Вирок від 27 липня 2026 р. у справі №750/15446/24 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/15446/24

Провадження № 1-кп/750/92/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2026 року Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

із секретарем судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю: прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

законного представника

неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

психолога ОСОБА_8 ,

представників відділу превенції

ЧРУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_9 , ОСОБА_10

розглянувши у закритому судовому засіданні у залі суду в м. Чернігові кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024270340002064 від 30 червня 2024 року по обвинуваченню:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Чернігів, Чернігівської області, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст.121 КК України,

в с т а н о в и в :

30 червня 2024 року, близько 01.00, неповнолітній ОСОБА_7 , знаходячись поблизу будинку 10-А, що по вулиці Захисників України у м.Чернігові, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, перевищив межі необхідної оборони, у ході конфлікту, що виник з особистих неприязних відносин, з ОСОБА_11 , який, будучи старшим за віком та сильнішим за фізичним станом, наніс ОСОБА_7 декілька ударів в область тулубу, погрожуючи при цьому вбивством, а ОСОБА_12 , яка є рідною сестрою ОСОБА_11 , здійснила кілька пострілів з револьверу, при цьому одна куля влучила ОСОБА_7 у ногу, у зв`язку з чим, сприймаючи обстановку, що склалася, як реальну загрозу життю та здоров`ю, ОСОБА_7 умисно наніс три удари лезом ножа в область грудної клітки та тулубу ОСОБА_11 , чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді колото-різаного проникаючого поранення грудної клітки з ушкодженням лівої легені та подальшим розвитком масивної крововтрати, яке має ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя та знаходиться у прямому причинному зв`язку з настанням смерті; колото-різані не проникаючі поранення лівої лопаткової ділянки та лівої поперекової ділянки з ушкодженням м`язів, які мають ознаки легких тілесних ушкоджень та не перебувають у причинному зв`язку з настанням смерті.

ОСОБА_11 помер о 05.10 30 червня 2024 року у приміщенні КНП «Чернігівська міська лікарня №3» Чернігівської міської ради за адресою: проспект Михайла Грушевського, 170, м. Чернігів.

Смерть ОСОБА_11 настала від масивної крововтрати, яка розвинулась внаслідок колото-різаного проникаючого поранення грудної клітки з ушкодженням лівої легені.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, не визнав та показав, що у ніч 30 червня 2024 року він разом з друзями ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 придбали спиртне у ОСОБА_12 , яке він не вживав, оскільки воно було неякісним. Після цього один з друзів постукав у вікно ОСОБА_12 , внаслідок чого виник словесний конфлікт і ОСОБА_12 здійснила кілька пострілів з пістолету, після чого вони всі побігли у бік районної лікарні. По дорозі вони зустріли чоловіка, який почав лаятися та погрожувати його вбити, а саме казав, що зараз прострелить ноги та вб`є. Після цих слів він почав відходити назад, а чоловік наніс йому удари в область голови та шиї.

Потім він почув жіночий голос позаду чоловіка, а після цього 3-4 постріли, один з яких зачепив праву частину його ноги. Він відчув біль від поранення і у нього пішла кров, після чого почав відходити та казати чоловіку, що не треба цього робити, оскільки йому боляче. Але чоловік і далі продовжував йти на нього, після чого він дістав ніж з шортів та наніс 2-3 бокових удари ножем у ліву частину спини чоловіка, який у цей час продовжував наносити йому удари руками. Після нанесених ударів ножем він відійшов від чоловіка, а його друзі: ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , підбігли до чоловіка та почали його бити, внаслідок чого збили чоловіка з ніг і він впав на землю.

Також повідомив суду, що вину не визнає тому, що не мав наміру позбавляти життя потерпілого, а лише захищався від нападу. У момент нападу він злякався і мусив оборонятися.

Допитана в режимі відеоконференції свідок ОСОБА_12 повідомила суду, що 29 червня 2024 року, приблизно о 24.00 зателефонувала брату, оскільки у її вікно стукали хлопці, яким вона продала спиртне. Вона зробила декілька пострілів з вікна, щоб вони розійшлись. Після чого вийшла на зустріч брату і побачила, що брат стояв між будинками, а між ним та молодиками відбувалася сварка. У неї був револьвер і вона зробила постріл вгору, щоб молодики розбіглись. Постріл вона зробила, коли йшла на зустріч брату. Після цього, її відштовхнули та вибили з рук револьвер, а коли вона підбігла до брата, то у нього йшла кров. Хто наніс йому ножове поранення вона не бачила. Після цього хтось викликав швидку та поліцію. Причина конфлікту їй не відома. Вона та її брат були у стані алкогольного сп`яніння.

Допитаний в якості свідка в порядку ст.225 КПК України неповнолітній ОСОБА_18 показав, що разом з друзями вони купували спиртне на першому поверсі п`ятиповерхового будинку і під час спілкування з жінкою, яка його продавала, почалась словесна суперечка. Потім ОСОБА_19 постукав ще раз у вікно і у цей час пролунав постріл. Після пострілу з`явився чоловік, який підбіг до них та почав лаятись, при цьому кричав на ОСОБА_20 . Він став погрожувати їм, що якщо вони ще раз постукають у вікно, то він знайде їх та поб`є. Чоловік щось тримав у лівій руці, а жінка, яка продавала спиртне, вибігла та почала кричати і стріляти по ногах. ОСОБА_21 скрикнув та відійшов у бік, а хлопці, які підбігли, повалили чоловіка і почали його бити, а у жінки вибили пістолет з рук. Хлопці били чоловіка хаотично руками, коли він лежав. Потім всі вони побігли звідти, а коли зупинилися, то він побачив у ОСОБА_20 ніж.

Допитаний в якості свідка в порядку ст.225 КПК України неповнолітній ОСОБА_22 показав, що вони з друзями, вночі, хотіли купити спиртні напої, і з жінкою, яка продала їм спиртне, почалась словесна суперечка. Коли вони пішли, то почули постріли, після чого побігли за будинок. Потім ОСОБА_21 подзвонив та попрохав підійти, а коли вони підійшли, то біля ОСОБА_20 стояв чоловік, який поводився агресивно, а у метрах трьох від них стояла жінка. Він почув постріли, а ОСОБА_21 скрикнув від болю. Жінка стріляла та цілилась у хлопців, а тому він підбіг та вибив у неї з рук пістолет. У цей час хлопці били чоловіка, і він також підійшов та пхнув його, коли той лежав. Потім всі вони побігли у бік пожежної частини, а ОСОБА_20 та ОСОБА_23 їх наздогнали. ОСОБА_20 повідомив їм, що пирнув чоловіка ножем, який він їм показав, після чого вони розійшлись по домівках.

Свідок ОСОБА_24 допитаний в порядку ст. 225 КПК України, суду повідомив, що він з друзями зустрівся з обвинуваченим у вечірній час, о 17.00-18.00, а о 20.00, вони всі разом: ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 та ОСОБА_28 пішли купити алкоголь у багатоквартирному будинку. Після придбання спиртного, він відійшов за будинок, де його чекали ОСОБА_29 та ОСОБА_19 . Потім з жінкою, яка продавала спиртне, виник конфлікт. Коли вони підійшли до ОСОБА_30 , то біля нього стояв чоловік, який поводився агресивно та кричав, що знайде їх і вб`є, а поруч з чоловіком стояла жінка, яка нецензурно лаялась. Коли він підбіг до них, то вони сперечалися і між ними була сутичка, а чоловік погрожував. Він чув постріли, яких спочатку було два, а у другий раз три. Коли хлопці підбігли, то почали наносити удари чоловіку, який впав на коліна. Чоловіка били до хвилини, а після цього втекли по домівках. Ножа в момент нанесення удару чоловіку він не бачив. Повідомив, що їх спровокували на конфлікт погрозами.

Допитаний в якості свідка в порядку ст.225 КПК України неповнолітній ОСОБА_31 надав наступні покази, вказав що подія відбулась 29-30 червня 2024 року, вночі, у м.Чернігів, але у якому районі це відбувалось не знає. Вони були вшістьох, а саме: він, ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_32 . Того вечора з жінкою, яка продала їм спиртне, виник конфлікт, після чого він почув звуки пострілу. Згодом вони зрозуміли, що з ними не має ОСОБА_33 та ОСОБА_34 , а потім він побачив, що невідомий чоловік світив ліхтарем в обличчя ОСОБА_35 та кричав, якщо його ще раз побачить, то вб`є. ОСОБА_36 з чоловіком були на відстані 20-30 метрів від нього та ще трьох його товаришів. Розмови між ОСОБА_37 та невідомим чоловіком він не чув, а тільки чув погрози від чоловіка, після чого були чутні постріли, які зробила жінка у бік ОСОБА_38 вони не бачили, так як була темрява, а побачили тільки тоді, коли підбігли ближче. Коли він, ОСОБА_31 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , підбігли до ОСОБА_33 , то побачили, що ОСОБА_36 кудись відходив у бік, а вони почали бити чоловіка. У той момент, коли вони підбігли, то чоловік стояв. Хто саме перший наніс удар вказати не може. Після того, як чоловік впав, вони продовжили його бити. Оскільки він у той час ОСОБА_33 не бачив, то не може точно сказати, чи бив чоловіка ОСОБА_32 . Хто з друзів наносив удари та куди сказати не може, оскільки було темно. У жінки був предмет схожий на пістолет і з її боку лунали постріли. Бійка тривала 10-15 секунд, після чого вони всі побігли з того місця. Коли вони почали бігти, то чоловік був у свідомості. ОСОБА_36 зізнався, що він наніс чоловіку ножові поранення та показував ніж з слідами крові, а також казав, що злякався пострілів. Він не бачив за яких саме обставин ОСОБА_36 наніс удари ножем чоловіку, оскільки ОСОБА_36 не був у полі його зору. Жінка також висловлювала погрози у бік ОСОБА_39 .

