Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №320/1660/23 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/1660/23 Суддя (судді) першої інстанції: Горобцова Я.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Єгорової Н.М.,

суддів - Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2023 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, яким просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах по Списку №2 ОСОБА_1 з 22 вересня 2022 року;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2 ОСОБА_1 починаючи з 22 вересня 2022 року.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року позов задоволено частково:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах по Списку з 29 вересня 2022 року №2;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2 починаючи з 29 вересня 2022 року;

- у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що до судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи.

Апелянт наголосив, що заяви ОСОБА_1 від 29 вересня 2022 року та від 20 жовтня 2022 року розглянуто за принципом "екстериторіальності" Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеський області, за наслідками розгляду яких прийнято відповідні рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Звернув увагу суду на те, що Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві не вчиняло будь-яких протиправних дій, як і не приймало жодних рішень на підставі поданих позивачем заяв.

У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серія НОМЕР_1 виданого Рожнятівським РВ УМВС в Івано-Франківській області 19 березня 1997 року.

29 вересня 2022 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 07 жовтня 2022 року №2600-0213-8/130218 повідомило позивача про те, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області відмовлено в призначенні пенсії за віком Список №2, оскільки до пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 15 грудня 2014 року по 28 вересня 2022 року згідно довідки від 28 вересня 2022 року №116, оскільки остання не відповідає формі довідки (додаток 5).

20 жовтня 2022 року позивач повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 21 листопада 2022 року повідомило позивача про те, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області відмовлено в призначенні пенсії за віком Список №2, оскільки довідка від 19 жовтня 2022 року №129 не відповідає п. 20 Порядку №383.

Вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах по Списку №2 позивач звернувся до суду з позовом.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач на час звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 досяг пенсійного віку 55 років (10 червня 2015 року), має більш ніж 30 років страхового стажу (33 років 7 місяці 22 днів), з них більше 12 років 6 місяців (21 рік 3 місяці 22 дні) на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, а тому пенсія йому повинна бути призначена з 29 вересня 2022 року - дати надходження відповідної заяви до відповідача.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (зокрема, щодо призначення, перерахунку і виплати пенсій) регулюються Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV.

Згідно з ст. 5 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" цим Законом також визначаються принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

За змістом ч. 1 ст. 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

На виконання вимог ч. 1 ст. 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок № 22).

У подальшому, постановою Правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року № 25-1 до Порядку №22-1 внесено зміни (зазначені зміни набрали чинності 30 березня 2021 року).

Відповідно до п. 1.1 розд. 1 "Звернення за призначенням (перерахунком), виплатою пенсії" Порядку №22-1 (у вказаній редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).

Згідно з п. 4.1 розд. IV "Приймання, оформлення і розгляд документів" Порядку №22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Відповідно до п. 4.2 розд. IV Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник сервісного центру: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування; з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Положеннями абз. 2 - 3 п. 4.3 розд. IV Порядку №22-1 передбачено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Відповідно до п. 4.10 розд. IV Порядку № 22-1 після призначення/перерахунку пенсії електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Таким чином, починаючи з 01 квітня 2021 року на законодавчому рівні закріплено, що органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсій, суть якого полягає в опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсій територіальними органами Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає особа.

Як встановлено судом 29 вересня 2022 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 07 жовтня 2022 року №2600-0213-8/130218 повідомило позивача про те, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області відмовлено в призначенні пенсії за віком Список №2, оскільки до пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 15 грудня 2014 року по 28 вересня 2022 року згідно довідки від 28 вересня 2022 року №116, оскільки остання не відповідає формі довідки (додаток 5).

20 жовтня 2022 року позивач повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 21 листопада 2022 року повідомило позивача про те, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області відмовлено в призначенні пенсії за віком Список №2, оскільки довідка від 19 жовтня 2022 року №129 не відповідає п. 20 Порядку №383.

Вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах по Списку №2 позивач звернувся до суду з позовом.

