Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №640/25941/20 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/25941/20 Суддя (судді) першої інстанції: Білоноженко М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Аліменка В.О. та Терези Ю.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТТОРГ-15» до Головного управління ДПС у м. Києві визнання протиправними та скасування розпорядження і податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просив визнати протиправними та скасувати розпорядження від 16.06.2020 і податкове повідомлення-рішення від 23.06.2020 №0004393201.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27.08.2024 позов задоволено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що оскаржувані розпорядження і податкове повідомлення-рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, тому правові підстави для їх скасування відсутні.

Відповідачем наголошено, що підставою для прийняття оскаржуваних рішень стали матеріали, які надійшли на адресу ГУ ДПС у м. Києві зі Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві Національної поліції України за ч.2 ст.156 КУпАП.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що контролюючим органом не підтверджено факт продажу алкогольного напою особі, яка не досягла 18 років належними доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Беручи до уваги, що в суді першої інстанції розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, введення в Україні воєнного стану, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами ст. 311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач зареєстрований юридичною особою, основним видом діяльності якої за КВЕД є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (а.с. 3-4).

На час проведення перевірки у позивача була наявна дійсна ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, термін дії з 10.03.2020 до 10.03.2021. Адреса місця торгівлі: м. Київ, вул. Миколи Ушакова, буд. 14а, приміщення 126 (магазин «Делві №141»).

До Головного управління ДПС у м. Києві від Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві Національної поліції України надійшло подання від 05.05.2020 №3505/125/54/5-2020 з копіями матеріалів про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.156 КУпАП.

Як встановлено в протоколі про адміністративне правопорушення від 15.04.2020 ВАБ №252056, 15.04.2020 продавцем-касиром магазину Делві ОСОБА_1., адреса магазину: м. Київ, вул. Миколи Ушакова, буд. 14а, приміщення 126, де провадить господарську діяльність позивач, реалізовано алкогольний напій, а саме: пляшки пива «Київське» неповнолітній особі, що заборонено законом, чим вчинила порушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП.

На підставі подання від 05.05.2020 №3505/125/54/5-2020, Головне управління ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.06.2020 №0004393201, яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 6800,00 грн, за порушення вимог ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» в частині здійснення продажу алкогольного напою особі, яка не досягли 18 років, а також розпорядження від 16.06.2020 про анулювання ліцензії.

Не погоджуючись із прийнятими розпорядженням і податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що в матеріалах справи відсутні докази продажу найманим працівником позивача алкогольних напоїв особі, яка не досягла 18 років, в тому числі не підтверджено відповідним фіскальним документом, у зв`язку з чим податкове повідомлення-рішення від 23.06.2020 №0004393201 та розпорядження від 16.06.2020 про анулювання ліцензії є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, в межах вимог та обґрунтувань апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР; тут і надалі у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Статтею 15-3 Закону №481/95-ВР встановлено обмеження щодо продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння.

Відповідно до ч.1 ст.15-3 Закону №481/95-ВР забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння: 1) особами, які не досягли 18 років; 2) особам, які не досягли 18 років.

Згідно з ч.5 ст.15-3 Закону №481/95-ВР якщо у продавця пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння виникли сумніви щодо досягнення 18-річного віку покупцем, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні, слабоалкогольні напої, вина столові, тютюнові вироби, електронні сигарети, рідини, що використовуються в електронних сигаретах, та пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, продавець зобов`язаний звернутися до такого покупця з вимогою пред`явити паспорт громадянина України або інший документ, що підтверджує його вік.

Відповідно до абз.14 ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону у розмірі 6800 гривень.

Статтею 15 Закону №481/95-ВР передбачено, що ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження на підставі порушення вимог статті 15-3 цього Закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях.

Положеннями ч.1 ст.3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов`язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Згідно з приписами ст.2 Закону №265/95-ВР розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для встановлення відповідачем порушення п.2 ч.1 ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» були матеріали про адміністративне правопорушення Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві Національної поліції України за ч.2 ст.156 КУпАП, а саме протокол про адміністративне правопорушення від 15.04.2020 ВАБ №252056, складений на ОСОБА_1 , продавця-касира магазину Делві за адресою: м. Київ, вул. Миколи Ушакова, буд. 14а, приміщення 126, в якому встановлено, що вказаним вище касиром реалізовано алкогольний напій, а саме: пляшку пива «Київське» неповнолітній особі, що заборонено законом.

Згідно пояснень ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) (а.с.49), відібраних працівниками Національної поліції, останній вказує, що він 15.04.2020 зайшов до магазину за адресою м. Київ, вул. Миколи Ушакова, буд. 14а, де він купив пляшку пива «Київське» 0.6 л. Після вийшов з магазину і до нього завітали працівники поліції і вони пішли на місце події.

Згідно пояснень ОСОБА_1 (а.с.46), остання зазначила, що хлопця ( ОСОБА_3 ) бачить вперше і нічого йому не продавала, на вимогу дільничного пробити пиво ще раз, остання відмовилась.

Колегія суддів звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення від 15.04.2020 серії ВАБ №252056 складений відносно ОСОБА_1 лише на підставі пояснень неповнолітньої особи. При тому, жодних інших доказів на підтвердження продажу алкогольного напою контролюючим органом надано не було.

Також, в матеріалах цієї справи відсутні докази продажу найманим працівником позивача алкогольних напоїв особі, яка не досягла 18, в тому числі не підтверджено відповідним фіскальним документом.

Крім того, відповідачем не проводились дії щодо вилучення алкогольної продукції, реалізованої неповнолітній особі та не витребувано і не досліджено касовий чек з продажу алкогольного напою.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт вчинення порушення, за яке до позивача було застосовано штрафні санкції не підтверджується належними доказами, та про наявність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.06.2020 №0004393201 та розпорядження від 16.06.2020 про анулювання ліцензії.

Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, при цьому колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 "Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Керуючись ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Текст постанови виготовлено 28 липня 2026 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді В.О.Аліменко

Ю.О.Тереза