Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №320/55490/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/55490/24 Суддя (судді) першої інстанції: Лиска І.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Ганечко О.М.,

Кузьменка В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Черкаської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Будпостач» до Черкаської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «Будпостач» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Черкаської митниці, в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської митниці від 30.09.2024 № UA902080/2024/000131/1 про коригування митної вартості товарів.

Заявлені вимоги обґрунтовано тим, що митницею протиправно було застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів та необґрунтовано винесено рішення про коригування митної вартості товарів, яке підлягає скасуванню.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07 травня 2025 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Черкаської митниці від 30.09.2024 № UA902080/2024/000131/1 про коригування митної вартості товарів.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що декларантом митниці заявлено відомості тільки щодо складової митної вартості - обробка товарів в порту Гданськ, однак числове значення не відповідає числовому значенню згідно поданих документів. Відомості про числові значення витрат на навантаження/вивантаження відсутні в наданих декларантом документах та митниці не заявлені.

На думку скаржника, оскаржувані рішення про коригування митної вартості містять підстави для невизнання заявленої митної вартості та методу її визначення - позивачем числові значення митної вартості товарів не підтверджені документально. Декларантом не вжито заходів встановлених частиною другою статті 52, частиною третьою статті 53, статті 58 МК України для підтвердження заявленої митної вартості та методу її визначення.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено про те, що відповідач у спірному рішенні не вказав кількість товарів, їх вартість, вагу, країну походження, характеристики, на підставі яких правил згідно з Інкотермс були поставлені товари, що взяті за основу при коригуванні митної вартості.

Як вказує позивач, оскільки товари на адресу позивача поставлялися за прямим контрактом з виробником товарів, на підставі комерційного інвойсу від №24LTJX5299 3 від 10.07.2024 за ціною 288 963,00 доларів США, що товари поставлялися на умовах поставки FOB порт Ningbo в Китаї правил Інкотермс 2020, що свідчить про те, що позивач самостійно організовував доставку товару з порту в Китаї до України, що вплинуло на ціну товару, оскільки вартість транспортування не включена у ціну, тому суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що рішення Черкаської митниці від 30.09.2024 № UA902080/2024/000131/1 про коригування митної вартості товарів є протиправним і підлягає скасуванню.

Згідно пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.10.2023 між позивачем (далі-покупець) та компанією Lutian Machinery CO., LTD (Китай) (далі-продавець) було укладено контракт №1675, відповідно до якого продавець виробляє та продає, а покупець оплачує і отримує генератори в кількості, за ціною і на суму, згідно з проформою-інвойсом чи інвойсом, що є невід`ємною частиною контракту.

24 лютого 2020 року для організації перевезення товарів до України позивач уклав з ТОВ «Мерск Україна ЛТД» (далі-експедитор) договір транспортного експедирування №UA00072711.

Попередньо, 14.02.2022 для перевезення товарів до України позивач уклав з компанією Maersk A/S (Данія) (далі-перевізник) договір №UA00072649 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів.

17 травня 2024 року продавець надав позивачу прайс-лист щодо ціни товарів та виписав проформу інвойс № 24LTJX5299-3 на суму 288 963,00 доларів США.

08.07.2024 позивач згідно з контрактом від 10.10.2023 № 1675 відкрив на ім`я продавця в АТ «Державний Експортно-Імпортний Банк України» - АТ «Укрексімбанк» акредитив № KIEI329358567 на суму 288 963,00 доларів США, для оплати товарів, вказаних у проформі інвойсі від 17.05.2024 №24LTJX5299-3.

У свою чергу, 10.07.2024 продавець виписав комерційний інвойс №24LTJX5299-3 для відвантаження товарів за ціною 288 963,00 доларів США.

Надалі, 14.07.2024 на товари, що вказані в комерційному інвойсі, був виписаний сертифікат походження №24C3326А2839/00070. Цього ж дня, 14.07.2024 продавець передав товари перевізнику для доставки в Україну та одержав, як підтвердження передачі товарів, коносамент №240168627.

