Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №420/23112/24 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/23112/24

Перша інстанція: суддя Бойко О.Я.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Казанчук Г.П.,

Шевчук О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Державної казначейської служби України на окрему ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 8 червня 2026р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання нарахувати та виплатити компенсацію, стягнення відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2024р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Державної казначейської служби України, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність ДКС України щодо не нарахування та невиплати компенсації за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу, за виконавчими листами №420/80/22, виданими Одеським окружним адміністративним судом 22 лютого 2024р., про стягнення з Державного агентства меліорації та рибного господарства України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 4 грудня 2021р. по 22 серпня 2023р. включно у розмірі 126 569,53грн., з відрахуванням з вказаної суми належних до сплати податків і зборів; про стягнення з Державного агентства меліорації та рибного господарства України на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі за період з 17 червня 2021р. по 3 грудня 2021р. включно у розмірі 33 286,35грн., з відрахуванням з вказаної суми належних до сплати податків і зборів; про стягнення з Державного агентства меліорації та рибного господарства України на користь ОСОБА_1 на відшкодування заподіяної моральної шкоди 6 000грн.;

- зобов`язати ДКС України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію в розмірі трьох відсотків річних від простроченої суми за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, за виконавчими листами №420/80/22, виданими Одеським окружним адміністративним судом 22 лютого 2024р., про стягнення з Державного агентства меліорації та рибного господарства України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 4 грудня 2021р. по 22 серпня 2023р. включно у розмірі 126 569,53грн., з відрахуванням з вказаної суми належних до сплати податків і зборів; про стягнення з Державного агентства меліорації та рибного господарства України на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі за період з 17 червня 2021р. по 3 грудня 2021р. включно у розмірі 33 286,35грн., з відрахуванням з вказаної суми належних до сплати податків і зборів; про стягнення з Державного агентства меліорації та рибного господарства України на користь ОСОБА_1 на відшкодування заподіяної моральної шкоди 6 000грн.;

- стягнути з ДКС України на користь ОСОБА_1 на відшкодування заподіяної моральної шкоди 2 000грн..

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024р. адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність ДКС України щодо не нарахування та невиплати компенсації за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу, за виконавчими листами № 420/80/22, виданими Одеським окружним адміністративним судом 22 лютого 2024р..

Зобов`язано ДКС України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію в розмірі трьох відсотків річних від простроченої суми за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, за виконавчими листами №420/80/22, виданими Одеським окружним адміністративним судом 22 лютого 2024р..

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2025р. рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024р. залишено без змін.

15.09.2025р. через канцелярію суду першої інстанції від позивача надійшла заява про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень – відповідачем на виконання рішення суду, в якій він просив:

- постановити окрему ухвалу, якою визнати протиправною бездіяльність, вчинену Державною казначейською службою України на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року у справі № 420/23112/24 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації в розмірі трьох відсотків річних від простроченої суми за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, за виконавчими листами № 420/80/22, виданими Одеським окружним адміністративним судом 22 лютого 2024 року, що є порушенням статей 129, 129-1 Конституції України, статей 14, 370 КАС України та статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»;

- повідомити Державну казначейську службу України про необхідність вжиття заходів щодо виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року у справі № 420/23112/24 з урахуванням окремої ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2025 року та з урахуванням висновків суду у даній справі;

- встановити Державній казначейській службі України строк для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню статей 129, 129-1 Конституції України, статей 14, 370 КАС України та статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо обов`язковості судових рішень, шляхом надання до суду доказів на підтвердження здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації в розмірі трьох відсотків річних від простроченої суми за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, за виконавчими листами № 420/80/22, виданими Одеським окружним адміністративним судом 22 лютого 2024 року;

- довести до відома Міністерства фінансів України про ухилення Державної казначейської служби України від здійснення повноважень по виконанню рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року у справі № 420/23112/24 щодо зобов`язання Державної казначейської служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію в розмірі трьох відсотків річних від простроченої суми за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, за виконавчими листами № 420/80/22, виданими Одеським окружним адміністративним судом 22 лютого 2024 року;

- надати доручення секретарю судового засідання про необхідність складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 185-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_2 , Голови Державної казначейської служби України.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025р. заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень – відповідачем на виконання рішення суду по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ДКСУ про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання нарахувати та виплатити компенсацію, стягнення відшкодування моральної шкоди – повернуто заявнику без розгляду.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2026р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2024р. про повернення заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень – відповідачем на виконання рішення суду без розгляду -скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В подальшому, окремою ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 8 червня 2026р. заяву ОСОБА_1 в порядку ст.383 КАС України по справі №420/23112/24 (вхід. №96058/25 від 15.09.2025) – задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо невиконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.12.2024 по справі № 420/23112/24.

