Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №420/11575/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/11575/26

Перша інстанція: суддя Хурса О. О.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Єщенка О.В.,

Казанчук Г.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26 травня 2026р. про повернення позовної заяви по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до держави України в особі Міністерства юстиції України, держави України в особі Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2026р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до держави України в особі Міністерства юстиції України, держави України в особі Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Д.М., у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026р. позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, у зв`язку із наступним:

- у позовній заяві не зазначено код ЄДРПОУ відповідачів;

- до позовної заяви не додано заяву про поновлення строку звернення до суду;

- до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі;

- зміст позовних вимог викладений не конкретно.

28.04.2026р. позивач подав до суду уточнену позовну заяву.

24.05.2026р. позивач подав до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, квитанцію про сплату судового збору та заяву про відстрочення сплати судового збору.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26 травня 2026р. позовну заяву повернуто позивачеві.

Не погодившись із даною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про скасування ухвали суду та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Приймаючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущений строк звернення до суду без поважних причин.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки вказаного висновку суд дійшов без належного з`ясування обставин по справі, у зв`язку чим допустив порушення норм процесуального права, а тому апеляційний суд на підставі ст.320 КАС України, скасовує ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист визначеним законом шляхом.

Згідно із ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Вимоги до позовної заяви та доданих до неї документів визначені у статтях 160 і 161 цього КАС України.

Частинами 1, 2 ст.169 КАС України закріплено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Зміст наведених норм дає підстави дійти висновку, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання. Недоліки можуть стосуватися як позовної заяви (змісту та форми), так і порядку подання. При цьому, оцінка позовної заяви та констатація недоліків у ній є суб`єктивною.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. (частина третя статті 122 КАС України).

У силу положень ч.1 ст.287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. У позовній заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).

Із наведеного слідує, що при оскарженні рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби визначений порядок дій учасника виконавчого провадження в частині оскарження постанови, яким є судовий вид оскарження, на який законодавцем встановлено 10-денний строк.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Строк на звернення до суду може бути поновлений за поважних причин його пропуску. Такими причинами визнаються лише обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджується належними доказами.

Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Як вбачається із позовної заяви, що при зверненні до суду із позовною заявою ОСОБА_1 просив:

- Постанову про відкриття виконавчого провадження № 67200110 від 20.10.2021 року приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича визнати неправомірною і скасувати;

- Акти, дії і рішення зареєстровані в АСВП № 67200110 приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича визнати неправомірними;

- бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича щодо відмови в закінченні виконавчого провадження, після скасування ухвали про поновлення строку на звернення виконавчого листа до виконання, визнати неправомірною.

- стягнути з державного бюджету матеріальну шкоду завдану песимізацією (зменшенням) доходів Позивача за 4,5 роки в сумі 449 644 грн.

- стягнути з державного бюджету матеріальну шкоду завдану неправомірним списанням коштів Позивача в сумі 7 211,74 грн.

- стягнути з державного бюджету матеріальну шкоду завдану втратою можливості (loss of opportunity) отримувати дохід від розміщення наявних коштів в сумі 710,70 грн.

- стягнути з державного бюджету моральну шкоду, завдану безпідставною видачою виконавчого листа Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області про стягнення з Позивача 139 986,94 USD, після спливу строків на їх отримання, в сумі 1 214,84 EUR.

- стягнути з державного бюджету моральну шкоду, завдану безпідставною видачою виконавчого листа Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області про стягнення з дружини Позивача 139 986,94 USD, після спливу строків на їх отримання, в сумі 607,42 EUR.

- стягнути з державного бюджету моральну шкоду, завдану безпідставним прийняттям Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області ухвали про поновлення строків пред`явлення виконавчих листів до виконання на суму 139 986,94 USD щодо Позивача, в сумі 1 214,84 EUR.

- стягнути з державного бюджету моральну шкоду, завдану безпідставним прийняттям Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області ухвали про поновлення строків пред`явлення виконавчих листів до виконання на суму 139 986,94 USD щодо дружини Позивача, в сумі 607,42 EUR.

- стягнути з державного бюджету моральну шкоду, завдану порушенням у 87 раз ви-значених законом строків розгляду заяви про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, в сумі 2 000 EUR.

- стягнути з державного бюджету моральну шкоду, завдану посяганням на обмеження у праві виїзду за кордон відносно дружини й дитини Позивача з порушенням строку розгляду подання у 954 рази, в сумі 2 500 EUR.

- стягнути з державного бюджету моральну шкоду, завдану безпідставним перебуванням Позивача у реєстрі боржників протягом 4,5 років, в сумі 8 914,45 EUR.

- стягнути з державного бюджету моральну шкоду, завдану безпідставним перебуванням дружини Позивача у реєстрі боржників протягом 4,5 років, в сумі 4 457,23 EUR.

- стягнути з державного бюджету моральну шкоду, завдану безпідставними арештами всього майна та коштів Позивача на протязі 4,5 років, в сумі 4 500 EUR.

- стягнути з державного бюджету моральну шкоду, завдану понад 160 епізодами розповсюдження інформації, що містить банківську таємницю; зберіганням, обробкою, розповсюдженням персональних даних без згоди власника-Позивача, в сумі 5 000 EUR.

- стягнути з державного бюджету моральну шкоду, завдану розповсюдженням інформації, що містить банківську таємницю; зберіганням, обробкою, розповсюдженням персональних даних без згоди власника-дружини Позивача, в сумі 2 500 EUR.

- стягнути з державного бюджету моральну шкоду, завдану списанням грошових коштів з рахунків дружини й дитини Позивача, в сумі 1 000 EUR.

- стягнути з державного бюджету моральну шкоду, завдану зверненням стягнення на заробітну плату Позивача, в сумі 300 EUR.

При цьому, залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції зазначив про пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду виключно в частині оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження №67200110 від 20.10.2021р. та жодним чином на надав оцінку іншим позовним вимогам в контексті процесуальних строків.

Крім того, приймаючи ухвалу про повернення позовної заяви суд зазначив, що ним надано оцінку обставинам початку перебігу строку звернення до суду та встановлено, що оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження №67200110 винесена 20.10.2021р..

Відтак, суд вважав, що позивачем пропущений строк звернення до суду без поважних причин без конкретизації підстав такого пропуску щодо інших позовних вимог, заявлених ОСОБА_1 ..

Відтак, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції належним чином наведені обставини не досліджено, відповідної оцінки їм не надано, у зв`язку з чим висновок суду щодо пропуску позивачем строку звернення до суду із даним адміністративним позовом є передчасним, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Оскільки судом першої інстанції неповне з`ясовано обставини, що мають значення для справи та порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, то ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 26 травня 2026р. про повернення позовної заяви підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311,312,320,325,328 КАС України, судова колегія

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26 травня 2026р. про повернення позовної заяви скасувати.

Справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до держави України в особі Міністерства юстиції України, держави України в особі Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича про визнання протиправною та скасування постанови направити до суду першої інстанції для продовження розгляду на етапі вирішення щодо вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: О.В. Єщенко

Г.П. Казанчук