Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №320/4959/22 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/4959/22 Суддя (судді) першої інстанції: Горобцова Я.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Аліменка В.О. та Терези Ю.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А

У червні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат» звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №1/00372536/10-36-13-04 від 19.05.2022 щодо застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Узинський цукровий комбінат" штрафу у розмірі вартості відчуженого майна у сумі 189 326 663,43 гривень за порушення пункту 92.3 статті 92 ПК України.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09 травня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області №1/00372536/10-36-13-04 від 19.05.2022 щодо застосування штрафу у розмірі вартості відчуженого майна у сумі 189 326 663,43 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Зокрема, апелянт зазначає, що позивач на підставі протоколу № 5 21.03.2022, всупереч положень п. 92.1 ст. 92 ПК України, без погодження з податковим органом утилізував майно (змішаний з водою біоетанол), яке знаходилось у податковій заставі, у зв`язку з чим контролюючим органом правомірно прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.

Також апелянт вказує, що позивач всупереч норм п. 69 пп. 69.21 п. 69 підрозділу 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України, у редакції Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX, не звертався до Білоцерківської військової адміністрації щодо узгодження питання з утилізації біоетанолу та до Київської обласної військової адміністрації.

Апелянт вважає безпідставним посиланням позивача на лист Узинської міської ради №03-10-377 від 07.06.2022, до якого додано листи Білоцерківської військової адміністрації від 14.03.2022 № 06-22/231 та від 06.06.2022 № 06-22/735 про необхідність вжиття відповідних заходів щодо вибухонебезпечних речовин, оскільки зміст листа містив лише прохання начальника Білоцерківської районної військової адміністрації щодо проведення моніторингу підприємств на предмет наявності великої кількості паливно-мастильних матеріалів.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав.

Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку письмового провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, введення в Україні воєнного стану, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

У своїй апеляційній скарзі відповідач заявляв клопотання про розгляд справи за участі його представника в судовому засіданні.

Суд звертає увагу, що в даному випадку, безпосередня участь сторін у судовому засіданні, не є обов`язковою, оскільки матеріали справи містять достатньо письмових доказів для з`ясування фактичних обставин.

Частиною 2 ст.311 КАС України визначено, якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, ухвалене в порядку письмового провадження, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, колегія суддів не вбачає підстав для здійснення розгляду даної справи у відкритому судовому засіданні за участю сторін, а тому відповідне клопотання задоволенню не підлягає.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат» зареєстровано як юридичну особу за адресою: 09161, Київська область, Білоцерківський район, місто Узин, вул. В.Симиренка, буд.2, код ЄДРПОУ 00372536.

Відповідно до Акту опису майна №26/10-36-13-04 від 06 жовтня 2021 року податковим керуючим проведено опис майна позивача біоетанолу (прозорої, безбарвної або світло-жовтої речовини) згідно сертифікату якості №1, у кількості 136 245,44 дал., вартістю 189326663,43грн.; нежитлові будівлі та споруди з резервуарами закритого типу згідно реєстраційного номеру об`єкта нерухомого майна 92092732204, що знаходиться за адресою: Білоцерківський район, м. Узин, вул. В.Симиренка, буд. 2в, площею 2 2089, кв.м., 11486280,00грн.

25 квітня 2022 року ГУ ДПС у Київській області повідомлено про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває в податковій заставі відповідно до попередження №24 на підставі наказу №722 від 25.11.2021 відповідно до Положення про проведення перевірки стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі від 16.06.2017 №584.

За результатами перевірки уповноваженими особами контролюючого органу складено Акт №29/10-36-13-04 від 27 квітня 2022 року про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі та встановлено відчуження майна, зазначеного в акті опису від 06.10.2021 №261/10-36-13-04, а саме: біоетанол в кількості 136 245,44 дал., на суму 189326663,43 грн.

Не погоджуючись із висновками Акта перевірки позивачем подано заперечення на Акт, за результатами розгляду яких ГУ ДПС у Київській області листом №13066/6/10-36-13 від 19 травня 2022 року повідомило про те, що до відповідача не надходили звернення ТДВ «Узинський цукровий комбінат» щодо узгодження операцій із заставним майном. Управління також повідомило про те, що заперечення будуть долучені до Акта перевірки стану збереження майна від 27.04.2022 №29 та враховані при прийнятті рішення про застосування штрафних санкцій за відчуження, а саме: утилізації майна, що перебуває у податковій заставі.