Свідок ОСОБА_40 допитаний в порядку ст. 225 КПК України суду повідомив, що подія відбулася по вул. Захисників України у м. Чернігів, точну дату вказати не зміг, але зазначив, що це відбувалось під час комендантської години влітку 2024 року. Він тоді разом з ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 та ОСОБА_37 придбали спиртне. Після покупки спиртного ОСОБА_15 та ОСОБА_14 вирішили пожартувати та почали стукати у вікна до жінки, яка продала їм спиртне, після чого було чутно постріли. Потім вони побігли за будинок, звідти почули, як невідомий чоловік кричав на ОСОБА_39 . Після того, як чоловік почав кричати на ОСОБА_33 та погрожувати йому, то вибігла жінка і почала стріляти у бік ОСОБА_33 , який скрикнув та просив цього не робити. Після пострілів він з хлопцями підбігли до чоловіка, з яким у низ розпочалась бійка. У момент початку бійки чоловік стояв. Побиття чоловіка розпочалось, щоб захистити ОСОБА_39 . Чоловік був старшим за віком та більшим за статурою, а його погрози він сприймав реально. ОСОБА_15 вибив у жінки пістолет, після чого побіг до чоловіка. Чи була бійка між ОСОБА_37 та чоловіком сказати не може. Бійка тривала секунд 10, при цьому удари вони наносили хаотично, окрім ОСОБА_43 , так як він не може сказати, де ОСОБА_17 знаходився у той момент. Коли вони всі відбігли з місця події, то ОСОБА_36 зізнався, що наніс ножові удари невідомому чоловіку та показав ніж.

Допитана у судовому засіданні експерт ОСОБА_44 повідомила, що вона проводила судово-медичну експертизу трупа щодо встановлення причин смерті ОСОБА_11 , висновки якої відображені у висновку судово медичної експертизи № 706 від 07 жовтня 2024 року. Крім того, зазначила, що не виключає можливість утворення тілесних ушкоджень у вигляді колото-різаного проникаючого ножового поранення грудної клітини з ушкодженням лівої легені у потерпілого ОСОБА_11 у положенні стоячи. Також експерт не виключила можливість утворення у потерпілого хаотично розташованих тілесних ушкоджень у вигляді колото-різаних проникаючих та не проникаючих ножових поранень в динаміці (у русі) у позі стоячи. Крім того, зазначила, що вказані в експертизі тілесні ушкодження не були не сумісними з життям та здоров`ям потерпілого в момент заподіяння, а смерть ОСОБА_11 настала у зв`язку з масивною втратою крові, а такі наслідки могли бути посилені перебуванням потерпілого в стані алкогольного сп`яніння.

Також під час судового розгляду судом безпосередньо, за участю сторін, досліджено надані прокурором докази, зібрані під час досудового розслідування, здійснено їх оцінку та аналіз, як кожного окремо, так і у сукупності і взаємозв`язку, в тому числі із показаннями наданими обвинуваченим та свідками.

Згідно витягу з кримінального провадження № 12024270340002064 від 30.06.2024 року, до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості за повідомленням про те, що у ЧМЛ №3 виявлено тіло ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_2 , з ознаками насильницької смерті, з попередньою кваліфікацією за ч.1 ст.115 КК України.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 30.06.2024 року з фототаблицею до нього оглянуто місцевість, що розташована біля буд.10-А по вул. Захисників України у м. Чернігові, у ході якого виявлено та вилучено змиви з РБК, 7 гільз та 2 набої та пістолет (т. 1 а.с. 142-148).

З протоколу огляду місця події від 30.06.2024 та фототаблиці до нього вбачається, що оглянуто місцевість, яка розташована біля 3-го під`їзду буд. 8 по вул. Захисників України у м. Чернігові (т. 1 а.с. 149-156).

Згідно протоколу огляду місця події від 30.06.2024 року та фототаблиці до нього, оглянуто та вилучено особисті речі (футболка, шорти, тапки зі слідами речовини бурого кольору, штани з залишками бруду, магнітний ключ), які знаходилися у кімнаті санітарної обробки хворих №108 Чернігівської міської лікарні №3 в м.Чернігів (т. 1 а.с. 157-161).

Відповідно до протоколу огляду місця події від 30.06.2024 року та фототаблиці до нього, вилучено труп за адресою: м. Чернігів, пр-т Михайла Грушевського, 170 у палаті №8 реанімаційного відділення інтенсивної терапії та анестезіології Чернігівської міської лікарні №3 (т. 1 а.с. 162-167).

Як вбачається з протоколу огляду трупа від 30.06.2024 року з ілюстративною таблицею розташування тілесних ушкоджень, зафіксовано огляд трупа ОСОБА_11 у приміщенні моргу, що за адресою АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 168-174).

Згідно висновку судово-медичного експерта №706 від 30 червня 2024 року вбачається, що при проведенні судово-медичної експертизи трупа громадянина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виявлено тілесні ушкодження:

а) колото-різане проникаюче поранення грудної клітки з ушкодженням лівої легені та подальшим розвитком масивної крововтрати, що утворилося від дії предмета з колюче-ріжучими властивостями (індивідуальні властивості останнього не відобразились), могло утворитися не більше ніж за 6 годин до моменту настання смерті, що може відповідати даті 30 червня 2024 року, має ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя та знаходиться у прямому причинному зв`язку з настанням смерті.

б) колото-різані не проникаючі поранення лівої лопаткової ділянки та лівої поперекової ділянки з ушкодженням м`язів, що утворилися від дії предмета з колюче-ріжучими властивостями (індивідуальні властивості останнього не відобразились), могли утворитись не більше ніж за 6 годин до моменту настання смерті, що може відповідати даті 30 червня 2024 року, мають ознаки легких тілесних ушкоджень, не перебувають у причинному зв`язку з настанням смерті.

в) чотири синці тулубу, синець з раною обличчя, чотири садна обличчя, утворилися від дії тупого предмету за механізмом удару та тертя незадовго до настання смерті, мають ознаки легких тілесних ушкоджень, не перебувають у причинному зв`язку із настанням смерті.

Смерть громадянина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , настала від масивної крововтрати, яка розвинулась внаслідок колото-різаного проникаючого поранення грудної клітки з ушкодженням лівої легені, що підтверджується наступними тілесними ушкодженнями та патологічними проявами: вхідна колото-різана рана задньої поверхні грудної клітки, з ушкодженням міжреберного проміжку та лівої легені; в лівій плевральній порожнині 500 мл червоної рідкої крові; клінічно – 2 л крові зі згортками (згідно записів у наданій картці стаціонарного хворого №3925); малокрів`я внутрішніх органів; наявність смугастих крововиливів під ендокард серця; блідість шкірних покривів.

Смерть громадянина, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , могла настати 30 червня 2024 року о 05.10, як це вказано у наданій медичній документації.

Згідно проведеної судово-медичної експертизи трупа громадянина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не виявлено тілесних ушкоджень характерних для самооборони (т.1 а.с. 188-195).

Відповідно до судово-медичної експертизи №523 від 02 серпня 2024 року у громадянина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлені тілесні ушкодження у вигляді 2-х саден на тильній поверхні правої кисті, множинних саден на задній поверхні правого передпліччя, в задній ліктьовий ділянці зліва та передній колінній ділянці,1-го садна з задній ліктьовій ділянці справа , 1-го синця на передній поверхні правого стегна, котрі утворились від дії тупого(тупих) твердого(твердих) предмета(предметів) за механізмами удару та тертя, як кожне окремо так і в сукупності відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що не спричинило короткочасний розлад здоров`я чи незначну стійку втрату працездатності, категорично виключити можливість утворення тілесних утворень, виявлених громадянина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок самозахисту не надається можливим. Могли утворитися не менше від 7-ми травмуючих дій.

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 30 червня 2024 року за участю свідка ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_4 з файлом накопичувачем до нього, остання повідомила про конфлікт її брата та ОСОБА_7 та підтвердила постріли, які вона робила (т.1 а.с. 223-226).

Як вбачається з протоколу проведення слідчого експерименту від 05 липня 2024 року, за участю свідка ОСОБА_24 ІНФОРМАЦІЯ_5 з файлом накопичувачем до нього, за участю свідка, на місці події, останній розповів та показав, за яких обставин відбувся конфлікт (т.1 а.с. 236-238).

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 04 липня 2024 року, за участю свідка ОСОБА_22 ІНФОРМАЦІЯ_5 , останній на місці події, розповів та показав, за яких обставин відбувся конфлікт (т.2 а.с. 27-28).

Як вбачається з протоколу проведення слідчого експерименту від 04 липня 2024 року, за участю неповнолітнього свідка ОСОБА_31 ІНФОРМАЦІЯ_6 ., свідок на місці події, розповів та показав, за яких обставин відбувся конфлікт (т.2 а.с. 29-30).

