Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них
Дата: 28 липня 2026 р.
Справа: №420/25824/25
Суддя: Градовський Ю.М.
П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
————————————————————————
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/25824/25
Перша інстанція: суддя Іванов Е.А.
Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Єщенка О.В.,
Казанчук Г.П.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 2 лютого 2026р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, -
В С Т А Н О В И Л А:
У липні 2025р. ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ГУ ДПС в Одеській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення:
- за податковий період 2020рік:
- від 4.09.2023р. №2836210-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 132,21грн.;
- від 4.09.2023р. №2836213-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 511,5грн.;
- від 4.09.2023р. №2836220-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 5675,87грн.;
- від 4.09.2023 №2836219-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 181,99грн.;
- від 4.09.2023р. №2836214-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 345,25грн.;
- від 4.09.2023р. №2836212-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 41458,49грн.;
- від 4.09.2023р. №2836211-2407-1553-UA5100270000073549 на суму 8883,96грн.;
- від 4.09.2023р. №2836216-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 26885,68грн.;
- від 4.09.2023р. №2836217-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 347,14грн.;
- за податковий період 2021 рік (нарахування податку за 2021 рік):
- від 4.09.2023р. №2836205-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 57456грн.;
- від 4.09.2023р. №2836201-2407-1553-UA5100270000073549 на суму 12312грн.;
- від 4.09.2023р. №2836204-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 37260грн.;
- від 4.09.2023р. №2836206-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 438,6грн.;
- від 4.09.2023р. №2836198-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 167,96грн.;
- від 4.09.2023р. №2836207-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 7866грн.;
- від 4.09.2023р. №2836199-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 7272грн.;
- від 4.09.2023р. №2836197-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 649,8грн.;
- від 4.09.2023р. №2836200-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 231,2грн.;
- від 4.09.2023р. №2836202-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 441грн.;
- за податковий період 2022 рік (нарахування податку за 2022 рік):
- від 4.09.2023р. №2836187-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 703,95грн.;
- від 4.09.2023р. №2836188-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 477,75грн.;
- від 4.09.2023р. №2836189-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 181,96грн.;
- від 4.09.2023р. №2836190-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 40365грн.;
- від 4.09.2023р. №2836191-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 250,47грн.;
- від 4.09.2023р. №2836192-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 475,15грн.;
- від 5.04.2023р. №0973833-2407-1553 на суму 8521,5грн.;
- від 5.04.2023р. №0978002-2407-1553 на суму 62244грн.;
- від 5.04.2023р. №0978003-2407-1553 на суму 10504грн.;
-за податковий період 2023 рік (нарахування податку за 2023 рік):
- від 5.06.2024р. №1975895-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 64159,2грн.;
- від 5.06.2024р. №1229279-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 41607грн.;
- від 5.06.2024р. №1898441-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 10827,2грн.;
- від 5.06.2024р. №1898439-2407-1553-UA510020000000875983 на суму 13748,4грн.;
- за податковий період 2024 рік (нарахування податку за 2024 рік):
- від 26.02.2025р. №0018393-2407-1553-UA50000000000875983 на суму 14569,2грн.;
- від 5.06.2024р. №0018398-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 44091грн.;
- від 5.06.2024р. №0018392-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 9308,1грн.;
- від 5.06.2024р. №0018390-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 67989,6грн.;
- від 5.06.2024р. №0018389-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 11473,6грн.;
- від 5.06.2024р. №0018397-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 768,93грн.;
- від 5.06.2024р. №0018396-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 519,01грн.;
- від 5.06.2024р. №0018395-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 521,85грн.;
- від 5.06.2024р. №0018394-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 273,59грн.;
- від 5.06.2024р. №0018391-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 198,75грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що вказані податкові повідомлення-рішення є протиправними, а позов підлягає задоволенню, оскільки податковим органом при прийнятті спірних рішень порушено строки складання ППР, застосовано факсиміле замість власноручного підпису ППР уповноваженою особою, неналежне вручення позивачу оскаржуваних ППР, відсутність детального розрахунку про об`єкти оподаткування у ППР, не направлення відповідачем оскаржуваних ППР за місцем його проживання, помилка у ППР щодо офіційного ім`я за паспортом США « ОСОБА_3 ».