На підставі Акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №1/00372536/10-36-13-04 від 19.05.2022 щодо застосування до позивача штрафу у розмірі вартості відчуженого майна у сумі 189 326 663,43грн. за порушення пункту 92.3 статті 92 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем цього рішення, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив та зазначив, що утилізація біоетанолу, попередньо змішаного з водою, була здійснена під впливом форс-мажорних обставин, з метою недопущення виникнення технологічної катастрофи в умовах військової агресії Російської Федерації, а знищення (утилізація) майна, яке знаходиться у податковій заставі, не є відчуженням майна у розумінні ст. 92 ПК України.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі по тексту - ПК України).

Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Президентом України із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року 2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час.

Суд першої інстанції достовірно встановив, що листом від 09.03.2022 №03-10-157 Узинська міська рада Білоцерківського району Київської області звернулася до ТДВ «Узинський цукровий комбінат» про вжиття невідкладних заходів щодо недопущення займання вибухонебезпечних речовин, що знаходяться на території заводу.

На підставі наведеного листа, з метою недопущення виникнення технологічної катастрофи і можливих жертв серед місцевого населення в місті, керівництвом позивача прийнято рішення змішати біоетанол в кількості 136 245,440 дал., що знаходиться на складі товариства, з об`ємною частиною спирту етилового 98,8%, з водою для його зменшення до 39%. При цьому у зв`язку із збільшенням об`єму біоетанолу при змішуванні із водою, для зменшення об`єктної частки спирту етилового до 39% було розлито по ємностях, які не внесені до акцизних місць зберігання біоетанолу.

21 березня 2022 року на Комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області рекомендовано керівникам підприємств, установ усіх форм власності, з метою збереження життя і здоров`я населення Узинської міської територіальної громади, забезпечення цілісності інфраструктури міста, терміново організувати роботи щодо виявлення та знешкодження вибухонебезпечних рідин на території Узинської міської територіальної громади, за можливості провести роботи з виведення та утилізації вибухонебезпечних рідин (Протокол №5 від 21.03.2022).

07 червня 2022 року Узинська міська рада листом №03-10-377 звернулася до ТДВ «Узинський цукровий комбінат» про надання інформації щодо вжитих підприємством невідкладних заходів про недопущення займання вибухонебезпечних речовин, що знаходяться на території заводу, з метою уникнення техногенно-екологічної катастрофи та збереження життя, здоров`я населення Узинської міської територіальної громади в період дії військового стану. До зазначеного листа Узинською міською радою додано копію листа Білоцерківської районної військової адміністрації від 14.03.2022 №06-22/231 та копію листа Білоцерківської районної військової адміністрації від 06.06.2022 №06-22/735 в яких зазначено про необхідність вжиття відповідних заходів щодо вибухонебезпечних речовин.

Відповідно до ДСТУ 7166:2010 біоетанол це спирт етиловий зневоднений. Водночас, спирт етиловий - легкозаймиста особливо небезпечна рідина, яка відноситься до ІV класу небезпеки.

Згідно з п. 243 ст. 243 Податкового кодексу України ставка податку на викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення забруднюючих речовин (сполук), які не увійшли до пункту 243.1 цієї статті та на які встановлено ІV клас небезпечності складає 145,50 гривень за 1 тону.

Суд першої інстанції встановив, що не заперечується відповідачем, що позивачем сплачено екологічний податок у розмірі 156 412,50 грн за викиди в атмосферне повітря та рентну плату у розмірі 2 720,30 грн за спеціальне використання води, яка була використана при змішуванні з біоетанолом.

З метою визначення впливу утилізованого (злитого) на поля фільтрації товариства, попередньо змішаного біоетанолу з водою, з об`ємною частиною спирту етилового до 39% на навколишнє природне середовище та визначення виду забруднення навколишнього природного середовища, та для підтвердження правильності визначення податкового зобов`язання з екологічного податку, Товариством надіслано запит про надання інформації до Департаменту екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації.

Департамент листом №762-28.06.1-2022 від 01.06.2022 повідомив, що зазначена операція з відходами підпадає під критерій знешкодження відходів, а не розміщення. Також Департаментом повідомлено, що під час знешкодження водної суміші з вмістом спирту біоетанолу до 39% відбулись викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Крім того, в листі вказано, що поля фільтрації не належать до переліку водних об`єктів, який визначений абз. 15 ст. 1 Водного кодексу України.

