Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №320/42462/23 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/42462/23 Суддя (судді) першої інстанції: Горобцова Я.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Ганечко О.М.,

Кузьменка В.В.,

При секретарі: Долинській Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Скай Банк» до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Скай Банк» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у місті Києві, в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.08.2023 за №53552070801; від 15.08.2023 за №53556070801; від 14.08.2023 за №0534272303; від 02.10.2023 за №61253/26-15-07-03-01-25; без дати та номеру (вихідна дата та номер поштової кореспонденції ДПС від 15.08.2023 №53585/26-15-07-03-01-25).

Позов обґрунтовано тим, що податкові повідомлення-рішення винесено безпідставно не у відповідності до вимог чинного законодавства.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року позовні вимоги - задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві: від 15.08.2023 за №53552070801; від 15.08.2023 за №53556070801; від 14.08.2023 за №0534272303; від 02.10.2023 за №61253/26-15-07-03-01-25; без дати та номеру (вихідна дата та номер поштової кореспонденції від 15.08.2023 №53585/26-15-07-03-01-25).

Відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволення позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскільки компанія «Грокорк Холдінгз Лімітед» (Кіпр) неправомірно користується нормами Конвенції про уникнення подвійного оподаткування та запобігання подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням, що свідчить про правомірність податкового повідомлення-рішення від 14.08.2023 за №0534272303.

Стосовно податкового повідомлення-рішення від 15.08.2023 за №53552070801 скаржником звернуто увагу на те, що оскільки ОСОБА_1 зареєстрований з 03.11.2004 як платник ПДВ, тому позивачем порушено вимоги п.185.1 статті 185, п.188.1 статті 188, п.189.9, п. 189.15 статті 189 Податкового кодексу та занижено податок на додану вартість на загальну суму 2 899 619 грн.

Крім того, на думку апелянта, позивачем в порушення вимог пункту 69.2 статті 69 ПК України відкрито/закрито 19 рахунків з порушенням строків надання повідомлень про таке відкриття/закриття, тому відсутні підстави для скасування податкового повідомлення-рішення від 15.08.2023 за №53556070801.

До того ж, враховуючи, що позивачем не було подано податкові декларації по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018-2019 роки, тому вказане свідчить про обгрунтованість податкових повідомлень-рішень від 02.10.2023 за №61253/26-15-07-03-01-25 та рішення без дати та номеру (вихідна дата та номер поштової кореспонденції ДПС від 15.08.2023 №53585/26-15-07-03-01-25).

У відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено про те, що що вартість майна ТОВ «Ульяна» та ОСОБА_1 за яку його було реалізовано, є нижчою вартості майна за яку його було оприбутковано, відсутня позитивна різниця між ціною придбання даного майна та його реалізації, що є базою оподаткування ПДВ даних операцій, тому суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що операції Банку з реалізації заставного майна, на яке було звернуто стягнення, підпадають під дію п. 197.12 ст. 197 ПК України та не є об`єктом оподаткування ПДВ.

Крім того, позивачем зазначено про те, що судом першої інстанції із дотриманням норм матеріального права було правильно встановлено, що Банком своєчасно повідомлено орган ДПС про відкриття/закриття зазначених вище 7 рахунків платників податків, що у свою чергу свідчить про протиправність застосування до нього штрафної санкції у розмірі 4 760 грн.

Також позивач вказує, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення було правильно встановлено, що позивач не був зобов`язаний подавати декларації по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018, 2019 роки та сплачувати даний податок до бюджету.

До того ж, позивач звертає увагу на те, що ухваленні оскаржуваного рішення було правильно встановлено, що позивачем не було занижено податок на прибуток при виплаті доходу на користь нерезидента, що у свою чергу свідчить про протиправність донарахування йому податкових зобов`язань на загальну суму 65 399 грн. 00 коп.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до наказу ГУ ДПС у м. Києві від 19.11.2021 № 9187-п проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2018 по 30.09.2021, валютного законодавства за період з 01.10.2018 по 30.09.2021, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2018 по 30.09.2021, іншого законодавства за період з 01.10.2018 по 30.09.2021.

