Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №420/37586/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/37586/25

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Димерлія О.О.,

суддів Вербицької Н.В., Терлецького Д.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.04.2026 року у справі №420/37586/25 за позовом Приватного підприємства «Агрофірма «Дністровська» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

У С Т А Н О В И В:

06 листопада 2025 року Приватне підприємство «Агрофірма «Дністровська» (далі – позивач, Підприємство) звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області № 13380313/39457355 від 21.10.2025 року про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 5 від 19.09.2025 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №5 від 19.09.2025 року, подану Приватним підприємством «Агрофірма «Дністровська» датою її подання на реєстрацію.

Позовні вимоги мотивовано тим, що за результатами здійснення господарської операції Приватним підприємством сформовано та направлено податкову накладну на реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних. Разом з тим, за результатами обробки реєстрацію податкової накладної зупинено, у зв`язку з чим запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про її реєстрацію в ЄРПН.

Так, на виконання цієї пропозиції, позивач надав до контролюючого органу пояснення та копії документів щодо зупиненої накладної, які, на його думку, підтверджують законність та економічну обґрунтованість господарської операції, однак, відповідачем прийнято спірне рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач уважає, що спірне у цій справі рішення про відмову в реєстрації податкової накладної прийнято з формальних підстав та без оцінки поданих документів у їх сукупності, оскільки податковий орган не конкретизував, яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію ПН.

За наслідками розгляду зазначеної справи Одеським окружним адміністративним судом 14 квітня 2026 року прийнято судове рішення, яким адміністративний позов Приватного підприємства «Агрофірма «Дністровська» задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 13380313/39457355 від 21.10.2025 року про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 5 від 19.09.2025 року.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 5 від 19.09.2025 року, складену Приватним підприємством «Агрофірма «Дністровська»», датою її фактичного подання на реєстрацію.

Висновок суду першої інстанції про обґрунтованість і доведеність позовних вимог вмотивований тим, що Приватним підприємством надано контролюючому органу належні пояснення та достатній пакет документів в підтвердження господарської операції, необхідний для вирішення питання про реєстрацію спірної податкової накладної.

Суд першої інстанції зауважив, що рішення про відмову в реєстрації не містить належного обґрунтування, а наведені контролюючим органом мотиви фактично зводяться до оцінки реальності господарських операцій, яке у свою чергу виходить за межі процедури моніторингу податкової накладної.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням ДПС в Одеській області (далі – скаржник, податковий/контролюючий орган) подано апеляційну скаргу, у якій посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить апеляційний суд скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що відповідно до фактичних обставин справи, Приватним підприємством направлено податкову накладну на реєстрацію до Єдиного державного реєстру, однак, її реєстрацію зупинено на підставі приписів п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Посилаючись, зокрема, на ненадання / часткове надання позивачем копій документів, скаржник уважає, що комісією контролюючого органу правомірно прийнято рішення про відмову у реєстрації поданої податкової накладної.

При цьому, на думку податкового органу, позовні вимоги в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну є передчасними, а належним способом захисту порушеного права є зобов`язання контролюючого органу повторно розглянути питання щодо реєстрації податкових накладних.

В силу приписів пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, апеляційним судом з`ясовано таке.

19 вересня 2025 року Приватним підприємством «Агрофірма «Дністровська» складено та направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкову накладну №5. (а.с.17)

Відповідно до змісту отриманої квитанції вказану податкову накладну прийнято, але її реєстрацію зупинено. З посиланням на п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, зазначено, що обсяг постачання товару/послуг 1205, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/ послуги та обсягу його постачання, яке у свою чергу відповідає вимогам п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. У зв`язку з цим, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. (а.с.21)

На підставі вказаного, засобами електронного зв`язку позивачем направлено на адресу контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено. (а.с.12)

14.10.2025 року податковим органом скеровано на адресу Приватного підприємства повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. (а.с.26-28)

У відповідь, Приватним підприємством направлено на адресу контролюючого органу повідомлення про подання додаткових пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено. (а.с.29)

Разом з цим, 21.10.2025 року комісією Головного управління ДПС в Одеській області прийнято рішення № 13380313/39457355 про відмову в реєстрації податкової накладної №5 від 19.09.2025 року. В якості підстави для прийняття такого рішення зазначено:

«ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, платником податку».

При цьому, в графі «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» вказано: «не надано документів зберігання, сертифікати якості товару».

Спірні правовідносини регулюються приписами Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - Порядок №1165), які застосовуються у редакції, чинній на момент виникнення таких правовідносин.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

За правилами пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку № 520 (пункт 11 Порядку № 1165).