Зобов`язано Державну казначейську службу України вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли неналежному виконанню рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.12.2024 у справі №420/23112/24 в частині зобов`язання Державну казначейську службу України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію в розмірі трьох відсотків річних від простроченої суми за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, за виконавчими листами №420/80/22, виданими Одеським окружним адміністративним судом 22 лютого 2024р...

Про вжиті заходи реагування повідомити суд протягом одного місяця з дня отримання даної окремої ухвали.

Не погодившись із окремою ухвалою суду, Державна казначейська служба України подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, заяву ОСОБА_1 в порядку ст.383 КАС України по справі №420/23112/24 (вхід. №96058/25 від 15.09.2025) залишити без задоволення.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарги без задоволення, рішення суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Постановляючи окрему ухвалу, суд першої інстанції виходили з того, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів підтвердження виконання відповідачем повного виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.12.2025р. року у справі за №420/23112/24, що може свідчити про умисне ігнорування/ухилення від виконання обов`язку покладеного на відповідача рішенням суду що набрало законної сили.

На підставі вказаного, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправну бездіяльність відповідача щодо не виконання рішення суду у справі №420/23112/24, а тому в даному випадку наявні правові підстави для застосування заходів судового контролю у порядку ст.383 КАС України та постановлення щодо відповідних суб`єктів владних повноважень окремої ухвали в порядку, передбаченому ст.249 КАС України.

Вирішуючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Приписами ч.1 ст.383 КАС України визначено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Положеннями абз.1 ч.5 ст.383 КАС України передбачено, що у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

За правилами ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до ст.372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”.

Згідно з ч.6 ст.383 КАС України, за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Так, відповідно до положень ст.249 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

Аналізуючи вищевказане, судова колегія зазначає, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований в тому числі і приписами статті 383 Кодексу, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду чи умисне ухилення від вчинення будь-яких дій, спрямованих на його виконання, що порушує законні права та інтереси позивача.

Застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів статей 383, 249 Кодексу адміністративного судочинства України можливе лише у разі встановлення факту протиправного невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.

Як вбачається із матеріалів справи, що 3.05.2025р. через електронний кабінет підсистеми “Електронний суд” Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи позивач подав до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заяву про примусове виконання рішення разом із виконавчим листом № 420/23112/24.

8.05.2025р. головним державним виконавцем Відділу ПВР Берегових В. С. прийнято постанову ВП №77975554 про відкриття виконавчого провадження, пунктом 2 резолютивної частини якої постановлено виконати рішення суду боржнику протягом 10 робочих днів.

28.05.2025р. головним державним виконавцем Відділу ПВР Берегових В. С. надано вимогу державного виконавця №20.1/В-7/77975554 про необхідність надання письмового пояснення щодо поважних причин невиконання судового рішення, а також заходів, які вживались боржником з метою його фактичного виконання. Строк виконання вимоги: до 10 червня 2025р.

17.06.2025р. до матеріалів виконавчого провадження №77975554, що містяться автоматизованій системі виконавчого провадження внесений лист Державної казначейської служби України від 9 червня 2025р. №5-06-06/12546 “Про надання інформації”, яким повідомляється про відсутність підстав щодо нарахування компенсації за порушення строку перерахування коштів за виконавчим листом по справі №420/23112/24, оскільки ст.5 ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» не поширюється на судові рішення виконання яких здійснено за рахунок коштів боржника.

Постановою головного державного виконавця Відділу ПВР Берегових В.С. від 21 липня 2025р. ВП №77975554 про накладення штрафу за повторне невиконання без поважних причин рішення накладено на боржника штраф на користь держави у розмірі 10 200грн.

В подальшому держаним виконавцем подано до Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві повідомлення від 7 серпня 2025р. №20.1/В-7/77975554 про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками складу злочину, передбаченого ст.382 КК України.

Так, листом Печерського управління поліції ГУ НП у місті Києві від 9 жовтня 2025р. №3931762025 поінформовано, що відомості, викладені у повідомленні державного виконавця, приєднано до матеріалів кримінального провадження № 12023100060000420 від 6 червня 2023р., за ч.1 ст.382 КК України та здійснюється досудове розслідування в рамках вказаного кримінального провадження.

10 листопада 2025р. головним державним виконавцем Відділу ПВР Берегових В.С. прийнято постанову ВП №77975554 про закінчення виконавчого провадження на підставі п.11 ч.1 ст.39 ЗУ «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016р. №1404-VIII

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.12.2025р. по справі №420/38591/25, яке набрало законної сили, визнано протиправною та скасовано вищевказану постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 10 листопада 2025р. ВП №77975554 про закінчення виконавчого провадження.