За результатами вищевказаної перевірки ГУ ДПС у м. Києві 03.02.2022 складено акт №6109/Ж5/26-15-07-08-01/09620081 та винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 15.08.2023 за №53552070801, відповідно до якого позивачу донараховано податкове зобов`язання з ПДВ на загальну суму 3 624 523,75 грн., із яких 2 899 619 грн., основного платежу та 724 904,75 грн., штрафної санкції;

- від 15.08.2023 за №53556070801, згідно якого до позивачу застосовано штрафну санкцію у розмірі 4 760 грн., за несвоєчасне повідомлення про відкриття/ закриття 7 рахунків платників податків;

- від 14.08.2023 за №0534272303, відповідно до якого позивачу донараховано податок на прибуток юридичних осіб - нерезидентів, на загальну суму 65 399 грн., із яких 51 226 грн., сума податкового зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб та 14 173 грн., штрафна санкція за несвоєчасну сплату податку на прибуток з доходів нерезидента;

- без дати та номеру (вихідна дата та номер поштової кореспонденції ДПС від 15.08.2023 №53586/26-15-07-03-01-25), відповідно до якого позивачу донараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальну суму 22 923,44 грн., із яких 18 338,75 грн., сума основного платежу та 4 584,69 грн., штрафна санкція за несвоєчасну сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

- без дати та номеру (вихідна дата та номер поштової кореспонденції ДПС від 15.08.2023 №53585/26-15-07-03-01-25), згідно якого до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 680 грн., за несвоєчасне подання декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки та прийнятими на його основі податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся із скаргою до ДПС України, яка рішенням від 28.09.2023 за №28832/6/99-00-06-01-01-06 скаргу позивача задовольнила частково, скасувала податкове повідомлення - рішення без дати та номеру (вихідна дата та номер поштової кореспонденції ДПС від 15.08.2023 року №53586/26-15-07-03-01-25) в частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 2 750,81 грн., а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення та інші податкові повідомлення-рішення залишила без змін.

Як наслідок, у зв`язку зі скасуванням повідомлення - рішення без дати та номеру (вихідна дата та номер поштової кореспонденції ДПС від 15.08.2023 року №53586/26-15-07-03-01-25) в частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 2 750,81 грн, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 02.10.2023 за №61253/26-15-07-03-01-25 відповідно до якого банку донараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальну суму 20 172,63 грн., із яких 18 338,75 грн., сума основного платежу та 1 833,88 грн., штрафна санкція за несвоєчасну сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки висновки щодо заниження АТ «Скай Банк» податкових зобов`язань з ПДВ, у розмірі 2 841 364, 00 грн., від операцій з реалізації заставного майна не відповідають нормам чинного законодавства, оскільки вказані операції, згідно положень ПК України, звільненні від оподаткування вказаним податком, тому податкове повідомлення-рішення від 15.08.2023 за №53552070801 є протиправним.

Крім того, враховуючи, що позивачем своєчасно, повідомлено орган ДПС про відкриття/закриття зазначених вище 7 рахунків платників податків, проте такі повідомлення з незалежних від позивача причини були отримані контролюючим органом з затримкою, відповідачем протиправно застосовано до нього штрафну санкцію у розмірі 4 760, 00 грн, вказане свідчить про необґрунтованість податкового повідомлення-рішення від 15.08.2023 за №53556070801.

До того ж, враховуючи, що будівлі промисловості (виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств) не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, тому податкове повідомлення-рішення від 02.10.2023 за №61253/26-15-07-03-01-25 та податкове повідомлення-рішення без дати та номеру (вихідна дата та номер поштової кореспонденції ДПС від 15.08.2023 №53585/26-15-07-03-01-25) є протиправними.