Посилаючись на вказане просив позов задовольнити.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 2 лютого 2026р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов у повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2026р. у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи у відкритому судовому засіданні було відмовлено та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
Проте, позивачем повторно було подано клопотання про розгляд даної справи у відкритому судовому засіданні.
Судова колегія вважає, що вказане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки обставини справи та характер спірних правовідносин не вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, а тому підстав для задоволення клопотання апелянта та розгляду апеляційної скарги за участі сторін відсутні.
При цьому, в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Окрім того, судова колегія зазначає, що з усіх клопотань апелянта не вбачається, які конкретно обставини, на його переконання, потребують детального аналізу та висвітлення саме в судовому засіданні.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Також, апелянтом було заявлено клопотання про проведення судової почеркознавчої (технічної) експертизи оригіналів ППР для встановлення способу виконання підписів (власноручний чи факсимільний).
Судова колегія вважає, що вказане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки по-перше, в матеріалах справи наявні належної якості копії податкових повідомлень-рішень, які містять усі реквізити в тому числі й підпис уповноваженої особи, по-друге, вказане не спростовує встановлених порушень позивачем, а по-третє, факти як помилки у найменуванні юридичної особи, її адреси, технічні помилки / описки у змісті податкового повідомлення-рішення / рішення, відсутність підпису посадової особи контролюючого органу, відсутність розрахунку до податкового повідомлення-рішення не впливають на його законність та не може бути самостійною підставою для визнання такого рішення контролюючого органу недійсним.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган приймаючи оскаржувані рішення діяв правомірно та в межах і на підставі чинних норм податкового законодавства, а позивачем не спростовано доводів податкового органу.
Вирішуючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що фізичній особі ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на праві власності належать наступні об`єкти нерухомого майна:
- нежиле приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , форма власності приватна, розмір частки 1/1, власник з 15.12.2014, загальна площа 621кв.м;
- нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , форма власності приватна, розмір частки 1/1, власник з 23.04.2021, загальна площа 161,6 кв.м;
- нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_3 , форма власності приватна, розмір частки 1/1, власник з 05.03.2019, загальна площа 957,6 кв.м;
- нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_4 , форма власності приватна, розмір частки 1/1, власник з 24.10.2018, загальна площа 131,1 кв.м;
- нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_5 , приміщення 174, форма власності приватна, розмір частки 1/1, власник з 21.06.2018, загальна площа 136,8 кв.м;
- квартира за адресою: АДРЕСА_6 , форма власності приватна, розмір частки 1/1, власник з 28.12.2016, загальна площа 73,1 кв.м;
- квартира за адресою: АДРЕСА_7 , форма власності приватна, розмір частки 1/1, власник з 28.12.2016, загальна площа 108,3 кв.м;
- квартира за адресою: АДРЕСА_8 , форма власності приватна, розмір частки 1/1, власник з 28.12.2016, загальна площа 73,5 кв.м;
- квартира за адресою: АДРЕСА_9 , форма власності приватна, розмір частки 2/3, власник з 25.05.2018, загальна площа 57,8 кв.м;
- квартира за адресою: АДРЕСА_10 , форма власності приватна, розмір частки 423/1000, власник з 06.12.2018, загальна площа 64,8 кв.м.
Позивач отримав громадянство США та за паспортом громадянина США № НОМЕР_2 від 8.09.2021р. його прізвище та ім`я - ОСОБА_3 , та встановлено, що позивач постійно проживає у Португалії з 2010р.
