Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №620/6551/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/6551/24 Суддя (судді) першої інстанції: Соломко І.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Аліменка В.О. та Терези Ю.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИЛА

У травні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Чернігівській області від 25 квітня 2024 року №24-дс «Про накладання дисциплінарного стягнення».

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 липня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Зокрема, апелянт зазначає, що дисциплінарною комісією Головного управління ДПС у Чернігівській області встановлені у діях/бездіяльності начальника управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС Чернігівській області ОСОБА_1 наявні ознаки вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII «Про державну службу». Тому, на підставі наказу Головного управління ДПС у Чернігівській області від 25.04.2024 № 24-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення» застосовано до начальника управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Чернігівській області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани, передбачене пунктом 5 частини другої статті 65 Закону № 889- VIII «Про державну службу».

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування наказу.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не подала.

Після надходження матеріалів справи до суду, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач з 01.08.2022 обіймає посаду начальника управління оподаткування юридичних осіб, на яку переведена згідно з наказом начальника Головного управління ДПС у Чернігівській області від 01.08.2022 № 336-о, що підтверджується матеріалами справи.

За Посадовою інструкцією державного службовця, затвердженою начальником ГУ ДПС у Чернігівській області 01.02.2022, на позивача, як на начальника управління оподаткування юридичних осіб, покладені такі обов`язки: здійснення керівництва діяльністю та організація роботи підрозділу відповідно до Регламенту ГУ ДПС та положення про Управління: забезпечення виконання завдань і функцій, покладених на Управління; забезпечення виконання плану роботи Управління. Здійснення моніторингу та контролю за виконанням працівниками Управлінням посадових обов`язків, правил внутрішнього трудового та службового розпорядку, здійснення контролю за своєчасністю сплати податків, поданням платниками передбаченої законом звітності, повнотою відображення її показників, аналіз даних Єдиного банку даних про платників податків та інших інформаційних ресурсів ДПС, зовнішніх джерел інформації, інформації, що надійшла від ДПС з метою розширення бази оподаткування. Організація та контроль за правомірністю бюджетного відшкодування ПДВ (у межах і компетенції управління оподаткування юридичних осіб). Організація контролю за дотриманням вимог чинного законодавства та нормативних актів при наданні в межах компетенції адміністративних послуг. Визначення очікуваних надходжень податків, зборів, платежів, закріплених за управлінням оподаткуванням юридичних осіб з урахуванням тенденцій надходжень та розвитку економіки. Внесення у разі необхідності та в межах компетенції пропозицій щодо включення до плану-графіка перевірок платників, які мають ризик щодо несплати податків, зборів, платежів закріплених за управлінням. Аналіз ефективності проведення камеральних перевірок, проведення заходів щодо поліпшення результативності камеральних перевірок, організація та координації роботи підрозділів податків і зборів з юридичних осіб управлінь (на правах відокремлених підрозділів) з питань проведення камеральних перевірок юридичних осіб. Контроль за своєчасним проведенням заходів та процедур, пов`язаних з припинення (ліквідацією, реорганізацією) платників податків у межах компетенції. Забезпечення відпрацювання податкових ризиків у межах компетенції. Надання консультацій платникам, направлення до ДПС індивідуальних податкових консультацій для розгляду питання про внесення відомостей про такі консультації до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій. Забезпечення розгляду запитів і звернень, які надійшли від територіальних підрозділів центральних органі, виконавчої влади, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, посадових осіб, громадян, платників, народних депутатів України, з державної установи "Урядовий контактний центр", сервісу «Пульс та підготовка» відповідей на них. Здійснення заходів щодо усунення порушень і недоліків, виявлених під час контрольних заходів, проведених структурними підрозділами ДПС, Головного управління ДПС та державними органами, що уповноважені здійснювати контроль дотриманням вимог бюджетного законодавства.

З посадовою інструкцією державного службовця позивач ознайомлена 01.08.2022.

У період з 16.11.2023 по 29.12.2023 робочою групою у складі працівників Державної податкової служби України, на виконання наказу ДПС від 16.11.2023 № 962 «Про проведення комплексної перевірки», проведено комплексну планову невиїзну (дистанційну) перевірку (із частковим виїздом за потреби) стану організації роботи ГУ ДПС у Чернігівській області з основних питань за 2021-2023 роки, за результатами якої складено акт перевірки від 29.12.2023 №1729/99-00-02-03-02-14 (а.с. 87-197, т. 1).