Також, з огляду на те, що компанія «Грокорк Холдінгз Лімітед» (Кіпр) є резидентом Республіки Кіпр, з якою Україна уклала Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи, що набрала чинності для України 07.08.2013 та є бенефіціарним фактичним власником доходу виплаченого на його користь АТ «Скай Банк», вказане свідчить про безпідставність податкового повідомлення-рішення від 14.08.2023 за №0534272303.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

У силу вимог частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стостовно позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 15.08.2023 за №53552070801 слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до пп. 213.1.9 і 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

Отже, при постачанні (продажу) основних засобів підприємство зобов`язане нарахувати податкові зобов`язання з ПДВ. Базою оподаткування ПДВ при постачанні (продажу) основних засобів є договірна вартість об`єкта (п. 188.1 ПК України), однак вона не може бути нижчою від його балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася на початок звітного (податкового) періоду, у якому відбувся продаж (у випадку відсутності обліку необоротних активів - база оподаткування повинна бути не нижча від звичайної ціни об`єкта).

Балансова вартість основних засобів у бухгалтерському та податковому обліку може бути різною. Однак вимоги п. 188.1 ПК України не допускають будь-яких альтернатив і вимагають опиратися на дані про балансову вартість необоротних активів у бухгалтерському обліку під час їх постачання (продажу).

Згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Як свідчать матеріали справи, під час проведення перевірки контролюючий орган дійшов до висновку про заниження позивачем податкових зобов`язань з ПДВ, оскільки операції з ліквідації основних засобів регламентовано п. 189.9 ст. 189 ПК України, відповідно до якого у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Враховуючи, що залишкова вартість переліку основних засобів Банку, наведених в акті перевірки, складає 365 444,89 грн., а за даними АТ «Скай Банк» лише 61 178,93 грн., відхилення становить 291 274 грн, вказане, на думку відповідача, свідчить про заниження Банком податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму 58 255 грн.

На думку відповідача, Банк, протягом 2020 року, здійснював ліквідацію основних засобів із заниженням бази нарахування податкових зобов`язань з ПДВ, шляхом помилкового врахування балансової (залишкової) вартості основних засобів за даними бухгалтерського, а не податкового обліку.

Разом з тим, позивач здійснюючи протягом 2020 року постачання (продаж) основних засобів, суму податкових зобов`язань з ПДВ, так як це визначено п. 188.1 ст. 188 ПК України, визначав виходячи із балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції.

Вказана позиція ГУ ДПС у м. Києві стосовно необхідності визначення бази нарахування податкових зобов`язань з ПДВ під час постачання (продажу) основних засобів виходячи із даних податкового обліку, суперечить нормам ПК України, оскільки застосування п.189.9 ст. 189 ПК України, що регулює питання ліквідації основних засобів, до даних правовідносин взагалі є безпідставним.

Крім того, при дослідженні питання правомірності застосування АТ «Скай Банк» п. 197.12 ст. 197 ПК України, в частині звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання майна, що передане особами, які не є платниками податку, у заставу, у тому числі іпотеку, та на яке було звернено стягнення, а також майна, набутого Банком у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно, відповідач дійшов висновку, що оскільки іпотекодавці ТОВ «Ульяна» та ОСОБА_1 для цілей оподаткування ПДВ є платниками вказаного податку (на момент укладання договорів іпотеки були платниками ПДВ), тому врахування позивачем положень п. 197.12 ПК України є неправомірним, так як в договорі іпотеки вартість майна визначена з урахуванням ПДВ, при стягненні майна в рахунок погашення заборгованості за кредитом, об`єкт нерухомого майна не оподатковувався ПДВ, відповідно при продажу об`єкт нерухомого майна оподатковується на загальних підставах.

Вказане, на думку контролюючого органу, випливає зі змісту положень п.197.12 ст. 197 ПК України, системний зв`язок яких свідчить про те, що зазначена норма застосовується до операцій постачання (продажу, відчуження іншим способом) майна, що передане особами, які не є платниками ПДВ, на яке було звернено стягнення, в тому числі яке перейшло у власність (зареєстровано право власності на підставі договору іпотеки) кредитора в рахунок погашення кредиту (позики).

Разом із цим, слід зазначити, що згідно п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.

