Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №420/12561/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/12561/26

Перша інстанція: суддя Тарасишина О.М.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Єщенка О.В.,

Казанчук Г.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Пересипської окружної прокуратури міста Одеси на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 19 травня 2026р. про повернення позовної заяви по справі за адміністративним позовом Пересипської окружної прокуратури міста Одеси, в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій ім.Пирогова» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» про припинення діяльності до отримання оцінки впливу на довкілля,

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2026р. Пересипська окружна прокуратура міста Одеси, в інтересах держави в особі ДЕІ Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) звернулася до суду із позовом до ДП «Клінічний санаторій ім. Пирогова» ПАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», в якому просила припинити діяльність ДП «Клінічний санаторій ім.Пирогова» ПАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (код ЄДРПОУ 32416773) із скиду забруднюючих речовин у водний об`єкт – Куяльницький лиман за межами населеного пункту біля м.Одеса Одеської територіальної громади Одеського району Одеської області за координатами: 46°33'46.4"N, 30°43'48.7"E до отримання оцінки впливу на довкілля.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 6.05.2026р. позовну заяву залишено без руху, у зв`язку із необхідністю надання до суду:

- нормативно-правового обґрунтування щодо наявності законодавчо визначених підстав для звернення Пересипської окружної прокуратури з таким позовом;

- доказів відмови або неналежного виконання своїх повноважень державним органом у межах даного предмету спору.

8.05.2026р. Пересипська окружна прокуратура міста Одеси подала до суду заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19.05.2026р. позовну заяву повернуто позивачу.

В апеляційній скарзі Пересипська окружна прокуратура міста Одеси, посилаючись на порушення норм права, просить вказану ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про скасування ухвали суду та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, виходячи з наступного.

Відповідно до п.4 ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Приймаючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що обставини викладені в заяві про усунення недоліків ідентичні обставинам, викладеним в позовній заяви, однак в більш розвернутій формі без надання нормативно-правового обґрунтування щодо наявності законодавчо визначених підстав для звернення Пересипської окружної прокуратури з таким позовом; доказів відмови або неналежного виконання своїх повноважень державним органом у межах даного предмету спору.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки вказаного висновку суд дійшов без належного з`ясування обставин по справі, перевірки доказів, у зв`язку чим допустив неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Судова колегія вважає такі висновки передчасними, оскільки судом першої інстанції порушено норми процесуального права, а тому апеляційний суд на підставі ст.320 КАС України, скасовує ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною 2 зазначеної статті організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Згідно із ч.3 ст.53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

За правилами ч.4 ст.53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Частиною 3 ст.23 ЗУ «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Відповідно до ч.4 ст.23 КАС України, серед іншого, передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019р. у справі №826/13768/16, погоджуючись із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 25.04.2018р. у справі №806/1000/17, дійшла наступних висновків:

"Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, зокрема, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду звернув увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що наведені вище положення законодавства регламентують порядок та підстави здійснення прокурором процесуального представництва держави в суді в межах правил участі в судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб."

Підстави для представництва прокурором інтересів держави повинні існувати на час звернення до суду та повинні бути доведені відповідними доказами. Прокурор повинен надати суду докази, які свідчать про те, що відповідний орган державної влади (інший суб`єкт владних повноважень) не здійснює захисту інтересів держави або здійснює його неналежним чином. Такими доказами, зокрема, можуть бути звернення прокурора до відповідного органу щодо захисту інтересів держави, відповіді на них та інші письмові докази, що стосуються справи. Самого лише твердження прокурора про те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття апеляційної скарги до розгляду недостатньо.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.08.2019р. у справі №263/2038/16-а.

Верховний Суд у постанові від 26.05.2020р. у справі №912/2385/18 дійшов таких висновків:

"Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, проте не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст.23 ЗУ «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо".

Предметом спору у цій справі є припинення діяльності ДП «Клінічний санаторій ім.Пирогова» ПАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» із скиду забруднюючих речовин у водний об`єкт – Куяльницький лиман за межами населеного пункту біля м.Одеса Одеської територіальної громади Одеського району Одеської області за координатами: 46°33'46.4"N, 30°43'48.7"E до отримання оцінки впливу на довкілля.

В обґрунтування підстав для звернення до суду із даним позовом, зокрема, зазначено, що оскільки планована господарська діяльність ДП «Клінічний санаторій ім. Пирогова» призводить до скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, для здійснення такої діяльності ДП «Клінічний санаторій ім.Пирогова» зобов`язане було здійснити процедуру оцінки впливу на довкілля такої діяльності, однак цього ДП «Клінічний санаторій ім.Пирогова» здійснено не було, що свідчить про порушення вимог ч.3 ст.3 ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля».

