що зумовлює додаткове фінансове навантаження пов`язане з проходженням реабілітації після поранення. Крім того, в липні 2026 року Відповідач, після проходження ВЛК направляється до експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (ЕКОПФО) в зв`язку з тим, що після отриманого поранення стан здоров`я суттєво змінився, є значна втрата працездатності та підозра на набуття групи інвалідності. Крім цього, з реєстру застрахованих осіб державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування індивідуальні відомостей про застраховану особу (форма ОК-5) вбачається, що дохід ОСОБА_4 у листопаді 2025 року становить 20816,10 грн., у грудні 2025 року-20816,10 грн., у 2026 році дохід відповідача становить: за січень 2026 року - 20816,10 грн., за лютий 2026 року - 20816,10 грн., лютий 2026 року- 49387,91 грн., березень 2026 року -107914,07 грн., квітень 2026 року – 20817,30 грн., травень 2026 року -20817,30 грн, червень 2026 року 20817, 30 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, з наведених у позові підстав та просила їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні погодилася з позовними вимогами частково у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).

Відповідно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно зі ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 3 ст. 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення (ст. 182 СК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Згідно із свідоцтвом про народження виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції Серії НОМЕР_1 , батьками ОСОБА_5 є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

ОСОБА_5 та ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягами з реєстру територіальної громади від 02.05.2025 №№ 2025/005678922, 2025/005678647.

ОСОБА_3 орендує квартиру за 5 000 грн та проживає разом з ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується договором оренди житлового приміщення № 1 та актом прийому-передачі на в`їзд від 12.03.2026.

Суд враховує, що позивач потребує фінансової допомоги, оскільки орендує житло і це впливає на матеріальний стан родини, тому не може самостійно утримувати дитину.

Водночас суд критично ставиться до твердження позивача, що відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання сина, оскільки таке спростовується систематичним перерахуванням коштів на банківський рахунок позивачки, що підтверджується платіжними інструкціями, доданими до відзиву.

Позивач просить стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття, однак Позивач жодним чином не обґрунтувала необхідність стягнення аліментів саме у розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача.

Водночас, як вбачається з відзиву на позовну заяву відповідач не заперечує факту отримання ним постійного доходу та частково визнає позов, погоджуючись на сплату аліментів у розмірі 1/4 частини усіх видів свого заробітку (доходу). Таке часткове визнання позову свідчить про те, що відповідач визнає сам факт існування в нього обов`язку брати участь в утриманні сина та наявність у нього можливості надавати матеріальну допомогу хоча б у певному розмірі.

Оцінюючи доводи відповідача про стан здоров`я, суд виходить із того, що надані медичні документи (виписний епікриз із медичної карти стаціонарного хворого №10803, довідка №1642, від 02.04.2026 року, виписка із медичної карти стаціонарного хворого № 5287, виписка № 6556 із медичної карти стаціонарного хворого, довідка військово-лікарської комісії від 20.05.2026 № 2026 0520-0940-1028-0), підтверджують наявність у відповідача істотних захворювань і тяжких травм, пов`язаних із виконанням обов`язків військової служби, які вимагають довготривалого відновлення та покладають додатковий фінансовий тягар на відповідача.

Суд враховує зазначені обставини як такі, що безпосередньо впливають на матеріальне становище відповідача, його працездатність, можливість отримувати додаткові доходи та потребу у витратах на лікування.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про стягнення з батька дитини на користь матері аліментів на утримання дитини в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття щомісяця, що відповідає вимогам статей 180–183 СК України, забезпечує належний баланс між інтересами малолітньої дитини та майновими можливостями платника аліментів і підлягає задоволенню. Такий розмір аліментів суд вважає достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Оскільки рішення суду ухвалюється про стягнення аліментів, відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України воно підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивача звільнено від сплати судового збору під час розгляду справи про стягнення аліментів в усіх судових інстанціях. Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивачем заявлено позов в електронній формі, який задоволено частково, тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1064, 96 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 133, 141, 258-259, 265, 268, 273, 354, 430 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання малолітньої сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дати подання позовної заяви 26.05.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Врешті позовних вимог відмовити.

Рішення в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у розмірі 1 064 (однієї тисячі шістдесят чотири) грн. 96 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя Р.Г. Григор`єв

Оригінал: reyestr.court.gov.ua