Під постачанням товарів, у відповідності до п. 14.1.191 ст. 14 ПК України, розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власних, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Платником ПДВ, згідно ст. 180 ПК України, є будь-яка особа, яка провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється платником вказаного податку добровільно або підлягає обов`язковій реєстрації.

Пунктом 189.15 статті 189 ПК України визначено, що у разі постачання (продажу, відчуження іншим способом) банками та іншими фінансовими установами майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання такого майна. Ціна придбання визначається як вартість майна, за якою таке майно набуте у власність. У разі придбання майна у платника податку ціна придбання визначається з урахуванням ПДВ.

Якщо за таким майном суми податку були включені до складу податкового кредиту банком, іншою фінансовою установою, застосовуються положення пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу.

Поряд із цим, у відповідності до п.197.12 ст. 197 ПК України визначено, що звільняються від оподаткування операції банків та інших фінансових установ з постачання (продажу, відчуження іншим способом) майна, що передане фізичними особами, а також суб`єктами підприємницької діяльності - приватними підприємцями та іншими особами, які не є платниками податку, у заставу, у тому числі іпотеку, та на яке було звернено стягнення.

Звільняються від оподаткування операції банків та інших фінансових установ з постачання майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно. Звільнення від оподаткування стосується тієї частини вартості майна, за якою воно було набуте у власність в рахунок погашення зобов`язань за договором кредиту (позики).

Таким чином, з аналізу вищевикладепних норм вбачається, що:

- якщо банк (інша фінансова установа), реалізує майно набуте ним у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно, вказана операція є об`єктом оподаткування ПДВ (п. 189.15 ст. 189 ПК України);

- якщо ж відбувається реалізація Банком майна набутого ним у власність, від осіб які не зареєстровані платниками ПДВ, внаслідок звернення стягнення, вказана операція звільняється від оподаткування вказаним податком (абз. 1 п. 197.12 ст. 197 ПК України);

- якщо ж відбувається реалізація Банком майна набутого ним у власність, внаслідок звернення стягнення на таке майно, така операція звільняється від оподаткування ПДВ (абз. 2 п. 197.12 ст. 197 ПК України).

Як свідчать матеріали справи, у відповідності до договору купівлі-продажу від 11.06.2020 позивач продав ТОВ «Класік-Форм» нежитлову будівлю стаціонарну АЗС малої потужності з офісом та магазином супутніх товарів літ. «А-2», загальною площею 227,2 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Залютинська, будинок 3 (далі - АЗС).

Продаж АЗС, разом із обладнанням, що є його складовою частиною та всіма його приналежностями, за домовленістю сторін вчинено за 13 147 520,0 гривень 00 коп. без ПДВ, що є еквівалентом 500 000 доларів США., з яких еквівалент 80 000 доларів США сплачено 24.02.2020 року, що становить 1 958 216, 00 грн.

Вказану АЗС позивач набув від ТОВ «Ульяна» на підставі договору іпотеки №06-2-05-97/з від 16.09.2008 (договір іпотеки укладено між АКБ «Регіон-Банк», з 21.04.2017 змінено назву на «Скай Банк» на підставі Протоколу позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Регіон-Банк» №65), посвідченого 16.08.2008 Бакіровою В.В., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за №478, договорів про внесення змін до договору іпотеки № 06-2-05-97/з: № 1 від 07 вересня 2009 року № 337, № 2 від 03 грудня 2009 року № 550, № 3 від 05 лютого 2010 року №42, № 4 від 06 квітня 2010 року № 157, № 5 від 25 лютого 2011 року № 42, № 6 від 15 лютого 2012 року № 97, № 7 від 14 серпня № 609, № 8 від 17 жовтня 2014 року № 281, № 9 від 10 вересня 2015 року № 169, № 10 від 31 серпня 2016 року № 171, вимоги № 061-13/593/1 від 22 травня 2015 року, вимоги № 06-1-13/593/3 від 22 травня 2015 року, вимоги № 09-02/835/2 від 17 липня 2015 року, вимоги № 09-02/835/1 від 17 липня 2015 року, вимоги № 09-03/175/4 від 17 лютого 2016 року, вимоги № 06-02¬09/1289/1 від 07 грудня 2016 року, довідки від 07 серпня 2018 року.