В подальшому, ГУ ДПС в Одеській області складені та направлені позивачу податкові повідомлення-рішення з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки з фізичних осіб які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості
- за податковий період 2020рік:
- від 4.09.2023р. №2836210-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 132,21грн.;
- від 4.09.2023р. №2836213-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 511,5грн.;
- від 4.09.2023р. №2836220-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 5675,87грн.;
- від 4.09.2023 №2836219-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 181,99грн.;
- від 4.09.2023р. №2836214-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 345,25грн.;
- від 4.09.2023р. №2836212-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 41458,49грн.;
- від 4.09.2023р. №2836211-2407-1553-UA5100270000073549 на суму 8883,96грн.;
- від 4.09.2023р. №2836216-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 26885,68грн.;
- від 4.09.2023р. №2836217-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 347,14грн.;
- за податковий період 2021 рік (нарахування податку за 2021 рік):
- від 4.09.2023р. №2836205-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 57456грн.;
- від 4.09.2023р. №2836201-2407-1553-UA5100270000073549 на суму 12312грн.;
- від 4.09.2023р. №2836204-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 37260грн.;
- від 4.09.2023р. №2836206-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 438,6грн.;
- від 4.09.2023р. №2836198-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 167,96грн.;
- від 4.09.2023р. №2836207-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 7866грн.;
- від 4.09.2023р. №2836199-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 7272грн.;
- від 4.09.2023р. №2836197-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 649,8грн.;
- від 4.09.2023р. №2836200-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 231,2грн.;
- від 4.09.2023р. №2836202-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 441грн.;
- за податковий період 2022 рік (нарахування податку за 2022 рік):
- від 4.09.2023р. №2836187-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 703,95грн.;
- від 4.09.2023р. №2836188-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 477,75грн.;
- від 4.09.2023р. №2836189-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 181,96грн.;
- від 4.09.2023р. №2836190-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 40365грн.;
- від 4.09.2023р. №2836191-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 250,47грн.;
- від 4.09.2023р. №2836192-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 475,15грн.;
- від 5.04.2023р. №0973833-2407-1553 на суму 8521,5грн.;
- від 5.04.2023р. №0978002-2407-1553 на суму 62244грн.;
- від 5.04.2023р. №0978003-2407-1553 на суму 10504грн.;
-за податковий період 2023 рік (нарахування податку за 2023 рік):
- від 5.06.2024р. №1975895-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 64159,2грн.;
- від 5.06.2024р. №1229279-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 41607грн.;
- від 5.06.2024р. №1898441-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 10827,2грн.;
- від 5.06.2024р. №1898439-2407-1553-UA510020000000875983 на суму 13748,4грн.;
- за податковий період 2024 рік (нарахування податку за 2024 рік):
- від 26.02.2025р. №0018393-2407-1553-UA50000000000875983 на суму 14569,2грн.;
- від 5.06.2024р. №0018398-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 44091грн.;
- від 5.06.2024р. №0018392-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 9308,1грн.;
- від 5.06.2024р. №0018390-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 67989,6грн.;
- від 5.06.2024р. №0018389-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 11473,6грн.;
- від 5.06.2024р. №0018397-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 768,93грн.;
- від 5.06.2024р. №0018396-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 519,01грн.;
- від 5.06.2024р. №0018395-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 521,85грн.;
- від 5.06.2024р. №0018394-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 273,59грн.;
- від 5.06.2024р. №0018391-2407-1553-UA51100270000073549 на суму 198,75грн.
Проте, із вищевказаними податковими повідомленнями позивач не погодився та оскаржив їх до ДПС України, однак вказана скаргу залишена без розгляду.
З наведеними рішеннями податкового органу позивач не погодився та звернувся до суду.
Перевіряючи правомірність оскаржуваних рішень податкового органу, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує їх протиправність та скасування, судова колегія виходить з наступного.
Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями п.15.1 ст.15 ПК України передбачено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
У відповідності пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом;
Згідно п.п.266.1.1 п.266.1 ст.266 ПК України, платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Відповідно до пп.266.3.1. та пп.266.3.2 п.266.3 ст.266 ПК України, базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Приписами пп.266.5.1 п.266.5 ст.266 ПК України визначено, що ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
За правилами пп.266.7.1 п.266.7 ст.266 ПК України, обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.