15 липня 2024 року для вивезення товарів із Китаю до України митними органами Китаю була оформлена митна декларація № 310120240517212771 за ціною 288 963,00 доларів США, що відповідає ціні, зазначеній в комерційному інвойсі.

27 серпня 2024 року для оплати позивачем наданих транспортних та експедиційних послуг, перевізник компанія Maersk A/S (Данія) виписав інвойс № 5653397128, а експедитор ТОВ «Мерск Україна Лтд» виписав рахунок фактуру №5653397129.

04 вересня 2024 року для підтвердження витрат на транспортування товарів експедитор ТОВ «Мерск Україна Лтд» виписав позивачу довідку про транспортні витрати №61.

На підставі залізничних накладних УМВС від 11.09.2024 № 00000371 товари були доставлені з порту Гданськ (Польща) до ТОВ «Західний контейнерний термінал» м. Тернопіль.

У відповідності до товарно-транспортних накладних CMR від 28.09.2024 №2802, №3644, №3814, №3938, №5627, №6406 товари були доставлені із ТОВ «Західний контейнерний термінал» м. Тернопіль до Черкаської митниці.

30 вересня 2024 року позивач склав лист, в якому зазначив, що ПП «Будпостач» не здійснювало оплату постачальнику згідно з контрактом № 1675 від 10.10.2023, за комерційним інвойсом № 24LTJX5299-3 від 10.07.2024 на суму 288 963,00 доларів США, оскільки співпрацює на умовах акредитиву 180 днів з дати коносаменту. Також, в листі було зазначено, що товар не страхувався та перевізнику за страхування не сплачувалось.

30 вересня 2024 року позивач подав відповідачу митну декларацію № 24UA902080803371U0 для митного оформлення товарів, у якій митну вартість товарів визначив за основним методом за ціною договору (контракту), а у графі 22 декларації зазначив загальну суму за рахунком 288 963,00 доларів США.

На підтвердження заявленої митної декларації № 24UA902080803371U0 декларант додав документи, які вказані у графі 44 митної декларації, а саме: контракт від 10.10.2023 №1675 між позивачем та компанією Lutian Machinery CO., LTD (Китай); прайс-лист від 17.05.2024 б/н; комерційна пропозиція від 10.07.2024; комерційний інвойс від 10.07.2024 №24LTJX5299-3; сертифікат походження №24C3326A2839/00070 від 14.07.2024; договір транспортного експедирування від 24.02.2020 № UA00072711 між позивачем та експедитором ТОВ «Мерск Україна ЛТД»; договір від 14.02.2022 № UA00072649 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів між позивачем і перевізником компанією Maersk A/S (Данія); коносамент від 14.07.2024 № 240168627; акредитив В АТ «Укрексімбанк» № KIE1329358567 від 08.07.2024; митна декларація країни відправлення № 310120240517212771 від 15.07.2024; рахунок-фактура ТОВ «Мерск Україна Лтд» від 27.08.2024 № 5653397129 для оплати позивачем експедиторських послуг при транспортуванні товарів; інвойс компанії Maersk A/S (Данія) від 27.08.2024 №5653397128 для оплати послуг з перевезення товарів; довідка ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 04.09.2024 №61; товарно-транспортна накладна CMR від 28.09.2024 №2802; товарно-транспортна накладна CMR від 28.09.2024 №3644; товарно-транспортна накладна CMR від 28.09.2024 №3814; товарно-транспортна накладна CMR від 28.09.2024 №3938; товарно-транспортна накладна CMR від 28.09.2024 №5627; товарно-транспортна накладна CMR від 28.09.2024 №6406; залізнична накладна УМВС №00000371 від 11.09.2024; документація, яка має супроводжувати продукцію при наданні її на ринку відповідно до вимог щодо нехарчової продукції та її обігу на ринку України № 325-2024 від 05.08.2024; документація, яка має супроводжувати продукцію при наданні її на ринку відповідно до вимог щодо нехарчової продукції та її обігу на ринку України № 326-2024 від 05.08.2024; документація, яка має супроводжувати продукцію при наданні її на ринку відповідно до вимог щодо нехарчової продукції та її обігу на ринку України № 327-2024 від 05.08.2024; видаткові накладні від 09.04.2024; технічна довідка від 24.09.2024; лист ПП «Будпостач» про оплату від 30.09.2024; відомості з мережі Інтернет про ціну ідентичних товарів у Китаї від 10.09.2024; декларація митної вартості.

