Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №620/8647/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/8647/25 Суддя (судді) першої інстанції: Соломко І.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Єгорової Н.М.,

суддів - Сорочко Є.О., Чаку Є.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2025 року позивач - ОСОБА_1 звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яким просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 27 червня 2025 року №254150035951;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області зарахувати до стажу ОСОБА_1 , який дає право на призначення пенсії за вислугу років, відповідно до пункту "е"-"ж" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ, період військової служби за призовом під час мобілізації в особливий період з 03 серпня 2015 року по 20 жовтня 2016 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги, у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 27 червня 2025 року №254150035951;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до стажу ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії за вислугу років, згідно пунктів "е"-"ж" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" періоди проходження військової служби в особливий період з 03 серпня 2015 року по 20 жовтня 2016 року та повторно розглянути заяву від 21 грудня 2023 року, прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено;

- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн, сплачений відповідно до квитанції від 25 липня 2025 року.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач - ГУ ПФУ в Донецькій області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, не встановлено обставини, що мають значення для справи.

Апелянт зазначив про те, що судом першої інстанції не враховано, що ГУ ПФУ в Донецькій області встановлено, що страховий стаж ОСОБА_1 на дату досягнення пенсійного віку ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) становить 33 роки 9 місяців 26 днів та є недостатнім для виплати грошової допомоги згідно з п. 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Додатково зазначив про те, що зарахування до стажу позивача періодів проходження військової служби в особливий період, як роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" Порядком обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплату не передбачено.

У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"

20 червня 2025 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Чернігівській області з заявою про перерахунок пенсії, якою просив призначити грошову допомогу в розмірі 10 пенсій згідно з п. 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", як працівнику освіти з урахуванням періоду проходження військової служби в особливий період.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 27 червня 2025 року №254150035951 позивачу відмовлено в зарахуванні до стажу періоду проходження військової служби в особливий період та в перерахунку пенсії відповідно до п. 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з відсутністю необхідно стажу.

Вважаючи протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 27 червня 2025 року №254150035951, позивач звернувся до суду з позовом.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про те, що періоди військової служби з 03 серпня 2015 року по 20 жовтня 2016 року підтверджено належними доказами, а відтак відмова у зарахуванні такого періоду до стажу позивача є протиправною.

Також суд наголосив, що обов`язковою умовою зарахування часу проходження військової служби в особливий період до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, є, зокрема робота особи за професією або на посаді, що дає право на призначення такої пенсії, на момент призову на військову службу в особливий період.

Відмовляючи в задоволені частини позовних вимог, суд першої інстанції зазначив про те, що рішення про відмову у призначенні пенсії ГУ ПФУ в Чернігівській області не приймалось, а тому належним способом захисту порушених прав позивача буде зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області повторно розглянути заяву позивача від 20 червня 2025 року та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Абзацом 2 п. 1 ст. 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ передбачено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено судом першої інстанції, наказом Управлінням освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації від 03 серпня 2015 року №77-К у зв`язку із призовом на військову службу по мобілізації ОСОБА_1 , директора позашкільного навчального закладу "Центр дитячого та юнацького туризму і екскурсій" відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та ч. 3 ст. 119 Кодексу законів про працю України наказано зберегти на час військової служби з 03 серпня 2015 року до дня фактичної демобілізації за ОСОБА_2 місце роботи, посаду та середній заробіток. Підстава: повідомлення військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 20 жовтня 2016 року №239-ос ОСОБА_1 , начальника 1 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_5 " III категорії (тип А), звільненого наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 10 жовтня 2016 року №234-ос у запас згідно пункту "є" (призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також які вислужили встановлені строки строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, у строки, визначені рішенням Президента України), п. 1 ч. 8 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", виключено зі списків особового складу загону, всіх видів забезпечення, з 20 жовтня 2016 року.

Згідно з наказом Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації від 21 жовтня 2016 року №124-к у зв`язку із завершенням військової служби за призовом під час мобілізації, з 21 жовтня 2016 року ОСОБА_1 , приступив до виконання посадових обов`язків директора позашкільного навчального закладу "Центр дитячого та юнацького туризму і екскурсій".

Отже, враховуючи встановлені обставини, не зарахування ГУ ПФУ в Донецькій області періоду військової служби з 03 серпня 2015 року по 20 жовтня 2016 року по мобілізації підлягає до страхового стажу позивача є протиправним.

Щодо доводів апелянта про те, що зарахування до стажу позивача періодів проходження військової служби в особливий період, як роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" Порядком обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплату не передбачено, колегія суддів зазначає наступне.

20 червня 2025 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Чернігівській області з заявою про перерахунок пенсії, якою просив призначити грошову допомогу в розмірі 10 пенсій згідно з п. 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", як працівнику освіти з урахуванням періоду проходження військової служби в особливий період.

Рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області від 27 червня 20225 року №25415003551 відмовлено позивач у виплаті грошової допомогу згідно з п. 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" оскільки його страховий стаж становить 33 роки 09 місяців 26 днів, водночас врахування до стажу періоду проходження військової служби в особливий період Порядком№1191 не передбачено.

Пунктом 7-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України постановою від 23 листопада 2011 року №1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок № 1191).

Відповідно до п. 2 Порядку № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені, зокрема, Переліком № 909.

Пунктом 5 вказаного Порядку визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статті 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Отже право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" будь-якого іншого виду пенсії.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно з копією трудової книжки серії НОМЕР_1 позивач працював на посадах віднесених до категорії посад "Працівник освіти, соцзабезпечення".

Під час роботи директором позашкільного навчального закладу "Центр дитячого та юнацького туризму і екскурсій" ОСОБА_1 03 серпня 2015 року призваний на військову службу по мобілізації відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" із збереженням місця роботи, посади та середнього заробітку.

Колегія суддів звертає увагу на те, що обов`язковою умовою зарахування часу проходження військової служби в особливий період до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, є, зокрема робота особи за професією або на посаді, що дає право на призначення такої пенсії, на момент призову на військову службу в особливий період.

Обставина проходження позивачем у період з 03 серпня 2015 року по 20 жовтня 2016 року військової служби по мобілізації відповідачами не заперечується, а тому доводи апелянта про помилковість висновків суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову є необґрунтованими та безпідставними.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Суддя-доповідач Н.М. Єгорова

Судді Є.О. Сорочко

Є.В. Чаку