Пунктом 4 Порядку № 520 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 520 платник податку, який склав податкову накладну / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації таких податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи:

договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» (пункт 7 Порядку № 520).

За правилами пункту 9 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених / оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронні довірчі послуги».

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно із додатком 1 до цього Порядку.

Пунктом 10 Порядку № 520 визначено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених / оформлених із порушенням законодавства.

Пунктом 12 Порядку № 520 передбачено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Аналіз вказаних норм свідчить, що законодавець встановив чітку та послідовну процедуру реалізації обов`язку платника щодо реєстрації податкової накладної, яка поєднує як обов`язок платника податку належним чином документально підтвердити здійснення господарської операції, так і повноваження контролюючого органу щодо превентивного контролю за дотриманням вимог податкового законодавства.

У межах цієї процедури зупинення реєстрації податкової накладної не є санкцією, а виступає тимчасовим запобіжним заходом, спрямованим на перевірку достатності та належності документального підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній. Водночас реалізація такого заходу з боку контролюючого органу обумовлена обов`язком дотримання встановленого законом порядку, зокрема, належного інформування платника про підстави зупинення реєстрації та перелік документів, необхідних для подальшого розгляду питання.

Отже, процедура, передбачена пунктом 201.16 статті 201 ПК України, спрямована на вирішення питання про наявність чи відсутність достатнього документального підтвердження інформації, зазначеної у конкретній податковій накладній.

Внесення змін до Порядку №520, що набрали чинності з 08 березня 2023 року, якими передбачено можливість направлення платнику повідомлення про необхідність подання додаткових пояснень та документів, не змінило предмета цієї процедури. Такі зміни стосувалися виключно процесуального механізму її реалізації та розширили можливості комісії щодо отримання від платника додаткових документів.

Такий підхід відображений у постановах Верховного Суду від 24 липня 2025 року у справі №420/14450/24, від 02 грудня 2025 року у справі №400/996/25 та від 18 березня 2026 року у справі №580/1932/25.

При цьому, згідно до усталеної правової позиції Верховного Суду процедура моніторингу податкових накладних має превентивний характер та не повинна підміняти за своїм змістом проведення податкової перевірки, оскільки питання реальності господарської операції може бути предметом дослідження лише під час здійснення податкового контролю у формах, визначених Податковим кодексом України.

Відтак, комісія регіонального рівня має право оцінювати достатність документів, поданих платником податків, однак така оцінка здійснюється виключно в межах адміністративної процедури прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної та не передбачає встановлення фактичної реальності здійснення господарської діяльності платника податків.

Як установлено судом першої та апеляційної інстанцій, за наслідками здійснення господарської діяльності Приватним підприємством складено та направлено на реєстрацію до ЄРПН податкову накладну від 19.09.2025 року №5.

Відповідно до змісту отриманої квитанції вказана податкова накладна прийнята, але її реєстрацію зупинено. Як вказано податковим органом обсяг постачання товару, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/ послуги та обсягу його постачання, яке у свою чергу відповідає вимогам п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

У зв`язку з цим, податковим органом запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Після отримання повідомлення контролюючого органу позивач подав додаткові пояснення та документи, які розглянуті комісією.

У свою чергу, податковим органом направлено на адресу Приватного підприємства повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання щодо реєстрації спірної податкової накладної.

У відповідь на вказане повідомлення позивачем направлено повідомлення про подання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Разом з повідомлення позивачем подано 24 додатки. Окремим документом позивач надав пояснення щодо діяльності ПП «Агрофірма «Дністровська» та підстав складення податкової накладної.

Однак, комісією Головного управління ДПС в Одеській області прийнято рішення № 13380313/39457355 від 21.10.2025 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 5 від 19.09.2025 року в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання / часткового надання пакету документів. Уданому випадку, як вказано у рішення Приватним підприємством не надано документів щодо зберігання та сертифікатів якості товару.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що після внесення змін до Порядку №520 контролюючий орган мав право направити позивачу повідомлення про необхідність подання додаткових пояснень та документів. Так само не викликає сумніву право комісії враховувати факт часткового ненадання документів під час вирішення питання про реєстрацію податкової накладної.

Разом із тим, сам факт часткового ненадання документів, зазначених у повідомленнях комісії, не є достатнім для висновку про правомірність спірного рішення, не перевіривши зі свого боку, чи підтверджувала сукупність фактично поданих платником документів інформацію, зазначену у податковій накладній.