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 05 липня 2024 року, за участю свідка ОСОБА_40 ІНФОРМАЦІЯ_7 , свідок під час проведення слідчого експерименту повідомив, що бачив конфлікт, між ОСОБА_7 та чоловіком, а також жінку, яка зробила постріли в сторону ОСОБА_7 . Після чого, вони разом підбігли та стали бити чоловіка, щоб допомогти ОСОБА_45 . Коли відбігли то останній повідомив, що наніс ножеве поранення чоловіку (т.2 а.с. 44-45).

Також досліджено протокол проведення слідчого експерименту від 04 липня 2024 року, за участю неповнолітнього свідка ОСОБА_18 ІНФОРМАЦІЯ_8 , якій на місці події, розповів та показав, за яких обставин відбувся конфлікт (т.2 а.с. 46-48) та протокол проведення слідчого експерименту від 09 липня 2024 року, за участю неповнолітнього свідка ОСОБА_18 ІНФОРМАЦІЯ_8 . (т.2 а.с. 49-50).

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 08 жовтня 2024 року за участю підозрюваного ОСОБА_7 , останній на місці події, за участю захисника, розповів та показав, за яких обставин відбувся конфлікт з потерпілим, та за яких обставин він наніс тяжкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_11 , і що це відбувалось виключно для самооборони (т.2 а.с. 140-144).

Висновок експерта №318/24-іцг судово-імунологічної експертизи відповідно до якого встановлено, що кров від трупа ОСОБА_11 належить до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В ізосерологічної системи АВО (т.2 а.с. 154-155).

Висновок експерта №321/24-іцг судово-імунологічної експертизи відповідно до якого встановлено, що в помарці на тампоні-змиві, що вилучений під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3 , знайдена кров людини.

Таким чином, виявлена кров може належати особі (особам) групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В ізосерологічної системи АВО і може походити від трупа ОСОБА_11 (т.2 а.с. 159-163).

Висновок експерта №322/24-іцг судово-імунологічної експертизи відповідно до якого встановлено, що на футболці, шортах, капцях, штанах (об№1-7), вилучених під час огляду місця події знайдена кров людини. При серологічному дослідженні в об№2,5, виявлений антиген Н, в об№1,3,4,6,7 – антиген Н та ізогемаглютиніни анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0.

Таким чином, кров в слідах на футболці, шортах, капцях, штанах може належати особі (особам) групи 0 (І) з ізогемемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0 і може походити від потерпілого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Походження крові від підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виключається. Клітини з ядрами не виявлено (т.2 а.с166-172).

Згідно висновку експерта №КСЕ-19/125-24/3026-БЛ судової експертизи зброї від 02 серпня 2024 року встановлено, що, наданий на дослідження револьвер до категорії вогнепальної зброї не належить, а є револьвером моделі «SAFARI-F PB-441» №ХК 49412 калібру 4 мм Флобер виробництва підприємства «Латек», Україна та призначений для тренувальної стрільби патронами кільцевого запалення калібру 4 мм Флобер поза спеціальних приміщень та майданчиків (тирів, стрільбищ).

Наданий револьвер придатний до стрільби.

Надані на дослідження два предмети, зовні схожі на патрони, до боєприпасів не належать, а є короткими патронами кільцевого запалення калібру 4 мм Флобер виробництва фірми Selier&Bellot Чеська Республіка, що призначені для тренувальної стрільби поза спеціальних примішень та майданчиків (тирів, стрільбищ) з револьверів системи Флобер відповідного калібру. Патрони придатні для стрільби.

Сім предметів схожих на гільзи, що надані на дослідження, є гільзами коротких партонів кільцевого запалення калібру 4мм Флобер виробництва фірми Selier&Bellot Чеська Республіка, що призначені для тренувальної стрільби поза спеціальних приміщень та майданчиків (тирів, стрільбищ).

Сім гільз калібру 4 мм Флобер які надані на дослідження стріляні з револьвера «SAFARI-F PB-441» № НОМЕР_1 калібру 4 мм Флобер ,наданого на дослідження (т.2 а.с. 176-186).

Досліджено висновок експерта №КСЕ-19/125-24/9026-Д судової дактилоскопічної експертизи від 30 липня 2024 року, відповідно до якого на поверхні предмета схожого на револьвер, вилученого під час огляду місця події за адресою: м.Чернігів, вул. Захисників України, 10А, виявлено сліди рук розмірами 10х5 мм, 8х6 мм і окремі та поодинокі незначні за розмірами папілярні лінії, які у своїй сукупності не утворюють слідів папілярних узорів рук (слідів пальців та долонь), які не придатні для ідентифікації за ними особи (осіб), що їх залишила (залишили) (т.2 а.с. 189-194).

Висновок експерта №СЕ-19/125-24/8776-Д судової дактилоскопічної експертизи від 26 серпня 2024 року відповідно до якого на поверхнях об`єктів, вилучених 01.07.2024 при огляді місця події, проведеного біля входу до підвального приміщення по вул. Захисників України, буд. 10, м. Чернігів, а саме: - на поверхні скляної банки виявлені п`ять слідів пальців рук, з яких слід пальця руки розмірами 19x18 мм придатний для ідентифікації за ним особи, що його залишила, та чотири сліди пальців рук розмірами 8x10 мм, 13x10 мм, 19x12 мм, 14x6 мм непридатні для ідентифікації за ними особи (осіб), що їх залишила (залищили); - на поверхні пляшки із заглавним текстом «Miller GENUINE DRAFT» виявлений слід пальця руки розмірами 10x16 мм непридатний для ідентифікації за ним особи, що його залишила; - на поверхні пляшки із заглавним текстом «КОЗАЦЬКА РАДА КЛАСИЧНА горілка» виявлені чотири сліди пальців рук розмірами 15x18 мм| 15x9 мм, 11x15 мм, 10x15 мм непридатні для ідентифікації за ними особи (осіб), що їх залишила (залишили).

Слід пальця руки розмірами 19x18 мм, виявлений на поверхні скляної банки, залишений не ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , дактилокарта, заповнена на ім`я якого, надана на дослідження, а іншою особою.

Слід пальця руки розмірами 19x18 мм, виявлений на поверхні скляної банки, залишений не великим, не вказівним, не мізинним пальцями правої руки та не великим, не вказівним, не середнім, не мізинним пальцями лівої рукш ОСОБА_11 , дактилокарта трупа, заповнена на ім`я якого, надана на дослідження.

Встановити, чи залишений слід пальця руки розмірами 19x18 мм, виявлений на поверхні скляної банки, середнім, безіменним пальцями правої руки, безіменним пальцем лівої руки ОСОБА_11 , неможливо, у зв`язку із непридатністю відбитків вказаних пальців рук на наданій на дослідження дактилокарті трупа для порівняльного дослідження (т.2 а.с. 198-213).

Висновком комплексної судової психолого-психіатричної експертизи відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 №339/348 від 30 липня 2024 року встановлено, що здатність до фантазування у підекспертного знаходяться в нормативних рамках, які забезпечують у нього правильне функціонування пізнавальної діяльності. Таким чином патологічної схильності до фантазування у ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , не виявлено.

Виявлені психологічні особливості підекспертного у ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходяться в рамках нормативного емоційно-вольового та особистісного реагування, яке забезпечує йому самостійно приймати рішення, виявляти достатній рівень активності, можливість планувати свої дії та упорядковувати і міжособистісні взаємовідносини.

Рівень розумового розвитку підекспертного у ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідає рівню інтелектуальної норми даної вікової групи (т.2 а.с. 238-244).

Також досліджено висновок судово-медичної експертизи №523 від 04 липня 2024 року відповідно до якого, на підставі зовнішнього огляду у громадянина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлені тілесні ушкодження у вигляді 2-х саден на тильній поверхні правої кисті, множинних саден на задній поверхні правого передпліччя, в задній ліктьовій ділянці зліва та в передній колінній ділянці, 1-го садна в задній ліктьовій ділянці справа, 1-го синця на передній поверхні правого стегна, котрі утворились від дії тупого (тупих) твердого (твердих) предмета (предметів) за механізмами удару та тертя, як кожне окремо так і в сукупності відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров`я чи незначну стійку втрату працездатності, відповідно до п.2.3.1, 2.3.26, 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень») Наказу МОЗ України №6 від 17 січня 1995 року «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України».

Діагноз «Закрита черепно-мозкова травма Струс головного мозку.» в наданій на судову-медичну експертизу медичній документації не обґрунтований та не підтверджений об`єктивними клінічними даними, тому, відповідно до п.4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу МОЗ України №6 від 17 січня 1995 року «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України», при встановленні наявності та встановлення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень до уваги не приймався.

Тілесні ушкодження, виявлені у громадянина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , могли утворитись не менше ніж від 7-ми травмуючих дій.

Категорично виключити можливість утворення тілесних ушкоджень, виявлених у громадянина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок самозахисту не надається можливим.

Не виключена можливості утворення вищевказаних тілесних ушкоджень внаслідок «нанесення ударів іншій особі».

Комплекс тілесних ушкоджень, виявлений у громадянина

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не міг утворитись при падінні на площині («з висоти власного зросту»).