За висновками вказаного акту перевірки встановлено ряд порушень вимог податкового законодавства України у стані організації роботи управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Чернігівській області.

Наказом ГУ ДПС у Чернігівській області від 26.02.2024 № 14-дп порушено дисциплінарне провадження стосовно позивача з метою визначення в її діях ознак дисциплінарного проступку.

13.03.2024 Дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ ГУ ДПС у Чернігівській області прийняла рішення про доцільність продовження до 60 днів строку здійснення дисциплінарного провадження стосовно начальника управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Чернігівській області ОСОБА_1, що підтверджується витягом з протоколу засідання Дисциплінарної комісії № 34/25-01-01-01-17.

Листом від 16.04.2024 № 138/25-01-01-01-33 відповідач проінформував позивача про внесення в.о. начальника ГУ ДПС у Чернігівській області подання про результати розгляду дисциплінарної справи та повідомило про необхідність надання пояснень на ім`я суб`єкта призначення.

Наказом ГУ ДПС у Чернігівській області від 26.03.2024 № 33-дп продовжено по 25.04.2024 строк здійснення дисциплінарного провадження стосовно начальника управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Чернігівській області ОСОБА_1 , порушеного наказом Головного управління ДПС у Чернігівській області від 26.02.2024 № 14-дп «Про порушення дисциплінарного провадження».

16.04.2024 Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ ГУ ДПС у Чернігівській області на ім`я В.о. ГУ ДПС в Чернігівській області скеровано подання № 130/25-01-01-01-33, у резолютивній частині якого зазначено про наявність у діях/бездіяльності ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Розділу VIII Закону № 889, відповідно до якого вона заслуговує на накладання дисциплінарного стягнення у виді догани, передбаченого частиною третьою статті 66 Розділу VIII Закону № 889, за відсутність контролю за підпорядкованим структурним підрозділом, що призвело до порушень та недоліків у роботі управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Чернігівській області при виконанні функціональних повноважень, ( т.1 а.с. 230_246).

23.04.2024 позивачем подано в.о. начальника Головного управління ДПС у Чернігівській області пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження.

Згідно із характеристикою, наданою в.о. начальника Головного управління ДПС у Чернігівській області від 13.03.2024, ОСОБА_1 дотримується правил поведінки, визначених для державних службовців, не допускає порушень трудової дисципліни. Врівноважена, комунікабельна, з колегами по роботі і підлеглими підтримує рівні, ділові стосунки.

Також у матеріалах дисциплінарної справи є інформація від 11.03.2024 № 322/25-01-11-19 відповідно до якої, позивач станом на 11.03.2024 діючих дисциплінарних стягнень та заохочень немає, результати службової діяльності позивача за 2023 рік оцінено позитивно, станом на 11.03.2024 у відпустці не перебуває, інформація щодо тимчасової непрацездатності, згідно з Електронним реєстром листків непрацездатності Пенсійного фонду України, відсутня.

Наказом ГУ ДПС у Чернігівській області від 25.04.2024 №24-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення», на підставі подання Дисциплінарної комісії від 16.04.2024 № 130/25-01-01-01-33, з врахуванням пояснень ОСОБА_1 від 23.04.2024 застосовано до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді догани, передбачене підпунктом 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу».

Не погодившись з наказом Головного управління ДПС у Чернігівській області від 25.04.2024 №24-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення», позивач звернулася до суду з цим позовом.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив та зазначив, що відповідач не довів факту вчинення позивачем дисциплінарного проступку та її вини у виявлених порушеннях.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, правовий статус державного службовця регулює Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII, у редакції, чинній на час спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 87 Закону №889-VIII підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.

За приписами частини першої статті 65 Закону №889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Перелік дисциплінарних проступків наведений у частині другій статті 65 Закону №889-VIII, одним із яких є невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків (пункт 5).

Згідно з частиною першою статті 66 Закону №889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: зауваження; догана; попередження про неповну службову відповідність; звільнення з посади державної служби.

Згідно з частиною першою статті 69 Закону № 889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - Дисциплінарна комісія).

Статтею 73 Закону №889-VIII передбачено, що з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа. Дисциплінарна справа повинна, зокрема містити: підстави для відкриття дисциплінарного провадження; характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та/або акт про відмову від надання таких пояснень; належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Гарантії прав державних службовців під час застосування дисциплінарного стягнення закріплені у статті 74 Закону №889-VIII і полягають, зокрема, в наступному: дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця; під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби (частина перша); дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця (частина друга).