30 вересня 2024 року відповідач направив до декларанта електронне повідомлення №1065739, у якому зазначив, що згідно частини третьої статті 53 Митного кодексу України прошу надати документи. що підтверджують заявлену митну вартість, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару;

30 вересня 2024 року у відповідь на електронне повідомлення позивач направив до митного органу листа, у якому заявив, що немає можливості надати інші додаткові документи.

30 вересня 2024 року Черкаська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA902080/2024/000131/1, яким визначила митну вартість імпортованих позивачем товарів генератори, за резервним методом.

30 вересня 2024 року Черкаська митниця виписала картку відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні товарів № UA902080/2024/000197.

30 вересня 2024 року з врахуванням визначеної відповідачем митної вартості, позивач заявив товари за митною декларацією №24UA902080803375U7, по якій були надмірно 138,91 грн. сплачені митні платежі: мито 64 257,48 грн, ПДВ 269 881,43 грн, всього на загальну суму 334 138,91 грн.

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку, що оскільки приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, митний орган не вказав, яким чином митна вартість товарів визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціна яких взята за основу для коригування митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, що свідчить про порушення відповідачем частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення, тому рішення Черкаської митниці від 30.09.2024 №UA902080/2024/000131/1 про коригування митної вартості товарів є протиправним і підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митним кодексом України від 13.03.2012 №4495-VІ (далі - МК України, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування.

Відповідно до частини першої статті 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

За правилами статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

У відповідності до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

У силу вимог частини другої статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

У відповідності до частин першої, другої статті 53 Митного кодексу у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьої статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України закріплено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відтак, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом.

У той же час, у частині п`ятій статті 53 Митного кодексу України встановлено заборону вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Дана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом із тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Приймаючи рішення про коригування митної вартості, відповідач виходив з того, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару згідно частини третьої статті 53 МК України.

Так, статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). При цьому, вказаний метод не підлягає застосуванню, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Як свідчать матеріали справи, для підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації № 24UA902080803371U0 декларант додав документи, які вказані у графі 44 митної декларації, а саме: контракт від 10.10.2023 №1675 між позивачем та компанією Lutian Machinery CO., LTD (Китай); прайс-лист від 17.05.2024 б/н; комерційна пропозиція від 10.07.2024; комерційний інвойс від 10.07.2024 №24LTJX5299-3; сертифікат походження №24C3326A2839/00070 від 14.07.2024; договір транспортного експедирування від 24.02.2020 № UA00072711 між позивачем та експедитором ТОВ «Мерск Україна ЛТД»; договір від 14.02.2022 № UA00072649 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів між позивачем і перевізником компанією Maersk A/S (Данія); коносамент від 14.07.2024 № 240168627; акредитив В АТ «Укрексімбанк» № KIE1329358567 від 08.07.2024; митна декларація країни відправлення № 310120240517212771 від 15.07.2024; рахунок-фактура ТОВ «Мерск Україна Лтд» від 27.08.2024 № 5653397129 для оплати позивачем експедиторських послуг при транспортуванні товарів; інвойс компанії Maersk A/S (Данія) від 27.08.2024 №5653397128 для оплати послуг з перевезення товарів; довідка ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 04.09.2024 №61; товарно-транспортна накладна CMR від 28.09.2024 №2802; товарно-транспортна накладна CMR від 28.09.2024 №3644; товарно-транспортна накладна CMR від 28.09.2024 №3814; товарно-транспортна накладна CMR від 28.09.2024 №3938; товарно-транспортна накладна CMR від 28.09.2024 №5627; товарно-транспортна накладна CMR від 28.09.2024 №6406; залізнична накладна УМВС №00000371 від 11.09.2024; документація, яка має супроводжувати продукцію при наданні її на ринку відповідно до вимог щодо нехарчової продукції та її обігу на ринку України № 325-2024 від 05.08.2024; документація, яка має супроводжувати продукцію при наданні її на ринку відповідно до вимог щодо нехарчової продукції та її обігу на ринку України № 326-2024 від 05.08.2024; документація, яка має супроводжувати продукцію при наданні її на ринку відповідно до вимог щодо нехарчової продукції та її обігу на ринку України № 327-2024 від 05.08.2024; видаткові накладні від 09.04.2024; технічна довідка від 24.09.2024; лист ПП «Будпостач» про оплату від 30.09.2024; відомості з мережі Інтернет про ціну ідентичних товарів у Китаї від 10.09.2024; декларація митної вартості.