Вищеописані тілесні ушкодження знаходяться в зоні досяжній для власної руки, однак конкретні умови заподіяння вищевказаних тілесних ушкоджень, в тому числі і заподіяння їх власноручно, встановлюються, виключно, слідчими діями (т.3 а.с. 4-9).

Відповідно до висновку судової психологічної експертизи №СЕ-19/125-24/10100-ПС від 17 вересня 2025 року, психологічні особливості процесу відтворення неповнолітнім свідком ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , обстановки та обставин події, за матеріалами відеозаписів слідчих експериментів від 04 липня 2024 року та від 09 липня 2024 року, проведених за участю цієї особи, в основному характеризуються наявністю психологічно значимих умов, що відповідають психологічній специфіці (проявам та закономірностям) реконструкції подій та не суперечать індивідуально-психологічним особливостям ОСОБА_18 . У діалоговому спілкуванні, яке досліджується, констатується переважна більшість запитань альтернативного характеру. Здебільшого вони слідують за змістом попередніх суджень та умовиводів особи (уточнюючого характеру), а також виходячи з інформації, яка міститься в кримінальному провадженні. ОСОБА_18 у своїх відповідях на альтернативні запитання переважно продовжує свої повідомлення, використовуючи власну систему логічних одиниць, що свідчить про відсутність суттєвих змін у формулюванні подальших відповідей підекспертного. Також виявлені репліки та запитання під час слідчої дії, які проявляються здебільшого у вказівках чи проханнях до підекспертного продемонструвати обговорювані дії або об`єкти, несуть функцію організації комунікативної діяльності ОСОБА_18 для відтворення ним подій, не впливають на зміст відповіді підекспертного та не спричиняють несамостійність його відповідей. Під час дослідження не виявлено сугестивних запитань. Ознак щодо інформаційно-випереджального впливу запитань на відповіді підекспертного не виявлено. Констатується наявність психологічних умов, що сприяли самостійній комунікативній діяльності ОСОБА_18 .

Комунікативна діяльність неповнолітнього свідка ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у процесі відтворення ним подій під час проведення за його участю слідчих експериментів від 04 липня 2024 року та від 09 липня 2024 року (за матеріалами відеозаписів зазначених слідчих дій), характеризується схильністю надавати стверджувальні відповіді. Тенденція до самостійного розширення неповнолітнім свідком ОСОБА_18 змісту відповідей за рахунок специфічних деталей, уточнень, додавань, асоціативних зв`язків - помірна (для 04 липня 2024 року) та низька (для 09 липня 2024 року). Наявні передача змісту діалогів, опис особливостей взаємодії з іншими особами та опис власних дій, що мають середню деталізацію (для 04 липня 2024 року). Наявні опис власних дій та дій іншої особи, що мають низьку деталізацію (для 09 липня 2024 року). Подробиці часових, просторових характеристик події та опис навколишнього середовища повідомляються як внаслідок стимулювання запитаннями слідчого, так і з власної ініціативи свідка (для 04 липня 2024 року). Подробиці часових, просторових характеристик події та опис навколишнього середовища повідомляються переважно внаслідок стимулювання запитаннями слідчого (для 09 липня 2024 року). Під час дослідження не виявлено сугестивних запитань. Зважаючи на це, ознаки активного інформаційно-випереджального впливу запитань та реплік на відповіді підекспертного відсутні. Негативні та невизначені відповіді не порушують внутрішню структуру розповіді підекспертного та не впливають на повноту відображення ним подій та їх хронології. Комунікативні поміхи, а саме перебивання ОСОБА_18 , є епізодичними і не призводять до неможливості цілісного відображення останнім подій (для 04 липня 2024 року). Комунікативні поміхи відсутні (для 09 липня 2024 року).

Констатується повнота відображення подій, які обговорюються у ході проведення слідчих експериментів, а інформаційне наповнення відповідей є достатнім для відтворення єдиного сюжету розповідей. В доступних для спостереження експерта проявах вербальної та невербальної комунікації не виявлено ознак неконгруентності. У цілому реконструкція ОСОБА_18 обставин та перебігу подій відображає комплекс ознак, що за своєю суттю є психологічними «слідами» минулого досвіду відносно реконструйованих подій.

У поведінці неповнолітнього свідка ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , під час проведення за його участю відповідних слідчих дій — слідчих експериментів від 04 липня 2024 року та від 09 липня 2024 року (за матеріалами відеозаписів зазначених слідчих дій), наявні психологічні особливості, властиві для самостійного відтворення ним подій.

У відеозаписах проведення слідчих експериментів від 04 липня 2024 року та від 09 липня 2024 року за участю неповнолітнього свідка ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ознаки здійснення на нього психологічного впливу з боку осіб, які брали участь у проведенні даної слідчої дії — в основному, відсутні.

У комунікативній діяльності неповнолітнього свідка ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зафіксованій у відеозаписах слідчих експериментів від 04 липня 2024 року та від 09 липня 2024 року, неможливо встановити стійкий комплекс ознак, який відповідає/не відповідає психологічним закономірностям відтворення пережитої події, одночасно з тим було виявлено характеристику комунікативної діяльності особи, яка має значну кількість ознак, які відповідають пережитій події: відповіді й пояснення є логічними, зв`язними, такими, що доповнюють одне одного та дають змогу встановити хронологію обставин подій; помірний ступінь деталізації; наявна певна кількість візуальної та аудіальної інформації; чимала кількість відомостей щодо власних дій та дій інших учасників події; наявне цитування повідомлень інших учасників події; опису дій ключового об`єкта події; цитування підекспертною особою повідомлень ключового об`єкта події; деякі сумніви у власних показах (в основному, які стосуються розташування та часу); підекспертний зберігає усталеність послідовності викладення, різні сегменти розповіді не містять протиріч один з одним, наявна схильність ОСОБА_18 надавати самостійно свідчення і не ухилятися від відповідей на запитання. Також присутня дуже мізерна кількість ознак, що не відповідають психологічним особливостям відтворення пережитої події, які або не мають системності до повторюваності, або які можуть свідчити про почуття дискомфорту чи активний мисленнєвий процес підекспертної особи, але неможливо виключити виникнення цих ознак унаслідок перебування підекспертної особи в ситуації слідчих експериментів, індивідуально-психологічних особливостей комунікативної діяльності підекспертного або особливостей сприйняття ним досліджуваних ситуацій (т.3 а.с. 114-142).

Відповідно до висновку судової психологічної експертизи №СЕ-19/125-24/10094-ПС від 15 січня 2025 року, психологічні особливості процесу відтворення неповнолітнім свідком ОСОБА_46 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , обстановки та обставин події, за матеріалами відеозаписів слідчого експерименту від 04 липня 2024 року, проведеного за участю особи, в основному характеризуються наявністю психологічно значимих умов, що відповідають індивідуально-психологічним проявам реконструкції подій ОСОБА_47 та створюють психологічно значимі умови для самостійного відтворення ним обставин та подай. У діалоговому спілкуванні, яке досліджується, констатується переважна більшість запитань альтернативного характеру. Здебільшого вони є уточнюючими і не мають ознак навідного впливу (окрім випадків описаних в дослідницькій частині), що сприяло самостійній комунікативній діяльності ОСОБА_48 . Ознак щодо інформаційно-випереджального впливу запитань на відповіді підекспертного не виявлено. Констатується наявність психологічних умов, що сприяли самостійній комунікативній діяльності ОСОБА_48 .

Комунікативна діяльність неповнолітнього свідка ОСОБА_49 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у процесі відтворення ним подай під час проведення за його участю слідчого експерименту від 04 липня 2024 року (за матеріалами відеозаписів зазначеної слідчої дії), характеризується схильністю надавати стверджувальні відповіді. Тенденція до самостійного розширення свідком ОСОБА_47 змісту відповідей за рахунок специфічних деталей, уточнень, додавань, асоціативних зв`язків — помірна. Наявні передача змісту діалогів, опис особливостей взаємодії з іншими особами та опис власних дій, що мають помірну деталізацію. Подробиці часових, просторових характеристик події та опис навколишнього середовища повідомляються переважно внаслідок стимулювання запитаннями слідчого. Наявні запитання, які мають інформаційні посилання, проте дана інформація не стосується основних кримінально-релевантних подій та не суперечить іншим самостійним повідомленням підекспертного щодо зазначених у запитаннях тем, у зв`язку з чим не констатуються ознаки соціо-психологічного впливу наданих запитань на основний зміст відтворення подій ОСОБА_50 . Сугестивні репліки несуть функцію організації комунікативної діяльності підекспертного для відтворення ним подій та не впливають на зміст відповіді і, відповідно, не можуть спричинити несамостійність його відповідей. Негативні та невизначені відповіді підекспертного суттєво не впливають на повноту відтворення подій. Виявлено декілька запитань навідного характеру, проте вони не вплинули на логічну структуру відповідей та не суперечать іншим самостійним повідомленням підекспертного, тому ознак щодо інформаційно-навідного та інформаційно- випереджального впливу запитань на відповіді підекспертного не відмічається.

Констатується наявність психологічних умов, що сприяли самостійній комунікативній діяльності ОСОБА_48 . Відсутні вербальна розузгодженість та сюжетна незбалансованість розповіді. Констатується повнота відображення подій, які обговорюються у відеозаписах слідчого експерименту, а інформаційне наповнення відповідей є достатнім для відтворення єдиного сюжету розповіді. В доступних для спостереження експерта проявах вербальної та невербальної комунікації не виявлено ознак неконгруентності. У цілому реконструкція ОСОБА_47 обставин та перебігу подій відображає комплекс ознак, що за своєю суттю є психологічними «слідами» минулого досвіду відносно реконструйованих подій.