За змістом пунктів 4, 5, 9 та 10 Порядку №520 предметом розгляду комісії регіонального рівня є не формальна повнота переліку витребуваних документів як така, а наявність достатнього документального підтвердження інформації, зазначеної у конкретній податковій накладній.

Тому факт часткового ненадання документів, зазначених у повідомленні комісії, підлягає оцінці не ізольовано, а у взаємозв`язку зі змістом господарської операції та сукупністю документів, фактично поданих платником податку. Інакше передбачена пунктом 10 Порядку № 520 підстава для відмови набувала б суто формального характеру та застосовувалася б незалежно від того, чи підтверджують уже подані документи інформацію, відображену у податковій накладній.

У цій справі суд першої інстанції не обмежився загальним твердженням про надання позивачем певного пакета документів, а дослідив зміст та призначення поданих контролюючому органу матеріалів.

Так, суд першої інстанції установив, що на пропозицію податкового органу позивачем направлено повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено.

При цьому, як з`ясовано окружним адміністративним судом, в графі пояснення Приватним підприємством зазначено:

«В вересні місяці 2025 року Приватним підприємством заключений договір з ТОВ "Авера Україна" №19/09-1 від 19.09.2025 року на реалізацію ріпаку власного виробництва. Продукція вирощена Приватним підприємством на орендованих земельних ділянках за допомогою власної техніки. Всі документи, що підтверджують факт вирощення продукції у додатках. Враховуючи діяльність підприємства, забезпеченість виробничими та трудовими ресурсами просимо здійснити реєстрацію накладної.».

Також, до вказаних пояснень позивачем надано 27 додатків. Окремим документом позивач надав пояснення щодо діяльності ПП «Агрофірма «Дністровська» та підстав складення податкової накладної.

Як слідує з матеріалів справи, окружним адміністративним судом з`ясовано, що між ПП «Агрофірма «Дністровська» (далі - постачальник) та ТОВ «АВЕРА УКРАЇНА» (далі - покупець) укладено Договір поставки №19/09-1 від 19.09.2025 року, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця, а покупець, зобов`язується прийняти (придбати) та оплатити сільськогосподарську продукцію (зернові культури) українського походження, врожаю 2025 року. (п. 1.1 договору)

Найменування, кількість, ціни, порядок її визначення та загальна вартість товару, умови та строк поставки товару, інші суттєві умови договору за погодженням сторін визначаються у додаткових угодах, які є невід`ємними частинами цього договору. (п. 1.2 договору).

Відповідно до укладеної між сторонами додаткової угоди №1 від 19.09.2025 року, узгоджено, що товар - насіння ріпаку, врожаю 2025 року, українського походження (товар згідно із УКТ ЗЕД 1205). (п. 1 угоди)

Загальна кількість товару, що підлягає поставці по цій додатковій угоді, складає 60 метричних тон +/- 10% за вибором постачальника (п. 2 угоди). Строк поставки товару з 19.09.2025 року по 24.09.2025 року (пп.2 п.5 угоди).

Ціна за товар ґрунтується на умовах поставки, визначених цією додатковою угодою, і складає за 1 метричну тону товару 22000 грн. в тому числі ПДВ 14% - 2701 грн. 75 коп. (пп.3 п. 5 угоди).

На виконання умов вказаного договору, постачальником поставлено товар насіння ріпаку, врожаю 2025 року, українського походження у кількості 28769 кг. за видатковою накладною №15 від 19.09.2025 року на суму 572157 грн. 74 коп. в тому числі ПДВ 70264 грн. 99 коп.

За фактом першої події, а саме поставки товару ТОВ «АВЕРА УКРАЇНА», позивач склав та направив на реєстрацію в Єдиному державному реєстрі податкову накладну податкову накладну № 5 від 19.09.2025 року на суму 572157 грн. 74 коп. в тому числі ПДВ 70264 грн. 99 коп., з описом (номенклатурою) товарів/послуг продавця - товар насіння ріпаку, врожаю 2025 року, українського походження у кількості 28769 кг.

Отже, як свідчать матеріали справи, суд першої інстанції перевірив наявність документального підтвердження саме тих обставин, з якими пункт 187.1 статті 187 ПК України пов`язує виникнення податкового зобов`язання та обов`язок скласти податкову накладну.

Водночас, контролюючий орган цих висновків суду попередньої інстанції не спростував. Більше того, як слідує зі змісту оскаржуваного рішення, податковий орган не встановив, що подані договори, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, банківські виписки, рахунки чи документи бухгалтерського обліку не стосуються операції, за якою складено спірну податкову накладну, або такі документи містять суперечності або не дозволяють ідентифікувати товар, сторони операції, її обсяг, вартість чи подію, з настанням якої виник обов`язок зі складання податкової накладної.

