Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №640/25215/19 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/25215/19 Суддя (судді) першої інстанції: Денисюк Р.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Єгорової Н.М.,

суддів - Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2019 року позивач - ТОВ "Глуско Рітейл" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків ДПС, яким просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26 вересня 2019 року №0006211403, №0006201403.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 січня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-IX та Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року №399, справу №640/25215/19 передано на розгляд до Волинського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року адміністративну справу №640/25215/19 прийнято до провадження, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року замінено відповідача Офіс великих платників податків ДПС на правонаступника Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Апелянт зазначив про те, що перевіркою було встановлено факти роздрібної торгівлі в магазинах на АЗС на території м. Києва алкогольними напоями та пивом через РРО з порушенням часу визначеним рішенням Київської міської ради від 27 вересня 2018 року №1529/5593 у зв`язку з чим до позивача застосовано штрафні санкції.

Позивач подав до суду відзив, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскільки рішення Київської міської ради не поширюється на заклади ресторанного господарства, позивач не підпадає під встановленні обмеження щодо часу реалізації алкогольних напоїв.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи на підставі наказу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 14 червня 2019 року №1282 та направлень від 25 червня 219 року №569, №570, №571, від 02 липня 2019 року №592, №593, від 17 липня 2019 року №626, від 18 липня 2019 року №628 від 08 серпня 2019 року №704 проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Глуско Рітейл" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2016 року по 31 березня 2019 року, валютного законодавства за період з 01 квітня 2016 року по 31 березня 2019 року, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за період з 01 січня 2012 року по 31 березня 2019 року.

За результатами перевірки складено актом від 04 вересня 2019 року №2554/28-10-14-01-02/24812228 відповідно до п. 3.3.3.2 якого встановлено факти роздрібної торгівлі перевіряємим суб`єктом господарювання в магазинах на АЗС на території м. Києва, алкогольними напоями та пивом через РРО у невизначений пунктом 1 рішення Київської міської ради від 27 вересня 2018 року №1529/5593 "Про встановлення обмеження продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових в м. Києві" час доби, а саме:

- за адресою м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 13б встановлено факт продажу 24 жовтня 2018 року о 23:01 год. пляшки коньяку "Коблево Reserve" 3 зірочки (0,1 л) на суму 48,00 грн;

- за адресою м. Київ, вул. Лугова, 9 встановлено факт продажу 15 листопада 2018 року о 08:51 год. горілки "Хлібний дар" на суму 53 грн

- за адресою м. Київ, пр. Степана Бандери, 26в встановлено факт продажу 15 листопада 2018 року о 09:59 год. пляшки пива "Мінське Жигулівське" Україна (1,5 л) на суму 49,00 грн.

На підставі акту перевірки та з урахуванням висновку Офісу великих платників податків ДПС про результати розгляду заперечення від 23 вересня 2019 року №16, принйято податкові повідомлення-рішення від 26 вересня 2019 року №0006211403, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6800,00 грн та №0006201403, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6800,00 грн.

Вважаючи протиправними оскаржувані податкові повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач як заклад ресторанного господарства не належить до суб`єктів, що підпадають під обмеження торгівлі алкогольними виробами, передбачених рішенням Київської міської ради від 27 вересня 2018 року №1529/5593 "Про встановлення обмеження продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових в м. Києві".

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПК України).

Згідно з п. 61.1 ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до ст. 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом:

- ведення обліку платників податків;

- інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів;

- перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

- моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Як встановлено судом посадовими особами Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби за результатами документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Глуско Рітейл" складено акт від 04 вересня 2019 року №2554/28-10-14-01-02/24812228, яким встановлено порушення позивачем зокрема вимог ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Так, основні засади державної політики у сфері виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначено Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР).

Відповідно до ст. 1 Закону №481/95-ВР роздрібна торгівля - це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання громадського харчування.

Ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Частиною 14 ст. 16 Закону №481/95-ВР передбачено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 року №854 затверджені Правила роздрібної торгівлі алкогольними напоями, які визначають основні вимоги до роздрібної торгівлі горілкою і лікеро-горілчаними виробами, вином виноградним та плодово-ягідним, коньяком, шампанським, вином ігристим (далі - алкогольні напої) і спрямовані на забезпечення прав споживачів щодо належної якості товару і рівня торговельного обслуговування (надалі - Правила №854).

Пунктом 2 Правил №854 встановлено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями - це діяльність з продажу алкогольних напоїв безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах ресторанного господарства.

Роздрібна торгівля алкогольними напоями здійснюється через спеціалізовані підприємства, в тому числі фірмові, спеціалізовані відділи (секції) підприємств з універсальним асортиментом продовольчих товарів, а також заклади ресторанного господарства.

Пунктом 26 Правил №854 передбачено, що під час продажу алкогольних напоїв продавець зобов`язаний видати споживачеві розрахунковий документ встановленої форми, що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу.

Відповідно до ст. 15-3 Закону №481/95-ВР сільські, селищні та міські ради в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці можуть встановлювати заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб`єктами господарювання (крім закладів ресторанного господарства) у визначений рішенням таких органів час доби.

Так, згідно рішення Київської міської Ради "Про встановлення обмеження продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових в м. Києві" від 27 вересня 2018 року № 1529/5593 суб`єктам господарювання, які зареєстровані в установленому порядку, та суб`єктам господарювання, які мають ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, отриману згідно з вимогами законодавства України, обмежити торгівлю пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими в м. Києві у стаціонарних об`єктах торгівлі, малих архітектурних формах та тимчасових спорудах торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення, окрім закладів ресторанного господарства (кафе, бари, заклади громадського харчування, ресторани тощо) на території м. Києва шляхом заборони їх реалізації з 23:00 до 10:00 години.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивачем зареєстровано господарські одиниці - АЗС з магазином, розташовані за адресами: м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 13б; м. Київ, вул. Лугова, 9 та м. Київ, пр. Степана Бандери, 26в.