Процедура здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців визначена Порядком здійснення дисциплінарного провадження, який визначає процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р. № 1039, (далі - Порядок № 1039).

Пунктом 33 Порядку № 1039 визначено, що Комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.

Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити:

- чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження;

- чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку;

- чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби;

- чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності;

- який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.

За змістом пункту 34 Порядку №1039 результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, у мотивувальній частині яких зазначаються: факти, що підтверджують вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, з посиланням на положення відповідних нормативно-правових актів; обставини, що призвели до вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку; ступінь вини державного службовця; характер дисциплінарного проступку, ступінь його тяжкості, настання тяжких наслідків; відомості, що характеризують державного службовця, обставини, що пом`якшують чи обтяжують дисциплінарну відповідальність державного службовця, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та ставлення державного службовця до державної служби; заяви, клопотання, пояснення державного службовця та рішення, прийняті Комісією, дисциплінарною комісією за результатами їх розгляду.

За приписами частин десятої статті 69 Закону № 889-VIII результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

Аналіз наведених положень Закону № 889-VIII, Порядку № 1039 свідчить, що підставою для застосування дисциплінарного стягнення є вчинення особою дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених Законом № 889-VIII та іншими нормативно-правовими актами; встановлення дисциплінарною комісіє даного факту; обставини, що призвели до вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку; ступінь вини державного службовця; характер дисциплінарного проступку, ступінь його тяжкості, настання тяжких наслідків; відомості, що характеризують державного службовця, обставини, що пом`якшують чи обтяжують дисциплінарну відповідальність державного службовця, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та ставлення державного службовця до державної служби; заяви, клопотання, пояснення державного службовця та рішення, прийняті Комісією.

Суд першої інстанції достовірно встановив, що висновок Дисциплінарної комісії ґрунтується на відомостях доповідної записки Департаменту забезпечення відомчого контролю від 29.01.2024 № 98/00-00-02-03-02-14 (а.с.183-195, т. 1) та результатах комплексної планової невиїзної перевірки стану організації роботи ГУ ДПС в Чернігівській області, якими виявлено певні недоліки у роботі посадових осіб. При цьому, у провину позивачу поставлено відсутність контролю за підпорядкованим структурним підрозділом, що призвело до порушень та недоліків у роботі управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Чернігівській області при виконанні функціональних повноважень, що розцінене як вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу».

Водночас, як правильно вказано судом першої інстанції, Дисциплінарна комісія у поданні від 16.04.2024 № 130/25-01-01-01-33 (а.с.230-246, т. 1) виклала загальні обставини порушень нормативно-правових актів, недотримання яких призвело до порушень та недоліків у роботі управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Чернігівській області, не навівши, які конкретно дії / бездіяльність допустила позивач при виконанні своїх обов`язків, та не послалась (Комісія) на положення нормативно-правових чи організаційно-розпорядчих документів, якими такі обов`язки передбачені.

При цьому, Посадова інструкція державного службовця (позивача) покладає на начальника управління оподаткування юридичних осіб загальне керівництво діяльністю та організації роботи підрозділу.

Позивач в межах дисциплінарного провадження подавала письмові пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, водночас, у поданні Комісії не розкрито зміст відповідних пояснень та не надано їм жодної оцінки (відсутні мотиви врахування пояснень чи їх відхилення), що свідчить про ненадання відповідачем змістовної відповіді на доводи позивачки та суттєве порушення процедури дисциплінарного провадження в частині встановлення вини державного службовця.

Зміст подання Дисциплінарної комісії, в тому числі в частині наданої оцінки діям/ бездіяльності позивача, повністю продубльований в спірному наказі.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному наказу, колегія суддів наголошує, що дисциплінарне стягнення - це передбачена законом міра державного примусу, що застосовується роботодавцем до працівника, який порушив трудову дисципліну, тобто вчинив дисциплінарний проступок. При цьому для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника. Об`єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб`єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними й поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає в порушенні трудових обов`язків, закріплених нормами загального та спеціального законодавства про працю: КЗпП України, Законом № 889-VIII, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень уповноваженої особи.