Натомість у оскаржуваному рішенні податковий орган зазначив про ненадання документів щодо зберігання та сертифікатів якості товару і на цій підставі дійшов висновку про неподання позивачем «повного пакета документів».

Проте саме поняття «повний пакет документів» не є критерієм, установленим пунктами 4, 5, 9 та 10 Порядку №520. Пункт 5 цього Порядку містить перелік документів, які платник може подати з урахуванням змісту конкретної операції, а не встановлює безумовного обов`язку подати всі перелічені у ньому або додатково витребувані контролюючим органом документи незалежно від їх значення для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній.

Колегія суддів не заперечує, що документи щодо зберігання товару за певних обставин можуть враховуватися комісією при оцінці поданих платником матеріалів.

Однак, ненадання таких документів саме по собі не спростовує документів, якими підтверджено факт придбання товару, його постачання, транспортування та розрахунки між сторонами, і не дає підстав автоматично вважати непідтвердженою інформацію, зазначену у податковій накладній.

Особливо це стосується документів, які характеризують якість товару, а не безпосередньо подію, за якою складено конкретну податкову накладну. Так, сертифікати якості не підтверджують безпосередньо номенклатуру, кількість і вартість поставленого товару або факт отримання оплати за нього.

Необхідність дослідження обставин зберігання товару (тобто наявності складських приміщень) у сукупності з іншими даними може виникати під час перевірки фактичного (реального) здійснення господарської операції. Проте процедура, передбачена пунктом 201.16 статті 201 ПК України, не призначена для встановлення реальності господарської операції у тому обсязі, який властивий документальній податковій перевірці.

Висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 24 липня 2025 року у справі № 420/14450/24, від 2 грудня 2025 року у справі №400/996/25 та від 18 березня 2026 року у справі №580/1932/25, цього підходу не змінюють. Навпаки підтверджують право комісії направляти платнику повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та документів і враховувати реакцію платника на таке повідомлення.

Водночас ці висновки не встановлюють правила, за яким часткове ненадання будь-якого з витребуваних документів звільняє комісію від оцінки документів, фактично поданих на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній.

Підсумовуючи вище викладене, апеляційний суд зауважує, що запровадження додаткової стадії адміністративної процедури у вигляді направлення повідомлення розширило процесуальні можливості комісії щодо отримання необхідних матеріалів, однак не змінило предмета процедури:

«таким предметом залишається достатність документального підтвердження інформації, зазначеної у конкретній податковій накладній, а не формальне виконання платником вимоги про подання всього визначеного контролюючим органом переліку документів.».

За цих обставин, суд першої інстанції правильно виходив із того, що подані позивачем документи у своїй сукупності дозволяли ідентифікувати господарську операцію, сторони, товар, його кількість і вартість, а також подію, з настанням якої була складена спірна податкова накладна.

Податковий орган цих висновків належними мотивами не спростував, не встановив невідповідності або суперечливості поданих документів щодо інформації, зазначеної у податковій накладній.

За такого підходу з боку податкового органу оцінка достатності документального підтвердження буде підмінена перевіркою формальної повноти пакета документів, що не відповідає змісту пунктів 4, 5, 9 та 10 Порядку № 520.

Отже, доводи скаржника про правомірність спірного рішення ґрунтується на неправильному застосуванні пункту 201.16 статті 201 ПК України та положень Порядку № 520.

Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 16.07.2026 року по справі №500/6492/25.

Більше того, апеляційний суд вважає помилковими посилання скаржника, що зобов`язання зареєструвати в ЄРПН податкові накладні є втручанням у дискреційні повноваження податкового органу, оскільки в даному випадку обрана судом першої інстанції форма захисту порушених прав платника є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Наведене узгоджується із правовою позицією, що викладена Верховним Судом у постановах від 28 квітня 2023 року у справі № 640/24227/19, 17 травня 2023 року у справі № 140/14282/20, 18 квітня 2024 року у справі № 160/18840/22.

Підсумовуючи вище наведене, судова колегія уважає, що суд попередньої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права.

У відповідності до ст. 315, 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно установив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.04.2026 року у справі №420/37586/25 за позовом Приватного підприємства «Агрофірма «Дністровська» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.

Суддя-доповідач О.О. Димерлій

Судді Н.В. Вербицька Д.С. Терлецький