Слід зазначити, що листом Торгово-промислової палати України (далі - ТПП) від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 на підставі статей 14 та 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», статуту ТПП України засвідчило форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Отже, ТПП підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайним и, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів. Господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Відповідно до пп.112.8.9 п. 112.8 ст. 112 ПК України обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є вчинення діяння ( дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що утилізація біоетанолу попередньо змішаного з водою була здійснена від впливом форс-мажорних обставин, з метою недопущення виникнення технологічної катастрофи в умовах військової агресії Російської Федерації.

Щодо доводів апелянта про те, що позивач, всупереч положень п. 92.1 ст. 92 ПК України, без погодження з податковим органом утилізував майно (змішаний з водою біоетанол), яке знаходилось у податковій заставі, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ТДВ «Узинський цукровий завод» листом №б/н від 28.02.2022 звернулося до відповідача із проханням надати згоду на знищення біоетанолу в кількості 136 245,440 дал., що знаходиться у податковій заставі товариства шляхом змішування вибухової рідини з водою для уникнення непередбачуваної, неконтрольованої ситуації, недопущення займання вибухонебезпечних речовин, що знаходяться на території заводу, для збереження життя та здоров`я жителів міста та уникнення техногенно-екологічної катастрофи.

Листом №16 від 09.03.2022 ТДВ «Узинський цукровий комбінат» було повідомлено ГУ ДПС у Київській області про змішування біоетанолу об`ємного частиною спирту етилового 98,8 в кількості 136245,440 дал. з водою та розлиття його по ємностях.

При цьому колегія суддів наголошує, що вказаний лист ТДВ «Узинський цукровий комбінат» був надісланий до ГУ ДПС у Київській області після отримання листа від 09.03.2022 №03-10-157 Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області про вжиття невідкладних заходів щодо недопущення займання вибухонебезпечних речовин, що знаходяться на території заводу.

Факт отримання листа №16 від 09.03.2022 ТДВ «Узинський цукровий комбінат» відповідач не заперечує.

У подальшому, 06.04.2022 ТДВ «Узинський цукровий комбінат» також було повідомлено ГУ ДПС у Київській області про знешкодження шляхом утилізації (зливу) змішаного з водою біоетанол, попередньо доведеного до мінімального вмісту до мінімального вмісту спирту етилового на поля фільтрації товариства в повному обсязі.

Проте у матеріалах справи відсутня будь-яка відповідь ГУ ДПС у Київській області на листи товариства №б/н від 28.02.2022, №16 від 09.03.2022 та №23 від 06.04.2022.

У свою чергу, відповідач зазначає, що відповідно до наказу ДПС України від 28.03.2022 №173 за ГУ ДПС у Львівській області було закріплено виконання повноважень ГУ ДПС у Київській області на час перебування працівників управління у простої.

Однак, суд першої інстанції правильно встановив, що наказ ДПС України №173 винесено 28.03.2022, натомість листи позивача надіслані, зокрема, 28.02.2022 та 09.03.2022, тобто до закріплення виконання повноважень ГУ ДПС у Київській області за ГУ ДПС у Львівській області.

Отже, відповідач мав можливість надати відповіді на листи позивача та прийняти відповідне рішення.

Крім того, у листі ГУ ДПС у Київській області від 27.04.2022 №11873/10-36-04-01 щодо вжиття відповідних заходів та приведення у відповідність податкову звітність з екологічного податку за І квартал 2022 року у зв`язку з утилізацією (зливу) біоетанолу, податковий орган зазначив про те, що товариство повідомило про знешкодження біоетанолу в кількості 136 245,44 дал. (об`ємною часткою спирту етилового 98,8% ) попередньо доведеного до мінімального вмісту спирту етилового (39%), який знаходився на території підприємства, шляхом утилізації (зливу) на поля фільтрації товариства, про що складено відповідний Акт в складі комісії від 15.03.2022 та затверджено керівником підприємства 21.03.2022.

Посилання апелянта на те, що до контролюючого органу не надходив лист №б/н від 28.02.2022 ТДВ «Узинський цукровий комбінат» не заслуговує на увагу, оскільки, насамперед, події щодо змішування з водою біоетанолу відбувались після отримання ТДВ «Узинський цукровий комбінат» листа від 09.03.2022 №03-10-157 Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області про вжиття невідкладних заходів щодо недопущення займання вибухонебезпечних речовин, що знаходяться на території заводу, отримання якого скаржник не заперечує.

Відповідно до п. 92.1 ст. 92 Податкового кодексу України платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом.

Платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою контролюючого органу, а також у разі, якщо контролюючий орган впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди.

