Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №320/2374/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/2374/25 Суддя першої інстанції: Панова Г. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Файдюка В.В.,

суддів: Аліменка В.О., Мєзєнцева Є.І.,

при секретарі Масловській К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправним та скасування рішення в частині, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - відповідач, НАЗК), в якому просив визнати протиправним та скасувати пункт 4.4 розділу IV "Висновки" та пункт 3.4. розділу III "Описова частина" Довідки Національного агентства з питань запобігання корупції № 578/24 від 01.11.2024 про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2022 рік, поданої ОСОБА_1 , начальником Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях, в частині встановлення ознак незаконного збагачення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 закрито провадження в адміністративній справі.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 - скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.12.2025 прийнято до провадження адміністративну справу № 320/2374/25 за правилами загального позовного провадження.

На адресу Київського окружного адміністративного суду надійшло клопотання відповідача про закриття провадження у справі, в обґрунтування якого він зазначив, що предметом оскарження в цій справі є довідка про результати проведення повної перевірки поданої декларації, яка містить в собі висновок про наявність у діях суб`єкта декларування ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368-5 КК України. Таким чином, оскільки предмет спору виник чи пов`язаний з кримінальним провадженням, то на такі правовідносини юрисдикція адміністративних судів не поширюється.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.04.2026 клопотання представника Національного агентства з питань запобігання корупції про закриття провадження у справі задоволено.

Закрито провадження в адміністративній справі № 320/2374/25 за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправним та скасування рішення.

Не погоджуючись із указаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Свою позицію обґрунтовує тим, що спірні правовідносини, які виникли у зв`язку з прийняттям відповідачем спірної довідки в процедурі здійснення публічно-владних управлінських функцій, і спірна довідка стосується прав, обов`язків та охоронюваних законом інтересів позивача, мають характер юридичного спору, який підлягає вирішенню у порядку адміністративного судочинства. Натомість, помилковий висновок суду першої інстанції порушує право позивача на захист, на доступ до суду, впливає на можливість захистити себе від негативного впливу на гарантоване право на повагу до свого приватного і сімейного життя, сферу трудової діяльності, оскільки спричинює втручання (негативний влив) на його ділову репутацію (суб`єкта декларування), що також може впливати на проходження публічної служби, перевірок при переведенні або призначенні на іншу посаду.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.05.2026 відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.

У відзиві на апеляційну скаргу НАЗК просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

В обґрунтування своїх доводів зазначає, що довідка та обґрунтований висновок, які є частиною доказової бази в рамках кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, де вирішується питання про притягнення суб`єкта декларування до відповідальності в порядку КПК України або КУпАП, не можуть бути предметом оскарження в порядку КАС України.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2026 продовжено строк розгляду справи на більш тривалий, розумний термін та призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 28.07.2026.

У судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд її вимоги задовольнити повністю з викладених у ній мотивів і підстав.

Представник відповідача наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з такого.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки кримінальне провадження в частині довідки Національного агентства з питань запобігання корупції № 578/24 від 01.11.2024 триває, тому, з урахуванням висновків Верховного Суду в постанові від 19.02.2026 у справі № 160/30949/24, цей спір не може бути розглянутий за правилами адміністративного судочинства.

Однак з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися з огляду на таке.

Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначено Законом України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII (далі - Закон № 1700-VII).

Статтею 4 Закону № 1700-VII визначено, що Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.

Відповідно до п. 7-1 ч. 1 ст. 11 Закону № 1700-VII до повноважень Національного агентства належить здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій суб`єктів декларування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя суб`єктів декларування.

Статтею 12 цього Закону передбачено, що для виконання зазначених повноважень НАЗК має право, зокрема, одержувати від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об`єднань інформацію, у тому числі з обмеженим доступом; мати безпосередній автоматизований доступ до інформаційно-телекомунікаційних і довідкових систем, реєстрів, банків даних, у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом; отримувати від осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, письмові пояснення щодо достовірності відомостей, зазначених у деклараціях осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 1 ст. 51-3 Закону № 1700-VII повна перевірка декларації полягає у з`ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення чи необґрунтованості активів.