Згідно п.п.266.7.1 п.266.7 ст.266 ПК України, обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Відповідно до пп.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПК України (в редакції діючій на час виникнення спірних правовідносин) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком); ( в редакції після 01.01.2022 року )- податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Згідно п.п.266.10.1 п.266.10 ст.266 ПК України, податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується -а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п.58.3 ст.58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Згідно п.42.2 ст.42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
За правилами п. 42.3 ст.42 ПК України, якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.
Приписами абз.6 п.42.5 ст.42 ПК України визначено, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015р. №1204 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016р. за №124/28254) затверджено «Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків» (надалі - Порядок №1204, в редакції, чинній на момент надіслання позивачу ППР), який визначає форму та порядок надіслання (вручення) контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків.
Так, відповідно до п.2 розділу ІІІ Порядку №1204 податкове повідомлення-рішення вважається належним чином надісланим (врученим) платнику податків, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу.
Відповідно до абз.1 п.4 розділу ІІІ Порядку №1204 якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштою (поштовою службою) в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Аналізуючи вищевказане, судова колегія зазначає, що за змістом наведених норм ПК та Порядку №1204 у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ, надісланий податковим органом, у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Тобто, саме зазначена поштовою службою дата із наведенням причин невручення є моментом, коли рішення вважається врученим платнику податків.
Як вбачається із матеріалів справи, що податковим органом на підтвердження належного повідомлення позивача про прийняті податкові повідомленні-рішення надані наступні доказі: по податковим повідомленням-рішенням: від 4.09.2023р. та 5.04.2023р. рекомендоване повідомлення Укрпошта 06 0004429 7148, повернуто із довідкою про причини повернення - за закінченням терміну зберігання; від 5.06.2024р. та від 20.06.2024р. рекомендоване повідомлення Укрпошта 06 00979367381, повернуто із довідкою про причини повернення - за закінченням терміну зберігання; від 12.06.2025р. рекомендоване повідомлення Укрпошта 06 01160701440, повернуто із довідкою про причини повернення - за закінченням терміну зберігання; від 26.02.2025р. рекомендоване повідомлення Укрпошта 06 01117849884, повернуто із довідкою про причини повернення - за закінченням терміну зберігання.
Згідно вказаних рекомендованих повідомлень адреса на яку відправлялись відповідачем оскаржувані ОСОБА_5 наступна: АДРЕСА_9 , що відповідає даним Державного реєстру фізичних осіб -платників податку та яка є актуальною станом на 15.12.2025р.
Так, відповідно до п.2 Правил №270 вручення поштового відправлення, поштового переказу - виробнича операція, яка полягає у видачі поштового відправлення, виплаті коштів за поштовим переказом одержувачу; повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу - повідомлення, яким оператор поштового зв`язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача.
Відповідно до змісту абз.1 п.102 Правил №270 в об`єкті поштового зв`язку вручаються рекомендовані поштові відправлення, рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, не вручені адресатам під час доставки додому.
При цьому, не направлення податковим органом податкового повідомлення-рішення на належну адресу платника податку не призводить до його протиправності, а є підставою вважати його неузгодженим.
При цьому судова колегія бере до уваги висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 12 липня 2022р. по справі №160/7345/20, в якій Верховний Суд вказав, що у спорах за позовом податкового органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягає, зокрема, факт узгодженості грошового зобов`язання, а саме факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов`язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов`язання, протягом строків, визначених законодавством, правильність нарахування пені за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу.
Висновки аналогічного змісту викладені і в постанові Верховного Суду від 21.09.2022р. у справі №824/1571/19-а.
При цьому питання стягнення податкового боргу не є предметом спору у даній справі.
Окрім того, за відсутності надання позивачем відповідачу іншої адреси для листування направлення відповідачем податкових повідомлень-рішень за останнім місцем реєстрації платника податків, яким є адреса в Державному реєстру фізичних осіб -платників податку.
Повернення податкових повідомлень-рішень, направлених за останнім місцем реєстрації позивача до відповідача з відміткою Укрпошти «за закінченням строку зберігання» відповідно до положень п.42.5 ст.42 ПК України вважається їх врученням.