Згідно з п. 92.2 ст. 92 ПК у разі відчуження або оренди, або надання у лізинг майна, яке перебуває у податковій заставі, платник податків за згодою контролюючого органу зобов`язаний замінити його іншим майном такої самої або більшої вартості. Зменшення вартості заміненого майна допускається тільки за згодою контролюючого органу за умови часткового погашення податкового боргу.

При цьому за приписами п. 92.3 ст. 92 ПК України у разі здійснення операцій з майном, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу платник податків несе відповідальність відповідно до закону.

Поряд з цим, згідно з пп. 14.1.31 п. 14.1 ст. 14 ПК України відчуження майна - будь-які дії платника податків, унаслідок вчинення яких такий платник податків у порядку, передбаченому законом, втрачає право власності на майно, що належить такому платнику податків, або право користування, зокрема, природними ресурсами, що у визначеному законодавством порядку надані йому в користування.

За положеннями ст. 178 Цивільного кодексу України об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.

Пункт 1 ч.1 ст. 1 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» встановлює, що примусове відчуження майна - позбавлення власника права власності на індивідуально визначене майно, що перебуває у приватній або комунальній власності та яке переходить у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за умови попереднього або наступного повного відшкодування його вартості.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого про те, що знищення (утилізація) майна, яке знаходиться у податковій заставі, не є відчуженням майна у розумінні ст. 92 ПК України.

На користь вказаного висновку також свідчить правова позиція Верховного Суду у постановах від 25.01.2021 по справі №758/10761/13-ц, від 16.06.2020 по справі №689/26/17 (провадження №14-47цс20).

Суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що постановою Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві про закриття кримінального провадження від 23 грудня 2022 року закрито кримінальне провадження №620220000000000303 від 21.05.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 364, частиною 3 статті 365, частиною 1 статті 388 Кримінального кодексу України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. За змістом вказаної постанови, вказане кримінальне провадження розпочате на підставі матеріалів оперативних підрозділів Державного бюро розслідувань та розслідується за фактами зловживання службовим становищем службовими особами ГУ ДПС у Київській області, які за попередньою змовою зі службовими особами суб`єктів господарської діяльності та місцевого самоврядування, групою осіб, вчинили дії, якими спричинили тяжкі наслідки інтересам держави та вчинення дій, які явно виходять за межі наданих їм повноважень, посадовими особами органу місцевого самоврядування за попередньою змовою із службовими особами правоохоронного органу, що спричинили тяжкі наслідки та незаконних дій щодо описаного майна.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що у зв`язку із запровадженням воєнного стану в Україні головою Узинської міської ради 09.03.2022 скеровано лист до ТДВ «Узинський цукровий комбінат» за №03-10-157 щодо вжиття невідкладних заходів на недопущення займання вибухонебезпечних речовин, що знаходяться на території заводу. Діючи на виконання вказаного вище листа, директором ТДВ «Узинський цукровий комбінат» винесено наказ №42 від 09.03.2022, яким біоетанол в кількості 136 245,440 дал., що знаходяться на складі підприємства з об`ємною часткою спирту етилового 98,8%, змішаною з водою для його зменшення до 39%.

Вживаючи заходів, спрямованих на виконання вказаного вище протоколу, директором ТДВ «Узинський цукровий комбінат» винесено наказ №43 від 21.03.2022, яким змішаний з водою біоетанол, попередньо доведений до мінімального вмісту спирту етилового, що знаходиться на зберіганні підприємства, знешкоджено шляхом утилізації (зливу) на поля фільтрації ТДВ «Узинський цукровий комбінат».

Отже, біоетанол в кількості 136 245,440 дал. (1 362 454,4 літрів) на суму 189 326 663,43грн., який зберігався на території ТДВ «Узинський цукровий комбінат» був знищений шляхом його злиття на поля фільтрації.

Допитана під час досудового розслідування у процесуальному статусі свідка ОСОБА_1 , яка є податковим керуючим по ТДВ «Узинський цукровий комбінат» повідомила, зокрема, що в березні 2022 року ТДВ «Узинський цукровий комбінат» скеровано лист до ГУ ДПС у Київській області про змішання біоетанолу в кількості 136 245,44 дал. з водою, а в квітні цього ж року про знищення вказаного біоетанолу шляхом його злиття в поля фільтрації підприємства. Після опрацювання вказаної інформації прийнято рішення про проведення перевірки збереження заставного майна ТДВ «Узинський цукровий комбінат», у результаті чого складений акт №29 від 27.04.2022, яким установлено відчуження біоетанолу.