Право приватної власності на АЗС позивачем було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.08.2018 за № 21770894, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 39009963101.

Згідно угоди про передачу завдатку від 30.03.2021 АТ «Скай Банк» домовилося з ОСОБА_2 про продаж йому у майбутньому, у строк не пізніше 24 грудня 2021 року нерухомості:

- нежитлової будівлі (автозаправної станції), цегляної, позначеної на плані земельної ділянки літ. «А-1», загальною площею 21.4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , разом з обладнанням, що є її складовою частиною;

- земельної ділянки, кадастровий номер 6321655300:01:000:0198 площею 0.17 га. цільове призначення - 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва іншого призначення, що розташована за адресою: Харківська область, Вовчанський район, сщ/рада Білоколодязька.

Грошові кошті в загальній сумі 1 059 300, 00 грн., згідно угоди про передачу завдатку від 30.03.2021, надійшли на рахунок АТ «Скай Банк»: 30.03.2021 в сумі 138 414, 00 грн., 06.05.2021 в сумі 553 656, 00 грн., 30.09.2021 року в сумі 367 230, 00 гривень.

Вказане нерухоме майно, АТ «Скай Банк» набуло від ОСОБА_1 на підставі договору іпотеки № 06-1-05-9/з-6 від 12 січня 2015 року (договір іпотеки укладено між АКБ «Регіон-Банк», з 21.04.2017 року змінено назву на «Скай Банк» на підставі Протоколу позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Регіон-Банк» №65), посвідченого 12.01.2015 Драгу Ю.В., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за №6, вимоги №09-1-02/853/4 від 08.08.2016.

Право власності на нерухоме майно отримане від ОСОБА_1 АТ «Скай Банк» зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14.12.2016, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 546909663216, номер запису про право власності - 18359071.

Пр цьому, як ТОВ «Ульяна», так і ФОП ОСОБА_1 на момент передання майна в іпотеку були платниками ПДВ, однак вказаний статус платника ПДВ ними у подальшому був втрачений.

Зокрема, свідоцтво платника ПДВ №29141897 ТОВ «Ульяна» анульовано 16.12.2010 (60-Анульовано за рішенням контролюючого органу, причина анулювання 22 - ненадання декларацій протягом року).

Свідоцтво платника ПДВ НОМЕР_3 ФОП ОСОБА_1 анульовано 23.04.2018, причина анулювання 41 - ліквідація за власним бажанням.

Тобто, на момент відчуження нерухомого майна АТ «Скай Банк», згідно договору купівлі-продажу від 11.06.2020, укладеного з ТОВ «Класік-Форм» та угоди про передачу завдатку від 30.03.2021, укладеної з ОСОБА_3 , не були зареєстрованими платниками ПДВ.

Статус відсутності реєстрації платником ПДВ ТОВ «Ульяна» та ФОП ОСОБА_1 визначало обов`язок Банку до вказаних операцій застосувати абз. 1 п. 197.12 ст. 197 ПК України та не оподатковувати їх ПДВ.

При цьому оподаткування операцій з постачання заставного майна ПДВ, які звільнені від оподаткування вказаним податком, як вказує відповідач, призвело б до порушення вимог діючого податкового законодавства, покладання додаткового тягаря на покупців заставного майна та порушення їх прав та законних інтересів.

Таким чином, АТ «Скай Банк» правомірно застосовано п. 197.12 ст. 197 ПК України до операцій з реалізації заставного майна ТОВ «Класік-Форм» та ОСОБА_2 .

До того ж, слід наголосити на тому, що згідно абз. 2 п. 197.12 ст. 197 ПК України, не залежно від статусу постачальника майна (платник чи не платник ПДВ), операції банків із реалізації заставного майна на яке банком попередньо оформлено право власності у результаті звернення стягнення, звільняються від оподаткування ПДВ, без будь-яких додаткових умов.

