Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №320/14239/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/14239/24 Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Єгорової Н.М.,

суддів - Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби у м. Києві, про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2023 року позивач - ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, яким просила:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо несформування та неподачі до Головного Управління Державної казначейської служби України у м. Києві подання про повернення ОСОБА_1 21514 грн. сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна згідно з платіжною інструкцією від 13 травня 2021 року №0.0.2122324449.1;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві сформувати та подати до Головного Управління Державної казначейської служби України у місті Києві подання про повернення ОСОБА_1 21514 грн. сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна згідно з платіжною інструкцією від 13 травня 2021 року №0.0.2122324449.1.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 року позов задоволено повністю:

- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо несформування та неподачі до Головного Управління Державної казначейської служби України у м. Києві подання про повернення ОСОБА_1 21514 грн. сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна згідно з платіжною інструкцією від 13 травня 2021 року №0.0.2122324449.1;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві сформувати та подати до Головного Управління Державної казначейської служби України у м. Києві подання про повернення ОСОБА_1 21514 грн. сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна згідно з платіжною інструкцією від 13 травня 2021 року №0.0.2122324449.1;

- стягнуто на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи.

Апелянт наголосив, що позивачем не виконано вимоги п. 15-2 Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, а саме документа, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду та відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про відсутність зареєстрованої за такою особою прав власності на житло.

Додатково зазначив про те, що позивачем не надано доказів не реалізації права на купівлю частки спільному майні подружжя.

У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 17 травня 2021 року між АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "ТЕННЕССІ" (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бишевець О.В. та зареєстрований в реєстрі за №775.

Згідно з п. 1.1. договору Продавець зобов`язується передати у власність Покупця квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 80,2 кв.м., а Покупець зобов`язується прийняти цю квартиру та сплатити за неї ціну, обумовлену договором, на умовах та в порядку, передбачених даним Договором.

Відповідно до п. 2.1 Договору Покупець зобов`язаний сплатити ціну 2151398,36 грн.

Згідно з платіжною інструкцією від 13 травня 2021 року №0.02122324449.1 позивачем сплачено збір з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 21514,00 грн.

Представник позивача звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з притензією від 29 серпня 2023 року, якою просила звернутись до Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві з подання про повернення ОСОБА_1 помилково сплачений збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі продажу нерухомого майна у розмірі 21514,00 грн. Крім того, представником позивача до вказаної претензії було долучено: копію договору купівлі-продажу квартири від 17 травня 2021 року; копію платіжної інструкції від 13 травня 2021 року №0.02122324449.1; інформаційну довідку від 28 липня 2023 року №340874724 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; копію довідки від 31 липня 2023 року №1564; копію паспорта та РНОКПП ОСОБА_1

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 31 серпня 2023 року №2600-0603-8/169595 відмовило позивачу у поверненні коштів, оскільки подані документи є не повним і не свідчать про придбання житла вперше.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо несформування та неподання до Головного Управління Державної казначейської служби України у м. Києві подання про повернення сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, позивач звернулась до суду з позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач придбала житло вперше та має пільгу у вигляді звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування при укладенні договору купівлі-продажу квартири. За таких обставин за даною операцією купівлі-продажу нерухомого майна позивачем безпідставно сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначений Законом України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року №400/97-ВР.

Згідно з абз. 1 п. 9 ст. 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій на виконання Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" регулює Порядок сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року №1740 (далі - Порядок №1740), зі змінами, які внесені Постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року №866 "Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій" (далі - Постанова № 866), яка набрала чинності 26 вересня 2020 року.

Згідно з п.п. 15-2, 15-3 Порядку №1740 (у редакції Постанови №866) збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:

б) право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду";

в) особа придбуває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);

г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах "в" і "г" пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування".

Отже з 26 вересня 2020 року визначено механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше, не сплачує збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла) при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу. У зазначених положеннях п. 15-2 Порядку №1740 (в редакції Постанови №866) деталізовано зміст поняття "придбаває житло вперше", яке необхідно розуміти так, що фізична особа не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не успадковувала його). Тобто, під час вирішення питання чи є операція купівлі-продажу житла об`єктом сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, термін "придбавання майна" треба використовувати як такий, що охоплює (включає) не лише оплатне набуття права власності на певний об`єкт, а і його успадкування.

Зі змісту п. 15-2 Порядку № 1740 вбачається, що з 26 вересня 2020 року фізична особа звільняється від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, зокрема, якщо подає нотаріусу заяву про те, що вона не має та не набула права власності на житло, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про відсутність зареєстрованого права власності на житло, а також дані невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду.

За умови отримання від фізичної особи таких документів нотаріус на підставі абз. 4 п. 15-3 Порядку №1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі скористатися ним вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені пп. "в" п. 15-2 Порядку №1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. У разі отримання відмови особа може оскаржити таке рішення до суду.

Аналогічний правовий висновок наведено у постанові Верховного Суду від 05 листопада 2025 року у справі №340/3681/24.

Як вбачається з матеріалів справи позивач при посвідченні договору купівлі-продажу в нотаріуса не скористалась механізмом визначеним Порядком №1740 та звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою від 29 серпня 2023 року якою просила звернутись до Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві з подання про повернення помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі продажу нерухомого майна у розмірі 21514,00 грн.

Позивачем до вказаної заяви було надано наступні документи:

- копію договору купівлі-продажу квартири від 17 травня 2021 року;

- копію платіжної інструкції від 13 травня 2021 року №0.02122324449.1;

- інформаційну довідку від 28 липня 2023 року №340874724 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

- копію довідки від 31 липня 2023 року №1564;

- копію паспорта та РНОКПП ОСОБА_1

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 31 серпня 2023 року №2600-0603-8/169595 відмовило позивачу у поверненні коштів, оскільки подані нею документи є не повним і не свідчать про придбання житла вперше.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив про те, що позивачем не виконано вимоги п. 15-2 Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, а саме документа, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду та відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про відсутність зареєстрованої за такою особою прав власності на житло.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що позивачем разом з претензією від 29 серпня 2023 року було надано довідку від 31 липня 2023 року №1564, згідно з якою ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 в списках на приватизацію державного житлового фонду за адресою АДРЕСА_2 (ВІТІ ім. Героїв Крут, гуртожиток) реєстрація з 05 листопада 2014 року по теперішній час не значиться, житлові чеки не використала.

Також позивачем було надано Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 28 липня 2023 року №340874724, згідно з якою будь яка інформація щодо нерухомого майна, окрім придбаної позивачем квартири - відсутня.

Таким чином, поданий позивачем до ГУ ПФУ в м. Києві пакет документів був достатнім для прийняття рішення про повернення сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, проте відповідач безпідставно відмовив заявнику у формуванні подання про повернення суми сплаченого збору.

Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 рок - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Суддя-доповідач Н.М. Єгорова

Судді Є.О. Сорочко

Є.В. Чаку