Однак, не зважаючи на вказане, під час митного оформлення товару та визначення митної вартості товарів, підставою для висновку відповідача про неможливість визначення митної вартості імпортованого товару за ціною договору стала наявність у документах, наданих декларантом, розбіжностей, зокрема, неможливість встановити умови оплати за товар, відсутні всі відомості, що б підтверджували числові значення складових митної вартості.

Як наслідок, спірним рішенням про коригування митної вартості товарів митна вартість товарів визначена за резервним методом.

Так, у спірному рішенні митний орган дійшов до висновку, що:

1) відповідно до зовнішньоекономічного договору від 10.10.2023 № 1675 пунктом 2.1. передбачено, що якість товару, що поставляється за цим контрактом, має підтверджуватись сертифікатами якості (відповідності) заводу-виробника, однак декларантом не надано сертифікатами якості (відповідності) заводу-виробника, щодо партії оцінюваного товару, у зв`язку з чим у митниці відсутнє відповідне документально підтвердження виробника товару, його якісних характеристик, що значною мірою впливає на вартість товару»;

2) відповідно до п. 4.1 зовнішньоекономічного договору від 10.10.2023 Nє1675, вартість товару включає в себе вартість пакування. В наданих декларантом документах відсутні відомості про числове значення витрат на пакування, пакувальних матеріалів та робіт пов`язаних з пакуванням та маркування, а також декларантом не заявлено митниці про включення та/або додавання до ціни товару зазначених витрат, які є обов`язковими складовими митної вартості товару;

3) у рахунку від 27.08.2024 №5653397128 зазначено числове значення витрат «terminal handling service in Gdansk» 1350,88 дол. США та «Documentation fee - Destination in Gdansk» 56,29 дол. США, що є «обробкою» партії товарів в порту Гданськ. В рахунку від 27.08.2024 № 5653397128 відсутні відомості про числові значення витрат на навантаження/вивантаження. Відтак, заявлені відомості не відповідають числовому значенню відомостей, які містяться в поданих документах, тим самим заявлені митниці відомості в графі 21 ДМВ та в митній декларації щодо складової митної вартості «витрати на навантаження, вивантаження, обробку» не підтверджені документально та не піддаються обчисленню;

4) відповідно відомостей коносамента від 14.07.2024 № 240168627, партія оцінюваного товару надійшла з Китаю в контейнерах, за маршрутом порт Ningbo (Китай) - Гданськ (Польща). Відповідно відомостей залізничної накладної від 11.09.2024 № 00000371 транспортування партії оцінюваного товару здійснювалось за маршрутом Гданськ (Польща) - Медика (Польща)- Мостиська (Україна) - Тернопіль (Україна). Враховуючи відомості зазначені у коносаменті та товаротранспортній накладній, транспортування партії оцінюваних товарів здійснювалось за маршрутом порт Ningbo (Китай) - Гданськ (Польща) - Медика (Польща) Мостиська (Україна) - Тернопіль (Україна), що свідчить про наявність операцій з перевантаження партії оцінюваних товарів в портах на території Польщі, у тому числі з водного на залізничний вид транспорту;