Також, з матеріалів справи вбачається, що 10.09.2025р. від Державної казначейської служби України надійшла заява, в якій зазначено, що на виконання рішення суду від 27.12.2024р., Головою Казначейства 4.09.2025р. затверджено Рішення про виплату компенсації за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів від 4.09.2025р. №6, згідно з яким на користь ОСОБА_1 здійснено нарахування компенсації у сумі 190,85грн. за порушення встановленого законом строку перерахування коштів при виконанні виконавчих листів у справі №420/80/22, виданих 22.02.2024р.. З 11.08.2025р. рішення від 4.09.2025р. №6 обліковується на виконанні в Казначействі за рахунок коштів бюджетної програми 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою». Станом на дату включення рішення від 4.09.2025р. №6 до виконання, за бюджетною програмою КПКВК 3504040 обліковувались невиконані виконавчі документи на загальну суму понад 7 497,5млн. грн., які відносяться до першої-третьої черг погашення заборгованості. Залишок коштів за бюджетною програмою КПКВК 3504040 на 2025 рік складав 39,83млн.грн. (копія листа від 15.08.2025 № 5-05-1 05/17975 із відповідною інформацією додається). Таким чином, встановлений обсяг коштів за бюджетною програмою не дозволяє Казначейству здійснити виплату компенсації на користь ОСОБА_1 на підставі рішення від 4.09.2025р. №6 принаймні у поточному році. Казначейство матиме можливість здійснити виплату компенсації у справі № 420/23112/24, нарахованої згідно з рішенням від 4.09.2025р. №6 за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, в межах бюджетних асигнувань у порядку черговості, а саме, після погашення заборгованості за рішеннями, зокрема, віднесеними до першої та другої черг. Закон про гарантії не передбачає умов і підстав нарахування такого виду компенсації як «індекс інфляції», а Порядок № 845 не визначає повноважень Казначейства та не встановлює механізму нарахування інфляційних втрат за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу. Голова Казначейства не має законних можливостей затвердити рішення щодо нарахування «встановленого індексу інфляції», оскільки такий вид компенсації, правові підстави та алгоритм його застосування не передбачені законодавством про виконання судових рішень, зокрема, Законом про гарантії та Порядку № 845.

Судова колегія звертає увагу на те, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.12.2025р. у справі за №420/23112/24, Державною казначейською службою України хоч і здійснено розрахунок компенсації в розмірі трьох відсотків річних від простроченої суми за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу за виконавчими листами № 420/80/22, виданими Одеським окружним адміністративним судом 22 лютого 2024р., проте без урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Верховним Судом України у своїх постановах від 6.06.2012р. у справі №6-49цс12, від 24.10.2011р. у справі №6-38цс11 викладено правову позицію про те, що за змістом ч.2 ст.625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошових зобов`язань, адже виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Верховного Суду України).

Така правова позиція підтримана Верховним Судом у постанові від 18.07.2018р. у справі №2а-11853/10/1570.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що сума інфляції розраховується за формулою: сума боргу х процент інфляції - сума боргу.

Так, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Виконання рішення суду забезпечується, зокрема, через примусове виконання судових рішень відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження».

При цьому, в межах виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.12.2025р. у даній справі №420/23112/24, Державна казначейська служба України є боржником, а тому посилання відповідача на приписи Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою КМУ від 3 серпня 2011р. №845, є необґрунтованим.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія зазначає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів підтвердження повного виконання відповідачем рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.12.2024р. у справі за №420/23112/24, що може свідчити про умисне ігнорування /ухилення від виконання обов`язку покладеного на відповідача рішенням суду що набрало законної сили.

Отже, судова колегія вважає, що в даному випадку дійсно наявна протиправна бездіяльність відповідача щодо не виконання рішення суду у справі №420/23112/24, а тому в даному випадку наявні правові підстави для застосування заходів судового контролю у порядку ст.383 КАС України та постановлення щодо відповідних суб`єктів владних повноважень окремої ухвали в порядку, передбаченому ст.249 КАС України.

Приписами ч.1,2,5 ст.249 КАС України визначено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Враховуючи висновок суду про протиправну бездіяльність відповідача щодо невиконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.12.2024р., то судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність винесення окремої ухвали для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону зі встановленням строку для повідомлення суду про їх усунення.

Отже, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та такими, що не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311, 312, 316, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну Державної казначейської служби України – залишити без задоволення.

Окрему ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 8 червня 2026р. – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: Г.П. Казанчук

О.А. Шевчук