Згідно з актом перевірки від 04 вересня 2019 року №2554/28-10-14-01-02/24812228 позивачем здійснено продаж:

- 24 жовтня 2018 року о 23:01 год. пляшки коньяку "Коблево Reserve" 3 зірочки (0,1 л) за ціною 48,00 грн за адресою м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 13б;

- 15 листопада 2018 року о 08:51 год. горілки "Хлібний дар" за ціною 53,00 грн за адресою м. Київ, вул. Лугова, 9;

- 15 листопада 2018 року о 09:59 год. пляшки пива "Мінське Жигулівське" Україна (1,5 л) за ціною 49,00 грн за адресою м. Київ, пр. Степана Бандери, 26в.

Пунктом 27 ст. 1 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" визначено, що заклад громадського харчування - це ресторан, бар, кафе, їдальня, закусочна, піцерія, кулінарія, кіоск чи інший заклад, що забезпечує харчуванням невизначену кількість фізичних осіб. Віднесення до закладів громадського харчування не залежить від територіальних ознак (місця) провадження господарської діяльності з громадського харчування та ступеня доступності харчування будь-яким особам.

Оператор ринку харчових продуктів (далі - оператор ринку) - це суб`єкт господарювання, який провадить діяльність з метою або без мети отримання прибутку та в управлінні якого перебувають потужності, на яких здійснюється первинне виробництво, виробництво, реалізація та/або обіг харчових продуктів та/або інших об`єктів санітарних заходів (крім матеріалів, що контактують з харчовими продуктами), і який відповідає за виконання вимог цього Закону та законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів.

Пунктом 69 ст. 1 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" встановлено, що потужності - це споруди або комплекс споруд, приміщення, будівлі, обладнання та інші засоби, включаючи транспортні засоби, а також територія, що використовується у виробництві та/або обігу об`єктів санітарних заходів.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" державній реєстрації підлягають потужності з виробництва та/або обігу харчових продуктів, на які не вимагається отримання експлуатаційного дозволу.

Процедура державної реєстрації потужностей, які використовуються на будь-якій стадії виробництва та/або обігу харчових продуктів та не потребують отримання експлуатаційного дозволу, ведення державного реєстру потужностей операторів ринку та надання інформації з нього заінтересованим суб`єктам, встановлена Порядком проведення державної реєстрації потужностей, ведення державного реєстру потужностей операторів ринку та надання інформації з нього заінтересованим суб`єктам, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10 лютого 2016 року № 39 (далі - Порядок №39).

Пунктом 1.3 Порядку №39 встановлено, що оператор ринку харчових продуктів (далі - оператор ринку), який провадить діяльність, що відповідно до вимог Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" не вимагає отримання експлуатаційного дозволу, зобов`язаний подати до територіального органу компетентного органу заяву про державну реєстрацію потужності, яка використовується на будь-якій стадії виробництва та/або обігу харчових продуктів, відповідно до цього Порядку.

Згідно з п. 3.1 Порядку №39 державна реєстрація потужності здійснюється територіальним органом компетентного органу протягом 15 робочих днів після отримання заяви оператора ринку про таку реєстрацію.

Відповідно до п. 1.3 Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України 24 липня 2002 року №219, ресторанне господарство - вид економічної діяльності суб`єктів господарської діяльності щодо надавання послуг відносно задоволення потреб споживачів у харчуванні з організуванням дозвілля або без нього; заклад ресторанного господарства - організаційно-структурна одиниця у сфері ресторанного господарства, яка здійснює виробничо-торговельну діяльність: виробляє і (або) доготовляє, продає і організовує споживання продукції власного виробництва і закупних товарів, може організовувати дозвілля споживачів.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань ТОВ "Глуско Рітейл" (код ЄДРПОУ 24812228) здійснює наступні види діяльності КВЕД-2010, зокрема: 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.25 Роздрібну торгівлю напоями в спеціалізованих магазинах; 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування.

За адресами: м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 13б; м. Київ, вул. Лугова, 9 та м. Київ, пр. Степана Бандери, 26в зареєстровано потужності ТОВ "Глуско Рітейл" з особистими реєстраційними номерами №UA-26-26-2992, №UA-26-26-2996, №UA-26-26-3017 з видом діяльності "заклад громадського харчування за категоріями: стаціонарна потужність (ресторан, бар, кафе, піцерія, тощо), роздрібна торгівля харчовими продуктами".

На підтвердження зазначеного позивачем до матеріалів справи надано фотокартки кафетерію, розташованого на АЗК за вказаними адресами, а саме: обладнаних місць для надавання послуг відносно задоволення потреб споживачів (відвідувачів) харчуванням, що свідчить про належність даних кафетеріїв до ресторанного господарства.

Враховуючи встановлені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що господарські одиниці позивача - АЗС з магазинами, розташовані за адресами: м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 13б; м. Київ, вул. Лугова, 9 та м. Київ, пр. Степана Бандери, 26в, як заклади ресторанного господарства не належить до суб`єктів, що підпадають під обмеження торгівлі алкогольними виробами, передбачених рішенням Київської міської Ради від 27 вересня 2018 року №1529/5593, у зв`язку з чим притягнення позивача до відповідальності у зв`язку з порушенням вимог ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" є протиправним, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Крім іншого, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач Н.М. Єгорова

Судді Є.О. Сорочко

Є.В. Чаку