Додатковим підтвердженням того, що по операції із реалізації заставного майна ОСОБА_1 не виникає податкових зобов`язань з ПДВ є те, що не дивлячись на наявність статусу фізичної особи - підприємця у ОСОБА_1 , державна реєстрація права власності на об`єкти нерухомості (нежитлова будівля та земельна ділянка) була здійснена за ОСОБА_1 (власником майна являлася фізична особа ОСОБА_1 , а не ФОП ОСОБА_1 ).

Вищевказана обставина додатково виключає можливість набуття АТ «Скай Банк» у власність об`єктів нерухомості (нежитлова будівля та земельна ділянка) у платника ПДВ ФОП ОСОБА_1 , оскільки власником об`єктів нерухомості була фізична особа ОСОБА_1 , який не був платником ПДВ.

Враховуючи зазначене, висновки щодо заниження АТ «Скай Банк» податкових зобов`язань з ПДВ, у розмірі 2 841 364, 00 грн., від операцій з реалізації заставного майна не відповідають нормам чинного законодавства, оскільки вказані операції, згідно положень ПК України, звільненні від оподаткування вказаним податком.

Вказане свідчить про протиправність донарахування контролюючим органом позивачу податкових зобов`язань з ПДВ та застосування до нього штрафних санкцій, на загальну суму 3 624 523,75 грн.

Стосовно податкового повідомлення-рішення від 15.08.2023 за №53556070801 щодо застосування штрафної санкції за несвоєчасне повідомлення органів ДПС про відкриття/закриття 7 рахунків платників податків, слід зазначити наступне.

Пунктом 69.2 статті 69 ПК України визначено, що банки та інші фінансові установи зобов`язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунка платника податків - юридичної особи (резидента і нерезидента), у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, у день відкриття/закриття рахунка.

Неподання банками або іншими фінансовими установами відповідним контролюючим органам в установлений ст. 69 ПК України строк повідомлення про відкриття або закриття рахунків платників податків, у відповідності до ст. 118 ПК України, тягне за собою накладення штрафу у розмірі 680 гривень за кожний випадок неподання або затримки.

Відповідно до п. 118.1 ст. 118 ПК України неподання банками або іншими фінансовими установами відповідним контролюючим органам в установлений статтею 69 цього Кодексу строк повідомлення про відкриття або закриття рахунків платників податків - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 340 гривень за кожний випадок неподання або затримки.

Згідно п.п. 14.1. 265 п. 14.1 ст. 14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У силу вимог п. 109.1 ст. 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/ або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Верховний Суд в обов`язкових до врахування постановах від 03.05.2018 у справі №818/1070/17, від 26.06.2018 у справі № 808/2127/17, від 27.04.2018 у справі № 820/4064/17, від 11.09.2018 у справі №826/9114/16, аналізуючи податкове законодавство, зокрема ст. 109 ПК України, зазначив, що відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовила протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.

Як свідчать матеріали справи, під час проведення перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення АТ «Скай Банк» строків надання повідомлення органам ДПС про відкриття/закриття 19 банківських рахунків, що призвело до порушення п. 69.2 ст. 69 ПК України.

При цьому, штрафну санкцію, у розмірі 4 760, 00 грн. контролюючим органом застосовано за не повідомлення Банком про відкриття/закриття 7 рахунків, оскільки інших 11 були відкриті/закриті після березня 2020 року (початку дії карантинних заходів), що у відповідності до п. 52-1 підр. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України звільняє Банк від відповідальності.

Так, 13.05.2021 о 17.20 АТ «Скай Банк» направлено до контролюючого органу повідомлення про відкриття рахунку № НОМЕР_1 (українська гривня), однак квитанцію №1 Банком було отримано лише 14.05.2021.

У подальшому, 26.08.2021 АТ «Скай Банк» направлено до контролюючого органу повідомлення про закриття 6 рахунків (НОМЕР_4, НОМЕР_2 , НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8 ), однак квитанцію №1 про отримання цих повідомлень було отримано Банком лише 27.08.2021.

Враховуючи зазначене, а також те, що Банком своєчасно, повідомлено орган ДПС про відкриття/закриття зазначених вище 7 рахунків платників податків, проте такі повідомлення з незалежних від позивача причини були отримані контролюючим органом з затримкою, відповідачем протиправно застосовано до нього штрафну санкцію у розмірі 4 760, 00 грн, що свідчить про необґрунтованість податкового повідомлення-рішення від 15.08.2023 за №53556070801.

Стосовно правомірності податкового повідомлення-рішення від 02.10.2023 за №61253/26-15-07-03-01-25 та податкового повідомлення-рішення без дати та номеру (вихідна дата та номер поштової кореспонденції ДПС від 15.08.2023 №53585/26-15-07-03-01-25), колегія суддів звертає увагу на наступні обставини справи.

З матеріалів справи вбачається, що згідно податкового повідомлення-рішення від 02.10.2023 за №61253/26-15-07-03-01-25 позивачу донараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальну суму 20 172,63 грн., із яких 18 338,75 грн., сума основного платежу та 1 833,88 грн., штрафної санкції та у відповідності до податкового повідомлення-рішення без дати та номеру (вихідна дата та номер поштової кореспонденції ДПС від 15.08.2023 №53585/26-15-07-03-01-25), Банку застосовано штрафну санкцію у розмірі 680, 00 грн., за несвоєчасне подання декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Так, АТ «Скай Банк» є власником нежитлової будівлі, (виробничого приміщення) літ. А - 1 площею 2313,8 кв.м. та нежитлової будівлі літ. БШ - 2м. за адресою м. Харків, вул. Плиткова,12.

Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України).

При цьому, у нежитловій нерухомості, законодавець виділяє, зокрема будівлі промислові та склади (пп. «ґ» пп. 14.1.129 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 ПК України), які (виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств) не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (пп. «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України).

З метою застосування норм пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України до будівель промисловості відносяться об`єкти нерухомості, які відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 №507, належать до класу 1251 «Будівлі промислові» (підкласи 1251.1-1251.9).

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об`єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об`єкт (пп. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПК України).

Отже, будівлі промисловості (виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств) не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Обмежень щодо використання або невикористання таких об`єктів нерухомості пп. «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України не передбачено.

Вказана позиція щодо відсутності у позивача обов`язку по декларуванню податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки до 2020 року підтверджується відповідними висновками Верховного Суду, зокрема у його постановах від 26.03.2020 у справі №820/4681/16 та від 26.03.2020 у справі №560/4000/18.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 24.07.2020 року по справі №500/90/19 вказав, що застосовуючи об`єктно-функціональний підхід до визначення податкової пільги, у підпункті «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України, законодавець ключовим критерієм обрав функціональне призначення будівлі, а не належність конкретному суб`єкту-платнику.

При цьому, обмежувальне тлумачення за рахунок введення додаткової ознаки надання пільги по сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, - звільнення від оподаткування за критерієм «будівлі промисловості», лише об`єктів нежитлової нерухомості промислових підприємств (юридичних осіб), по суб`єктному складу, не може бути застосовано, оскільки положеннями пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України визначено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Перебування нерухомого майна у власності фізичної особи не є перешкодою для застосування положень підпункту «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України, у разі якщо такі об`єкти використовуються за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва.

Разом з тим, у зв`язку зі змінами у податковому законодавстві, починаючи з травня 2020 року АТ «Скай Банк», нараховує податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у повному обсязі, а також подає відповідні декларації до контролюючого органу, що не спростовується відповідачем.

Враховуючи, що контролюючим органом при винесенні спірних податкових повідомлень-рішень не було враховано зазначені обставини, вказане свідчить про протиправність таких рішень.

Стосовно податкового повідомлення-рішення від 14.08.2023 за №0534272303, слід зазначити наступне.