У поведінці неповнолітнього свідка ОСОБА_49 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , під час проведення за його участю слідчого експерименту від 04 липня 2024 року (за матеріалами відеозаписів зазначеної слідчої дії), наявні психологічні особливості, властиві для самостійного відтворення ним подій.

У відеозаписах слідчого експерименту від 04 липня 2024 року за участю неповнолітнього свідка ОСОБА_49 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ознаки здійснення на нього психологічного впливу з боку осіб, які брали участь у проведенні даної слідчої дії — в основному, відсутні.

У комунікативній діяльності неповнолітнього свідка ОСОБА_49 , ІНФОРМАЦІЯ_6 зафіксованій у відеозаписі слідчого експерименту від 04 липня 2024 року, неможливо встановити стійкий комплекс ознак, який відповідає/не відповідає психологічним закономірностям відтворення пережитої події, одночасно з тим було виявлено характеристику комунікативної діяльності особи, яка має значну кількість ознак, які відповідають пережитій події: відповіді й пояснення є логічними, зв`язними, такими, що доповнюють одне одного та дають змогу встановити хронологію обставин подій; помірний ступінь деталізації; чимала кількість візуальної та аудіальної інформації; наявна певна кількість відомостей щодо власних дій та дій інших учасників події; наявні цитування власних повідомлень підекспертного стосовно ключового об`єкта події та цитування підекспертним повідомлень ключового об`єкта події; підекспертний зберігає усталеність послідовності викладення, різні сегменти розповіді не містять протиріч один з одним, наявна схильність ОСОБА_51 надавати самостійно свідчення і не ухилятися від відповідей на запитання. Також присутня дуже мізерна кількість ознак, що не відповідають психологічним особливостям відтворення пережитої події, які або не мають системності до повторюваності, або які можуть свідчити про почуття дискомфорту чи активний мисленнєвий процес підекспертної особи, але неможливо виключити виникнення цих ознак унаслідок перебування підекспертної особи в ситуації слідчого експерименту, індивідуально-психологічних особливостей комунікативної діяльності підекспертного або особливостей сприйняття ним досліджуваної ситуації (т.3 а.с. 147-167).

Висновком судової психологічної експертизи №СЕ-19/125-24/10095-ПС від 29 січня 2025 року встановлено, що психологічні особливості процесу відтворення свідком ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , обстановки та обставин події, за матеріалами відеозапису слідчого експерименту від 05 липня 2024 року, проведеного за участю цієї особи, в основному характеризуються наявністю психологічно значимих умов, що відповідають індивідуально-психологічним проявам реконструкції подій ОСОБА_24 та створюють психологічно значимі умови для самостійного відтворення ним обставин та подій. У діалоговому спілкуванні, яке досліджується, констатується переважна більшість запитань альтернативного характеру. Здебільшого вони є уточнюючими і не мають ознак навідного впливу, що сприяло самостійній комунікативній діяльності ОСОБА_24 . Ознак щодо інформаційно- випереджувального впливу запитань на відповіді підекспертного не виявлено. Констатується наявність психологічних умов, що сприяли самостійній комунікативній діяльності ОСОБА_24 .

Комунікативна діяльність свідка ОСОБА_24 ,; ІНФОРМАЦІЯ_5 , у процесі відтворення ним подій під час проведення за його участю слідчого експерименту від 05 липня 2024 року (за матеріалами відеозапису зазначеної слідчої дії), характеризується схильністю надавати стверджувальні відповіді Тенденція до самостійного розширення свідком ОСОБА_24 змісту відповідей за рахунок специфічних деталей, уточнень, додавань, асоціативних зв`язків - середня. Наявні передача змісту діалогів, опис особливостей взаємодії з іншими особами та опис власних дій, що мають середню; деталізацію. Подробиці часових, просторових характеристик події та опис навколишнього середовища повідомляються як внаслідок стимулювання запитаннями слідчого, так і з власної ініціативи свідка. Наявне запитання, яке має інформаційне посилання, а також декілька запитань навідного характеру, проте вони не вплинули на логічну структуру відповідей та не суперечать іншим самостійним повідомленням підекспертного, тому ознак щодо інформаційно-навідного та інформаційно-випереджального впливу запитань на відповіді підекспертного не відмічається. Під час дослідження не виявлено сугестивних запитань, тому ознаки активного інформаційно-випереджального характеру даних запитань на відповіді підекспертного відсутні. Негативні відповіді підекспертним під час проведення слідчого експерименту не надавались. Невизначена відповідь підекспертного суттєво не впливає на повноту відтворення подій.

Констатується наявність психологічних умов, що сприяли самостійній комунікативній діяльності ОСОБА_24 . Відсутні вербальна розузгодженістй та сюжетна незбалансованість розповіді. Констатується повнота відображення подій, які обговорюються у відеозаписі слідчого експерименту, а інформаційне наповнення відповідей є достатнім для відтворення єдиного сюжету розповіді. В доступних для спостереження експерта проявах вербальної та невербальної комунікації не виявлено ознак неконгруентності. У цілому реконструкція ОСОБА_24 обставин та перебігу подій відображає комплекс ознак, що за своєю суттю є психологічними «слідами» минулого досвіду відносно реконструйованих подій.

У поведінці свідка ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , під час проведення за його участю слідчого експерименту від 05 липня 2024 року (за матеріалами відеозапису зазначеної слідчої дії), наявні психологічні особливості, властиві для самостійного відтворення ним подій.

У відеозаписі слідчого експерименту від 05 липня 2024 року за участю свідка ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ознаки здійснення на нього психологічного впливу з боку осіб, які брали участь у проведенні даної слідчої дії - в основному, відсутні.

У комунікативній діяльності свідка ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у відеозаписі слідчого експерименту від 05 липня 2024 року, неможливо комплекс ознак, який відповідає/не відповідає психологічним закономірностям відтворення пережитої події, одночасно з тим було виявлено характеристику комунікативної діяльності особи, яка має значну кількість ознак, які відповідають пережитій події: відповіді й пояснення є логічними, зв`язними, такими, що доповнюють одне одного та дають змогу встановити хронологію обставин подій; помірний ступінь деталізації; наявна певна кількість візуальної та аудіальної інформації; чимала кількість відомостей щодо власних дій та дій інших учасників події; наявні прив`язки власних дій у часі та просторі; наявні цитування повідомлень інших учасників події та повідомлень ключового об`єкта події; також присутні повідомлення підекспертного про свої думки, які виникали в момент події; підекспертний зберігає усталеність послідовності викладення, різні сегменти розповіді не містять протиріч один з одним, наявна схильність ОСОБА_52 надавати самостійно свідчення і не ухилятися від відповідей на запитання. Також присутня дуже мізерна кількість ознак, що не відповідають психологічним особливостям відтворення пережитої події, які або не мають системності до повторюваності, або які можуть свідчити про почуття дискомфорту чи активний мисленневий процес підекспертної особи, але неможливо виключити виникнення цих ознак унаслідок перебування підекспертної особи в ситуації слідчого експерименту; індивідуально-психологічних особливостей комунікативної діяльності підекспертного або особливостей сприйняття ним досліджуваної ситуації. (т.3 а.с. 172-190)

Відповідно до висновку судової психологічної експертизи №СЕ-19/125-24/10098-ПС від 10 квітня 2025 року, психологічні особливості процесу відтворення неповнолітнім свідком ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , обстановки та обставин події, за матеріалами відеозаписів слідчого експерименту від 04 липня 2024 року, проведеного за участю цієї особи, в основному характеризуються наявністю психологічно значимих умов, що відповідають індивідуально-психологічним проявам реконструкції подій ОСОБА_22 та створюють психологічно значимі умови для самостійного відтворення ним обставин та подій. У діалоговому спілкуванні, яке досліджується, констатується переважна більшість запитань альтернативного характеру. Здебільшого вони є уточнюючими і не мають ознак навідного впливу, що сприяло самостійній комунікативній діяльності ОСОБА_22 . Ознак щодо інформаційно-випереджального впливу запитань на відповіді підекспертного не виявлено. Констатується наявність психологічних умов, що сприяли самостійній комунікативній діяльності ОСОБА_22 .

Комунікативна діяльність неповнолітнього свідка

ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у процесі відтворення ним подій під час проведення за його участю слідчого експерименту від 04 липня 2024 року (за матеріалами відеозаписів зазначеної слідчої дії), характеризується схильністю надавати стверджувальні відповіді. Тенденція до самостійного розширення свідком ОСОБА_22 змісту відповідей за рахунок специфічних деталей, уточнень, додавань, асоціативних зв`язків — висока. Наявні передача змісту діалогів, опис особливостей взаємодії з іншими особами та опис власних дій, що мають високу деталізацію. Подробиці часових, просторових характеристик події та опис навколишнього середовища повідомляються як внаслідок стимулювання запитаннями слідчого, так і з власної ініціативи свідка. Запитання навідного характеру не зумовили суттєвих змін у формулюванні подальших відповідей ОСОБА_22 . Виявлені репліки та запитання під час слідчої дії, які проявляються здебільшого у вказівках чи проханнях до підекспертного продемонструвати обговорювані дії або об`єкти, несуть функцію організації комунікативної діяльності ОСОБА_22 для відтворення ним подій, не впливають на зміст відповіді підекспертного та не спричиняють несамостійність його відповідей. Під час дослідження не виявлено сугестивних запитань. Зважаючи на це, ознаки активного інформаційно-випереджального впливу запитань та реплік на відповіді підекспертного відсутні. Негативні та невизначені відповіді не порушують внутрішню структуру розповіді підекспертного та не впливають на повноту відображення ним подій та їх хронології.