Відповідно до п.2 ч.1, ч.3,4 ст.16 ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля» діяльність суб`єктів господарювання незалежно від форми власності, що провадиться з порушенням законодавства про оцінку впливу на довкілля, може бути припинена – повністю припиняється експлуатація підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання.

У разі тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств забороняються всі викиди і скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів підприємства в цілому чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання.

Підставою для припинення діяльності підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання є провадження планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, без здійснення такої оцінки та отримання рішення про провадження планованої діяльності або систематичні порушення у сфері оцінки впливу на довкілля, що не можуть бути усунені з технічних, економічних або інших причин.

Рішення про тимчасову заборону (зупинення) або припинення діяльності підприємств у разі порушення ними законодавства про оцінку впливу на довкілля приймається виключно судом за позовом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, його територіальних органів або за позовом інших осіб, права та інтереси яких порушено.

Враховуючи викладене, ДП «Клінічний санаторій ім.Пирогова» допущено порушення вимог ч.3,4 ст.3 ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля», а відтак господарська діяльність, що призводить до скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти підлягає припиненню до отримання оцінки впливу на довкілля.

Як вбачається із матеріалів справи, що до заяви Пересипської окружної прокуратури міста Одеси про усунення недоліків від 8.05.2026р. дано лист Одеської обласної прокуратури до ДЕІ Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) за №12/2-344ВИХ-26 від 13.04.2026р., яким проінформовано про виявлені факти можливого порушення законодавства, які полягають у здійсненні ДП «Клінічний санаторій ім. Пирогова «ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» планової діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, без здійснення такої оцінки.

Крім того, у вказаному листі зазначено:

«..з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, керуючись вимогами ст.23 ЗУ «Про прокуратуру», прошу надати до обласної прокуратури інформацію та належним чином засвідчені копії документів, які її підтверджують, щодо вжитих та запланованих заходів із захисту інтересів держави від указаних порушень.

У разі відсутності намірів щодо самостійного вжиття необхідних заходів, прошу повідомити причини.

Крім того, прошу висловити обґрунтовану позицію Інспекції щодо вказаного порушення інтересів держави…».

Листом від 14.04.2026р. за №25234-26 ДЕІ Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) повідомила Одеську обласну прокуратуру, що враховуючи заборону проведення планових та позапланових заходів на період військового стану, планові (позапланові) заходи державного нагляду (контролю) у відношенні ДП «Клінічний санаторій ім.Пирогова «ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» (код ЄДРПОУ 32416773) Інспекцією не проводились.

При цьому, у листі зазначено, що підставою не здійснення Інспекцією захисту інтересів держави Україна постає обмежене фінансування на сплату судового збору, у тому числі із урахуванням розміру орієнтовних судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, що унеможливлює забезпечення самостійного захисту інтересів держави.

Варто зазначити, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що позиція ДЕІ Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), викладена у листі від 14.04.2026р. щодо унеможливлення забезпечення самостійного захисту інтересів держави в межах спірних правовідносин свідчить про бездіяльність Інспекції щодо вжиття заходів направлених на захист інтересів Держави, а також підтверджує неможливість здійснення відповідних заходів у зв`язку із обмеженим фінансуванням.

На цій підставі колегія суддів доходить висновку про дотримання прокурором встановленого ст.53 КАС України та ст.23 Закону №1697-VII порядку звернення до суду з позовом для захисту інтересів держави.

Натомість, суд першої інстанції не врахував, що «інтерес держави» полягає у забезпеченні екологічної безпеки територіальної громади, а факт тривалого існування до скиду забруднюючих речовин у водні об`єкти без отримання оцінки впливу на довкілля свідчить про порушення інтересів держави, що вимагало реагування. При цьому пасивна поведінка посадових осіб Держекоінспекції, яка обмежилася лише констатацією факту порушення без вжиття реальних заходів впливу на орган місцевого самоврядування, у сукупності з триваючим характером правопорушення, є достатнім підтвердженням бездіяльності компетентного органу. За таких обставин прокурор, реалізуючи субсидіарну роль, правомірне звернувся до суду.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви, чим допустив порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311,312,320,325,328 КАС України, судова колегія

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Пересипської окружної прокуратури міста Одеси задовольнити.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 19 травня 2026р. про повернення позовної заяви скасувати.

Справу за адміністративним позовом Пересипської окружної прокуратури міста Одеси, в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до Дочірнього підприємства “Клінічний санаторій ім. Пирогова” Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” про припинення діяльності до отримання оцінки впливу на довкілля направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: О.В. Єщенко

Г.П. Казанчук