Верховний Суд у постановах від 24.09.2019 у справі № 825/1109/16 та від 09.10.2018 у справі 820/1864/17, дійшов висновку, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків.
Згідно пп.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПКУ Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому підпункту, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об`єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Дослідивши матеріали справи судовою колегією встановлено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення містять наступні дані: податковий період, назва об`єкта нерухомого майна, його адресу, площу, ставку податку, суму податку, розмір мінімальної заробітної плати встановленої на 1 січня календарного року, а тому оскаржувані ППР містять детальний розрахунок суми нарахованого податку.
Верховний суд у постанові від 15 березня 2024 року по справі № 810/853/17 щодо не надіслання разом з податковим повідомленням-рішенням розрахунку податкового зобов`язання, зазначив, що відповідно до абз. 6 п. 58.1 ст. 58 ПК України до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов`язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій.
Тобто, вказаною нормою не встановлено прямого обов`язку надсилання податковим органом розрахунку податкового зобов`язання. Такий розрахунок додається до податкового повідомлення-рішення за наявності такого.
Аналогічний висновок викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 19.11.2018 у справі № 804/5370/17.
Що стосується тверджень апелянта про пропуск строків для винесення оскаржуваних ППР у вересні місяці 2023р., а не до 1 липня, що настає за базовим податковим періодом (пп.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПК України), то судова колегія зазначає наступне.
Як передбачено пп.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПК України, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Положеннями п.266.10.1 п.266.10 ст.266 ПК України передбачено, що податкове зобов`язання за звітний рік з податку, зокрема сплачується:
а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
За правилами пп.266.10.2 п.266.10 ст.266 ПК України, що у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 цієї статті, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання.
При цьому, судова колегія зазначає, що винесення податкових повідомлень-рішень після 01 липня року базового податкового періоду є лише підставою для сплати податкового зобов`язання в більш пізній термін відповідно підпункту 266.10.1, пункту 266.10 статті 266 ПК України (протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення), однак, не впливає на правомірність самого податкового повідомлення-рішення та не може бути підставою для його скасування (постанова Верховного суду від 23 січня 2025р. у справі №160/568/24).
Окрім того, положеннями пп.266.10.3 п.266.10 ст.266 ПК України передбачено, шо податкове зобов`язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу.
Згідно з п.102.1 ст.102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що ЗУ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020р. №533-IX (набрав чинності 18 березня 2020р.) підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнено, зокрема, пунктом 52-2, яким, серед іншого, встановлено, що на період з 18 березня по 31 травня 2020р. зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст.102 цього Кодексу.
В подальшому процитована норма пункту 52-2 Підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України змінена Законом України від 13 травня 2020 року № 591-IX, а саме слова та цифри "по 31 травня 2020 року" замінено цифрами та словами "по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Відповідно до Постанови КМУ №651 від 27.06.2023р. відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Тобто саме з 30.06.2023р. поновився сплив строків встановлених ст.102 ПК України -1095днів, для визначення податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, який для позивача ані в 2020 ані в 2021 році та в 2022 році не розпочався, так як він виник під час карантину.
Разом з тим, до завершення карантину Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжувався та станом на час розгляду справи триває.
З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України від 03 березня 2022 року №2118-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану", який набрав чинності 7 березня 2022 року (далі - Закон № 2118-IX).
Законом № 2118-IX підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнений пунктом 69, зокрема підпунктом 69.9 установлено, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
12 травня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2260-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" (далі - Закон № 2260-IX, набрав чинності 27 травня 2022 року), який зупинив дію пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України на період дії воєнного, надзвичайного стану, а також доповнив статтю 102 пунктом 102.9 такого змісту: "102.9. На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи".