Констатується наявність психологічних умов, що сприяли самостійній комунікативній діяльності ОСОБА_22 . Відсутні вербальна розузгодженість та сюжетна незбалансованість розповіді. Констатується повнота відображення подій, які обговорюються у відеозаписах слідчого експерименту, а інформаційне наповнення відповідей є достатнім для відтворення єдиного сюжету розповіді. В доступних для спостереження експерта проявах вербальної та невербальної комунікації не виявлено ознак неконгруентності. У цілому реконструкція ОСОБА_22 обставин та перебігу подій відображає комплекс ознак, що за своєю суттю є психологічними «слідами» минулого досвіду відносно реконструйованих подій.

У поведінці неповнолітнього свідка ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , під час проведення за його участю слідчого експерименту від 04 липня 2024 року (за матеріалами відеозаписів зазначеної слідчої дії), наявні психологічні особливості, властиві для самостійного відтворення ним подій.

У відеозаписі слідчого експерименту від 04 липня 2024 року за участю неповнолітнього свідка ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ознаки здійснення на нього психологічного впливу з боку осіб, які брали участь у проведенні даної слідчої дії — в основному, відсутні.

У комунікативній діяльності неповнолітнього свідка ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зафіксованій у відеозаписах слідчого експерименту від 04 липня 2024 року, неможливо встановити стійкий комплекс ознак, який відповідає/не відповідає психологічним закономірностям відтворення пережитої події, одночасно з тим було виявлено характеристику комунікативної діяльності особи, яка має значну кількість ознак, які відповідають пережитій події: відповіді й пояснення є логічними, зв`язними, такими, що доповнюють одне одного та дають змогу встановити хронологію обставин подій; високий ступінь деталізації; наявна певна кількість візуальної та аудіальної інформації; чимала кількість відомостей щодо власних дій та дій інших учасників події; наявна невелика кількість прив`язок власних дій у часі та просторі; наявні цитування повідомлень інших учасників події; опису повідомлень та цитування підекспертною особою повідомлень ключового об`єкта події; підекспертний зберігає усталеність послідовності викладення, різні сегменти розповіді не містять протиріч один з одним, наявна схильність ОСОБА_22 надавати самостійно свідчення і не ухилятися від відповідей на запитання. Також присутня дуже мізерна кількість ознак, що не відповідають психологічним особливостям відтворення пережитої події, які або не мають системності до повторюваності, або які можуть свідчити про почуття дискомфорту чи активний мисленнєвий процес підекспертної особи, але неможливо виключити виникнення цих ознак унаслідок перебування підекспертної особи в ситуації слідчого експерименту, індивідуально-психологічних особливостей комунікативної діяльності підекспертного або особливостей сприйняття ним досліджуваної ситуації (т.3 а.с. 195-214).

Як встановлено висновком судової психологічної експертизи №СЕ-19/125-24/10099-ПС від 29 травня 2025 року, психологічні особливості процесу відтворення неповнолітнім свідком ОСОБА_53 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , обстановки та обставин події, за матеріалами відеозапису слідчого експерименту від 05 липня 2024 року, проведеного за участю цієї особи, в основному характеризуються наявністю психологічно значимих умов, що відповідають психологічній специфіці (проявам та закономірностям) реконструкції подій та не суперечать індивідуально-психологічним особливостям ОСОБА_54 . У діалоговому спілкуванні, яке досліджується, констатується переважна більшість запитань альтернативного характеру. Здебільшого вони слідують за змістом попередніх суджень та умовиводів особи (уточнюючого або навідного характерів), а також виходячи з інформації, яка міститься в кримінальному провадженні. ОСОБА_40 у своїх відповідях на альтернативні запитання переважно продовжує свої повідомлення, використовуючи власну систему логічних одиниць, що свідчить про відсутність суттєвих змін у формулюванні подальших відповідей підекспертного, окрім можливого впливу на відповіді навідних запитань щодо того, в якому стані були хлопці, чи виникав конфлікт, коли купували алкоголь та чи бачив свідок як ОСОБА_55 наносив удари ножем. Також виявлені репліки та запитання під час слідчої дії, які проявляються здебільшого у вказівках чи проханнях до підекспертного продемонструвати обговорювані дії або об`єкти, несуть функцію організації комунікативної діяльності ОСОБА_56 для відтворення ним подій, не впливають на зміст відповіді підекспертного та не спричиняють несамостійність його відповідей. Під час дослідження не виявлено сугестивних запитань. Ознак щодо інформаційно-випереджального впливу запитань на відповіді підекспертного не виявлено. Констатується наявність психологічних умов, що сприяли самостійній комунікативній діяльності ОСОБА_54 .

Комунікативна діяльність неповнолітнього свідка

ОСОБА_57 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у процесі відтворення ним подій під час проведення за його участю слідчого експерименту від 05 липня 2024 року (за матеріалами відеозапису зазначеної слідчої дії), характеризується схильністю надавати стверджувальні відповіді. Тенденція до самостійного розширення неповнолітнім свідком ОСОБА_58 змісту відповідей за рахунок специфічних деталей, уточнень, додавань, асоціативних зв`язків — помірна. Наявні передача змісту діалогів, опис особливостей взаємодії з іншими особами та опис власних дій, що мають середню деталізацію. Подробиці часових, просторових характеристик події та опис навколишнього середовища повідомляються як внаслідок стимулювання запитаннями слідчого, так і з власної ініціативи свідка. Виявлені репліки та запитання під час слідчої дії, які проявляються здебільшого у вказівках чи проханнях до підекспертного продемонструвати обговорювані дії або об`єкти, несуть функцію організації комунікативної діяльності ОСОБА_56 для відтворення ним подій, не впливають на зміст відповіді підекспертного та не

спричиняють несамостійність його відповідей. Під час дослідження не виявлено сугестивних запитань. Зважаючи на це, ознаки активного інформаційно-випереджального впливу запитань та реплік на відповіді підекспертного відсутні. Негативні та невизначені відповіді не порушують внутрішню структуру розповіді підекспертного та не впливають на повноту відображення ним подій та їх хронології. При відповіді на запитання про те, чи обговорювали хлопці згодом подію, яка сталася, підекспертний витримує паузу, що може свідчити про активний мисленнєвий процес в даному епізоді.

Констатується повнота відображення подій, які обговорюються у ході

проведення слідчого експерименту, а, інформаційне наповнення відповідей є

достатнім для відтворення єдиного сюжету розповіді. В доступних для

спостереження експерта проявах вербальної та невербальної комунікації не

виявлено ознак неконгруентності. У цілому реконструкція ОСОБА_58

обставин та перебігу подій відображає комплекс ознак, що за своєю суттю є

психологічними «слідами» минулого досвіду відносно реконструйованих

подій.

У поведінці неповнолітнього свідка ОСОБА_57 , ІНФОРМАЦІЯ_7 під час проведення за його участю слідчого експерименту від 05 липня 2024 року (за матеріалами відеозапису зазначеної слідчої дії), наявні психологічні особливості, властиві для самостійного від творення ним подій.

У відеозаписі слідчого експерименту від 05 липня 2024 року за участю неповнолітнього свідка ОСОБА_57 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ознаки здійснення на нього психологічного впливу з боку осіб, які брали участь у проведенні даної слідчої дії — в основному, відсутні. Виключення становлять запитання слідчого щодо того, в якому стані були хлопці, чи виникав конфлікт, коли купували алкоголь та чи бачив свідок як ОСОБА_55 наносив удари ножем, які могли спричинити несамостійність відповідей підекспертного.

У комунікативній діяльності неповнолітнього свідка ОСОБА_57 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зафіксованій у відеозаписі слідчого експерименту від 05 липня 2024 року, неможливо встановити стійкий комплекс ознак, який відповідає/не відповідає психологічним закономірностям відтворення пережитої події, одночасно з тим було виявлено характеристику комунікативної діяльності особи, яка має значну кількість ознак, які відповідають пережитій події: відповіді й пояснення є логічними, зв`язними, такими, що доповнюють одне одного та дають змогу встановити хронологію обставин подій; помірний ступінь деталізації; наявна певна кількість візуальної та аудіальної інформації; чимала кількість відомостей щодо власних дій та дій інших учасників події; наявна невелика кількість опису та цитувань власних повідомлень стосовно інших учасників події; опису дій ключового об`єкта події; цитування підекспертною особою повідомлень ключового об`єкта події; деякі сумніви у власних показах (в основному, які стосуються розташування та часу); підекспертний зберігає усталеність послідовності викладення, різні сегменти розповіді не містять протиріч один з одним, наявна схильність ОСОБА_56 надавати самостійно свідчення і не ухилятися від відповідей на запитання. Також присутня дуже мізерна кількість ознак, що не відповідають психологічним особливостям відтворення пережитої події, які або не мають системності до повторюваності, або які можуть свідчити про почуття дискомфорту чи активний мисленнєвий процес підекспертної особи, але неможливо виключити виникнення цих ознак унаслідок перебування підекспертної особи в ситуації слідчого експерименту, індивідуально-психологічних особливостей комунікативної діяльності підекспертного або особливостей сприйняття ним досліджуваної ситуації (т.3 а.с. 219-237).

Також досліджені: електронний рапорт від 30 червня 2026 року відповідно до якого 30 червня 2024 року о 00:56 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 30 червня 2024 року о 00:56 год. за адресою: Деснянський район м.Чернігів, вулиця Захисників України буд. 10, що біля сусіднього будинку, що стоїть перпендикулярно, було чутно 2 постріли. У дворі відбувається конфлікт між 3-4 особами, серед них чутно дівчину (т.4 а.с. 97-102);

електронний рапорт від 30 червня 2026 року відповідно до якого 30 червня 2024 року о 00:58 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 30.06.2024 о 00:57 год. за адресою: Деснянський район м.Чернігів, вулиця Левка Лук`яненка (Рокосовського) буд. 4-А, у дворі чутно крики та звуки бійки. Заявник почув крик жінки, звук битого скла та постріл, можливо з пневматичної зброї (т.4 а.с. 103-104);

електронний рапорт від 30 червня 2026 року відповідно до якого 30 червня 2024 року о 01:45 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 30 червня 2024 року о 01:44 год. за адресою: Деснянський район м.Чернігів, вулиця Захисників України буд. 10-А, ЕМД до МЛ-3 доставлений ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_4 , з д-м: кілька проникаючих ножових поранень в ділянці нирки з ліва, алкогольне сп`яніння. Поміщений до хірургічного відділення. 30 червня 2024 року близько 00:50 год. невідомі вдарили ножем по вул. Захисників України 10-А (т.4 а.с. 105-106);

електронний рапорт від 30 червня 2026 року відповідно до якого 30 червня 2024 року о 05:24 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 30 червня 2024 року о 05:22 год. за адресою: Деснянський район м.Чернігівпроспект михайла Грушевського (1-го Травня) буд. 170, лікар черговий анастезіолог ЧМЛ №3 повідомив, що у відділенні реанімації помер о 05:10 год. гр. ОСОБА_11 47 років. Діагноз: множинні проникаючі ножові поранення грудної порожнини (т.4 а.с. 107-108).

Дослідивши вказані докази, надавши кожному з них оцінку з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд виходить з наступного.

З показань обвинуваченого ОСОБА_7 вбачається, що ОСОБА_11 , у нічний час, першим почав наносити йому тілесні ушкодження та погрожувати вбивством. Також обвинувачений ОСОБА_7 вважав, що ОСОБА_11 здійснив постріли у його бік, при цьому він відчув, що одна з куль потрапила йому у ногу, тому в даній ситуації він реально сприйняв загрозу своєму життю та здоров`ю, і саме з цієї причини, з метою припинення нападу на нього, завдав удари ножем ОСОБА_11 . Такі його показання об`єктивно підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_24 , ОСОБА_22 , ОСОБА_31 та ОСОБА_40 , і фактично не суперечать показанням свідків ОСОБА_18 та ОСОБА_12 . Крім того, суд враховує, що такі показання обвинуваченого ОСОБА_7 не тільки не суперечать висновку судово-медичної експертизи №706 від 30 червня 2024 року, а і фактично були підтвердженні при допиті експерта ОСОБА_59 , при цьому повністю узгоджуються з висновком судово-медичної експертизи №523 від 02 серпня 2024 року щодо наявності тілесних ушкоджень у самого ОСОБА_7 .

Крім того, фактичні дані, що містяться у протоколах слідчих експериментів з участю ОСОБА_56 , ОСОБА_51 , ОСОБА_18 та ОСОБА_22 , висновку балістичної експертизи револьвера КСЄ-19125-24/9026-БЛ, фактично не суперечать показанням обвинуваченого ОСОБА_7 .

Таким чином, суд, беручи до уваги досліджені у судовому засіданні вищевказані докази, приходить до висновку, що обстановка, яка склалася у зазначеному в обвинуваченні місці, з врахуванням нічного часу доби, відсутності вуличного освітлення, віку ОСОБА_11 , його фізичного стану та даних про його особу, віку обвинуваченого ОСОБА_7 , враховуючи те, що ОСОБА_11 першим почав наносити удари ОСОБА_7 , при цьому ОСОБА_7 отримав ще і поранення від пострілів з револьвера, здійснених ОСОБА_12 , давали обвинуваченому ОСОБА_7 підстави вважати, що на нього здійснюється неспровокований напад, який загрожує його життю та здоров`ю, і що у свою чергу потребувало захисту свого життя та здоров`я.

При цьому даючи правову оцінку діям ОСОБА_7 в межах пред`явленого обвинувачення за ч.2 ст.121 КК України, умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, суд, враховуючи всі дослідженні докази у їх сукупності та встановлені конкретні обставини справи, приймаючи до уваги змагальність сторін та той факт, що жодного клопотання сторонами заявлено не було, в тому числі в порядку ст. 333 КПК України, приходить до висновку, що таке обвинувачення, поза розумним сумнівом, в частині наміру обвинуваченого заподіяти умисне тяжке тілесне ушкодження ОСОБА_11 , що призвело до смерті потерпілого, не знайшло свого підтвердження у зв`язку з чим вчинені протиправні дії обвинуваченого підлягають перекваліфікації.

Так, ст. 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчинені злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може гуртуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

За ч.2 ст.17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчинені кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Відповідно до вимог ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим кодексом.

Разом з тим, у відповідності до вимог ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Статтею 85 КПК України визначено, що неналежними є докази, які прямо чи непрямо (опосередковано) підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість, використання інших доказів.

Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачені ст.91 КПК України, і такими є зокрема, винуватість обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст.92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках на потерпілого.

Згідно ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку передбаченому цим кодексом.

Стаття 94 КПК України передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних – точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Ст.17 Закону країни «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права, а ч.5 ст.9 КПК України передбачає, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

За ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Бербера, Мессере и Хабардо проти Іспанії» (Barbera, Messegu and Jabargo v/Spain) від 06 грудня 1998 року (п.146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину, а обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.

Зокрема, суд, оцінюючи всі докази за даним кримінальним провадженням в їх сукупності, враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення вини «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих даних, презумпції щодо фактів (п.53 рішення ЄС від 20 вересня 2012 року у справі «Федорченко та Лозенко проти України). Також, має враховуватись якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони отримані, під сумнів їхню надійність та точність (п.86 рішення ЄС від 11 липня 2013 року у справі «Веренцов проти України»). Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчинені цього злочину.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливим для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Зокрема, у справах, в яких наявність та\або характер умислу має значення для правової кваліфікації діяння, суд у своєму рішенні має пояснити, яким чином встановлені ним обставини справи доводять наявність умислу саме такого характеру, який є необхідним елементом складу злочину, і виключають можливу відсутність умислу або інший характер умислу.

Подані стороною обвинувачення докази на підтвердження вини ОСОБА_7 у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, на думку суду, не відповідають вказаним критеріям, оскільки обов`язковою ознакою складу злочину, передбаченого стю121 КК України, є наявність вини у особи у формі прямого чи непрямого умислу на спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень. Тобто особа повинна передбачати суспільно небезпечні наслідки своїх дій і бажати їх настання (прямий умисел) або ж хоча і не бажати, але свідомо припускати настання цих наслідків (не прямий умисел). При цьому питання про умисел передбачується, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховуючи спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки.

За нормативним визначенням умисне тяжке тілесне ушкодження (ст.121 КК України) з об`єктивної сторони характеризується дією чи бездіяльністю у вигляді протиправного посягання на здоров`я іншої людини, наслідками у вигляді заподіяння тяжких тілесних ушкоджень та причинним зв`язком між указаними діями та наслідками, а із суб`єктивної сторони - умисною формою вини (прямим або непрямим умислом), коли винний усвідомлює, що може заподіяти тяжкої шкоди здоров`ю потерпілого, передбачає такі наслідки і бажає або свідомо припускає їх настання.

Відповідно до ст.ст. 3, 27 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Кожна людина має невід`ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов`язок держави - захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров`я, життя і здоров`я інших людей від протиправних посягань.

За вимогами ч.ч. 1-3 ст. 36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони. Кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади. Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту.

Відповідно до роз`яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. №1 «Про судову практику у справах про необхідну оборону», для вирішення питання про кваліфікацію складу злочину, пов`язаного з завданням умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, зокрема щодо відсутності чи наявності стану необхідної оборони, перевищення її меж, суд у кожному випадку, враховуючи конкретні обставини справи, повинен здійснити порівняльний аналіз та оцінити наявність чи відсутність акту суспільно небезпечного посягання й акту захисту, встановити їх співвідношення, відповідність чи невідповідність захисту небезпечності посягання.

До критеріїв визначення правомірності необхідної оборони належать: наявність суспільно небезпечного посягання, його дійсність та об`єктивна реальність, межі захисних дій, які б не перевищували меж необхідності, а шкода особі, яка здійснює посягання, не перевищувала б ту, яка для цього необхідна.