Згідно з ч. 1 ст. 48 КАС України суд першої інстанції, встановивши, що з позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, може за згодою позивача та особи, якій належить право вимоги, допустити заміну первинного позивача належним позивачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Проаналізувавши зміст наведених процесуальних норм, Верховний Суд у постанові від 13 вересня 2023 року у справі № 620/4900/22 зазначив, наступне:

"визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов`язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності.

З цього слідує, що суд за результатами розгляду справи відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Водночас позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. У такому випадку суд з метою забезпечення захисту порушеного (оспорюваного, невизнаного) права особи повинен замінити неналежного відповідача належним або залучити до участі у справі співвідповідача, однак на це потрібна згода позивача. В той же час заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду. Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.

Таким чином, для правильного вирішення спору у справі суд першої інстанції має встановити належного відповідача та вирішити питання про залучення його до участі у справі".

Аналогічна правова позиція з тлумачення приписів ст. 48 КАС України висловлена Верховним Судом також у постановах від 30 вересня 2019 року у справі №140/72/19, від 11 серпня 2021 року у справі №809/1042/18, від 12 грудня 2023 року у справі № 160/7116/19.

Окрім того, в іншій постанові від 12 липня 2022 року у справі №804/3730/18 Верховний Суд сформулював правовий висновок щодо застосування норм ст. 48 КАС України у випадку нездійснення судом першої інстанції під час розгляду судової справи по суті заміни неналежного відповідача на належного, що полягає у такому: "заміна відповідача належним відповідачем належить саме до повноважень суду першої інстанції, оскільки іншого приписами норм зазначеного Кодексу не передбачено. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не має повноважень провести таку заміну".

Судом встановлено, що заяви позивача від 29 вересня 2022 року та від 20 жовтня 2022 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 опрацьовані органом Пенсійного фонду України із застосуванням принципу екстериторіальності та, як наслідок, рішення про відмову в призначені пенсії прийнято не відповідачем у справі (ГУ ПФУ в м. Києві), а ГУ ПФУ у Львівській області (щодо заяви від 29 вересня 2022 року) та ГУ ПФУ в Одеській області (щодо заяви від 20 жовтня 2022 року), які не залучались як сторони (тобто, як належні відповідачі) під час розгляду цієї справи у суді першої інстанції.

Отже належними відповідачами за позовом у даній справі є ГУ ПФУ у Львівській області та ГУ ПФУ в Одеській області, проте зазначені територіальні органи Пенсійного фонду України не були залучений судом першої інстанції до участі у справі №320/1660/23 у статусі відповідачів чи співвідповідачів в порядку, визначеному ст. 48 КАС України, навіть з урахуванням поданого ГУ ПФУ в м. Києві клопотання від 27 листопада 2023 року.

Зазначена обставина свідчить про допущення судом першої інстанції порушення приписів ст. 48 КАС України, що призвело до неповноти встановлення обставин у справі та недослідження належних і достатніх доказів, та у підсумку - до задоволення позовних вимог, заявлених до неналежного відповідача, а також невирішення питання щодо правомірності рішення ГУ ПФУ у Львівській області та ГУ ПФУ в Одеській області про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Колегія суддів звертає увагу, що переглядаючи рішення суду першої інстанції в порядку апеляційного провадження суд позбавлений можливості в межах наданої йому КАС України компетенції виправити такий недолік та розглянути вказану справу по суті, оскільки ч. 7 ст. 48 КАС України визначено, що заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції. Іншого процесуальним законодавством не передбачено.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 28 листопада 2024 року у справі №320/10744/21.

При цьому, колегія суддів звертає увагу позивача, що відмова у задоволенні адміністративного позову, заявленого до неналежного відповідача, враховуючи неможливість його заміни на стадії перегляду судового рішення в апеляційному порядку, не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду з тим самим позовом, проте, вже до належного відповідача.

Крім іншого, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи та порушено норми процесуального права, зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду - скасувати в частині.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року скасувати в частині задоволених позовних вимог.

Ухвалити в указаній частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Суддя-доповідач Н.М. Єгорова

Судді Є.О. Сорочко

Є.В. Чаку