Законом України від 3 листопада 2022 року № 2719-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу" (набрав чинності 25 листопада 2022 року) пункт 69.9 доповнено абзацом п`ятим, за змістом якого для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім,
дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 та 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків;
строків проведення камеральних перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному статтею 86 цього Кодексу, подання скарги на податкове повідомлення-рішення за результатами камеральної перевірки, прийняття рішення за результатом її розгляду, нарахування пені;
строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному статтею 86 цього Кодексу, подання скарги на податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування фінансових санкцій за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки та прийняття рішення за результатами їх розгляду, адміністративного арешту майна за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки;
строків здійснення заходів з погашення податкового боргу платників податків - суб`єктів господарювання, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, передбачені статтями 59-60, 87-101 цього Кодексу, та/або визначення грошових зобов`язань згідно із статтею 116 цього Кодексу;
строків подання та розгляду скарг на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачених підпунктом 56.23.3 пункту 56.23 статті 56 цього Кодексу.
В подальшому Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану" від 30 червня 2023р. №3219-IX (набрав чинності 1 серпня 2023р.) п.102.9 ст.102 виключено.
Так, у постанові від 18 грудня 2024р. по справі №320/15639/23 Верховний Суд виснував, що перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи зупинявся:
- з 18 березня 2020 року по 17 березня 2022 року - відповідно до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України для всіх платників податків;
- з 07 березня 2022 року по 24 листопада 2022 року - відповідно до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України для всіх платників податків;
- з 17 березня 2022 року по 01 серпня 2023 року - відповідно до пункту 102.9 статті 102 Кодексу, при цьому в період з 17 березня 2022 року по 27 травня 2022 року норма діяла без виключень, а з 27 травня 2022 року по 01 серпня 2023 року - з виключеннями щодо випадків, передбачених Податковим кодексом України.
Також Верховний суд у своїй постанові від 20 червня 2022р. по справі №826/15940/18 зробив висновок, що недотримання контролюючим органом встановлених строків надіслання податкового повідомлення-рішення не є підставою для припинення податкового обов`язку платника податку з транспортного податку. Строк надсилання податкового повідомлення-рішення, встановлений пп.267.6.2 п.267.6 ст.267 ПК України, не є строком, що зумовлює припинення податкового обов`язку або звільнення від його виконання.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що в даному випадку відсутні порушення з боку податкового органу приписів ст.102 ПК України щодо строку складання податкових повідомлень-рішень.
Що стосується тверджень податкового органу про те, що в ППР не зазначено прізвища ім`я позивача латинською - ОСОБА_3 , як і в паспорті громадянина США, то судова колегія вважає такі твердження необґрунтованими, оскільки позиваче не надано доказів того, що він втратив громадянство України або при присвоюванні індивідуального податкового номеру його ПІБ вказано невірно, та його ПІБ у податкових повідомленнях рішеннях збігається із ПІБ вказаним у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Що стосується посилань про застосування відповідачем факсиміле замість власноручного підпису на оскаржуваних ППР, то судова колегія вважає такі посилання необґрунтованими, оскільки в матеріалах справи наявні належної якості копії податкових повідомлень-рішень, які містять усі реквізити, в тому числі й підпис уповноваженої особи.
При цьому суд зазначає, що загальні підходи до оцінки недоліків форми рішення сформульовані Верховним Судом у постановах від 19 травня 2020 року у справі №820/2300/18, від 30 квітня 2020 року у справі №810/384/16, від 17 березня 2020 року у справі № 808/4140/15, від 25 січня 2019 року у справі №812/1112/16, від 23.11.2023 у справі № 815/3358/15, у яких Верховний Суд звертав увагу, що окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування. Якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів. Технічні помилки не є недоліками форми оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
При цьому, такі факти як помилки у найменуванні юридичної особи, її адреси, технічні помилки / описки у змісті податкового повідомлення-рішення / рішення, відсутність підпису посадової особи контролюючого органу, відсутність розрахунку до податкового повідомлення-рішення не впливають на його законність та не може бути самостійною підставою для визнання такого рішення контролюючого органу недійсним.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23.11.2023р. у справі за №815/3358/15, від 15 березня 2024р. у справі за №810/853/17.
На підставі вищевикладеного, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
У контексті оцінки доводів позовної заяви та апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246, 315, 316 КАС України, колегія суддів,-
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 2 лютого 2026р. – залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: О.В. Єщенко
Г.П. Казанчук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua