Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №580/2182/26 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/2182/26 Суддя (судді) першої інстанції: Анжеліка БАБИЧ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Попової О.Г., суддів: Говоруна О.В., Чуприни О.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 18.03.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

05 березня 2026 року адвокат Берзінь Сергій Людвигович в інтересах ОСОБА_1 звернувся в Черкаській окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 в якому просив суд:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нездійснення повного нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період проходження військової служби з 25.02.2022 до 31.12.2022 за виключенням вже виплаченої частини індексації;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 25.02.2022 до 31.12.2022 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - жовтень 2020 року з урахуванням абзаців 3-6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Постанова №1078) та виплатити позивачу її недоотриману частину;

- визнати протиправними дії в військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячне грошове забезпечення за період служби з 25.02.2022 до 16.02.2024 (включно), а також щомісячних додаткових та одноразових додаткових видів грошового забезпечення за 2022-2024 роки з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704) з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 із застосуванням з 29.01.2020 показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі № 320/29450/24 із застосуванням з 18.06.2025 розміру 1762грн для визначення розмірів складових грошового забезпечення;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення за період служби з 25.02.2022 до 16.02.2024 (включно), а також щомісячних додаткових та одноразових додаткових видів грошового забезпечення за 2022-2024 роки в сторону збільшення відповідно до положень Постанови №704 (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі № 320/29450/24) за періоди: з 25.02.2022 до 31.12.2022 - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022; з 01.01.2023 до 31.12.2023 - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023; з 01.01.2024 до 16.02.2024 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024, шляхом його множення на відповідний тарифний коефіцієнт.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 18.03.2026 у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду відмовлено.

Прийнято до розгляду позовну заяву адвоката Берзіня С.Л. від імені ОСОБА_1 та відкрити провадження у справі частини позовних вимог:

- визнання протиправними дії відповідача щодо нездійснення повного нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивачу за період проходження військової служби з 25.02.2022 до 19.07.2022 за виключенням вже виплаченої частини індексації;

- зобов`язання відповідача нарахувати позивачу індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 25.02.2022 до 19.07.2022 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - жовтень 2020 року з урахуванням абзаців 3-6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 та виплатити позивачу її недоотриману частину;

- визнання протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу щомісячного грошового забезпечення за період служби з 25.02.2022 до 19.07.2022, а також щомісячних додаткових та одноразових додаткових видів грошового забезпечення за 2022-2024 роки з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 із застосуванням з 29.01.2020 показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі № 320/29450/24 із застосуванням з 18.06.2025 розміру 1762грн для визначення розмірів складових грошового забезпечення;

- зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу щомісячного грошового забезпечення за період служби з 25.02.2022 до 19.07.2022, а також щомісячних додаткових та одноразових додаткових видів грошового забезпечення за 2022-2024 роки в сторону збільшення відповідно до положень Постанови КМУ № 704 (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі № 320/29450/24) за періоди: з 25.02.2022 до 31.12.2022 - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, шляхом його множення на відповідний тарифний коефіцієнт;

- стягнення судових витрат з відповідача, зокрема витрат на професійну правову допомогу, сформованих на день ухвалення рішення у справі, у сумі 8000 (вісім тисяч) гривень на користь позивача.

Щодо позовних вимог в частині періоду з 19.07.2022 по 16.02.2024 позовну заяву повернуто позивачу.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 18.03.2026 у справі № 580/2182/26 в частині відмови у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та повернення позовної заяви в частині позовних вимог за період з 19.07.2022 по 16.02.2024 позивачеві та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Військова частина НОМЕР_1 у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що апеляційна скарга не містить жодних нових доказів чи правових аргументів, які б спростовували правильність висновків суду першої інстанції. Ухвала від 18.03.2026 ухвалена з додержанням норм КАС України, КЗпП України та практики Верховного Суду.

Відповідно до частини першої статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг.

Згідно пункту 3 частини першої статті 311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Повертаючи позовну заяву в частині позовних вимог за період з 19.07.2022 по 16.02.2024, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено встановлений частиною першою статті 233 Кодексу законів про працю України (в редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX) тримісячний строк звернення до суду з позовом про стягнення належних військовослужбовцю сум грошового забезпечення.

Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими та такими, що зроблені внаслідок неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, без урахування правових висновків Верховного Суду.

При вирішенні цього процесуального питання апеляційний суд керується підходами, сформованими у постанові Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.03.2025 у справі №460/21394/23, а також практикою Верховного Суду, закріпленою, зокрема, у постанові від 14.05.2026 у справі №560/14965/25.

