Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №640/20967/21 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/20967/21 Суддя (судді) першої інстанції: Єфіменко К.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Єгорової Н.М.,

суддів - Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2021 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, яким просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09 березня 2021 року №0021700-2408-2653.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 серпня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-IX та Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року №399, справу №640/20967/21 передано на розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року адміністративну справу №640/20967/21 прийнято до провадження, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи.

Апелянт зазначив про те, що транспортний засіб позивача зареєстровано в органах МВС України відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу саме, як Maserati, модель - Levante, об`єм двигуна 2979 см. куб. тип пального - бензин, 2017 року, водночас запис про визначення повної назви моделі відсутні, а тому контролюючий орган не іншої інформації щодо всіх характеристик зазначеного транспортного засобу.

Додатково зазначив про те, що враховуючи договір купівлі-продажу автомобіля від 24 травня 2017 року №218188-139 контролюючий орган правомірно відніс транспортний засіб позивача до об`єкту оподаткування транспортним податком у 2021 році.

Позивач подав до суду відзив, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскільки апеляційна скарга дублює відзив на позовну заяву.

Звернув увагу суду на те, що аналогічна справа за позовом позивача щодо того ж самого транспортного засобу вже була предметом судового розгляду у справі №640/27566/21 та встановлено, що його транспортний засіб не є об`єктом оподаткування.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи між ПрАТ "Українська автомобільна корпорація" (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу автомобіля від 24 травня 2017 року №218188-139, відповідно позивач придбав автомобіль Maserati модель Levante, 3.0 V6 350 HP AWD, рік випуску 2017, номер кузова НОМЕР_1 .

Відповідно до п. 2.4 Договору повна ціна автомобіля становить 2 769 548,00 грн.

Згідно з копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_2 від 22 серпня 2017 року ОСОБА_1 є власником автомобіля Maserati Levante 2017 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 , об`єм двигуна 2979 куб. см., тип пального - бензин, дата державної реєстрації 22 серпня 2017 року.

Головним управлінням ДПС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 09 березня 2021 року №0021700-2408-2653, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб за 2021 рік у розмірі 25 000 грн.

Позивачем подано до Державної податкової служби України скаргу 19 квітня 2021 року на податкове повідомлення-рішення від 09 березня 2021 року №0021700-2408-2653.

Рішенням Державної податкової служби України від 22 червня 2021 року №4707/П/99-00-06-01-04-09 скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 09 березня 2021 року №0021700-2408-2653 - без змін.

Вважаючи протиправним оскаржуване податкове повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що автомобіль Maserati Levante з об`ємом циліндрів двигуна 3,0 літра, внутрішнього згорання, бензин, 2017 року випуску не включено до Переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у відповідному податковому періоді.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПК України).

Згідно з пп. 261.1.2 п. 261.1 ст. 261 ПК України податок на майно складається зокрема з транспортного податку.

Підпунктом 267.1.1 п. 267 ПК України регламентовано, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.

Відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального".

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального.

Згідно з пп. 267.3.1 п. 267.3 ст. 267 ПК України базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 цієї статті.

Відповідно до п. 267.4 ст. 267 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до пп. 267.2.1 п.267.2 цієї статті.

Згідно з пп. 267.5.1 п. 267.5 ст. 267 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Відповідно до пп.пп. 267.6.1, 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПК України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом податковою адресою (місцем реєстрації) платника податку, зазначеною в реєстраційних документах на об`єкт оподаткування.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Отже, транспортний податок є податком на майно, платником якого є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Разом з тим, середньоринкова вартість автомобіля визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального". Крім того, обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом податковою адресою (місцем реєстрації) платника податку, зазначеною в реєстраційних документах на об`єкт оподаткування.

У той же час, механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі - автомобілі) для цілей віднесення таких автомобілів до об`єктів оподаткування транспортним податком встановлено Методикою визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року №66 (далі - Методика).

Згідно з п.п. 5, 6 Методики ідентичними є автомобілі, в яких збігаються такі ознаки і параметри: марка; країна-виробник; тип кузова (седан, універсал тощо); модель; конструкція привода тягових коліс; тип та робочий об`єм двигуна; потужність двигуна; тип коробки переключення передач та інших складників силової передачі; габаритні розміри; рік випуску; комплектація. Розбіжності можуть стосуватися комплектації, пробігу та технічного стану.

Аналогічними є автомобілі, в яких збігаються такі ознаки і параметри: тип кузова (седан, універсал тощо); призначення (дорожні, позадорожні); тип двигуна (бензиновий, дизельний тощо); робочий об`єм двигуна; привод тягових коліс (передньоприводні, задньоприводні, повноприводні); тип коробки переключення передач; габаритні розміри; комплектація.

Відповідно до п. 7 Методики за наявності кількох аналогів аналогічним автомобілем є автомобіль одного виробника (країни-виробника).

Згідно з п. 13 Методики Мінекономіки відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого податкового (звітного) року розміщує на своєму офіційному веб-сайті перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального.

У разі відсутності на офіційному веб-сайті Мінекономіки інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об`єкта оподаткування транспортним податком, Мінекономіки за зверненням ДПС та/або власника зазначеного легкового автомобіля визначає його середньоринкову вартість, доповнює перелік, зазначений в абзаці першому цього пункту, такою інформацією та розміщує її на своєму офіційному веб-сайті.

Пунктом 14 Методики визначено, що Мінекономіки забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна та тип пального.

Таким чином, повноваження щодо визначення середньоринкової вартості автомобіля покладено на Мінекономіки, водночас у разі відсутності на офіційному веб-сайті Мінекономіки інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об`єкта оподаткування транспортним податком, Мінекономіки за зверненням ДПС та/або власника зазначеного легкового автомобіля визначає його середньоринкову вартість, доповнює перелік, зазначений в абзаці першому цього пункту, такою інформацією та розміщує її на своєму офіційному веб-сайті.

Тобто, Методикою визначено, що у разі відсутності інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об`єкта оподаткування транспортним податком ДПС та/або власник транспортного засобу звертається до Мінекономіки з метою визначення середньоринкової вартості такого транспортного засобу, яке, в подальшому визначає таку вартість та розміщує відповідну інформацію на своєму офіційному веб-сайті шляхом доповнення переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у відповідному податковому періоді, у разі наявність складових, передбачених пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України.

Як встановлено судом першої інстанції позивач звернувся до Міністерства економіки України з запитом на отримання публічної інформації від 21 липня 2021 року, яким просив зокрема повідомити проте, чи внесено до Переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2021 році легковий автомобіль Maserati Levante 2017 року, об`єм двигуна 2979, тип пального бензин, дата реєстрації 22 серпня 2017 року.

Міністерство економіки України листом від 28 липня 2021 року №3821-07/38993-09 повідомило позивача про те, що автомобіль Maserati Levante з об`ємом циліндрів двигуна 3,0 літра, внутрішнього згорання, бензин, 2017 року випуску не включено до Переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2021 році.

Враховуючи встановлені обставини, відповідачем не доведено належність спірного транспортного засобу позивача до об`єктів оподаткування у 2021 році відповідно до вимог пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України, з урахуванням вимог Методики.

Таким чином, висновки суду першої інстанції про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є обґрунтованими, у зв`язку з чим останнє підлягає скасуванню.

Крім іншого, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач Н.М. Єгорова

Судді Є.О. Сорочко

Є.В. Чаку