Частиною третьої статті 66 Закону № 889-VIII визначено, що у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

При цьому, словосполучення "може бути оголошено догану" вказує на те, що при виборі виду стягнення, яке може бути застосоване у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єкт призначення або керівник державної служби має виходити із того, що догана в даному випадку є одним із видів найсуворішого стягнення, що застосовується до державного службовця.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарного проступку, суб`єкт призначення або керівник державної служби може застосувати до працівника менш суворе дисциплінарне стягнення, зокрема, зауваження.

Разом з тим, як правильно встановлено судом першої інстанції, в матеріалах справи відсутні докази того, чому до позивача застосований більш суворіший вид стягнення - догану та не використана можливість для застосування менш суворого стягнення. Більш того, в ході розгляду справи судом не встановлено обставин, які б вказували на те, що позивачем вчинений дисциплінарний проступок, який вказує на навмисне неналежне виконання ним своїх посадових обов`язків, що заслуговує на застосування такого виду стягнення.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач не довів факту вчинення позивачем дисциплінарного проступку та її вини у виявлених порушеннях.

Крім того, ні в поданні Дисциплінарної комісії, ні у спірному наказі не наведено обґрунтованих мотивів кваліфікації вчинених позивачкою дій (бездіяльності). Зокрема, відповідач не обґрунтував, чому вчинений, на його думку, позивачем вперше проступок, який фактично розцінений відповідачем як неналежне виконання своїх посадових обов`язків, не може мати наслідком дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження.

У Поданні Дисциплінарної комісії зазначено, що при визначенні наявності дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця Дисциплінарною комісією враховані порушення та недоліки за період з 25.04.2023 по 29.12.2023. Більш того, в Акті перевірки від 29.12.2023, на який містяться посилання в Поданні та оскаржуваному наказі, викладені виявлені недоліки роботи за період 2021-2023 роки.

Тобто, при встановленні в діях позивача ознак дисциплінарного проступку Дисциплінарною комісією враховувалися порушення та недоліки, які позивач, не будучи службовцем ГУ ДПС у Чернігівській області, не могла вчинити. Позивач призначена на посаду 01.08.2022.

Тому, Подання та оскаржуваний наказ не відображають час, конкретні обставини та причини вчинення дисциплінарного проступку, а містять виключно припущення, без зазначення та підтвердження фактів невиконання чи неналежного виконання позивачем своїх посадових обов`язків, що доводить їх безпідставність та необґрунтованість.

Зокрема, щодо виявлення недоліків в процесі підтвердження чи/або спростування правомірності заявлених сум до відшкодування ПДВ, зокрема, щодо несвоєчасного внесення або взагалі не внесення інформації на кожному етапі організації, проведення та реалізації матеріалів камеральних/документальних перевірок у підсистеми «Паспорт», «Податковий аудит» ІКС «Податковий блок» (ПАТ «Насіння Чернігівщини», ТОВ ПВКФ «Сяйво», ПП «Агропрогрес», ТОВ «ВКП «Прилуки - Агропереробка», ТОВ «Форсаж» та інші), то колегія суддів зазначає, що такі порушення виникли до призначення позивача на посаду. Як зазначено у Поданні станом на дату проведення перевірки довідки, які складені в 2021-2022 роках, не були внесені у підсистему «Паспорт», «Податковий аудит» ІКС «Податковий блок».

Відносно посилань податкового органу на те, що позивачем не дотримано вимог пункту 5 розділу 8 Регламенту № 568 при оформленні службових записок, які мають містити інформацію щодо виявлених за результатами камеральної перевірки ризиків неправомірного декларування бюджетного відшкодування ПДВ (ТОВ «Тревел Експрес» 2738,7 тис. грн ПДВ) і направлення їх до управління податкового аудиту після одержання резолюції керівника територіального органу ДПС (ПП «Гепард», ПрАТ «Ічнянський МКК», ПрАТ «Насіння Чернігівщини», ТОВ «Форсаж», ТОВ «Слав Форест», ТОВ «Віп Авто Транс», ТОВ «ТіПіБіеСПродакшн», ТОВ «Автоекспрес», ТОВ «Соловушка»), колегія суддів зауважує, що у постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2025 року у справі № 420/13237/24, яка набрала законної сили 04.07.2025, суд апеляційної інстанції встановив, що «у період з 01.09.2023 по 31.12.2023 в ході проведення камеральних перевірок декларації з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ встановлено ймовірні ризики щодо правомірності декларування підприємствами від`ємного значення ПДВ, в томі числі заявленого до бюджетного відшкодування.

З урахуванням пункту 5 розділу ІІІ Регламенту взаємодії структурних підрозділів ДПС та головних управлінь ДПС в областях, м. Києві, Офісу великих платників податків ДПС у процесі бюджетного відшкодування податку на додану вартість та формування Реєстру заяв про суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПС України від 15.10.2020 №568, встановлено податкові ризики правомірності декларування від`ємного значення ПДВ відображені в додатках до службових записок від 15.09.2023 №2095/25-01-04-04-08, від 18.09.2023 №2168/25-01-04-04-08, від 20.09.2023 №2182/25-01-04-04-08, від 16.10.2023 №2366/25-01-04-04-08, від 15.11.2022 №2678/25-01-04-04-08, від 15.12.2023 №2969/25-01-04-04-08.

У додатках до зазначених службових записок відображено перелік підприємств, дати та номери декларацій, суми заявленого платниками до відшкодування з бюджету ПДВ, а також суми від`ємного значення різниці між податковими зобов`язаннями та податковим кредитом та вказано про виявлені в ході проведення камеральних перевірок ризики щодо правомірності декларування підприємствами від`ємного значення ПДВ, в т. ч. заявленого до бюджетного відшкодування.

Службові записки, додатки до них та матеріали камеральних перевірок з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ в терміни, визначені пунктом 5 розділу ІІІ Регламенту №568, направлено до управління податкового аудиту ГУ ДПС у Чернігівській області для здійснення заходів щодо проведення документальних позапланових перевірок підприємств на підставі п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

За результатами проведених документальних позапланових виїзних перевірок з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з ПДВ встановлені під час камеральних перевірок порушення підтверджено та відповідно позбавлено суб`єктів господарювання безпідставного бюджетного відшкодування (по вищевказаним платникам заявлено до бюджетного відшкодування 97230,0 тис.грн., відшкодовано 52316 тис.грн.).».

Отже, дати складання додатків до службових записок свідчать про те, що саме під час діяльності позивача було вжито заходи щодо їх належного оформлення. Вжиття таких заходів впровадилось до початку проведення перевірки діяльності ГУ ДПС у Чернігівській області.

Означене спростовує сумніви апелянта щодо вчинення позивачем дисциплінарного проступку в досліджуваній частині правовідносин.

Колегія суддів зауважує, що наявність в матеріалах дисциплінарної справи акту комплексної перевірки від 29.12.2023, листів запитів-відповідей структурних підрозділів, на переконання колегії суддів, не є беззаперечними доказами вчинення позивачем дисциплінарного проступку, оскільки акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, а відтак не може слугувати належним та допустимим доказом винуватості позивача у вчиненні проступку. Листи-відповіді структурних підрозділів базуються на відомостях з інформаційних баз ДПС, з яких неможливо встановити наявність факту вчинення саме позивачем дисциплінарного проступку.

Під час прийняття оскаржуваного наказу відповідачем не враховано також службову характеристику позивача, а також відсутність доган і стягнень за період роботи в ГУ ДПС в Чернігівській області.

Застосовуючи до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді догани, відповідно до частини другої статті 2 КАС України, відповідач повинен був діяти обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, неупереджено, добросовісно та розсудливо з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Натомість відповідач, порушуючи вимоги Порядку № 1039 та Закону № 889-VIII під час здійснення дисциплінарного провадження, повно, всебічно та об`єктивно не дослідивши всі обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку, протиправно визнав дії / бездіяльність позивача такими, що мають ознаки дисциплінарного проступку, що виразилися у неналежному виконанні службових обов`язків.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що матеріалами дисциплінарної справи щодо позивача не підтверджено наявність у діях позивача складових дисциплінарного проступку: протиправних дій (бездіяльності) позивача у зв`язку з неналежним виконанням покладених на нього посадових обов`язків; вини позивача. Недоведеність цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку, а відтак і підстави для дисциплінарної відповідальності.

Отже, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість свого рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС у Чернігівській області від 25 квітня 2024 року №24-дс «Про накладання дисциплінарного стягнення».

Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а тому не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим. щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.

Керуючись ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329, 382 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 липня 2024 року - залишити без змін.

Текст постанови виготовлено 28 липня 2026 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді В.О.Аліменко

Ю.О.Тереза