У вказаних постановах Верховний Суд сформував єдиний підхід до застосування змін у законодавстві, які обмежують строк звернення до суду з трудовими спорами (зокрема спорами щодо оплати праці та грошового забезпечення військовослужбовців) до трьох місяців, визначивши обов`язок судів умовно поділяти спірний період на дві частини: до набрання чинності Законом №2352-IX (до 19 липня 2022 року включно) і після цієї дати.

Так, обмеження строків не мають зворотної дії в часі. Зміни, внесені Законом №2352-IX (що набрали чинності 19.07.2022), не поширюються на події та правовідносини, які мали місце до 19.07.2022. Для стягнення заробітної плати (грошового забезпечення), яка належить працівнику/службовцю за період до цієї дати, застосуванню підлягає норма частини другої статті 233 КЗпП України у попередній редакції, яка передбачала право звернення до суду з позовом без обмеження будь-яким строком.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є, зокрема, протиправна бездіяльність відповідача щодо некоректного визначення розрахунку і виплати грошового забезпечення позивача з 25.02.2022 по 16.02.2024.

Стосовно позовних вимог, які охоплюють період після 19 липня 2022 року, Верховний Суд у справі №560/14965/25 чітко вказав, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум.

Основним орієнтиром, який дозволяє однозначно визначити момент, з якого позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права на виплату належного йому розміру грошового забезпечення, є дата ознайомлення військовослужбовця з документом, що відображає фактичні суми виплат, або отримання чіткого розрахунку при звільненні.

Як свідчать матеріали справи, на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху представник позивача - адвокат Берзінь С.Л. зазначив, що про характер та конкретні складові порушення свого права він дізнався лише у лютому 2026 року після отримання відповідного листа-відповіді від відповідача. До цього моменту документально підтвердженої інформації про структуру виплачених сум компенсацій позивач не мав.

Суд першої інстанції, роблячи висновок про порушення позивачем строку звернення до суду, не встановив факту одержання позивачем належного письмового повідомлення про нараховані та виплачені йому суми безпосередньо під час розрахунку чи звільнення. Без дослідження та встановлення цих обставин неможливо визначити день, коли позивач дійсно дізнався про порушення його прав, а отже, неможливо встановити початок відліку тримісячного строку.

Апеляційний суд вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав з моменту звільнення, оскільки не встановлено, чи отримував він відповідне письмове повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116 КЗпП).

Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 29 грудня 2025 року у справі №580/9034/24 дійшов принципового висновку: грошовий атестат є документом остаточного розрахунку військової частини з військовослужбовцем у день його виключення зі списків особового складу. Він підтверджує виплату належних сум станом на цю дату, однак не містить розшифровки нарахувань і виплат за попередні місяці служби. Якщо атестат відображає лише виплати за останні дні служби та не розкриває складових виплат за минулі місяці, він не дає військовослужбовцю можливості об`єктивно оцінити правильність нарахувань за спірний період, а тому не запускає перебіг строку звернення до суду щодо таких нарахувань.

Аналогічну позицію висловлено у постанові Верховного Суду від 03.05.2026 у справі № 240/15039/25, де КАС ВС наголосив: ключовим орієнтиром для обчислення строку звернення до суду є момент ознайомлення особи з документом, який містить повну, зрозумілу та достовірну інформацію про складові нарахованого і виплаченого грошового забезпечення. Отримання виплат саме по собі не завжди дає змогу оцінити правильність їх розрахунку. Якщо особа не має достатньої інформації про застосовані показники та коефіцієнти (зокрема, про розмір прожиткового мінімуму та тарифні коефіцієнти, що були покладені в основу розрахунку, тощо), вона позбавлена можливості встановити, чи були нарахування здійснені законно.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про пропуск позивачем строку звернення та повернення позовної заяви на підставі частини другої статті 123 КАС України є необґрунтованим.

Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо пропуску позивачем строку звернення до суду із позовом, а тому ухвала суду про повернення позовної заяви ОСОБА_1 в частині періоду з 19.07.2022 по 16.02.2024 підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до частини третьої статті 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

За змістом частини першої статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись статтями 229, 310, 312, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 18.03.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії в частині повернення позовної заяви щодо позовних вимог за період з 19.07.2022 по 16.02.2024 - скасувати.

Справу направити до Черкаського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених статтями 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.Г. Попова

Судді: О.В. Говорун

О.В. Чуприна