Отже, повна перевірка декларацій суб`єктів декларування є однією з форм реалізації державного фінансового контролю у сфері запобігання корупції. Під час його здійснення НАЗК реалізує владно-управлінські повноваження щодо оцінки дотримання суб`єктами декларування вимог законодавства у сфері запобігання корупції.

Відповідно до приписів статтей 51-1 - 51-3 Закону № 1700-VII повна перевірка декларації здійснюється у формі окремої контрольної процедури, у межах якої НАЗК збирає, аналізує та оцінює інформацію щодо суб`єкта декларування, встановлює обставини, які мають значення для предмета перевірки.

НАЗК самостійно визначає предмет перевірки та перелік заходів, необхідних для з`ясування відповідних обставин.

Суб`єкт декларування не може впливати на рішення НАЗК про проведення такої перевірки, визначати її межі чи зміст, вирішувати питання про достатність або допустимість інформації, що досліджується уповноваженим органом.

Участь суб`єкта декларування в цій процедурі обмежується реалізацією визначених законом процесуальних прав, зокрема наданням пояснень та документів на запит НАЗК.

Результатом здійснення зазначеної контрольної процедури є формування НАЗК висновків щодо дотримання суб`єктом декларування вимог законодавства у сфері запобігання корупції, які оформлюються у формі довідки про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Таким чином, довідка, складена НАЗК за результатами повної перевірки декларації, є результатом реалізації контрольних функцій цього органу в сфері запобігання корупції. Її складення завершує контрольну процедуру, у межах якої НАЗК в односторонньому порядку реалізує надані йому законом владно-управлінські повноваження щодо оцінки дотримання суб`єктом декларування вимог законодавства у сфері запобігання корупції. Вона містить висновки щодо обставин, встановлених під час перевірки, та висновки щодо дотримання конкретним суб`єктом декларування вимог законодавства у сфері запобігання корупції.

За визначенням, наведеним у пункті 19 частини 1 статті 4 КАС України індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Довідка, складена НАЗК за результатами повної перевірки декларації, складається суб`єктом владних повноважень на виконання покладених на нього законом владних управлінських функцій, стосується конкретного суб`єкта декларування, містить індивідуалізовані висновки, які стосуються прав, свобод та охоронюваних законом інтересів суб`єкта декларування, має визначений строк, і вичерпується її виконанням. Таким чином, зазначена довідка відповідає ознакам акта, визначеного пунктом 19 частини першої статті 4 КАС України.

Зазначений підхід узгоджується з послідовною правозастосовною практикою Верховного Суду, який неодноразово констатував, що довідка НАЗК про результати повної перевірки декларації є рішенням (актом індивідуальної дії) суб`єкта владних повноважень у розумінні пункту 19 частини першої статті 4 КАС України.

Отже, довідка, складена НАЗК за результатами повної перевірки декларації, за правовою природою є індивідуальним актом суб`єкта владних повноважень, прийнятим у межах реалізації владно-управлінських функцій цього органу у сфері запобігання корупції.

Процедуру проведення Національним агентством з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування визначено Порядком проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженим наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 29 січня 2021 року № 26/21 (у редакції наказу Національного агентства з питань запобігання корупції від 13 листопада 2023 року № 256/23), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 лютого 2021 року за № 158/35780 (далі - Порядок № 26/21).

Згідно з пунктом 1 розділу VI Порядку № 26/21 за результатами проведення повної перевірки декларації, у тому числі повторної, уповноважена особа складає та підписує довідку про результати проведення повної перевірки декларації у двох примірниках, один з яких після погодження відповідно до пункту 3 цього розділу надсилається суб`єкту декларування.

Пунктом 2 розділу VI Порядку № 26/21 установлено, що довідка повинна містити таку інформацію: підстави для проведення повної перевірки; дату початку та завершення строку повної перевірки; відомості про результати автоматизованого розподілу (повторного автоматизованого розподілу, якщо він проводився); джерела інформації, що були використані під час проведення повної перевірки; перелік запитів, на які на дату завершення строків проведення повної перевірки не отримано відповіді; виявлені недостовірні відомості у декларації, неточність оцінки задекларованих активів, встановлені ознаки конфлікту інтересів, незаконного збагачення або необґрунтованості активів, з наведенням відповідного обґрунтування та посиланням на джерела інформації, врахування пояснень суб`єкта декларування (у разі їх надання); висновок за результатами повної перевірки.

Відповідно до пункту 5 розділу VI Порядку № 26/21 у разі виявлення за результатами проведення повної перевірки ознак адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, складення протоколу щодо якого віднесено до компетенції Національного агентства та повноважень посадових осіб структурного підрозділу, який проводив перевірку, уповноважена особа, яка здійснювала таку перевірку, упродовж 5 робочих днів з дня, наступного за днем погодження довідки, розпочинає збір даних для встановлення наявності підстав для складення протоколу про таке правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення. У разі наявності зазначених підстав уповноважена особа складає відповідний протокол і направляє його до суду в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення.

У разі виявлення за результатами проведення повної перевірки ознак адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, складення протоколу щодо якого віднесено до компетенції Національного агентства та повноважень посадових осіб структурного підрозділу, який проводив перевірку, уповноважена особа, яка здійснювала таку перевірку, упродовж 5 робочих днів з дня, наступного за днем погодження довідки, розпочинає збір даних для встановлення наявності підстав для складення протоколу про таке правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення. У разі наявності зазначених підстав уповноважена особа складає відповідний протокол і направляє його до суду в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення.

У разі виявлення за результатами проведення повної перевірки ознак адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, складення протоколу щодо якого віднесено до компетенції посадових осіб інших структурних підрозділів апарату Національного агентства, уповноважена особа, яка здійснювала таку перевірку, упродовж 5 робочих днів з дня, наступного за днем погодження довідки, передає інформацію та матеріали перевірки до такого структурного підрозділу.

У разі виявлення за результатами проведення повної перевірки ознак адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, складення протоколу щодо якого віднесено до компетенції інших органів, уповноважена особа, яка проводила повну перевірку, упродовж 5 робочих днів з дня, наступного за днем погодження довідки, складає та підписує відповідний обґрунтований висновок щодо виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, у двох примірниках.

Пунктом 6 розділу VI Порядку № 26/21 передбачено, що у разі виявлення за результатами проведення повної перевірки ознак корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, за яке передбачено кримінальну відповідальність, уповноважена особа, яка проводила повну перевірку, упродовж 5 робочих днів з дня, наступного за днем погодження довідки, складає та підписує відповідний обґрунтований висновок у двох примірниках.

Згідно з пунктами 9, 10 розділу VI Порядку № 26/21 у разі встановлення за результатами повної перевірки декларації відображення у декларації недостовірних відомостей Національне агентство письмово повідомляє про це керівника відповідного державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права, в якому працює відповідний суб`єкт декларування. На офіційному вебсайті Національного агентства оприлюднюється довідка про результати проведення повної перевірки, у тому числі повторної, упродовж 10 робочих днів з дня її погодження, а також інформація про те, чи було направлено обґрунтований висновок щодо виявлення ознак корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, інші вжиті заходи реагування, крім конфіденційної інформації про фізичну особу та з дотриманням вимог статті 52-1 Закону.

Аналізуючи наведені норми закону у взаємозв`язку з оцінюванням алгоритму проведення самої процедури перевірки декларації та наслідками її завершення, колегія суддів дійшла висновку, що у разі виявлення у декларації недостовірних відомостей довідка про результати проведення повної перевірки декларації за своєю правовою природою є актом індивідуальної дії, оскільки безпосередньо породжує правові наслідки для суб`єкта декларування у вигляді виникнення обов`язку (подати відповідну декларацію з достовірними відомостями) у встановлений такою довідкою строк.

Так, спірна довідка містить владний припис НАЗК, що виданий ним на виконання владно-управлінських функцій, визначених статтею 51-3 Закону № 1700-VII, який стосується прав та інтересів позивача та дія якого вичерпується його виконанням.

Таким чином, довідка про результати проведення повної перевірки декларації є рішенням (актом індивідуальної дії) суб`єкта владних повноважень, у розумінні пункту 19 частини першої статті 4 КАС України, оскільки цю довідку видано НАЗК на виконання владних управлінських функцій, вона містить владний (обов`язковий) припис щодо конкретної особи (суб`єкта декларування), має строк та її дія вичерпується виконанням.

Підсумовуючи наведене, оскільки спірні правовідносини виникли у зв`язку із винесенням НАЗК спірної довідки у процедурі здійснення публічно-владних управлінських функцій і така довідка стосується прав, обов`язків та охоронюваних законом інтересів позивача, то такі правовідносини мають характер юридичного спору, що підлягає вирішенню у порядку адміністративного судочинства.

Додатковим нормативно-правовим підтвердженням цього висновку є приписи частини четвертої статті 51-1 Закону України «Про запобігання корупції», якими визначено, що проведення контролю та перевірки декларацій, а також рішення, прийняті за їхніми результатами, не перешкоджають проведенню досудового розслідування та судового провадження у порядку, передбаченому КПК України.

Таким чином, законодавче застереження про те, що рішення НАЗК, прийняті за результатами перевірки декларацій, не перешкоджають здійсненню кримінального провадження, лише підкреслює самостійність відповідних правовідносин та результатів їхньої реалізації. Початок досудового розслідування або відкриття провадження у справі про адміністративне правопорушення не поглинає та не нівелює рішення НАЗК, не змінює їхньої правової природи та не позбавляє значення як самостійного результату здійснення контрольних повноважень НАЗК.

Отже, відкриття кримінального провадження, складення протоколу про адміністративне правопорушення або вчинення інших дій, спрямованих на реалізацію механізмів юридичної відповідальності, не усуває юридичних наслідків довідки та не припиняє правового зв`язку між НАЗК і суб`єктом декларування щодо законності її складення.

Виникнення правовідносин, пов`язаних із притягненням особи до юридичної відповідальності, свідчить про появу нових самостійних матеріальних і процесуальних правовідносин за участю інших уповноважених суб`єктів (учасниками яких стають органи досудового розслідування, прокурор або суд). Проте, такі правовідносини не замінюють і не поглинають правовідносини, що виникли між НАЗК та суб`єктом декларування, у зв`язку зі здійсненням фінансового контролю та прийняттям довідки за результатами повної перевірки декларації.

Позбавлення особи можливості оскаржити довідку НАЗК з підстав існування кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення фактично означає виключення відповідного акта індивідуальної дії з-під самостійного судового контролю.

Ні Закон України «Про запобігання корупції», ні КАС України, ні положення КУпАП або КПК України, не містять норм, які б пов`язували можливість судового оскарження довідки НАЗК, складеної за результатами повної перевірки декларації, з відсутністю кримінального провадження чи провадження у справі про адміністративне правопорушення або передбачали обмеження або виключення права на її оскарження після порушення процедури про притягнення особи до юридичної відповідальності.

З огляду на викладене вище, сам факт порушення кримінального провадження або провадження про адміністративне правопорушення не може бути підставою для обмеження права особи на самостійне оскарження довідки про результати повної перевірки декларації. Така довідка має самостійне юридичне значення, породжує безпосередні правові наслідки та продовжує впливати на права й законні інтереси суб`єкта декларування.

Крім того, у випадку виявлення в діях особи ознак кримінального правопорушення, НАЗК скеровує до уповноважених органів досудового розслідування обґрунтований висновок, а не саму довідку. Це означає, що така довідка не є процесуальним документом, який безумовно приєднується до матеріалів кримінального провадження.

Факт долучення довідки НАЗК до матеріалів кримінального провадження (як додаток до обґрунтованого висновку) сам по собі не означає автоматичного поширення на її зміст режиму, передбаченого статтею 222 КПК України. Як зазначалося раніше, така довідка підлягає оприлюдненню на офіційному вебсайті НАЗК, тобто за правовою природою вона є документом, що містить публічну інформацію з моменту її затвердження.

Також, колегія суддів звертає увагу, що право на судовий захист та оскарження акта суб`єкта владних повноважень не може бути обмежене лише через факт долучення цього акта до матеріалів кримінального провадження та поширення на нього особливого режиму доступу. Здійснення кримінального провадження не може бути підставою для обмеження доступу особи до інших передбачених законом засобів судового захисту, зокрема до адміністративного суду.

Отже, відкриття та здійснення кримінального провадження не припиняє дії конституційних гарантій права на судовий захист і не виключає можливості самостійного оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у порядку, встановленому КАС України.

Суд першої інстанції, закриваючи провадження у цій справі виходив з того, що оскільки кримінальне провадження в частині довідки НАЗК від 01.11.2024 № 578/24 триває, тому, з урахуванням висновків Верховного Суду в постанові від 19.02.2026 у справі № 160/30949/24, не може бути розглянута за правилами адміністративного судочинства.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що судова палата з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду, у постанові від 03 липня 2026 року у справі № 420/3078/25, дослідивши юридичні (правові) висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 23 листопада 2023 року у справі №520/25012/21 та від 19 лютого 2026 року у справі №160/30949/24 про те, що у разі наявності кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов`язаних з результатами проведеної НАЗК перевірки декларації особи, довідка про результати проведення такої перевірки не може бути оскаржена окремо в порядку адміністративного судочинства, уважала за необхідне відступити від указаних висновків та надалі застосовувати такі юридичні (правові) висновки:

- складена НАЗК за результатами повної перевірки декларації суб`єкта декларування довідка є результатом реалізації публічно-владних управлінських функцій у сфері антикорупційного контролю та має ознаки індивідуального акта, у розумінні пункту 19 частини першої статті 4 та пункту 1 частини першої статті 19 КАС України. Така довідка безпосередньо впливає на права, свободи, інтереси й обов`язки суб`єкта декларування, зокрема покладає обов`язок подати виправлену декларацію, створює репутаційні наслідки, може впливати на проходження публічної служби, кадрові рішення та ініціювати подальші форми юридичної відповідальності. Отже, з огляду на її правову природу як індивідуального акта суб`єкта владних повноважень та відсутність спеціального порядку судового контролю за законністю дій НАЗК при здійсненні повної перевірки декларації, така довідка може бути самостійним предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства на предмет її відповідності критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України;

- сам факт наявності кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов`язаних з результатами проведеної НАЗК повної перевірки декларації особи та складання довідки НАЗК, не змінює правової природи такої довідки і не позбавляє її статусу індивідуального акта суб`єкта владних повноважень, та, з урахуванням частини вимог пункту 1 частини першої статті 19 КАС України, зобов`язує адміністративні суди здійснювати контроль за законністю адміністративних актів НАЗК;

- межами розгляду справи у адміністративному суді є з`ясування того, чи були дії (рішення) НАЗК правомірними у реалізації владних управлінських функцій та чи відповідає довідка за результатами повної перевірки декларації суб`єкта декларування критеріям законності, обґрунтованості, пропорційності та процедурної справедливості в аспекті критеріїв, визначених частиною другою статті 2 КАС України. Саме тому конкуренція судових юрисдикцій у такому випадку - відсутня, оскільки в межах кожної з них здійснюється захист різних прав та вирішуються різні юридичні питання.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що спірні правовідносини виникли у зв`язку із прийняттям відповідачем спірної довідки в процедурі здійснення публічно-владних управлінських функцій і така довідка стосується прав, обов`язків та охоронюваних законом інтересів позивача, тому даний спір підлягає вирішенню у порядку адміністративного судочинства.

Відтак, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що оскаржувана ухвала Київського окружного адміністративного суду про закриття провадження у справі є такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права, а відтак підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини третьої статті 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні питання про закриття провадження у справі не було з`ясовано всіх фактичних обставин, що мають значення для вирішення цього питання, у зв`язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити - ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями ст. ст. 238, 242-244, 250, 308, 310, 312, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2026 року - скасувати.

Справу направити до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 328-331 КАС України.

Головуючий суддя В.В. Файдюк

Судді В.О. Аліменко

Є.І. Мєзєнцев

Повне судове рішення виготовлено 28 липня 2026 року.