Під тяжкою шкодою при перевищенні меж необхідної оборони слід розуміти смерть особи або заподіяння їй тяжкого тілесного ушкодження. Невідповідність тяжкої шкоди, заподіяної тому, хто посягає, небезпечності посягання або обстановці захисту слід визнавати явною тоді, коли це з урахуванням обставин справи є очевидним для кожної людини, а отже і для того, хто обороняється.

На відміну від умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, відповідальність за вчинення якого передбачена ст. 121 ч.2 КК України, обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 124 КК України, є мотив діяння - захист винною особою охоронюваних законом прав та інтересів від суспільно небезпечного посягання.

Одночасно з цим, за змістом фактичних даних, повідомлених обвинуваченим на досудовому розслідуванні під час проведення слідчого експерименту та у судових засіданнях, він заподіяв ударів потерпілому ОСОБА_11 з метою захисту від нього, оскільки останній поводився агресивно та наніс йому удари першим, а крім того лунали постріли у його бік, і як він розумів на той момент, зі сторони потерпілого, який, перебував у стані сильного алкогольного сп`яніння.

Факт того, що ОСОБА_11 наносив тілесні ушкодження обвинуваченому ОСОБА_7 та у його бік лунали постріли, а одна з куль влучила у верхню частину правого стегна ОСОБА_7 безпосередньо перед подією підтверджується висновком судово-медичної експертизи №523 від 04 липня 2024 року громадянина ОСОБА_7 , згідно якої виявлені тілесні ушкодження у вигляді 2-х саден на тильній поверхні правої кисті, множинних саден на задній поверхні правого передпліччя, в задній ліктьовий ділянці зліва та передній колінній ділянці,1-го садна з задній ліктьовій ділянці справа , 1-го синця на передній поверхні правого стегна, котрі утворились від дії тупого (тупих) твердого (твердих) предмета (предметів) за механізмами удару та тертя, як кожне окремо так і в сукупності відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що не спричинило короткочасний розлад здоров`я чи незначну стійку втрату працездатності, категорично виключити можливість утворення тілесних утворень, виявлених у громадянина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок самозахисту не надається можливим. Могли утворитися не менше від 7-ми травмуючих дій.

Цей факт, як і показання обвинуваченого у частині того, що він захищався від нападу, не спростовані у даній справі будь-якими іншими достовірними доказами.

Приведені дані свідчать, що ОСОБА_7 , у момент заподіяння ударів ножем перебував у стані необхідної оборони, оскільки діяв з метою захисту своїх прав та інтересів від суспільно небезпечного посягання з боку потерпілого ОСОБА_11 , з мотиву негайного відвернення та припинення вказаного суспільно-небезпечного посягання. Про це свідчить поведінка нападника, зокрема, спрямованість його умислу на спричинення обвинуваченому тілесних ушкоджень, інтенсивність і характер його дій, направлених на заподіяння підсудному тілесних ушкоджень. На переконання суду, у ситуації, яка склалась: темна пора доби, відсутність вуличного освітлення, погрози вбивством з боку дорослого чоловіка, який перебував у стані сильного алкогольного сп`яніння, постріли у бік обвинуваченого ОСОБА_7 , загроза для обвинуваченого не зникла, що надавало ОСОБА_7 , який захищався, всі підстави сприймати загрозу як реальну. При цьому обвинувачений перевищив межі необхідної оборони, оскільки в момент нападу на нього ОСОБА_11 заподіяв потерпілому тяжку шкоду - умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть, яке явно не відповідає небезпечності посягання та обстановці захисту.

Сукупність вищевказаних достовірних доказів у даній справі дає суду підстави вважати, що поза розумним сумнівом, доведено винність обвинуваченого у вчиненні, за вказаних у вироку обставин, умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, вчиненого при перевищенні меж необхідної оборони, - з метою захисту від суспільно-небезпечного посягання на нього ОСОБА_11 , який поводив себе агресивно, перебував у стані алкогольного сп`яніння, висловлював погрози вбивством неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_7 .

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що обвинувачений при завданні ударів ножем з достатньою силою у грудну клітку потерпілого, мав умисел на завдання тяжких тілесних ушкоджень, що спричинило смерть потерпілого, та перевищив при цьому межі необхідної оборони, а тому його дії необхідно перекваліфікувати з ч. 2 ст. 121 КК України на ст. 124 КК України з призначенням покарання в межах санкції вказаної статті (Правова позиція викладена у постанові ВС №290/33/19 від 01 жовтня 2020 року).

Таким чином, винність обвинуваченого повністю доведено і його дії слід кваліфікувати за ст.124 КК України, як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинених у разі перевищення меж необхідної оборони.

Вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення передбаченого, ст.124 КК України повністю доведено дослідженими у судовому засіданні доказами у їх сукупності, а саме: протоколом допиту та слідчого експеременту за участю обвинуваченого ОСОБА_7 , показами свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 та протоколами слідчих експерементів з їх участю, які повністю узгоджуються між собою, фактично не суперечать показанням наданим свідками ОСОБА_18 та ОСОБА_12 .

Доводи захисту ОСОБА_7 про те, що дії останнього були невірно кваліфіковано, що вони були зумовлені необхідністю захисту від посягання, та відповідали небезпечності посягання та обстановці захисту без перевищення меж, що виключають кримінальну відповідальність та про необхідність визнання його невинуватим, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, а тому суд їх відхиляє, як недоведені та вважає, що підстави для виправдання обвинуваченого відсутні.

Призначаючи покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особу винного, особу потерпілого та його поведінку.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, відповідно до ст.67 КК України, суд вважає вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.

Так, приймаючи до уваги, що хоча обвинуваченим вчинено нетяжкий злочин, враховуючи особу винного, який на час вчинення кримінального правопорушення був неповнолітнім, враховуючи матеріальний та сімейний стан, відсутність цивільного позову, враховуючи умови життя та виховання обвинуваченого, проживав з бабусею похилого віку, яка в силу похилого віку, потребує сторонньої допомоги, вплив на нього дорослих, проживав без батьків, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього та його особистість, раніше не притягувався до кримінальної та адміністративної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання та навчання, з врахуванням висновку органу пробації, відповідно до якого виправлення ОСОБА_7 можливе без ізоляції від суспільства, за умови здійснення з боку органу пробації нагляду, та використання соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчинення повторних кримінальних правопорушень а саме: проведення роз`яснювальних бесід виховного характеру органом пробації; сприяння в зміні про кримінального мислення, суд приходить до висновку, що йому слід призначити покарання за статтею 124 КК України у виді пробаційного нагляду, з покладенням на нього обов`язків, передбачених частинами 2-3 статті 59-1 КК України.

З огляду на конкретні обставини кримінального провадження та особу обвинуваченого суд вважає, що саме покарання у виді пробаційного нагляду, яке полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства, буде необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_7 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання обраний ОСОБА_7 - необхідно залишити до вступу вироку в законну силу.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

У провадженні наявні документально підтверджені витрати на залучення експертів у сумі 17038 грн.80 коп., питання про які необхідно вирішити відповідно до ч.2 ст.124 КПК України.

Арешт, накладений на майно, яке перебувало у власності ОСОБА_7 , відповідно до ухвали слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 липня 2024 року, необхідно скасувати.

Питання про речові докази має бути вирішено відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373-376 КПК України,-

у х в а л и в :

Визнати винним ОСОБА_7 вчиненні злочину, передбаченого ст.124 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки.

Покласти на ОСОБА_7 такі обов`язки, передбачені статтею 59-1 КК України:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою «Подолання агресивної поведінки».

Строк відбування покарання ОСОБА_7 обчислювати з дня постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати обвинуваченому ОСОБА_7 у строк покарання у виді пробаційного нагляду строк попереднього ув`язнення з 04 липня 2024 року по 11 жовтня 2024 року включно, з розрахунку один день позбавлення волі за два дні пробаційного нагляду.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 липня 2024 року, на майно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: футболку, кросівки, мобільний телефон Iphone X, які було вилучено під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_5 ; футболку сірого кольору та шорти синього кольору, які були вилучені 04 липня 2024 року під час затримання ОСОБА_7 – скасувати.

Речові докази після набрання вироком законної сили:

револьвер моделі «SAFARI-F PB441» №ХК 49412 калібру 4 мм Флобер виробництва «Латек» Україна, два короткі патрони кільцевого запалення калібру 4 мм Флобер, 7 гільз коротких патронів кільцевого запалення калібру 4 мм Флобер, дві банківські карти, дві обкладки для документів, 2 недопалки цигарок, футболку, шорти, кросівки, штани, магнітний ключ, скляну банку, дві скляні пляшки, пакет чорного кольору, пластикову коробочку, зв`язку ключів, - знищити.

футболку, кросівки, мобільний телефон Iphone X, футболку сірого кольору та шорти синього кольору, які належать обвинуваченому, - повернути власнику ОСОБА_7

змив речовини бурого кольору, змив речовини бурого кольору на 2-х свапах, зрізи нігтьових пластин з обох рук, змиви з обох рук, зразок крові, зразок букального епітелію, зрізи нігтьових пластин рук, змиви з обох рук, - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави 17038 (сімнадцять тисяч тридцять вісім) грн. 80 коп. процесуальних витрат на залучення експертів.

Вирок може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду через Деснянський районний суд м.Чернігова протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на вирок, якщо його не скасовано, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1