Крім того, у вказаній постанові зазначено про те, що у витребуваній в ГУ ДПС у Київській області копії справи платника податків ТДВ «Узинський цукровий комбінат» установлено наявність копії листа ТДВ «Узинський цукровий комбінат» до ГУ ДПС у Київській області від 28.02.2022 №б/н. Зі змісту вказаного листа вбачається ініціювання ТДВ «Узинський цукровий комбінат» перед ГУ ДПС у Київській області питання щодо надання згоди на проведення операцій із описаним в податкову заставу майном, а саме: біоетанолом в кількості 136 245,440 дал., відповідь на яке відсутнє в матеріалах справи платника податків ТДВ «Узинський цукровий комбінат». Таким чином, заважаючи на той факт, що орган податкового контролю не надав платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди на проведення операцій із майном, яке перебуває у податковій заставі, ТДВ «Узинський цукровий комбінат» користуючись правом мовчазної згоди, що унормовано ст. 92 Податкового кодексу України, вчини дії, спрямовані на його знищення. Крім того, зібраними доказами не установлено прямого умислу директора ТДВ «Узинський цукровий комбінат» на знищення описаного у податкову заставу майна, оскільки останній діяв в умовах воєнного стану та його дії були спрямовані на відвернення ймовірних вибухових та пожежних наслідків, які могли завдати шкоди життю та здоров`ю людей, які проживають на території Узинської міської ради.

Також в судовому засіданні був допитаний в якості свідка директор ТДВ «Узинський цукровий комбінат» ОСОБА_2 , який будучи попередженим про кримінальну відповідальність, повідомив, що підприємство працює по сезонному типу виробництва та більшість працівників станом на 24 лютого 2022 року перебували у відпустках. У зв`язку з перебуванням майна підприємства у податковій заставі біля території підприємства знаходився податковий пост, проте з 24.02.2022 працівники контролюючого органу на ньому були відсутні. Також свідок повідомив про надсилання листів контролюючому органу щодо узгодження питання утилізації майна, яке перебуває у податковій заставі, а також те, що із податковим органом намагалися зв`язатися засобами телефонного зв`язку, однак це не мало результатів. Крім того, свідок повідомив про те, що у безпосередній близькості до полів фільтрації ТДВ «Узинський цукровий комбінат» знаходяться аеродроми м. Біла Церква, м. Васильків та військове містечко. Постійні бойові дії могли призвести до загоряння та вибуху біоетанолу, який знаходився у цистернах на території позивача. Крім того, у безпосередній близькості до полів фільтрації знаходяться житлові будинки мешканців м.Узин, а відтак була висока ймовірність завдати шкоди життю та здоров`ю людей та спричинити матеріальні збитки у зв`язку з значним діаметром вибуху біоетанолу.

У судовому засіданні суду першої інстанції свідок ОСОБА_3 , який працює головним інженером на підприємстві позивача повідомив суд про те, що всі працівники були відкликані з відпусток. Його дії полягали в тому, щоб виконати наказ по підприємству щодо утилізації біоетанолу.

Безпідставними є доводи відповідача про те, що Законом України «Про внесення змін до ПК України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» внесені зміни до п.69.21 ст. 69 ПК України підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення, згідно з якими майно платника податків звільняється з податкової застави з дня отримання рішення керівника військово-цивільної адміністрації про вилучення майна без застосування вимог ст. 92 Податкового кодексу України. При цьому у разі оплатного вилучення майна такі кошти спрямовуються на погашення податкового боргу платника податків, майно якого вилучено.

Разом з цим, відповідач, з посиланням на лист Білоцерківської районної військової адміністрації від 27.05.2022 №9145/5, в якому зазначено про відсутність відомостей стосовно звернень на адресу військової адміністрації позивачем з питань отримання рішення керівника військової адміністрації щодо звільнення майна з податкової застави, вважає необґрунтованими твердження позивача про дотримання процедури утилізації майна, що перебуває у податковій заставі.

Однак, позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, не стверджував про наявність рішення керівника військово-цивільної адміністрації про вилучення майна без застосування вимог статті 92 ПК України. Крім того, утилізація майна, що перебуває у податковій заставі, не є його відчуженням у розумінні ст. 92 ПК України.

Отже, відповідачем не наведено доводів, які б спростовували надані позивачем пояснення та докази, не надано доказів на підтвердження наявності порушення позивачем норм податкового законодавства.

З урахуванням зазначеного у сукупності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а тому не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим. щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 травня 2023 року - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 травня 2023 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Текст постанови виготовлено 28 липня 2026 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді В.О.Аліменко

Ю.О.Тереза