Як свідчать матеріали справи, у відповідності до Акту перевірки контролюючий органом встановлено заниження позивачем податку на прибуток іноземних юридичних осіб на суму 51 226 грн., у тому числі за 2018 рік - 50 984 грн. та за 2019 рік - 242 грн., та несвоєчасної сплати податку на прибуток з доходів нерезидентів на загальну суму 14 375,53 грн., у тому числі за 2018 рік у сумі 5 463,85 грн., за 2020 рік у сумі 7 299,52 грн. та за три квартали 2021 року у сумі 1 612,16 грн.

Як наслідок, відповідачем донараховано позивачу податок з доходів нерезидентів у розмірі 51 226 грн., та застосовано штрафну санкцію у розмірі 12 807 грн., а також податок на прибуток з доходів нерезидентів на загальну суму 14 375,53 грн., а також застосовано штрафну санкцію у розмірі 1 366, 00 грн.

Підставою для таких висновків слугувало те, що АТ «Скай Банк» до перевірки не надано Сертифікат (довідку) - підтвердження статусу податкового резидента «Грокорк Холдінгз Лімітед» (Кіпр) відповідно до Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування за 2018 та 2019 рік, що у свою чергу вимагало від позивача утримання та сплатити до бюджету податку на прибуток іноземних юридичних осіб за ставкою 15% від суми отриманого доходу.

Разом із цим, «Грокорк Холдінгз Лімітед» (Кіпр) є резидентом Республіки Кіпр, з якою Україна уклала Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи, що набрала чинності для України 07.08.2013 та є бенефіціарним фактичним власником доходу виплаченого на його користь АТ «Скай Банк».

На підтвердження вказаного АТ «Скай Банк» долучено відповідні довідки за 2018 та 2019 роки.

Крім того, суд звертає увагу на те, що у разі наявності у контролюючого органу сумнівів стосовно статусу резиденства «Грокорк Холдінгз Лімітед» (Кіпр), він має можливості вжити заходи для перевірки достовірності, належності та достатності таких, зокрема, повторно витребувати від АТ «Скай Банк» належним чином легалізовану та перекладену довідку або звернутися до уповноважених органів Республіки Кіпр для підтвердження достовірності та достатності поданої АТ «Скай Банк» довідки, та додаткових документів (листів, судового рішення, витягу з судового реєстру підприємств Республіки Кіпр) та додаткових документів до компетентних органів Республіки Кіпр.

Вказана правова позиція підтверджена Верховним Судом, зокрема у його постанові від 12.03.2019 у справі № 809/552/16.

До того ж, податковий орган має право вжити заходів для перевірки достовірності, належності та достатності таких, зокрема витребувати від позивача належним чином легалізовану та перекладену довідку Міністерства фінансів Республіки Кіпр про резиденство Компанії «Грокорк Холдінгз Лімітед» (Кіпр) та встановити платнику податків розумний строк на її подання, або зробити відповідний запит для підтвердження достовірності та достатності поданої позивачем довідки, та додаткових документів та додаткових документів до компетентних органів Республіки Кіпр.

Водночас, відповідачем не було надано доказів на вчинення таких дій.

Більш того, дохід у вигляді процентів на загальну суму 386 163,20 грн., у т.ч.: за 2018 рік - 384 341,61 грн. та за 2019 рік - 1 821,59 грн., на користь «Грокорк Холдінгз Лімітед» (Кіпр), було здійснено АТ «Скай Банк» на підставі угоди-заяви про надання послуг з розрахункового обслуговування юридичних осіб нерезидентів-інвесторів від 01.10.2018 №26006001040005/980.

Виплата та сплата податку на прибуток іноземних юридичних осіб за ставкою 2% на загальну суму 7 880,89 грн, у т.ч.: за 2018 рік - 7 843,71 грн. та за 2019 рік - 37,18 грн., АТ «Скай Банк» здійснено у повному обсязі.

Враховуючи викладене, висновок податкового органу про донарахування позивачу податкових зобов`язань з податку на прибуток іноземних юридичних осіб та несвоєчасної сплати податку на прибуток з доходів нерезидентів, а також застосування штрафної санкції на загальну суму 65 399, 00 грн є безпідставним.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обгрунтованість позовних вимог.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обгрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді О.М. Ганечко

В.В. Кузьменко