5) в наданих до митного оформлення рахунку від 27.08.2024 № 5653397129 від імені Мерск Україна ЛТД, та рахунку від 27.08.2024 № 5653397128 від імені Maersk A/S відсутні відомості про операції навантаження, вивантаження;

6) в рахунку від 27.08.2024 № 5653397129 від імені Мерск Україна ЛТД зазначено, що оплата за надані послуги здійснюється протягом 30 днів. В рахунку від 27.08.2024 № 5653397128 від імені Maersk A/S зазначено, що оплата за надані послуги здійснюється протягом 21 дня. Станом на 30.09.2024 митниці не надано відомості чи здійснено оплату згідно наданих рахунків;

7) до митного оформлення надано експортну декларацію країни відправлення від 15.07.2024 №310120240517212771 без перекладу, в зв`язку з чим відомості, зазначені в них, не можливо ідентифікувати з задекларованими відомостями.

Разом з тим, обставини ненадання сертифікату якості (відповідності) не свідчать про наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів у правильності заявленої митної вартості, тобто про наявність підстав, передбачених частиною третьою ст. 53 МК України для витребування додаткових документів, а саме що надані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як свідчать матеріали справи, ввезення товарів було здійснено на умовах поставки FOB порт Ningbo (Китай) правил Інкотермс 2020.

Відповідно до умов поставки FOB правил Інкотермс Продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару. Упаковка повинна містити належне маркування.

Відповідач також посилається на п. 4.1 зовнішньоекономічного договору від 10.10.2023 № 1675, проте, згідно вказаного пункту, вартість товару включає в себе вартість пакування.

Таким чином, поставка товару на умовах FOB «Франко-борт» зобов`язує продавця забезпечити за свій рахунок пакування товару, необхідне для перевезення товару, а упаковка повинна містити належне маркування.

Отже, вартість пакування включено у ціну товарів.

До того ж, слід зазначити, що в рахунку від 27.08.2024 №5653397128 зазначені послуги «Оформлення документації у Гданськ, Польща 56,29 доларів США; Операційні послуги терміналу у Гданськ, Польща 1 350,88 доларів США.

Аналогічна ж послуги зазначені у довідці експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 04.09.2024 № 61.

Таким чином, твердження відповідача про не підтвердження витрат на навантаження/вивантаження спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

При цьому, відомості щодо транспортування товару містяться в довідці експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 04.09.2024 № 61, а саме: оформлення документації у Гданську, Польща в розмірі 56,29 доларів США; Операційні послуги терміналу у Гданську, Польща в розмірі 1 350,88 доларів США; Залізничне перевезення Гданськ, Польща - пункт пропуску Пшемисль-Мостинська, Польща/Україна в розмірі 9 000 доларів США; Залізничні перевезення пункт пропуску Мостиська, Україна - Тернопіль, Україна в розмірі 1 800 доларів США;

У свою чергу, митний орган не навів жодних заперечень щодо розміру послуг транспортування, зокрема що вони є занижені чи неправдиві.

Посилання митного органу на те, що в наданих до митного оформлення рахунку від 27.08.2024 № 5653397129 від імені Мерск Україна ЛТД, та рахунку від 27.08.2024 № 5653397128 від імені Maersk A/S відсутні відомості про операції навантаження, вивантаження є безпідставними, так як в рахунку від 27.08.2024 №5653397128 зазначені послуги «Оформлення документації у Гданськ, Польща 56,29 доларів США; Операційні послуги терміналу у Гданськ, Польща 1 350,88 доларів США.

Такі ж послуги зазначені у довідці експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 04.09.2024 № 61.

Саме до вартості операційних послуг терміналу у Гданськ, Польща в розмірі 1 350,88 доларів США включені послуги з вивантаження шести контейнерів із судна та завантаження на залізничний транспорт.

Відомості у рахунку від 27.08.2024 № 5653397129 від імені Мерск Україна ЛТД, були зазначені у довідці експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від

У свою чергу, 04.09.2024 № 61, вартість послуг транспортування до кордону України в розмірі 1 347 969,76 грн. та 10 407,17 доларів США, що включені до митної вартості.

При цьому, обставини ненадання платіжного документу, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг не свідчать, що надані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, як підстави для витребування додаткових документів.

Так, обставини ненадання банківських платіжних документів, що підтверджують оплату транспортних послуг жодним чином не свідчать про наявність підстав, визначених у частині третій ст. 53 МК України.

Крім цього, послуги транспортування, що зазначені у рахунках від 27.08.2024 № 5653397129 від імені Мерск Україна ЛТД та у рахунках від 27.08.2024 № 5653397128 від імені MAERSK A/S вказані у довідці експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 04.09.2024 № 61, що включені до митної вартості.

Щодо посилань на те, що до митного оформлення надано експортну декларацію країни відправлення від 15.07.2024№310120240517212771 без перекладу, в зв`язку з чим відомості, зазначені в них, не можливо ідентифікувати з задекларованими відомостями слід зазначити, що згідно з частиною другою статті 53 МК України визначено перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

До зазначеного переліку не входить такий документ, як експортна декларація (митна декларація країни відправлення, тобто митна декларація, що оформлена в Китаї при вивезенні товарів в Україну в режимі експорту).

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, зазначеною у п. 23 постанови від 04.11.2020 у справі № 815/648/17, частиною другою статті 53 Митного кодексу України встановлений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Декларація країни відправлення не є документом, що підлягає обов`язковому поданню при митному оформленні товарів.

Крім цього, обставини ненадання документу жодним чином не свідчать про наявність підстав, передбачених частиною третьою ст. 53 МК України для витребування додаткових документів, а саме що надані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, згідно з відомостями у графі 33 рішення про коригування митної вартості відповідач визначив митну вартість імпортованих позивачем за резервним методом на рівні 2,81 доларів США/кг, джерело інформації митна декларація від 03.09.2024 № 24UA902080803077U3.

Однак, відповідач у спірному рішенні не вказав кількість товарів, їх вартість, вагу, країну походження, характеристики, на підставі яких правил згідно з Інкотермс були поставлені товари, що взяті за основу при коригуванні митної вартості.

Також, відповідач не навів порівняння характеристик товарів, не вказав обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), тощо.

Отже, зазначення у графі 33 оскаржуваного рішення лише дати та номера митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті положень частини другої ст.55 МК України.

У свою чергу, спірне рішення не містить обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної митним органом у рішенні, який свідчив би про обґрунтованість рівня скоригованої ним митної вартості товару, не зазначено також конкретних фактів, які вплинули на таке коригування, що вказує на його невідповідність вимогам частини другої статті 55 Митного кодексу України.

Водночас, у разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган обов`язково повинен був зазначити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості за шостим (резервним) методом. Разом з тим, у спірному рішенні про коригування митної вартості такі дані відсутні.

У той же час, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Враховуючи правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 12.03.2019 у справі № 826/2313/16 та 13.06.2019 у справі № 820/6315/15 колегія суддів зауважує, що вимоги частин третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Колегія суддів критично ставиться до інших виявлених відповідачем недоліків у документах, наданих позивачем та які не належать до документів, які підтверджують митну вартість товару, адже виявлені недоліки не можуть спростовувати заявлений позивачем рівень митної вартості товару, який підтверджується наданими належними та допустимими доказами, які не викликають у суду сумнівів у достовірності визначеної позивачем митної вартості товару.

Інших розбіжностей у поданих до митного оформлення документах у спірних рішеннях про коригування митної вартості не зазначено.

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що під час митного оформлення задекларованого товару позивач подав митному органу усі документи, що необхідні для визначення митної вартості та її підтверджують, у наданих декларантом документах суд не виявив розбіжності, документи містять повну інформацію про митну вартість та її складові частини.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що позивачем під час митного оформлення та на вимогу відповідача надано усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару.

Таким чином, рішення Черкаської митниці від 30.09.2024 № UA902080/2024/000131/1 про коригування митної вартості товарів є протиправним і підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Черкаської митниці - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 травня 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п`ятої ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді О.М. Ганечко

В.В. Кузьменко